Ілляш Караїмович 4 травня 1648 козацький отаман військовик Речі Посполитої Полковник Переяславського полку реєстрових ко

під командуванням Ілляша Караїмовича та інших козацьких старшин 4-тисячне реєстрове військо спільно з польськими загонами здійснило невдалий похід на Запорожжя, щоб оволодіти Січчю: запорожці на чолі з кошовим Дмитром Гунею, відбили штурм, а значна частина реєстровців перейшла на їх бік.

1646 року Ілляш Караїмович, разом із козацькою старшиною, серед якої були Іван Барабаш і Богдан Хмельницький, отримали від короля Владислава IV у Варшаві привілеї і гроші на виготовлення човнів для майбутньої війни з Туреччиною.

1648 року, на початку Хмельниччини, Караїмович і Барабаш виступили на чолі реєстровців проти військ Хмельницького. Проте 4 травня 1648 року на раді в Кам'яному Затоні реєстрові козаки вирішили перейти на бік повстанців, а Караїмовича і Барабаша скарали на смерть.

Примітки

Джерелознавець Юрій Мицик припускає, що Ілляш Караїмович міг бути караїмом за походження Мицик Ю. Євреї-козаки // Інтелектус
. Архів оригіналу за 4 липня 2008. Процитовано 2 квітня 2009.
«Известия караимского Духовного Правления» № 1 за 1918г. С. 5. (рос.)
«Военная энциклопедия» т.14, C. 437.
Сражение коронных войск с Острянином у Голтвы // Коли земля стогнала: друга половина XVI — перша половина XVII ст. [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.] / У поряд, і передм. В. О. Щербака.— К.: Україна, 1995. — 432 с. — С. 414. — (Серія «Історія України в прозових творах та документах»). — . (рос.)
За народними думами і даними Літопису Самовидця, Хмельницький хитрощами забрав у Ілляша (Самовидець називає його Іваном Ілляшем та Ілляшем Ормянчиком [ 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.]) королівські листи, з якими рушив на Запорожжя піднімати повстання.

Джерела

В. О. Щербак Караїмович Ілляш [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 105. — .
Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. — 208 с. [ 8 квітня 2005 у Wayback Machine.]
Дзира Я. І. Українська історіографія другої половини XVII ст. та перекази про Богдана Хмельницького // Історіографічні дослідження в Українській РСР. — вип. l. — К., 1968. — С. 178—186.
Яворницький Д. І. Історія запорозьських козаків. Т.2. Коментарі Г. Я. Сергіенка [Архівовано 23 травня 2012 у WebCite]
Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник Якимович Б. З.. — 4-те вид., змін. І доп. — Львів: Світ, 1992. — 712 с. — (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
Іван Крип'якевич. До характеристики Іляша Караімовича // Записки НТШ, 1915. — Т. 122.

Посилання

Мицик Ю. Євреї-козаки // Інтелектус [ 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Попередник
Павло Павлюк

Гетьман України
1638

Наступник
Яків Острянин

[1] Джерелознавець Юрій Мицик припускає, що Ілляш Караїмович міг бути караїмом за походження Мицик Ю. Євреї-козаки // Інтелектус

[2] . Архів оригіналу за 4 липня 2008. Процитовано 2 квітня 2009.

[3] «Известия караимского Духовного Правления» № 1 за 1918г. С. 5. (рос.)

[4] «Военная энциклопедия» т.14, C. 437.

[5] Сражение коронных войск с Острянином у Голтвы // Коли земля стогнала: друга половина XVI — перша половина XVII ст. [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.] / У поряд, і передм. В. О. Щербака.— К.: Україна, 1995. — 432 с. — С. 414. — (Серія «Історія України в прозових творах та документах»). — . (рос.)

[6] За народними думами і даними Літопису Самовидця, Хмельницький хитрощами забрав у Ілляша (Самовидець називає його Іваном Ілляшем та Ілляшем Ормянчиком [ 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.]) королівські листи, з якими рушив на Запорожжя піднімати повстання.