Ігнацій Блажей Францішек Красицький (пол. Ignacy Błażej Franciszek Krasicki, 3 лютого 1735, Дубецько — 14 березня 1801) — польський церковний діяч, філософ, поет, письменник, драматург, перекладач, журналіст. Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського.
Ігнацій Красицький | |
---|---|
пол. Ignacy Krasicki | |
Народився | 3 лютого 1735 Дубецько |
Помер | 14 березня 1801 (66 років) Берлін |
Поховання | Базиліка Небовзяття Пресвятої Діви Марії (Гнєзно) |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | письменник, церковний діяч |
Alma mater | Львівська єзуїтська колегія |
Знання мов | польська[1][3] і французька |
Членство | Прусська академія наук і Варшавське товариство друзів науки |
Magnum opus | d, Q11784915? і d |
Титул | граф |
Посада | архієпископ Гнєзнінський |
Термін | 1795—1801 роки |
Попередник | Міхал Єжи Понятовський |
Наступник | |
Конфесія | католицтво |
Рід | Красицькі |
Батько | Ян Божи Красицький |
Мати | Ганна (Анна) Стажеховська |
Родичі | Потоцькі, Сапеги |
Автограф | |
Нагороди | орден Білого Орла (Річ Посполита) орден Святого Станіслава (Річ Посполита) орден Червоного Орла (Прусія) |
|
Життєпис
Походив зі знатного, проте збіднілого роду Красицьких гербу Роґаля. Син графа Яна Божого Красіцького, каштеляна холмського і сенатора Речі Посполитої, та його дружини Ганни Стажеховської — останньої представниці роду.
Народився у містечку Дубецько (сучасне Підкарпатське воєводство). Здобув спочатку домашню освіту. Замолоду обрав собі церковну кар'єру. У 1743—1750 роках навчався у колегіумі єзуїтів у м. Львів (разом з Яном та ). У 1751 році поступив до семінарії при церкві Св. Хреста у Варшаві. Того ж року прийняв духовний сан. З 1754 року — київський катедральний канонік.
У 1759 році отримав таїнства священства від Вацлава Героніма Сераковського, єпископа перемиського. У серпні з Яном Жевуським виїхав до Риму (частково кошти на подорож та проживання надав Франциск Салезій Потоцький, з яким листувався). Красіцький перебував до 1762 року, проте більше часу провів у Римі (до 1761 року), здобуваючи нові знання. У 1762 році стає каноніком Перемишля.
У 1763 році отримує посаду секретаря архієпископа ґнезненського Владислава Александера Лубенського. Тоді ж затоваришував з майбутнім королем Речі Посполитої Станіславом Понятовським.
З початком правління короля Станіслава-Августа Понятовського починає зростання церковної кар'єри Ігнація Красицького. У 1764 році призначається архієпископом Львова. Того ж року очолив Трибунал (апеляційний суд) Малої Польщі. У 1765 році очолив Коронний трибунал. Того ж року разом з Францішеком Богомолцем та Адамом Казимиром Чарторийським заснував часопис «Монітор». У 1766 році призначається коад'ютером Вармійського єпископа. У 1767 році стає князем-єпископом Вармії та сенатором. В цей час починається його журналістська діяльність. Красицький багато пише просвітницьких статей для журналу «Монітор».
З цього моменту часто виїздить за кордон як в особистих, так й в дипломатичних справах. Часто буває у Франції та Пруссії. З королем останньої — Фрідріхом II — затоваришував, особливо після першого розподілу Речі Посполитої у 1772 році. У 1786 році Красіцький увійшов до Прусської академії наук.
У 1795 році стає архієпископом Гнєзна та примасом Польщі. Виконав настанову папи римського Пія VI, який закликав нового примаса сприяти заспокоєнню країни та не чинити спротиву розподілам Польщі.
Наприкінці життя Ігнацій Красицький перебирається до Берліна, де й помирає у 1801 році. Був похований 16 березня у «гробах» катедри св. Ядвіги. Завдяки ініціативі Урсина-Немцевича був урочисто перепохований 17 березня 1829 в каплиці Потоцьких ґнезненської катедри.
Творчість
Був відомий своєю поезію (сучасники надали йому почесне звання князя поетів), філософськими трактами, драмами, науковими працями.
Його поеми, сатири, оди, гімни, поетичні послання, пісні, фрашки (тобто дрібнички), байки відрізняються продуманою композицією, відточеною формою, лаконізмом і логічною прозорістю стилю. І. Красицький є одним із творців нової літературної мови, заснованої на розмовній мові аристократії та інтелігенції. Він удосконалив ритміко-римічний, силабічний лад, збагатив поезію елементами фольклорного силаботонізму.
Його формально—стилістична віртуозність особливо наочно постає в лапідарних байках-епіграмах. У них сенс диктується логікою розвитку сюжету, характером кульмінації та розв'язки, обумовлених просвітницько-скептичним баченням реальності — гору бере багатий і сильний, закони створюються на догоду беззаконню, святенництво переважає над вірою, а розрахунок — над почуттям.
У своїх Красицький дотепно описав національне минуле і сьогодення. Найбільш відомою є поема «Мишеїда» (1775 рік), де пародіюється в описах битв мишей і кішок, в картинах життя двору легендарного короля Попеля середньовічні хроніки і лицарський епос, висміюється давньопольська історіографія і культ «лицарської звитяги», а також державний устрій і звичаї шляхетської Речі Посполитої.
У двох циклах сатир 1779 та 1784 років поет рельєфно виписав сценки тогочасного життя, побудувавши оповідання на основі діалогів або монологу персонажів.
Також є автором першого польського просвітницького роману — «Пригоди Миколая Досвядчинського» (1775 рік). У форм модного на той час щоденника шляхтича письменник відтворив дійсність періоду просвітницького перелому, відобразивши драматичний процес формування особистості героя. Дидактичний роман «Пан Підстолій» (1778—1798 роки) — це свого роду продовження «Пригод Миколая Досвядчинського». В ньому змальовані життя освіченого шляхтича і розумна система господарювання, його погляди, засновані на раціональному відношенні як до традицій, так і до нових віянь.
В його доробку присутня просвітницька енциклопедія — «Зібрання необхідних відомостей» (1781 рік) і трактату на кшталт історії всесвітньої літератури — «Про віршування і віршотворців» (видано у 1803 році).
Крім того, І. Красицький написав філософську повість «Історія», змістом якої є полеміка з історіографічними концепціями античності і феодалізму. Крім того, в його доробку є цикл східних притч.
Він перекладав твори античних авторів Плутарха, Анакреонта, Гесіода і Теокріта, італійця Данте, француза Буало.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dr. Constant v. Wurzbach Krasicki, Ignaz Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 13. — S. 133.
- CONOR.Sl
Джерела
- Красіцький (Krasicki) Іґнаци // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 3. — С. 1163.
- Goliński Zbigniew. Krasicki Ignacy Błażej Franciszek h. Rogala // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XV/…, zeszyt 6…. — S. 144—150. (пол.)
- Krzyżanowski Julian. Historia literatury polskiej: Alegoryzm — preromantyzm (A History of Polish Literature: Allegorism — Preromanticism). — Warsaw : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1974. — S. 435—454. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ігнацій Красицький |
- Ignacy hr. Krasicki z Siecina h. Rogala (ID: 12.270.411) [ 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ignacij Blazhej Francishek Krasickij pol Ignacy Blazej Franciszek Krasicki 3 lyutogo 1735 Dubecko 14 bereznya 1801 polskij cerkovnij diyach filosof poet pismennik dramaturg perekladach zhurnalist Primas Korolivstva Polskogo i Velikogo knyazivstva Litovskogo Ignacij Krasickijpol Ignacy KrasickiNarodivsya3 lyutogo 1735 1735 02 03 DubeckoPomer14 bereznya 1801 1801 03 14 66 rokiv BerlinPohovannyaBazilika Nebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Gnyezno PiddanstvoRich PospolitaNacionalnistpolyakDiyalnistpismennik cerkovnij diyachAlma materLvivska yezuyitska kolegiyaZnannya movpolska 1 3 i francuzkaChlenstvoPrusska akademiya nauk i Varshavske tovaristvo druziv naukiMagnum opusd Q11784915 i dTitulgrafPosadaarhiyepiskop GnyezninskijTermin1795 1801 rokiPoperednikMihal Yezhi PonyatovskijNastupnikKonfesiyakatolictvoRidKrasickiBatkoYan Bozhi KrasickijMatiGanna Anna StazhehovskaRodichiPotocki SapegiAvtografNagorodiorden Bilogo Orla Rich Pospolita orden Svyatogo Stanislava Rich Pospolita orden Chervonogo Orla Prusiya GerbRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi znatnogo prote zbidnilogo rodu Krasickih gerbu Rogalya Sin grafa Yana Bozhogo Krasickogo kashtelyana holmskogo i senatora Rechi Pospolitoyi ta jogo druzhini Ganni Stazhehovskoyi ostannoyi predstavnici rodu Narodivsya u mistechku Dubecko suchasne Pidkarpatske voyevodstvo Zdobuv spochatku domashnyu osvitu Zamolodu obrav sobi cerkovnu kar yeru U 1743 1750 rokah navchavsya u kolegiumi yezuyitiv u m Lviv razom z Yanom ta U 1751 roci postupiv do seminariyi pri cerkvi Sv Hresta u Varshavi Togo zh roku prijnyav duhovnij san Z 1754 roku kiyivskij katedralnij kanonik U 1759 roci otrimav tayinstva svyashenstva vid Vaclava Geronima Serakovskogo yepiskopa peremiskogo U serpni z Yanom Zhevuskim viyihav do Rimu chastkovo koshti na podorozh ta prozhivannya nadav Francisk Salezij Potockij z yakim listuvavsya Krasickij perebuvav do 1762 roku prote bilshe chasu proviv u Rimi do 1761 roku zdobuvayuchi novi znannya U 1762 roci staye kanonikom Peremishlya U 1763 roci otrimuye posadu sekretarya arhiyepiskopa gneznenskogo Vladislava Aleksandera Lubenskogo Todi zh zatovarishuvav z majbutnim korolem Rechi Pospolitoyi Stanislavom Ponyatovskim Z pochatkom pravlinnya korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo pochinaye zrostannya cerkovnoyi kar yeri Ignaciya Krasickogo U 1764 roci priznachayetsya arhiyepiskopom Lvova Togo zh roku ocholiv Tribunal apelyacijnij sud Maloyi Polshi U 1765 roci ocholiv Koronnij tribunal Togo zh roku razom z Francishekom Bogomolcem ta Adamom Kazimirom Chartorijskim zasnuvav chasopis Monitor U 1766 roci priznachayetsya koad yuterom Varmijskogo yepiskopa U 1767 roci staye knyazem yepiskopom Varmiyi ta senatorom V cej chas pochinayetsya jogo zhurnalistska diyalnist Krasickij bagato pishe prosvitnickih statej dlya zhurnalu Monitor Z cogo momentu chasto viyizdit za kordon yak v osobistih tak j v diplomatichnih spravah Chasto buvaye u Franciyi ta Prussiyi Z korolem ostannoyi Fridrihom II zatovarishuvav osoblivo pislya pershogo rozpodilu Rechi Pospolitoyi u 1772 roci U 1786 roci Krasickij uvijshov do Prusskoyi akademiyi nauk U 1795 roci staye arhiyepiskopom Gnyezna ta primasom Polshi Vikonav nastanovu papi rimskogo Piya VI yakij zaklikav novogo primasa spriyati zaspokoyennyu krayini ta ne chiniti sprotivu rozpodilam Polshi Naprikinci zhittya Ignacij Krasickij perebirayetsya do Berlina de j pomiraye u 1801 roci Buv pohovanij 16 bereznya u grobah katedri sv Yadvigi Zavdyaki iniciativi Ursina Nemcevicha buv urochisto perepohovanij 17 bereznya 1829 v kaplici Potockih gneznenskoyi katedri TvorchistBuv vidomij svoyeyu poeziyu suchasniki nadali jomu pochesne zvannya knyazya poetiv filosofskimi traktami dramami naukovimi pracyami Jogo poemi satiri odi gimni poetichni poslannya pisni frashki tobto dribnichki bajki vidriznyayutsya produmanoyu kompoziciyeyu vidtochenoyu formoyu lakonizmom i logichnoyu prozoristyu stilyu I Krasickij ye odnim iz tvorciv novoyi literaturnoyi movi zasnovanoyi na rozmovnij movi aristokratiyi ta inteligenciyi Vin udoskonaliv ritmiko rimichnij silabichnij lad zbagativ poeziyu elementami folklornogo silabotonizmu Jogo formalno stilistichna virtuoznist osoblivo naochno postaye v lapidarnih bajkah epigramah U nih sens diktuyetsya logikoyu rozvitku syuzhetu harakterom kulminaciyi ta rozv yazki obumovlenih prosvitnicko skeptichnim bachennyam realnosti goru bere bagatij i silnij zakoni stvoryuyutsya na dogodu bezzakonnyu svyatennictvo perevazhaye nad viroyu a rozrahunok nad pochuttyam U svoyih Krasickij dotepno opisav nacionalne minule i sogodennya Najbilsh vidomoyu ye poema Misheyida 1775 rik de parodiyuyetsya v opisah bitv mishej i kishok v kartinah zhittya dvoru legendarnogo korolya Popelya serednovichni hroniki i licarskij epos vismiyuyetsya davnopolska istoriografiya i kult licarskoyi zvityagi a takozh derzhavnij ustrij i zvichayi shlyahetskoyi Rechi Pospolitoyi U dvoh ciklah satir 1779 ta 1784 rokiv poet relyefno vipisav scenki togochasnogo zhittya pobuduvavshi opovidannya na osnovi dialogiv abo monologu personazhiv Takozh ye avtorom pershogo polskogo prosvitnickogo romanu Prigodi Mikolaya Dosvyadchinskogo 1775 rik U form modnogo na toj chas shodennika shlyahticha pismennik vidtvoriv dijsnist periodu prosvitnickogo perelomu vidobrazivshi dramatichnij proces formuvannya osobistosti geroya Didaktichnij roman Pan Pidstolij 1778 1798 roki ce svogo rodu prodovzhennya Prigod Mikolaya Dosvyadchinskogo V nomu zmalovani zhittya osvichenogo shlyahticha i rozumna sistema gospodaryuvannya jogo poglyadi zasnovani na racionalnomu vidnoshenni yak do tradicij tak i do novih viyan V jogo dorobku prisutnya prosvitnicka enciklopediya Zibrannya neobhidnih vidomostej 1781 rik i traktatu na kshtalt istoriyi vsesvitnoyi literaturi Pro virshuvannya i virshotvorciv vidano u 1803 roci Krim togo I Krasickij napisav filosofsku povist Istoriya zmistom yakoyi ye polemika z istoriografichnimi koncepciyami antichnosti i feodalizmu Krim togo v jogo dorobku ye cikl shidnih pritch Vin perekladav tvori antichnih avtoriv Plutarha Anakreonta Gesioda i Teokrita italijcya Dante francuza Bualo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dr Constant v Wurzbach Krasicki Ignaz Graf Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 13 S 133 d Track Q665807d Track Q88824329 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaKrasickij Krasicki Ignaci Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 3 S 1163 Golinski Zbigniew Krasicki Ignacy Blazej Franciszek h Rogala Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 Tom XV zeszyt 6 S 144 150 pol Krzyzanowski Julian Historia literatury polskiej Alegoryzm preromantyzm A History of Polish Literature Allegorism Preromanticism Warsaw Panstwowy Instytut Wydawniczy 1974 S 435 454 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ignacij Krasickij Ignacy hr Krasicki z Siecina h Rogala ID 12 270 411 10 travnya 2017 u Wayback Machine pol