Принц Морійосі або Принц Морінаґа (яп. 護良親王, もりよししんのう, морійосі / морінаґа сінно; 1308—1335) — японський державний і політичний діяч, Імператорський принц і спадкоємець трону, великий сьоґун в уряді часів реставрації Кемму.
Принц Морійосі | |
---|---|
яп. 護良親王 | |
Народився | 12 серпня 1308 |
Помер | 12 серпня 1335[1] (27 років) d, Камакура, Префектура Канаґава, Японія ·обезголовлення |
Країна | Японія |
Діяльність | самурай, військовослужбовець |
Посада | d і шьōґун |
Військове звання | шьōґун |
Батько | Імператор Ґо-Дайґо |
Мати | Q96715320? |
Брати, сестри | d, d, d, d, d, d, d, d, d, Принц Нарійосі, d, Імператор Ґо-Муракамі, d і d |
У шлюбі з | Q110795582? і Q110815980? |
Діти | d і d |
Автограф | |
|
Короткі відомості
Морійосі народився 1308 року у сім'ї Імператора Ґо-Дайґо та його головної дружини . У 1326 році принц обіймав посаду настоятеля буддистського монастиря Кадзії, а наступного року став патріархом секти Тендай, головою пристоличного монастиря Енрякудзі. У 1331 році, залучивши на свій бік армії монахів-воїнів, Морійосі разом із батьком організував повстання проти Камакурського сьоґунату. Воно закінчилося поразкою і у 1332 році принц був позбавлений патріаршества і чернечого сану. Морійосі переховувався від сьоґунських військ у провінціях Ямато і Кії, і звідти видав заклик до японського самурайства повалити Камакурський сьоґунат і рід узурпаторів Ходзьо. 1333 року на цей заклик відгукнулися Асікаґа Такаудзі, який захопив Кіото і сприяв поверненню Імператора Ґо-Дайґо із заслання до столиці, та Нітта Йосісада, який захопив Камакуру і знищив самурайський уряд Хозьо.
Після вступу Імператора Ґо-Дайґо до Кіото розпочалась реставрація Кемму і було сформовано новий аристократично-самурайський уряд. У 1333 призначений «великим сьоґуном—завойовником варварів», фактичним головою усіх самураїв країни, але невдовзі, через сварку із батьком, був знятий з посади. Принц також вступив у конфлікт з Асікаґою Такаудзі і безуспішно намагався убити його. У 1334 році Імператор Ґо-Дайґо отримав донос на Морійосі, що той планує захопити трон. Принца негайно було схоплено і ув'язнено як заколотника. Його заслали до Камакури, під нагляд брата Асікаґи Такаудзі, Асікаґи Тадайосі.
У 1335 Камакуру атакували залишки військ узурпаторів Ходзьо під проводом Ходзьо Токіюкі. Асікаґа Тадайосі не зміг втримати місто і під час відходу наказав убити арештанта Морійосі. Страту здійснив .
У 19 столітті для вшангування пам'яті убитого Морійосі було збудовано Святилище Камакура у місті Камакура.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Буддистське ім'я — Сон'ун (尊雲).Також відомий як Отономія (大塔宮).
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Nitta Yoshisada |
Імена в цій статі транслітеровані з японської із застосуванням системи (Бондаренка) 1999 року |
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Princ Morijosi abo Princ Morinaga yap 護良親王 もりよししんのう morijosi morinaga sinno 1308 1335 yaponskij derzhavnij i politichnij diyach Imperatorskij princ i spadkoyemec tronu velikij sogun v uryadi chasiv restavraciyi Kemmu Princ Morijosiyap 護良親王Narodivsya12 serpnya 1308 1308 08 12 Pomer12 serpnya 1335 1 27 rokiv d Kamakura Prefektura Kanagava Yaponiya obezgolovlennyaKrayinaYaponiyaDiyalnistsamuraj vijskovosluzhbovecPosadad i shōgunVijskove zvannyashōgunBatkoImperator Go DajgoMatiQ96715320 Brati sestrid d d d d d d d d Princ Narijosi d Imperator Go Murakami d i dU shlyubi zQ110795582 i Q110815980 Ditid i dAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Statuya princa Morijosi u Svyatilishi Kamakura mista Kamakura Korotki vidomostiMorijosi narodivsya 1308 roku u sim yi Imperatora Go Dajgo ta jogo golovnoyi druzhini U 1326 roci princ obijmav posadu nastoyatelya buddistskogo monastirya Kadziyi a nastupnogo roku stav patriarhom sekti Tendaj golovoyu pristolichnogo monastirya Enryakudzi U 1331 roci zaluchivshi na svij bik armiyi monahiv voyiniv Morijosi razom iz batkom organizuvav povstannya proti Kamakurskogo sogunatu Vono zakinchilosya porazkoyu i u 1332 roci princ buv pozbavlenij patriarshestva i chernechogo sanu Morijosi perehovuvavsya vid sogunskih vijsk u provinciyah Yamato i Kiyi i zvidti vidav zaklik do yaponskogo samurajstva povaliti Kamakurskij sogunat i rid uzurpatoriv Hodzo 1333 roku na cej zaklik vidguknulisya Asikaga Takaudzi yakij zahopiv Kioto i spriyav povernennyu Imperatora Go Dajgo iz zaslannya do stolici ta Nitta Josisada yakij zahopiv Kamakuru i znishiv samurajskij uryad Hozo Pislya vstupu Imperatora Go Dajgo do Kioto rozpochalas restavraciya Kemmu i bulo sformovano novij aristokratichno samurajskij uryad U 1333 priznachenij velikim sogunom zavojovnikom varvariv faktichnim golovoyu usih samurayiv krayini ale nevdovzi cherez svarku iz batkom buv znyatij z posadi Princ takozh vstupiv u konflikt z Asikagoyu Takaudzi i bezuspishno namagavsya ubiti jogo U 1334 roci Imperator Go Dajgo otrimav donos na Morijosi sho toj planuye zahopiti tron Princa negajno bulo shopleno i uv yazneno yak zakolotnika Jogo zaslali do Kamakuri pid naglyad brata Asikagi Takaudzi Asikagi Tadajosi U 1335 Kamakuru atakuvali zalishki vijsk uzurpatoriv Hodzo pid provodom Hodzo Tokiyuki Asikaga Tadajosi ne zmig vtrimati misto i pid chas vidhodu nakazav ubiti areshtanta Morijosi Stratu zdijsniv U 19 stolitti dlya vshanguvannya pam yati ubitogo Morijosi bulo zbudovano Svyatilishe Kamakura u misti Kamakura PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Buddistske im ya Son un 尊雲 Takozh vidomij yak Otonomiya 大塔宮 Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Nitta Yoshisada Imena v cij stati transliterovani z yaponskoyi iz zastosuvannyam sistemi Bondarenka 1999 roku Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997