Гілянці (гіляки, самоназва — гіляні, гілякі, ґіл. گیلک) — іраномовний народ на півночі Ірану, основне населення провінції Гілян. Чисельність — 3,5 млн осіб.
Гілянці | |
---|---|
Самоназва | ґіл. گیلک) |
Кількість | Від 3,5 до 4 млн. |
Ареал | Іран (Гілян) |
Близькі до: | мазендеранці, талиші, курди, заза, белуджі |
Мова | гілянська, фарсі |
Релігія | іслам, шиїтського толку |
У гірських районах виділяється етнічна група галешів. Тим часом, за свідченням античних авторів, кадусії — це той же народ, що і пізніші Гели — нині сучасні гілянці.
Розмовляють на гілянській мові прикаспійської підгрупи північно-західної групи іранських мов, має західні та східні діалекти; багато (особливо молодь) говорять фарсі.
Віруючі гілянці — мусульмани-шиїти.
Основне традиційне заняття — орне землеробство, у галешів — напівкочове скотарство. Основна культура — заливний рис, на схилах гір вирощують пшеницю, ячмінь, кенаф, чай, тютюн, цитрусові. Основна робоча тварина — зебу (худобу пасуть дівчата, доять чоловіки). На узбережжі поширене рибальство. Гілян — основний центр шовківництва Ірану; розвинене виробництво скла, повсті, килимів, очеретяних циновок, ткацтво.
Житло — переважно дерев'яне, часто пальове або двоповерхове з відкритою терасою (талар) та балконом; високий тесовий або з рисової соломи та очерету дах спускається майже до землі.
Жіночий одяг — біла сорочка, спідниця довжиною вище колін з легкої кольорової тканини в дрібну складку, темна кофта; виходячи з дому, одягають чорні шаровари та підперізуються чорною шаллю. Ходять босоніж.
Основна їжа — рис, хліб їдять мало; напої — вода, підсолоджена виноградним суслом (шире), розбавлене кисле молоко (дуг), чай.
Жінка займає незалежне положення в суспільстві. Шлюб моногамний, полягає з обопільної згоді молодих, наречена часто сама домовляється з нареченим про розміри посагу. Зберігається культ священних каменів, дерев та гаїв. Фольклор — епічні та ліричні пісні.
Примітки
- Грантовский Э. А. Ранняя история иранских племён Передней Азии. — М. : «Восточная литература» РАН, 2007. — С. 429. — .
Література
- Гіляки та галеші. Талиші// Народи Передньої Азії, М., 1957.
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gilyanci gilyaki samonazva gilyani gilyaki gil گیلک iranomovnij narod na pivnochi Iranu osnovne naselennya provinciyi Gilyan Chiselnist 3 5 mln osib GilyanciSamonazvagil گیلک KilkistVid 3 5 do 4 mln Areal Iran Gilyan Blizki do mazenderanci talishi kurdi zaza beludzhiMovagilyanska farsiReligiyaislam shiyitskogo tolku U girskih rajonah vidilyayetsya etnichna grupa galeshiv Tim chasom za svidchennyam antichnih avtoriv kadusiyi ce toj zhe narod sho i piznishi Geli nini suchasni gilyanci Rozmovlyayut na gilyanskij movi prikaspijskoyi pidgrupi pivnichno zahidnoyi grupi iranskih mov maye zahidni ta shidni dialekti bagato osoblivo molod govoryat farsi Viruyuchi gilyanci musulmani shiyiti Osnovne tradicijne zanyattya orne zemlerobstvo u galeshiv napivkochove skotarstvo Osnovna kultura zalivnij ris na shilah gir viroshuyut pshenicyu yachmin kenaf chaj tyutyun citrusovi Osnovna robocha tvarina zebu hudobu pasut divchata doyat choloviki Na uzberezhzhi poshirene ribalstvo Gilyan osnovnij centr shovkivnictva Iranu rozvinene virobnictvo skla povsti kilimiv ocheretyanih cinovok tkactvo Zhitlo perevazhno derev yane chasto palove abo dvopoverhove z vidkritoyu terasoyu talar ta balkonom visokij tesovij abo z risovoyi solomi ta ocheretu dah spuskayetsya majzhe do zemli Zhinochij odyag bila sorochka spidnicya dovzhinoyu vishe kolin z legkoyi kolorovoyi tkanini v dribnu skladku temna kofta vihodyachi z domu odyagayut chorni sharovari ta pidperizuyutsya chornoyu shallyu Hodyat bosonizh Osnovna yizha ris hlib yidyat malo napoyi voda pidsolodzhena vinogradnim suslom shire rozbavlene kisle moloko dug chaj Zhinka zajmaye nezalezhne polozhennya v suspilstvi Shlyub monogamnij polyagaye z obopilnoyi zgodi molodih narechena chasto sama domovlyayetsya z narechenim pro rozmiri posagu Zberigayetsya kult svyashennih kameniv derev ta gayiv Folklor epichni ta lirichni pisni PrimitkiGrantovskij E A Rannyaya istoriya iranskih plemyon Perednej Azii M Vostochnaya literatura RAN 2007 S 429 ISBN 978 5 02 036327 4 LiteraturaGilyaki ta galeshi Talishi Narodi Perednoyi Aziyi M 1957 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi