Андрій Іларіонович Єфимов (рос. Андрей Илларионович Ефимов; * 14 серпня 1905, Свічиновка — † 14 квітня 1984) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 29-ї гвардійської мотострілецької бригади 10-го гвардійського танкового корпусу 4-ї танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії полковник.
Андрій Іларіонович Єфимов | |
---|---|
рос. Андрей Илларионович Ефимов | |
Народження | 14 серпня 1905 Свічиновка (нині Тамбовська область) |
Смерть | 14 квітня 1984 (78 років) Москва, СРСР |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1922—1934 1940—1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди | |
Єфимов Андрій Іларіонович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 14 серпня 1905 року в селі Свічиновці (тепер Тамбовської області) в селянській сім'ї. Росіянин. Член КПРС з 1939 року. Закінчив два курси Московського інституту народного господарства імені Г. В. Плеханова. Працював заступником начальника навчально-льотного загону Осоавіахіма в місті Ровеньки Луганської області.
У 1922 році призваний в ряди Червоної Армії. У 1924 році закінчив Сумські піхотні командні курси, в 1928 році — Київське піхотне училище. У 1934 році демобілізувався. Повторно призваний в 1940 році.
У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на 1-му Українському фронті. У ніч на 26 січня 1945 року гвардії полковник А. І. Єфімов з бригадою форсував річку Одер біля населеного пункту на південь від польського міста Сьцінава і захопив плацдарм. Відбиваючи контратаки ворога, бригада утримувала зайнятий рубіж, до підходу головних сил корпусу.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Одеру і утриманні плацдарму гвардії полковникові Андрію Іларіоновичу Єфімову присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6867).
Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1954 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З вересня 1960 року генерал-майор А. І. Єфімов — в запасі. Жив в Москві. Помер 14 квітня 1984 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений трьома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова 2-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями, іноземним орденом.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrij Ilarionovich Yefimov ros Andrej Illarionovich Efimov 14 serpnya 1905 Svichinovka 14 kvitnya 1984 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni komandir 29 yi gvardijskoyi motostrileckoyi brigadi 10 go gvardijskogo tankovogo korpusu 4 yi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi polkovnik Andrij Ilarionovich Yefimovros Andrej Illarionovich EfimovNarodzhennya14 serpnya 1905 1905 08 14 Svichinovka nini Tambovska oblast Smert14 kvitnya 1984 1984 04 14 78 rokiv Moskva SRSRPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1922 1934 1940 1960PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodi Yefimov Andrij Ilarionovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yefimov BiografiyaNarodivsya 14 serpnya 1905 roku v seli Svichinovci teper Tambovskoyi oblasti v selyanskij sim yi Rosiyanin Chlen KPRS z 1939 roku Zakinchiv dva kursi Moskovskogo institutu narodnogo gospodarstva imeni G V Plehanova Pracyuvav zastupnikom nachalnika navchalno lotnogo zagonu Osoaviahima v misti Rovenki Luganskoyi oblasti U 1922 roci prizvanij v ryadi Chervonoyi Armiyi U 1924 roci zakinchiv Sumski pihotni komandni kursi v 1928 roci Kiyivske pihotne uchilishe U 1934 roci demobilizuvavsya Povtorno prizvanij v 1940 roci U boyah radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na 1 mu Ukrayinskomu fronti U nich na 26 sichnya 1945 roku gvardiyi polkovnik A I Yefimov z brigadoyu forsuvav richku Oder bilya naselenogo punktu na pivden vid polskogo mista Scinava i zahopiv placdarm Vidbivayuchi kontrataki voroga brigada utrimuvala zajnyatij rubizh do pidhodu golovnih sil korpusu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 travnya 1945 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Oderu i utrimanni placdarmu gvardiyi polkovnikovi Andriyu Ilarionovichu Yefimovu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6867 Nadgrobok Andriya Yefimova Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1954 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Z veresnya 1960 roku general major A I Yefimov v zapasi Zhiv v Moskvi Pomer 14 kvitnya 1984 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij troma ordenami Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Kutuzova 2 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami inozemnim ordenom LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros