Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імператор Ґо-Да́йґо (яп. 後醍醐天皇, ごだいごてんのう, ґо-дайґо тенно; 26 листопада 1288 — 19 вересня 1339) — 96-й Імператор Японії, синтоїстське божество, 1-й Імператор Південної династії. Роки правління: 29 березня 1318 — 18 вересня 1339. Його період зветься реставрацією Кемму.
| Імператор Ґо-Дайґо | |
|---|---|
| яп. 後醍醐天皇 | |
 | |
| Народився | 26 листопада 1288 Кіото, Японія |
| Помер | 19 вересня 1339 (50 років) d, d, Префектура Нара, Японія |
| Поховання | d |
| Країна | Японія |
| Національність | японець |
| Діяльність | правитель |
| Знання мов | японська |
| Учасник | d |
| Напрямок | d |
| Magnum opus | d, Q87441903?, Q107046469?, d і d |
| Титул | імператор |
| Посада | імператор Японії і d |
| Термін | 1318–1339 роки |
| Конфесія | конфуціанство |
| Рід | d |
| Батько | Імператор Ґо-Уда |
| Мати | d |
| Родичі | Q110808958? і d |
| Брати, сестри | d, d, d і Імператор Ґо-Нідзьо |
| У шлюбі з | Сайондзі Кісі, d, d, Q96715652?, d, Q96715402?, d, Q96715320?, Q106691745?, Q106692612?, Q106692637?, Q106692857?, d, Q106697131?, Q65268556?, Q106697170?, Q106697268?, Q106697280? і Q106682030? |
| Діти | 7 синів та 6 доньок |
| Автограф |  |
| |
Життєпис
Був другим сином імператора Ґо-Уда та Фуджівари-но Чуші. При народженні отримав ім'я Такахару. 1308 року після сходження на трон імператора Ханадзоно стає спадкоємцем трону. Після смерті останнього стає імператором, обравши посмертне ім'я Ґо-Дайґо (наслідувач Дайґо), чим зазначив намір відновити «золотий період» часів імператора Дайґо. Новий імператор поставив за мету відновити імператорську владу. Віддалив від керівних посад спадкову знать. У 1319–1322 роках провів низку економічних реформ, завдяки інтригам змусив уряд сьоґуната Міномото керувати фінансами за допомогою опадкування. Зрештою імператор зумів встановити повний військовий контроль над столицею Кіотою та прилеглими областями.
У 1324 році готував змову проти сьоґуна Фуджівара-но Йоріцуне, проте її було відкрито. Ґо-Дайґо зумів виправдатися, водночас незабаром інспірував повстання проти сьоґуна.
У 1326 році помер спадкоємець трону Кунійосі. Його місце, попри протест імператора, обійняв представник іншої гілки — Кадзухіто. 1331 року Ґо-Дайґо організував нову змову, проте її було відкрито. Тоді імператор зібрав священні реліквії, що давали право на Хризантемовий трон, втік до провінції Каваті під захист військовика Кусунокі Масасіге. В результаті розпочалася боротьба з принцом Кадзухіто. Імператор зазнав поразки й вимушений був поступитися троном принцу Кадзухіто, який прийняв ім'я Коґон. Ґо-Дайґо була заслано на острови Окі.
Колишній імператор не давно стояв осторонь політики. Було організовано партизанський рух проти нового імператора, який очолив син Ґо-Дайґо — Морійосі. Також його підтримав храм Енрякудзі на горі Хіей, потім приєднався Кусунокі Масагіте. Після успіхів цих сил у 1333 році Ґо-Дайґо повернувся до політики та очолив повстання. Розпочалася війна проти клану Ходзьо, який фактично контролював сьоґунат Камакура. Того ж року на бік Ґо-Дайґо перейшов командувач армії сьоґуната Асікаге Такаудзі. Останній допоміг Ґо-Дайґо захопити Кіото. Інший військовий сьогуна — Нітта Йосісада — також перейшов на бік Ґо-Дайґо й захопив столицю сьогунів з роду Міномото, поваливши владу принца Морікуні. Цим завершився період володарювання Міномото в Японії. Більшість представників роду Ходзьо здійнили сепуку.
Ґо-Дайґо знову стає імператором. Після цього кардинально змінив уряд, розпочав земельну реформу. Водночас почав зменшувати права самураїв, скорочувати їх привілеї. Земельна реформа імператора викликала плутанину. В результаті адміністративної реформи державні органи стали складатися з аристократів та військових. Втім на деякий імператор зумів встановити свій контроль над усією Японією. Але велика кількість рішень, намагання провести багато реформ водночас призвело до невдоволення серед даймьо та самураїв.
У 1333 році Морійосі був призначений «великим сьоґуном — завойовником варварів», фактичним головою усіх самураїв країни, але невдовзі, через сварку із батьком, був знятий з посади. Принц також вступив у конфлікт з Асікаґою Такаудзі і безрезультатно намагався убити його. 1334 року Імператор Ґо-Дайґо отримав донос на Морійосі, що той планує захопити трон. Принца негайно було схоплено й ув'язнено як заколотника. Його заслали до Камакури. В цей час Асікаге Такаудзі зумів зміцнити свій авторитет серед військових.
У 1335 році розпочалася війна з останніми представниками роду Ходзьо. Того ж року імператор зробив сина — принца Нарійосі новим сьогуном. Втім повстав Асікаге, який розбив вірного імператорові Нітта Йосісаду та оголосив себе сьогуном, захопивши Кіото. Останній у 1336 році оголосив імператором Комьо, зажадавши від Ґо-Дайґо передати Комьо імператорські реліквії (давали право на трон).
Ґо-Дайґо віддав фальшиві реліквії та відступив у гори Йосіно, де заснував так званий Південний двір. Втім після смерті своїх провідних військовиків у 1338 році вирішив відійти від справ. 18 вересня 1339 року зрікся влади на користь сина Ґо-Муракамі. Наступного дня Ґо-Дайґо помер.
Генеалогічне дерево
| (96) Ґо-Дайґо | |||||||||||||||||||||||||
| Морійосі | |||||||||||||||||||||||||
| (98) Тьокей | |||||||||||||||||||||||||
| Нарійосі | (99) Ґо-Камеяма | ||||||||||||||||||||||||
| (97) Ґо-Муракамі | |||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Усі дати подані за європейським календарем.
- Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 27.
Джерела та література
- Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
- Історія Імператорів
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Імператор Ґо-Дайґо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69))
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Ґо-Дайґо |
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperator Go Da jgo yap 後醍醐天皇 ごだいごてんのう go dajgo tenno 26 listopada 1288 19 veresnya 1339 96 j Imperator Yaponiyi sintoyistske bozhestvo 1 j Imperator Pivdennoyi dinastiyi Roki pravlinnya 29 bereznya 1318 18 veresnya 1339 Jogo period zvetsya restavraciyeyu Kemmu Imperator Go Dajgoyap 後醍醐天皇Narodivsya26 listopada 1288 Kioto YaponiyaPomer19 veresnya 1339 50 rokiv d d Prefektura Nara YaponiyaPohovannyadKrayinaYaponiyaNacionalnistyaponecDiyalnistpravitelZnannya movyaponskaUchasnikdNapryamokdMagnum opusd Q87441903 Q107046469 d i dTitulimperatorPosadaimperator Yaponiyi i dTermin1318 1339 rokiKonfesiyakonfucianstvoRiddBatkoImperator Go UdaMatidRodichiQ110808958 i dBrati sestrid d d i Imperator Go NidzoU shlyubi zSajondzi Kisi d d Q96715652 d Q96715402 d Q96715320 Q106691745 Q106692612 Q106692637 Q106692857 d Q106697131 Q65268556 Q106697170 Q106697268 Q106697280 i Q106682030 Diti7 siniv ta 6 donokAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBuv drugim sinom imperatora Go Uda ta Fudzhivari no Chushi Pri narodzhenni otrimav im ya Takaharu 1308 roku pislya shodzhennya na tron imperatora Hanadzono staye spadkoyemcem tronu Pislya smerti ostannogo staye imperatorom obravshi posmertne im ya Go Dajgo nasliduvach Dajgo chim zaznachiv namir vidnoviti zolotij period chasiv imperatora Dajgo Novij imperator postaviv za metu vidnoviti imperatorsku vladu Viddaliv vid kerivnih posad spadkovu znat U 1319 1322 rokah proviv nizku ekonomichnih reform zavdyaki intrigam zmusiv uryad sogunata Minomoto keruvati finansami za dopomogoyu opadkuvannya Zreshtoyu imperator zumiv vstanoviti povnij vijskovij kontrol nad stoliceyu Kiotoyu ta prileglimi oblastyami U 1324 roci gotuvav zmovu proti soguna Fudzhivara no Joricune prote yiyi bulo vidkrito Go Dajgo zumiv vipravdatisya vodnochas nezabarom inspiruvav povstannya proti soguna U 1326 roci pomer spadkoyemec tronu Kunijosi Jogo misce popri protest imperatora obijnyav predstavnik inshoyi gilki Kadzuhito 1331 roku Go Dajgo organizuvav novu zmovu prote yiyi bulo vidkrito Todi imperator zibrav svyashenni relikviyi sho davali pravo na Hrizantemovij tron vtik do provinciyi Kavati pid zahist vijskovika Kusunoki Masasige V rezultati rozpochalasya borotba z princom Kadzuhito Imperator zaznav porazki j vimushenij buv postupitisya tronom princu Kadzuhito yakij prijnyav im ya Kogon Go Dajgo bula zaslano na ostrovi Oki Kolishnij imperator ne davno stoyav ostoron politiki Bulo organizovano partizanskij ruh proti novogo imperatora yakij ocholiv sin Go Dajgo Morijosi Takozh jogo pidtrimav hram Enryakudzi na gori Hiej potim priyednavsya Kusunoki Masagite Pislya uspihiv cih sil u 1333 roci Go Dajgo povernuvsya do politiki ta ocholiv povstannya Rozpochalasya vijna proti klanu Hodzo yakij faktichno kontrolyuvav sogunat Kamakura Togo zh roku na bik Go Dajgo perejshov komanduvach armiyi sogunata Asikage Takaudzi Ostannij dopomig Go Dajgo zahopiti Kioto Inshij vijskovij soguna Nitta Josisada takozh perejshov na bik Go Dajgo j zahopiv stolicyu soguniv z rodu Minomoto povalivshi vladu princa Morikuni Cim zavershivsya period volodaryuvannya Minomoto v Yaponiyi Bilshist predstavnikiv rodu Hodzo zdijnili sepuku Go Dajgo znovu staye imperatorom Pislya cogo kardinalno zminiv uryad rozpochav zemelnu reformu Vodnochas pochav zmenshuvati prava samurayiv skorochuvati yih privileyi Zemelna reforma imperatora viklikala plutaninu V rezultati administrativnoyi reformi derzhavni organi stali skladatisya z aristokrativ ta vijskovih Vtim na deyakij imperator zumiv vstanoviti svij kontrol nad usiyeyu Yaponiyeyu Ale velika kilkist rishen namagannya provesti bagato reform vodnochas prizvelo do nevdovolennya sered dajmo ta samurayiv U 1333 roci Morijosi buv priznachenij velikim sogunom zavojovnikom varvariv faktichnim golovoyu usih samurayiv krayini ale nevdovzi cherez svarku iz batkom buv znyatij z posadi Princ takozh vstupiv u konflikt z Asikagoyu Takaudzi i bezrezultatno namagavsya ubiti jogo 1334 roku Imperator Go Dajgo otrimav donos na Morijosi sho toj planuye zahopiti tron Princa negajno bulo shopleno j uv yazneno yak zakolotnika Jogo zaslali do Kamakuri V cej chas Asikage Takaudzi zumiv zmicniti svij avtoritet sered vijskovih U 1335 roci rozpochalasya vijna z ostannimi predstavnikami rodu Hodzo Togo zh roku imperator zrobiv sina princa Narijosi novim sogunom Vtim povstav Asikage yakij rozbiv virnogo imperatorovi Nitta Josisadu ta ogolosiv sebe sogunom zahopivshi Kioto Ostannij u 1336 roci ogolosiv imperatorom Komo zazhadavshi vid Go Dajgo peredati Komo imperatorski relikviyi davali pravo na tron Go Dajgo viddav falshivi relikviyi ta vidstupiv u gori Josino de zasnuvav tak zvanij Pivdennij dvir Vtim pislya smerti svoyih providnih vijskovikiv u 1338 roci virishiv vidijti vid sprav 18 veresnya 1339 roku zriksya vladi na korist sina Go Murakami Nastupnogo dnya Go Dajgo pomer Genealogichne derevo 96 Go Dajgo Morijosi 98 Tokej Narijosi 99 Go Kameyama 97 Go Murakami PrimitkiUsi dati podani za yevropejskim kalendarem Anistratenko ta Bondarenko 2011 s 27 Dzherela ta literaturaAnistratenko L Bondarenko I 2011 Yaponski poeti Biografichnij slovnik Kiyiv Vidavnichij dim Dmitra Burago s 368 Istoriya Imperatoriv Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Imperator Go Dajgo 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap yap 新編 日本史辞典 Nove vidannya Slovnik istoriyi Yaponiyi 京大日本史辞典編纂会 東京 東京創元社 1994 P 1057 1058 yap 歴代天皇全史 万世一系を彩る君臨の血脈 歴史群像シリーズ 69 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperator Go Dajgo yap Spisok usipalnic Imperatoriv Yaponiyi Oficijna storinka Upravlinnya Imperatorskogo dvoru Yaponiyi 12 listopada 2016 u Wayback Machine