Інфімум

І́нфімум (точна нижня грань) (лат. infimum — найнижчий) підмножини S частково впорядкованої множини (P,≤) — це найбільша (нижня межа) S. Тобто, найбільший елемент із P, який рівний або менший за всі елементи з S.

Позначається ${\displaystyle \inf S}$.

У випадку, якщо інфімум множини S належить самій множині S, інфімум є мінімумом множини S.

Дивись також

• Супремум
• Верхня та нижня межа
• Відношення порядку
• Непредикативність (математика)

Література

• Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2200+ с.(укр.)
• Биркгоф Г. Теория решёток / пер. с англ. В. Н. Салий ; под ред. Л. А. Скорнякова. — 3-е изд. — Москва : Наука, 1984. — 568 с.(рос.)