Завоювання Тунісу в 1574 році — завоювання міста Туніс Османською імперією в ході її боротьби за контроль над цим містом з Іспанською імперією та її васалами — хафсідськими султанами Тунісу. Ця подія мала велике значення, оскільки після неї остаточно визначилось, що Північна Африка перебуватиме під владою мусульман, а не християнства, і з нею закінчилась іспанську Конкісту Північної Африки, яка була розпочата католицькими королями Іспанії в 1497 році. Захоплення Тунісу в 1574 році стало останнім кроком у встановленні османського панування у східному та центральному Магрибі.
Завоювання Тунісу | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Координати: 36°48′02″ пн. ш. 10°10′48″ сх. д. / 36.800833333027775041° пн. ш. 10.18000000002777838° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Іспанська імперія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Улуч Алі Чикалазаде Юсуф Сінан-паша | |||||||
Військові сили | |||||||
7 000 вояків | 250-300 кораблів 40 000 вояків | ||||||
Втрати | |||||||
6 700 загиблих 300 полонених | 25 000 убитих |
Передумови
Вперше Туніс був завойований османським флотом на чолі з капудан-пашою Хай ад-Діном Барбароссою у хафсідського султана Мулая Хафсана в 1534 році. Однак наступного року імператор Священної Римської імперії Карл V організував велику експедицію об'єднаного християнського флоту і в свою чергу захопив Туніс. Він відновив на троні Мулая Хафсана як свого васала і залишив у укріпленому іспанцями форті Ла-Гулетт, що прикривав з моря доступ до міста значний іспанський гарнізон. Бей Алжиру і ще один відомий берберський корсар Улуч Алі знову захопив Туніс для Османської імперії в 1569 році, але після християнської перемоги 1571 року в битві при Лепанто Хуану Австрійському вдалося знову завоювати Туніс у жовтні 1573.
Захоплення Тунісу
У 1574 р. Вільгельм Оранський та Карл IX Французький через свого прогугенотські налаштованого посла Франсуа де Ноаля, єпископа Дакса, намагалися отримати підтримку османського правителя Селіма II з метою відкрити новий фронт проти іспанського короля Філіпа II. Селім II надіслав свою підтримку через посланця, який намагався організувати зв'язок голландців з непокірними іспанськими Морисками та піратами Алжиру. Восени 1574 року Селім відправив великий флот для повернення Тунісу, тим самим домігшись зменшення тиску Іспанії на голландців.
У битві під Ла-Гулетт Селім II зібрав флот від 250 до 300 військових кораблів із армією в складі близько 75 000 чоловік. Османським флотом командували Юсуф Сінан-паша та Улуч Алі. Сили османського флоту, разом із військами, надісланими губернаторами Алжиру, Триполі та Тунісу, складали загальну чисельність близько 100 000 чоловік. Армія напала на Туніс і Ла-Гулетт. Фортеця Ла-Гулетт, яку захищав гарнізон з 7000 чоловік, впала 24 серпня 1574 року. Останні християнські війська в невеликому форті навпроти Тунісу здалися 3 вересня 1574 р.
Хуан Австрійський спробував зняти облогу з міста на чолі флоту галер з Неаполя та Сицилії, але не зумів вчасно прибути на місце подій через шторми. Іспанська корона, що була активно задіяна у військових діях в Нідерландах і якій хронічно не вистачало коштів, не змогла надати суттєвої допомоги оборонцям Тунісу.
Мігель де Сервантес, майбутній автор «Дон Кіхота», брав участь у цих подіях як солдат і був серед військ Хуана Австрійського, які намагалися прийти на допомогу місту. Він стверджує, що османи здійснили 22 напади на форт Туніс, втративши 25 000 чоловік, тоді як вижили лише 300 християн. Про битву він писав:
Абд аль-Малік, майбутній султан Марокко, брав участь у завоюванні Тунісу в 1574 році на боці османів.
Габріо Сербеллоні був командиром форту Туніс. Генерал Ла-Голети, Педро Портокарерро, був узятий у полон до Константинополя, але по дорозі помер. Полонені солдати були відправлені працювати рабами на галерах.
Наслідки
Битва ознаменувала остаточне встановлення османського панування в Тунісі, поклавши край династії Хафсідів та іспанській присутності в Тунісі.
Успіх османів під керівництвом Улуч Алі в битві при Ла-Гулетт призвів до зменшення тиску Іспанії на голландців і призвів до переговорів на Бредській конференції. Після смерті французького короля Карла IX у травні 1574 р. османсько-голландські контакти ослабли, хоча, вважається, що османи підтримали повстання 1575—1576 рр. і створили в 1582 р. своє консульство в Антверпені (De Turks-Griekse Natie). Османи уклали перемир'я з Іспанією та переключили свою увагу на конфлікт з Персією, що призвів до Османсько-Сефевідської війни (1578—1590). Іспанська корона стала банкрутом 1 вересня 1575 р.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
- The Regency of Tunis and the Ottoman Porte, 1777—1814: Army and Government of a North-African Ottoman Eyâlet at the End of the Eighteenth Century by Asma Moalla, Routledge, 2004 , p.3
- [1][недоступне посилання з 01.03.2013]
- Parker, Geoffrey; Smith, Lesley M. (January 1978). . ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 18 березня 2013.
- Parker, p.61
- Garcés, María Antonia (2005). . ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 18 березня 2013.
- Garcés, p.220
- Garcés, p.221
- Garcés, p.222
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 8 липня 2021.
- Setton, Kenneth Meyer (1984). The Papacy and the Levant, 1204–1571: Vol.IV. Philadelphia.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 8 липня 2021.
- Goris, J.A. (1922—1923) Turksche kooplieden te antwerpen in de XVIe Bijdragentot de Geschiedenis 14/1:30
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zahoplennya Tunisa Zavoyuvannya Tunisu v 1574 roci zavoyuvannya mista Tunis Osmanskoyu imperiyeyu v hodi yiyi borotbi za kontrol nad cim mistom z Ispanskoyu imperiyeyu ta yiyi vasalami hafsidskimi sultanami Tunisu Cya podiya mala velike znachennya oskilki pislya neyi ostatochno viznachilos sho Pivnichna Afrika perebuvatime pid vladoyu musulman a ne hristiyanstva i z neyu zakinchilas ispansku Konkistu Pivnichnoyi Afriki yaka bula rozpochata katolickimi korolyami Ispaniyi v 1497 roci Zahoplennya Tunisu v 1574 roci stalo ostannim krokom u vstanovlenni osmanskogo panuvannya u shidnomu ta centralnomu Magribi Zavoyuvannya Tunisu Koordinati 36 48 02 pn sh 10 10 48 sh d 36 800833333027775041 pn sh 10 18000000002777838 sh d 36 800833333027775041 10 18000000002777838 Data 12 lipnya 13 veresnya 1574 roku Misce Tunis Rezultat Peremoga Osmanskoyi imperiyi Storoni Ispanska imperiya Osmanska imperiya Komanduvachi Uluch Ali Chikalazade Yusuf Sinan pasha Vijskovi sili 7 000 voyakiv 250 300 korabliv 40 000 voyakiv Vtrati 6 700 zagiblih 300 polonenih 25 000 ubitihPeredumoviOsmanski vijska blizko 5000 yanichar i kabilskih vijsko pid choli z Uluchem Ali pasheyu Alzhiru v pohodi na Tunis v 1569 roci Vpershe Tunis buv zavojovanij osmanskim flotom na choli z kapudan pashoyu Haj ad Dinom Barbarossoyu u hafsidskogo sultana Mulaya Hafsana v 1534 roci Odnak nastupnogo roku imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl V organizuvav veliku ekspediciyu ob yednanogo hristiyanskogo flotu i v svoyu chergu zahopiv Tunis Vin vidnoviv na troni Mulaya Hafsana yak svogo vasala i zalishiv u ukriplenomu ispancyami forti La Gulett sho prikrivav z morya dostup do mista znachnij ispanskij garnizon Bej Alzhiru i she odin vidomij berberskij korsar Uluch Ali znovu zahopiv Tunis dlya Osmanskoyi imperiyi v 1569 roci ale pislya hristiyanskoyi peremogi 1571 roku v bitvi pri Lepanto Huanu Avstrijskomu vdalosya znovu zavoyuvati Tunis u zhovtni 1573 Zahoplennya TunisuU 1574 r Vilgelm Oranskij ta Karl IX Francuzkij cherez svogo progugenotski nalashtovanogo posla Fransua de Noalya yepiskopa Daksa namagalisya otrimati pidtrimku osmanskogo pravitelya Selima II z metoyu vidkriti novij front proti ispanskogo korolya Filipa II Selim II nadislav svoyu pidtrimku cherez poslancya yakij namagavsya organizuvati zv yazok gollandciv z nepokirnimi ispanskimi Moriskami ta piratami Alzhiru Voseni 1574 roku Selim vidpraviv velikij flot dlya povernennya Tunisu tim samim domigshis zmenshennya tisku Ispaniyi na gollandciv U bitvi pid La Gulett Selim II zibrav flot vid 250 do 300 vijskovih korabliv iz armiyeyu v skladi blizko 75 000 cholovik Osmanskim flotom komanduvali Yusuf Sinan pasha ta Uluch Ali Sili osmanskogo flotu razom iz vijskami nadislanimi gubernatorami Alzhiru Tripoli ta Tunisu skladali zagalnu chiselnist blizko 100 000 cholovik Armiya napala na Tunis i La Gulett Fortecya La Gulett yaku zahishav garnizon z 7000 cholovik vpala 24 serpnya 1574 roku Ostanni hristiyanski vijska v nevelikomu forti navproti Tunisu zdalisya 3 veresnya 1574 r Ivan Avstrijskij kilka raziv namagavsya znyati oblogu ale marno Islamskij musulmanin Cyulalazade Yusuf Sinan pasha keruvav osmanskim zahoplennyam Tunisu Huan Avstrijskij sprobuvav znyati oblogu z mista na choli flotu galer z Neapolya ta Siciliyi ale ne zumiv vchasno pributi na misce podij cherez shtormi Ispanska korona sho bula aktivno zadiyana u vijskovih diyah v Niderlandah i yakij hronichno ne vistachalo koshtiv ne zmogla nadati suttyevoyi dopomogi oboroncyam Tunisu Migel de Servantes majbutnij avtor Don Kihota brav uchast u cih podiyah yak soldat i buv sered vijsk Huana Avstrijskogo yaki namagalisya prijti na dopomogu mistu Vin stverdzhuye sho osmani zdijsnili 22 napadi na fort Tunis vtrativshi 25 000 cholovik todi yak vizhili lishe 300 hristiyan Pro bitvu vin pisav Abd al Malik majbutnij sultan Marokko brav uchast u zavoyuvanni Tunisu v 1574 roci na boci osmaniv Gabrio Serbelloni buv komandirom fortu Tunis General La Goleti Pedro Portokarerro buv uzyatij u polon do Konstantinopolya ale po dorozi pomer Poloneni soldati buli vidpravleni pracyuvati rabami na galerah NaslidkiZahoplennya Tunisu viddalo teritoriyi dinastiyi Hafsidiv Osmanskij imperiyi Bitva oznamenuvala ostatochne vstanovlennya osmanskogo panuvannya v Tunisi poklavshi kraj dinastiyi Hafsidiv ta ispanskij prisutnosti v Tunisi Uspih osmaniv pid kerivnictvom Uluch Ali v bitvi pri La Gulett prizviv do zmenshennya tisku Ispaniyi na gollandciv i prizviv do peregovoriv na Bredskij konferenciyi Pislya smerti francuzkogo korolya Karla IX u travni 1574 r osmansko gollandski kontakti oslabli hocha vvazhayetsya sho osmani pidtrimali povstannya 1575 1576 rr i stvorili v 1582 r svoye konsulstvo v Antverpeni De Turks Griekse Natie Osmani uklali peremir ya z Ispaniyeyu ta pereklyuchili svoyu uvagu na konflikt z Persiyeyu sho prizviv do Osmansko Sefevidskoyi vijni 1578 1590 Ispanska korona stala bankrutom 1 veresnya 1575 r Div takozhZahoplennya Tunisu 1535 Obloga Kastelnuovo 1539 Franko osmanskij soyuzPrimitki Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 The Regency of Tunis and the Ottoman Porte 1777 1814 Army and Government of a North African Ottoman Eyalet at the End of the Eighteenth Century by Asma Moalla Routledge 2004 ISBN 0 415 29781 8 p 3 1 nedostupne posilannya z 01 03 2013 Parker Geoffrey Smith Lesley M January 1978 ISBN 9780710088659 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2013 Parker p 61 Garces Maria Antonia 2005 ISBN 9780826514707 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2013 Garces p 220 Garces p 221 Garces p 222 Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2021 Setton Kenneth Meyer 1984 The Papacy and the Levant 1204 1571 Vol IV Philadelphia Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2021 Goris J A 1922 1923 Turksche kooplieden te antwerpen in de XVIe Bijdragentot de Geschiedenis 14 1 30