У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ґіфу значення Префектура Ґіфу 岐阜県 Префектура Ґіфу на карті Японії Р

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ґіфу (значення).

**Префектура Ґіфу**
**岐阜県**
Префектура Ґіфу на карті Японії
Розташування
Країна	Японія
Острів	Хонсю
Регіон	Тюбу
Центр	Ґіфу
Код і координати
ISO 3166-2	JP-21
Координати	Координати: 35°29′ пн. ш. 136°54′ сх. д. / 35.483° пн. ш. 136.900° сх. д. / 35.483; 136.900
Площа і населення
Площа (на 1 квітня 2009)
Загалом	&&&&&&&&&&010621.017000010 621,17 км² (7-а)
— % води	0,2%
Населення (на 1 липня 2011)
Загалом	&&&&&&&&02074658.&&&&002 074 658 осіб (18-а)
Густота	&&&&&&&&&&&&0195.0300000195,3 осіб/км²
Адміністрація
• • •

Префекту́ра Ґі́фу (яп. 岐阜県, ぎふけん, МФА: [gʲiɸu̥ keɴ]) — префектура Японії в регіоні Тюбу, в центральній частині острова Хонсю. Префектурний центр — місто Ґіфу.

Загальні відомості

Традиційне поселення у волості Сіракава.

Префектура Ґіфу розташована в центрі острова Хонсю, на заході регіону Тюбу. Вона належить до небагатьох префектур, що не мають виходу до моря. На півночі Ґіфу межує з префектурою Тояма, на заході — з префектурами Ісікава, Фукуй і Сіґа, на південному заході — з префектурою Міє, на півдні — з префектурою Айті, на сході — з префектурою Наґано. Найтісніші соціально-економічні зв'язки префектура Ґіфу має з південним сусідом — Айті.

Префектура Ґіфу займає територію історичних провінцій Міно та Хіда. Обидві провінції розташовувалися на перехресті між Західною і Східною Японією. Перша мала тісні зв'язки з землями південного Східноморського краю, а друга — з землями Північноземного краю. Префектура має насичену подіями історію. Тут неодноразово вирішувалася доля країни, як під час смути Дзінсін 672 року і битви при Секіґахара 1600 року. Сама назва Ґіфу походить від замку-резиденції Оди Нобунаґи, національного героя, який започаткував процес об'єднання японської держави.

Більшу частину префектури Ґіфу займають гори, висоти та пагорби. На півночі й сході пролягає гірський хребет Хіда, висота вершин якого коливається між 2500 — 3000 м. Тут знаходиться об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО історичні поселення волості Сіракава і Ґокаями. Найбільша рівнина , складова великої Міно-Оварійської рівнини, розташована на південному заході. Вона є політичним, економічним та суспільним центром префектури. Тут розташовані адміністративний центр — Ґіфу, а також найбільші міста — Оґакі, Кані й Какаміґахара. Рівниною протікають великі річки — , Кісо, та . На річкових островах існують численні, оточені земляними валами поселення, висота яких нижче рівня моря.

Основою економіки префектури Ґіфу є сільське господарство, рисівництво, металургія, текстильна промисловість, комерція та туризм. Традиційними ремеслами є виготовлення японського паперу, порцеляни і японських мечів. Південь префектури є складовою . Понад 80 % мешканців проживає на півдні. Гірські райони півночі, сходу і заходу потерпають від скорочення та старіння населення. Більшість жителів працює в сусідній префектурі Айті.

Географія

На півночі префектури, у субрегіоні Хіда, переважають високі гори.

На півдні префектури, у субрегіоні Міно, переважають рівнини і широкі річки.

Префектура Ґіфу розташована майже посередині Японського архіпелагу, в регіоні Тюбу. Її інколи зараховують до малого , разом із префектурами Айті, Міє та Сідзуока, або малого регіону Хокуріку, разом із префектурами Фукуй, Ісікава та Тояма.

Площа Ґіфу становить 10621.17 км². Її сусідами на півночі є префектури Фукуй, Ісікава та Тояма, на сході — Наґано, на півдні — Айті та Міє, а на заході — Сіґа.

Ґіфу поділяється на два субрегіони, названі за іменем історичних провінцій, які входять до складу сучасної префектури. Перший — це південний субрегіон Міно, важливий адміністративно-економічний центр, що пов'язаний з південною префектурою Айті й околицями морською затокою Ісе. Він складається з районів міста Ґіфу, Західного Міно, Східного Міно і Центрального Міно. Другий субрегіон — північна Хіда, яка має господарські та культурні зв'язки із префектурами Ісікава і Тояма, і регіоном Хокуріку загалом.

Рельєф Ґіфу різниться за субрегіонами. На півночі переважають високі гори, які досягають до 3000 м. Найвищою з них є гора Хотака, заввишки 3190 м. На півдні знаходиться велика рівнина Міно-Оварі, що простягається на територію сусідньої префектури Айті, а також великі річки , Кісо та , які зливаюся у великий і потужний на південному заході Ґіфу. Ці особливості рельєфу префектури відбиті у стародавньому японському виразі «гори Хіди, води Міно»(яп. 飛山濃水).

Кордони префектури, за виключенням південних, пролягають горами. В північно-східній частині — це , прозваний «Північними Альпами», на сході — хребет Кісо, гори Адера і Йоро, а на заході гори та Ібукі. Південною межею служать великі річки Кісо, Наґара, Ібі, Яхаґі та багато інших.

Через перепади рельєфу — 3000 м височини на півночі й низини на півдні — клімат і середня температура повітря на території префектури Ґіфу нерівномірні. В гірському субрегіоні Хіда клімат помірний, а річна температура становить 10,6 °C; в рівнинному Міно клімат субтропічний вологий, а температура становить — 15,5 °C. Завдяки складності рельєфу і різному клімату, Ґіфу має багату фауну і флору.

Історія

Головна башта замку Ґіфу — гірської цитаделі, символу провінції Міно і півдня префектури Ґіфу.

Територія сучасної префектури Ґіфу була заселена у пізньому палеоліті. На початку 1 тисячоліття у її рівнинних районах поширилося рисівництво.

У 4 — 5 столітті землі Ґіфу увійшли до складу молодої японської держави Ямато. Впродовж 6 — 7 століть вони неодноразова ставали місцем запеклих битв за Імператорський престол між японськими аристократами. Зокрема під час 672 року в околицях річки Токо, в районі сучасного містечка Секіґахара, відбулась вирішальна битва, яка привела на трон Імператора Темму.

У 8 столітті, у результаті адміністративної реформи, територія сучасної префектури Ґіфу була поділена на провінції Міно і Хіда. Перша була заможним краєм, тому впродовж середньовіччя за володіння ним велися постійні бої. На противагу цьому друга була малоприбутковою і «яблуком розбрату» не ставала. Наприклад, у 16 столітті Міно вододіли почергово 3 різні самурайські роди — , Сайто й Ода, а Хідою незмінно керували представники аристократичного роду .

У 1567 році голова роду Ода, Ода Нобунаґа, захопив головну цитадель провінції Міно, замок Інабаяма, і перейменував його на Ґіфу. 1569 року він поставив у залежність від себе північних Анеґакодзі, і таким чином підкорив собі всі землі сучасної префектури. Проте після його смерті й кончини його наступника, у 1600 році відбувся конфлікт між володарями Західної і Східної Японії, розв'язка якого на користь останніх поклала початок існування нового всеяпонського уряду — сьоґунату в Едо, що закріпив роздрібненість Міно та Хіди.

Протягом періоду Едо (1603 — 1867) терени сучасної префектури були розділені на автономні адміністративні одиниці — хани, якими керували різні роди. Найбільшим з них був , доходом у 100 тисяч . Небагатою провінцією Хіда керував рід , а з 1693 року — безпосередньо сьоґунат.

Після реставрації прямого Імператорського правління 1868 року та адміністративної реформи 1871 року, усі хани на території провінції Міно були об'єднані у префектуру Ґіфу, до юрисдикції якої з 1876 року була додана провінція Хіда.

1891 року нова префектура, особливо її південні райони, постраждали від страшного у 8 балів за шкалою Ріхтера. Міста і містечка префектури зазнали також сильних руйнувань під час Другої світової війни у 1945 році та потужних тайфунів 1959 і 1976 років.

Адміністративний поділ

Освіта

Ґіфуський університет

Примітки

Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 25 серпня 2011 [1].
Статистика префектури Ґіфу　// Сайт префектури Ґіфу. Переглянуто 25 серпня 2011 [2].
Префектура Ґіфу // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 23 серпня 2008.

Джерела та література

(яп.) Префектура Ґіфу // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Ґіфу (21). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1980.

Префектура Ґіфу // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Ґіфу

(яп.) Префектура Ґіфу. Офіційна сторінка

[Площа-date-1] Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 25 серпня 2011 [1].

[2] Статистика префектури Ґіфу　// Сайт префектури Ґіфу. Переглянуто 25 серпня 2011 [2].

[НП-3] Префектура Ґіфу // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

[common-4] . Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 23 серпня 2008.