Ізяслав IV Мстиславич (1186 — бл. 1239) — великий князь київський з травня 1235 до березня 1236 та з 10 квітня 1236 до травня 1236, князь вишгородський між 1232 та 1235, і 1236—1239. Помер близько 1239 або 1254 року.
Ізяслав IV Мстиславович | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
травень 1235 — березень 1236 | ||
Попередник: | Володимир IV Рюрикович | |
Наступник: | Ярослав Всеволодович | |
10 квітня 1236 — травень 1236 | ||
Попередник: | Ярослав Всеволодович | |
Наступник: | Володимир IV Рюрикович | |
| ||
1232 — 1239 | ||
Народження: | 1186 | |
Смерть: | бл. 1239/1254 | |
Рід: | Рюриковичі () | |
Батько: | Мстислав III Старий або Мстислав Удатний | |
Мати: | (Свобода Кончаківна) | |
|
Походження
Походження князя Ізяслава Київського достеменно не відоме, оскільки в літописах XIII століття (зокрема Іпатіївському, де про нього найбільше згадок) він називається без по-батькові.
Традиційно вважався сином князя Володимира Ігоровича, онуком Ігора Святославича Новгород-Сіверського. У ряді літописів фігурує з по-батькові Мстиславич. Згідно з Тверським, Никонівським та Воскресенським літописами, онук Романа Ростиславича і згідно з Воскресенським — син Мстислава Романовича Старого. Відповідно до іншого погляду, син Мстислава Удатного. На користь першої та третьої версій походження говорять союз із половцями та претензії на Галич, на користь першої — також союз із Михайлом Чернігівським.
Біографія
У 1233 році разом з Данилом Романовичем Галицьким Ізяслав вирушив воювати проти угорців, але на самому початку походу відступився від союзника і, замість того, щоб допомагати Данилові, спустошив його ж волость. У 1235 році Володимир Рюрикович Київський і Данило виступили проти Ізяслава і половців, але біля Торчеська, (були розбиті). Данило з залишками війська втік, а Володимир потрапив у полон до половців. Ізяслав сів у Києві, а його союзник, Михайло Всеволодович — в Галичі. Проте того ж року Володимир Рюрикович викупився з полону, вернувся у Київ та вигнав звідти Ізяслава.
У 1239 або 1240 року, коли Михайло втікав від татар з Києва в Угорщину, Кам'янець був ненадовго зайнятий владимирським князем Ярославом Всеволодовичем, а після повернення на Русь Михайло отримав від Данила Луцьк. Під час монгольської навали на Галицько-Волинське князівство (1240—1241) в літописі Кам'янець названий серед інших розорених міст як спадок Ізяслава. У 1254 році Ізяслав вирішив заволодіти Галичем за допомогою ординців і запропонував Куремсі, котрий облягав Кременець, йти на Галич, але отримав відмову і зайняв місто самостійно, після чого був полонений Романом Даниловичем. Про подальшу долю Ізяслава нічого невідомо. Імовірно, він був страчений за наказом Данила Галицького.
Примітки
- Новгородская IV, Софийская I и Московско-Академическая летопись (ПСРЛ, т. IV, стр. 214; т. VI, вып. 1, стб. 287).
- Горский А. А. Русские земли в XIII - XIV вв. Пути политического развития. М., 1996. - С.17. Обзор мнений см. Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь. СПб, 2001. С.542-544
Джерела
- Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка [ 20 березня 2019 у Wayback Machine.]
Попередник Володимир IV | ![]() | Великий князь Київський 1235-1236 | ![]() | Наступник Ярослав III |
Попередник Ярослав III | ![]() | Великий князь Київський 1236 вдруге | ![]() | Наступник Володимир IV |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет