Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Основна стаття Городище Черкаська область Доісторичні часиАрхеологічні знахідки свідчать про існування поселень на терит

Історія міста Городища (Україна)

Історія міста Городища (Україна)
Основна стаття: Городище (Черкаська область)

Доісторичні часи

Археологічні знахідки свідчать про існування поселень на території сучасного Городища ще з кам'яної доби. Пізніше найпомітніший слід тут залишили племена трипільців (—III тисячоліття до н. е.), яких вважають прадавніми українцями, а також представники скіфської та черняхівської культурно-історичних спільнот. Рештки стародавнього городища зберігалися тут до кінця XIX століття.

Заснування, перші роки

Найбільш ймовірною датою заснування Городища є літо чи осінь 1049 року, коли за «Повістю временних літ» князь Ярослав розпочав будівництво фортифікаційної системи на південно-східних рубежах Київської Русі. Назва міста походить від староукраїнського слова «град», «город»; городищами звалися укріплені ровами і валами поселення.

Місто виникло на місці давнього поселення. Засноване на початку XVI століття Васькевичами і початково мало назву Лінчинці. Згодом 20 лютого 1533 року власниками стали Жубрики.

Ймовірно, селище Лінчіці було зруйноване під час татарського нападу й повторно заселене через значний проміжок часу.

28 січня 1633 року його власником став Станіслав Конецпольський.

Після перемоги над польсько-шляхетським військом 16 травня 1648 року під Корсунем, козаки з допомогою повсталого місцевого населення вигнали Конецпольського. 1649 року Городище стало сотенним містечком Черкаського полку.

У червні 1664 року козаки під проводом Івана Сірка разом з російськими військами, очолюваними Г. Косоговим, розбили під Городищем татарські полчища. Після Андрусівського перемир'я 1667 року Городище у складі Правобережної України відійшло до Польщі.

У другій половині XVII-го — на початку XVIII-го століття місто переходило від одного власника до іншого.

XVIII століття

image
Герб Городища 1782 року

Після Прутського договору 1711 року до Жовтневого перевороту 1917 року городищенські маєтності були власністю спочатку польських магнатів Любомирських, а після придбання їх князем Потьомкіним передаються у спадок його племінниці Олександрі Енгельгард, дружині гетьмана польських військ Ксаверія Браницького, потім — князю Михайлу Воронцову (як придане Єлизавети, дочки Браницького) і зрештою — графині Катерині Балашовій.

Станом на 1741 рік в містечку було 300 дворів.

1768 року мешканці міста стали учасниками Коліївщини, під час якої місто було звільнене від польських феодалів.

З 1793 року, після приєднання Правобережної України до Росії, Городище стало волосним центром Черкаського повіту. 1794 року в ньому налічувалось приблизно 3,7 тисяч жителів. Кількість населення зростала за рахунок прийшлих селян, які осідали тут, працюючи на добуванні граніту й лабрадориту, на цегельних й винокурних заводах.

XIX століття

В 1822 році в місті в поміщицькому маєтку відкрита перша так звана ланкастерська школа на 30 місць. Вона готувала дітей для праці в панській економії.

1848 року брати К. і Т. Яхненки та Ф. Симиренко заснували тут цукроварню, що 1859/60 руку виробила близько 400 тисяч пудів цукру. Цукроварня була на той час найбільшою не тільки в Київській губернії, а і в Російській імперії. В 1856 році при цукроварні прийняло перших 95 учнів міністерське училище. В 1861 році почала працювати парафіяльна школа, в 1858 році було побудовано церкву в ім'я Архидьякона Стефана і будинок для квартирування священиків.

1860 року в Городищі у 1101 дворі проживало близько 7 тисяч жителів. В місті існувала невелика лікарня на кілька ліжок при цукроварні, було 3 приходські церкви:

image
Сучасний вигляд Михайлівської церкви
  • Михайлівська — кам'яна, 3-го класу;
  • Покровська — дерев'яна, 5-го класу (побудована в 1742 році, в 1847 перебудована з дзвіницею); зруйнована 1937 року
  • Преображенська — дерев'яна (побудована в 1846 році на місці старої 1722 року побудови, яка розвалювалась).

Після реформи 1861 року посилилося зростання продуктивних сил. Розширювався цукровий завод, де 1867 року працювало 750 робітників. Поруч виріс механічний завод, що виготовляв устаткування для цукроварень. Ці підприємства потребували багато робочих рук. Щороку 150 тисяч підвід цукрових буряків та 40 тисяч підвід дров возили селяни на заводи.

Значна частина городищенців займалась, як і попередні століття, чумацтвом, що описав також в своїй творчості П. П. Гулак-Артемовський:

Як з Городищ чумак, пішовши у Крим за сіллю,
в дорозі нидіє двадцяту вже неділю,
Обшарпався до рубця, в коломазь обліпився…
Терпить нужду й біду, пропасницю й гостинець.

1871 року в місті заснували Київське відділення Російського технічного товариства, центр якого за три роки, в 1874 році, перенесли до Києва.

1872 року, крім парафіяльної школи, в місті почало працювати однокласне народне училище на кошти громадян, з деякою доплатою з казни. Того ж року засноване двокласне училище, перетворене 1891 року на сільськогосподарську школу.

В 1876 році біля залізниці, спорудженої того ж року, виріс ще один, устаткований машинами та механізмами, Маріїнський цукрозавод, що належав племінниці графа Михайла Воронцова Катерині Балашовій. Тут працювало понад 1000 робітників. В 1887 році завод Яхненків—Симиренка, не витримавши конкуренції, припинив існування.

Чимало робітників працювало на цегельному і пивомедоварному заводах, на 3-х млинах, 2-х олійницях та інших дрібних підприємствах. В 1898 році на цукрозаводі відкрилося двокласне училище на 180 навчальних місць. Викладацький колектив складався з завідувача, законовчителя, учителя і двох вчительок. На утримання училища завод щороку витрачав 4000 карбованців.

, яка вийшла в світ в кінці 19-го, на початку 20-го століття пище, що в Городищі:

835 дворів, 10869 жителів, 3 православних церкви та 1 каплиця, католицька каплиця, 4 єврейських молитовних будинки, школа, 2 лікарні, 6 постоялих дворів, 64 крамниці, заклад штучних мінеральних вод, пивоварня.

ХХ століття

В 1912 році в місті заснована лікарня.

З березня по листопад 1918 року місто було під австро-німецькою окупацією. Потім до міста війшли загони Симона Петлюри. В серпні 1919 року до міста війшли війська генерала А.І.Денікіна. Наприкінці грудня 1919 року місто захопили війська Червоної Армії.

Радянська доба

Після закінчення Громадянської війни в місті знову почала працювати промисловість. 1920 року стали до ладу Городищенський харчкомбінат, цукрозавод. Почала працювати лікарня, школи. В 1921 році місцеву сільськогосподарську школу реорганізовано у сільськогосподарську профшколу, а потім у сільськогосподарський технікум, який готував агрономів і плодоовочівників. В 1922 році на базі піскового та рафінадного цукрових заводівзасновано школу фабрично-заводського учнівства. (ФЗУ). При заводі працював клуб.

1 липня 1923 року на Чернечій горі в Каневі встановлено перший чавунний пам'ятник Тарасу Шевченко, що був відлитий за проектом скульптора К. М. Терещенка в ливарному цеху Городищенського (Маріїнського) цукрозаводу. Власне було виготовлено три копії погруддя, одна з яких в 1924 році встановлено в місті Городище. Модель пам'ятника скульптор виготовив із дерева груші, яка зберігається й досі в музеї мліївського садоінституту. Тоді ж у заводському парку споруджено погруддя Карла Маркса.

У 1922—1923 роках у Городищі організовуються 4 ТСОЗи: «Селянин», «Орач», «Серп» і «Комуна». В 1928 році в місті споруджується маслозавод.

З 1923 року місто стає районним центром Київської губернії, у 1925—1932 роках — Черкаського округу, з 1932 — Київської області, 1954 — Черкаської.

В 1927 році О. С. Коваль створив у місті капелу бандуристів, яка 1936 року виступала в Москві на першій Всесоюзній олімпіаді художньої самодіяльності працівників цукрової промисловості, через три роки — на Всесоюзній сільськогосподарській виставці.

В 1929 році ТСОЗи злилися в один колгосп «Вільне життя», що в 1930 році обробляв майже 3,4 тисяч гектар землі. Також в 1930 році в містечку почала діяти МТС бурякосійного напрямку, яка згодом мала 28 тракторів.

Станом на 1930 рік в місті працювали: райлікарня, поліклініка, дитяча консультація, протитубдиспанцер, райсанстанція. Почала видаватися газета «Соціалістичний наступ» — орган Городищенського РК КП(б)У та районної ради депутатів трудящих.

1932 року колгосп «Вільне життя» поділився на три сільськогосподарські артілі: «Червоний колос» (через три роки — ім. К.Є. Ворошилова), «Червоні яри» та ім. Шевченка.

Добутий в Городищі лабрадорит використовувався не тільки в СРСР, а і вивозився до Німеччини, Франції, США.

На 1941 рік у місті працювало дві десятирічні школи, три семирічні, сільськогосподарський технікум та медична школа.

Радянсько-німецька війна

30 липня 1941 року німецькі війська окупували територію першої сільради Городища, а 1 серпня — другої. За час окупації вони спалили і зруйнували 51 будинок, зокрема — аптеку, поліклініку, протитубдиспансер, пресувальний та трубний цехи керамічного заводу та інші. Технікум плодоовочівництва був приспособлений під табір, де тримали людей перед відправкою їх до Німеччини. 1369 городищенців було вивезено до Німеччини, 369 страчено.

10 лютого 1944 року Червона Армія відвоювала Городище. За участь у Другій світовій війні 698 городищенців нагороджено бойовими орденами і медалями.

Повоєнні роки

Після відвоювання міста почалася відбудова господарства. Лише за один післявоєнний рік сільськогосподарська артіль ім. Т. Шевченка відбудувала млип, конюшню, корівник, курятник, збудувала крупорушку. Також відбудовувалися і промислові підприємства, насамперед цукропісковий та рафінадний заводи. В 1944 році відбудовано керамічний завод. Залізничники власне побудували нову станцію, повністю спалену фашистами. Знову відкрилася поліклініка, лікарня, диспансери.

В 1950 році артіль ім. Шевченка об'єдналася з колгоспами ім. Димитрова та «Перше травня». В 1956 році Городище віднесено до категорії міст районного підпорядкування.

1959 року сільгоспартілі ім. Ворошилова, ім. ХХІІ партз'їзду об'єднано в колгосп ім. Фрунзе, що мав у своєму користуванні 1 828 га орної землі, 394 голови великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, птицю.

Після кількох територіальних реформ Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 року за містом закріплено статус адміністративного центру Городищенського району Черкаської області.

Станом на 1972 рік в місті мешкало 16,3 тисяч чоловік. Працювали лікарня на 200 ліжок, дитяча лікарня, протитубдиспансер, три медичних пункти при заводах, дитячий ревматсанаторій. В місті працювало 249 медичних працівників, з них 61 лікар. Працювало 7 загальньоосвітніх шкіл: 4 восмирічні, 2 середні, вечірня середня школа робітничої молоді, школа ФЗН, музична школа-семирічка, дитячо-юнацька спортивна школа. Також діяли 3 будинки культури, 3 клуби — всі з стаціонарними кіноустановками, широкоекранний кінотеатр, 7 бібліотек з книжковим фондом майже 140 тисяч книг.

У 1986 році була відкрита ЗОШ №3

Джерела

Примітки

  1. Стаття Horodyszcze у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III C.146 з 1895 року [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  2. А. В. Борисов, В. А. Гнера, В. М. Мисак, О. В. Марченко ПАМ'ЯТКИ м. ГОРОДИЩА НА РІЧЦІ ВІЛЬШАНКА (матеріали до археологічної карти)
  3. Д. І. Яворницький. История Запорожских козаков, т.2. СПб., 1895, стор. 353—354.
  4. рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
  5. Географическо-статистический словарь, т.1. СПб., 1862, стор. 671.
  6. . www.travelua.com.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 3 травня 2020.
  7. . www.horodysche.org.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 3 травня 2020.
  8. Грицюта О. О. Внесок Київського відділення Російського технічного товариства в технічний розвиток Південно-Західного краю Російської імперії у ІІ пол. ХІХ ст. // Інтелігенція і влада. Серія : Історія. — 2012. — Вип. 24. — С. 21.
  9. А.Чугаєв. Описание и справочная книга Черкасского уезда Киевской губернии, стор.7.
  10. . www.horodysche.org.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 3 травня 2020.
  11. П. Р. Слезкин. Описание Мошногородищенского имения Е. А. Балашовой, ч.1. Київ, 1913, стор.378.
  12. Газета «Соціалістичний наступ», 1 березня 1931 року.
  13. По місцях Корсунь-Шевченківської битви. Київ, 1968, стор. 91-92.

Література

Посилання

  • Історія міста на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з червня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Osnovna stattya Gorodishe Cherkaska oblast Doistorichni chasiArheologichni znahidki svidchat pro isnuvannya poselen na teritoriyi suchasnogo Gorodisha she z kam yanoyi dobi Piznishe najpomitnishij slid tut zalishili plemena tripilciv III tisyacholittya do n e yakih vvazhayut pradavnimi ukrayincyami a takozh predstavniki skifskoyi ta chernyahivskoyi kulturno istorichnih spilnot Reshtki starodavnogo gorodisha zberigalisya tut do kincya XIX stolittya Zasnuvannya pershi rokiNajbilsh jmovirnoyu datoyu zasnuvannya Gorodisha ye lito chi osin 1049 roku koli za Povistyu vremennih lit knyaz Yaroslav rozpochav budivnictvo fortifikacijnoyi sistemi na pivdenno shidnih rubezhah Kiyivskoyi Rusi Nazva mista pohodit vid staroukrayinskogo slova grad gorod gorodishami zvalisya ukripleni rovami i valami poselennya Misto viniklo na misci davnogo poselennya Zasnovane na pochatku XVI stolittya Vaskevichami i pochatkovo malo nazvu Linchinci Zgodom 20 lyutogo 1533 roku vlasnikami stali Zhubriki Jmovirno selishe Linchici bulo zrujnovane pid chas tatarskogo napadu j povtorno zaselene cherez znachnij promizhok chasu 28 sichnya 1633 roku jogo vlasnikom stav Stanislav Konecpolskij Pislya peremogi nad polsko shlyahetskim vijskom 16 travnya 1648 roku pid Korsunem kozaki z dopomogoyu povstalogo miscevogo naselennya vignali Konecpolskogo 1649 roku Gorodishe stalo sotennim mistechkom Cherkaskogo polku U chervni 1664 roku kozaki pid provodom Ivana Sirka razom z rosijskimi vijskami ocholyuvanimi G Kosogovim rozbili pid Gorodishem tatarski polchisha Pislya Andrusivskogo peremir ya 1667 roku Gorodishe u skladi Pravoberezhnoyi Ukrayini vidijshlo do Polshi U drugij polovini XVII go na pochatku XVIII go stolittya misto perehodilo vid odnogo vlasnika do inshogo XVIII stolittyaGerb Gorodisha 1782 roku Pislya Prutskogo dogovoru 1711 roku do Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku gorodishenski mayetnosti buli vlasnistyu spochatku polskih magnativ Lyubomirskih a pislya pridbannya yih knyazem Potomkinim peredayutsya u spadok jogo pleminnici Oleksandri Engelgard druzhini getmana polskih vijsk Ksaveriya Branickogo potim knyazyu Mihajlu Voroncovu yak pridane Yelizaveti dochki Branickogo i zreshtoyu grafini Katerini Balashovij Stanom na 1741 rik v mistechku bulo 300 dvoriv 1768 roku meshkanci mista stali uchasnikami Koliyivshini pid chas yakoyi misto bulo zvilnene vid polskih feodaliv Z 1793 roku pislya priyednannya Pravoberezhnoyi Ukrayini do Rosiyi Gorodishe stalo volosnim centrom Cherkaskogo povitu 1794 roku v nomu nalichuvalos priblizno 3 7 tisyach zhiteliv Kilkist naselennya zrostala za rahunok prijshlih selyan yaki osidali tut pracyuyuchi na dobuvanni granitu j labradoritu na cegelnih j vinokurnih zavodah XIX stolittyaV 1822 roci v misti v pomishickomu mayetku vidkrita persha tak zvana lankasterska shkola na 30 misc Vona gotuvala ditej dlya praci v panskij ekonomiyi 1848 roku brati K i T Yahnenki ta F Simirenko zasnuvali tut cukrovarnyu sho 1859 60 ruku virobila blizko 400 tisyach pudiv cukru Cukrovarnya bula na toj chas najbilshoyu ne tilki v Kiyivskij guberniyi a i v Rosijskij imperiyi V 1856 roci pri cukrovarni prijnyalo pershih 95 uchniv ministerske uchilishe V 1861 roci pochala pracyuvati parafiyalna shkola v 1858 roci bulo pobudovano cerkvu v im ya Arhidyakona Stefana i budinok dlya kvartiruvannya svyashenikiv 1860 roku v Gorodishi u 1101 dvori prozhivalo blizko 7 tisyach zhiteliv V misti isnuvala nevelika likarnya na kilka lizhok pri cukrovarni bulo 3 prihodski cerkvi Suchasnij viglyad Mihajlivskoyi cerkvi Mihajlivska kam yana 3 go klasu Pokrovska derev yana 5 go klasu pobudovana v 1742 roci v 1847 perebudovana z dzviniceyu zrujnovana 1937 roku Preobrazhenska derev yana pobudovana v 1846 roci na misci staroyi 1722 roku pobudovi yaka rozvalyuvalas Pislya reformi 1861 roku posililosya zrostannya produktivnih sil Rozshiryuvavsya cukrovij zavod de 1867 roku pracyuvalo 750 robitnikiv Poruch viris mehanichnij zavod sho vigotovlyav ustatkuvannya dlya cukrovaren Ci pidpriyemstva potrebuvali bagato robochih ruk Shoroku 150 tisyach pidvid cukrovih buryakiv ta 40 tisyach pidvid drov vozili selyani na zavodi Znachna chastina gorodishenciv zajmalas yak i poperedni stolittya chumactvom sho opisav takozh v svoyij tvorchosti P P Gulak Artemovskij Yak z Gorodish chumak pishovshi u Krim za sillyu v dorozi nidiye dvadcyatu vzhe nedilyu Obsharpavsya do rubcya v kolomaz oblipivsya Terpit nuzhdu j bidu propasnicyu j gostinec dd dd 1871 roku v misti zasnuvali Kiyivske viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristva centr yakogo za tri roki v 1874 roci perenesli do Kiyeva 1872 roku krim parafiyalnoyi shkoli v misti pochalo pracyuvati odnoklasne narodne uchilishe na koshti gromadyan z deyakoyu doplatoyu z kazni Togo zh roku zasnovane dvoklasne uchilishe peretvorene 1891 roku na silskogospodarsku shkolu V 1876 roci bilya zaliznici sporudzhenoyi togo zh roku viris she odin ustatkovanij mashinami ta mehanizmami Mariyinskij cukrozavod sho nalezhav pleminnici grafa Mihajla Voroncova Katerini Balashovij Tut pracyuvalo ponad 1000 robitnikiv V 1887 roci zavod Yahnenkiv Simirenka ne vitrimavshi konkurenciyi pripiniv isnuvannya Chimalo robitnikiv pracyuvalo na cegelnomu i pivomedovarnomu zavodah na 3 h mlinah 2 h olijnicyah ta inshih dribnih pidpriyemstvah V 1898 roci na cukrozavodi vidkrilosya dvoklasne uchilishe na 180 navchalnih misc Vikladackij kolektiv skladavsya z zaviduvacha zakonovchitelya uchitelya i dvoh vchitelok Na utrimannya uchilisha zavod shoroku vitrachav 4000 karbovanciv yaka vijshla v svit v kinci 19 go na pochatku 20 go stolittya pishe sho v Gorodishi 835 dvoriv 10869 zhiteliv 3 pravoslavnih cerkvi ta 1 kaplicya katolicka kaplicya 4 yevrejskih molitovnih budinki shkola 2 likarni 6 postoyalih dvoriv 64 kramnici zaklad shtuchnih mineralnih vod pivovarnya HH stolittyaV 1912 roci v misti zasnovana likarnya Z bereznya po listopad 1918 roku misto bulo pid avstro nimeckoyu okupaciyeyu Potim do mista vijshli zagoni Simona Petlyuri V serpni 1919 roku do mista vijshli vijska generala A I Denikina Naprikinci grudnya 1919 roku misto zahopili vijska Chervonoyi Armiyi Radyanska doba Pislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni v misti znovu pochala pracyuvati promislovist 1920 roku stali do ladu Gorodishenskij harchkombinat cukrozavod Pochala pracyuvati likarnya shkoli V 1921 roci miscevu silskogospodarsku shkolu reorganizovano u silskogospodarsku profshkolu a potim u silskogospodarskij tehnikum yakij gotuvav agronomiv i plodoovochivnikiv V 1922 roci na bazi piskovogo ta rafinadnogo cukrovih zavodivzasnovano shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva FZU Pri zavodi pracyuvav klub 1 lipnya 1923 roku na Chernechij gori v Kanevi vstanovleno pershij chavunnij pam yatnik Tarasu Shevchenko sho buv vidlitij za proektom skulptora K M Tereshenka v livarnomu cehu Gorodishenskogo Mariyinskogo cukrozavodu Vlasne bulo vigotovleno tri kopiyi pogruddya odna z yakih v 1924 roci vstanovleno v misti Gorodishe Model pam yatnika skulptor vigotoviv iz dereva grushi yaka zberigayetsya j dosi v muzeyi mliyivskogo sadoinstitutu Todi zh u zavodskomu parku sporudzheno pogruddya Karla Marksa U 1922 1923 rokah u Gorodishi organizovuyutsya 4 TSOZi Selyanin Orach Serp i Komuna V 1928 roci v misti sporudzhuyetsya maslozavod Z 1923 roku misto staye rajonnim centrom Kiyivskoyi guberniyi u 1925 1932 rokah Cherkaskogo okrugu z 1932 Kiyivskoyi oblasti 1954 Cherkaskoyi V 1927 roci O S Koval stvoriv u misti kapelu banduristiv yaka 1936 roku vistupala v Moskvi na pershij Vsesoyuznij olimpiadi hudozhnoyi samodiyalnosti pracivnikiv cukrovoyi promislovosti cherez tri roki na Vsesoyuznij silskogospodarskij vistavci V 1929 roci TSOZi zlilisya v odin kolgosp Vilne zhittya sho v 1930 roci obroblyav majzhe 3 4 tisyach gektar zemli Takozh v 1930 roci v mistechku pochala diyati MTS buryakosijnogo napryamku yaka zgodom mala 28 traktoriv Stanom na 1930 rik v misti pracyuvali rajlikarnya poliklinika dityacha konsultaciya protitubdispancer rajsanstanciya Pochala vidavatisya gazeta Socialistichnij nastup organ Gorodishenskogo RK KP b U ta rajonnoyi radi deputativ trudyashih 1932 roku kolgosp Vilne zhittya podilivsya na tri silskogospodarski artili Chervonij kolos cherez tri roki im K Ye Voroshilova Chervoni yari ta im Shevchenka Dobutij v Gorodishi labradorit vikoristovuvavsya ne tilki v SRSR a i vivozivsya do Nimechchini Franciyi SShA Na 1941 rik u misti pracyuvalo dvi desyatirichni shkoli tri semirichni silskogospodarskij tehnikum ta medichna shkola Radyansko nimecka vijna 30 lipnya 1941 roku nimecki vijska okupuvali teritoriyu pershoyi silradi Gorodisha a 1 serpnya drugoyi Za chas okupaciyi voni spalili i zrujnuvali 51 budinok zokrema apteku polikliniku protitubdispanser presuvalnij ta trubnij cehi keramichnogo zavodu ta inshi Tehnikum plodoovochivnictva buv prisposoblenij pid tabir de trimali lyudej pered vidpravkoyu yih do Nimechchini 1369 gorodishenciv bulo vivezeno do Nimechchini 369 stracheno 10 lyutogo 1944 roku Chervona Armiya vidvoyuvala Gorodishe Za uchast u Drugij svitovij vijni 698 gorodishenciv nagorodzheno bojovimi ordenami i medalyami Povoyenni roki Pislya vidvoyuvannya mista pochalasya vidbudova gospodarstva Lishe za odin pislyavoyennij rik silskogospodarska artil im T Shevchenka vidbuduvala mlip konyushnyu korivnik kuryatnik zbuduvala kruporushku Takozh vidbudovuvalisya i promislovi pidpriyemstva nasampered cukropiskovij ta rafinadnij zavodi V 1944 roci vidbudovano keramichnij zavod Zaliznichniki vlasne pobuduvali novu stanciyu povnistyu spalenu fashistami Znovu vidkrilasya poliklinika likarnya dispanseri V 1950 roci artil im Shevchenka ob yednalasya z kolgospami im Dimitrova ta Pershe travnya V 1956 roci Gorodishe vidneseno do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya 1959 roku silgospartili im Voroshilova im HHII partz yizdu ob yednano v kolgosp im Frunze sho mav u svoyemu koristuvanni 1 828 ga ornoyi zemli 394 golovi velikoyi rogatoyi hudobi konej svinej ovec pticyu Pislya kilkoh teritorialnih reform Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 8 grudnya 1966 roku za mistom zakripleno status administrativnogo centru Gorodishenskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Stanom na 1972 rik v misti meshkalo 16 3 tisyach cholovik Pracyuvali likarnya na 200 lizhok dityacha likarnya protitubdispanser tri medichnih punkti pri zavodah dityachij revmatsanatorij V misti pracyuvalo 249 medichnih pracivnikiv z nih 61 likar Pracyuvalo 7 zagalnoosvitnih shkil 4 vosmirichni 2 seredni vechirnya serednya shkola robitnichoyi molodi shkola FZN muzichna shkola semirichka dityacho yunacka sportivna shkola Takozh diyali 3 budinki kulturi 3 klubi vsi z stacionarnimi kinoustanovkami shirokoekrannij kinoteatr 7 bibliotek z knizhkovim fondom majzhe 140 tisyach knig U 1986 roci bula vidkrita ZOSh 3DzherelaPortal Cherkashina PrimitkiStattya Horodyszcze u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom III C 146 z 1895 roku 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine pol A V Borisov V A Gnera V M Misak O V Marchenko PAM YaTKI m GORODIShA NA RIChCI VILShANKA materiali do arheologichnoyi karti D I Yavornickij Istoriya Zaporozhskih kozakov t 2 SPb 1895 stor 353 354 ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Geografichesko statisticheskij slovar t 1 SPb 1862 stor 671 www travelua com ua Arhiv originalu za 18 lipnya 2018 Procitovano 3 travnya 2020 www horodysche org ua Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 3 travnya 2020 Gricyuta O O Vnesok Kiyivskogo viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristva v tehnichnij rozvitok Pivdenno Zahidnogo krayu Rosijskoyi imperiyi u II pol HIH st Inteligenciya i vlada Seriya Istoriya 2012 Vip 24 S 21 A Chugayev Opisanie i spravochnaya kniga Cherkasskogo uezda Kievskoj gubernii stor 7 www horodysche org ua Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 3 travnya 2020 P R Slezkin Opisanie Moshnogorodishenskogo imeniya E A Balashovoj ch 1 Kiyiv 1913 stor 378 Gazeta Socialistichnij nastup 1 bereznya 1931 roku Po miscyah Korsun Shevchenkivskoyi bitvi Kiyiv 1968 stor 91 92 Literatura Gorodishe 10 chervnya 2015 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim V G Chos 23 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Mariyinskij cukrozavod 23 zhovtnya 2009 u Wayback Machine PosilannyaIstoriya mista na who is who com ua nedostupne posilannya z chervnya 2019

Дата публікації:
Топ