Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґустав Йонсон ест Gustav Jonson 26 грудня 1879 7 січня 1880 15 листопада 1942 Челябінськ офіцер Російської Імператорсько

Ґустав Йонсон

Ґустав Йонсон

Ґустав Йонсон (ест. Gustav Jonson ; 26 грудня 1879 (7 січня) 1880 — 15 листопада 1942 , Челябінськ) — офіцер Російської Імператорської армії, естонський і радянський військовий діяч, головнокомандувач естонської армії (1940 рік). Генерал-майор Естонії (1928); генерал-лейтенант РСЧА (29 грудня 1940 року).

Ґустав Йонсон
ест. Gustav Jonson
image
Народження7 січня 1880(1880-01-07)[1]
Вільяндімаа, Естонія
Смерть15 травня 1942(1942-05-15)[1](62 роки)
Челябінськ, РРФСР, СРСР
Країнаimage Естонія
ОсвітаRīgas politehniskais institūts[d] (1907)
Званнягенерал і генерал-лейтенант
Війни / битвиДруга світова війна
Нагороди
image image image
image Ґустав Йонсон у Вікісховищі

Життєпис

Ґустав Йонсон народився 7 січня 1880 року в селі Пярі повіту Вільяндімаа. Син заможного власника ферми. Закінчив муніципальну школу в Пярі, парафіяльну школу в Вільянді, міське училище там же в 1898, реальне училище в Юр'єві в 1901 році. У 1901—1907 роках навчався в Ризькому політехнічному інституті. Брав участь у студентських виступах під час першої російської революції, за що в 1905 був відрахований з інституту, виїхав до Німеччини і вступив до Вищого технічного училища в Дрездені. Однак був змушений перервати навчання через відсутність коштів, повернувся до Риги і продовжив здобувати освіту там.

Російська імператорська армія

У 1908 році вступив на службу в Російську імператорську армію. Служив в артилерійській частині в Двінську, склав іспит на перший офіцерський чин і в 1910 проведений у прапорщики. 1912 року вийшов у відставку. Жив у Ризі, працював у Ризькій палаті заходів та терезів.

З початком Першої світової війни у серпні 1914 року знову призваний до армії, в 1915 році зарахований до 2-го Кавказького мортирного артилерійського дивізіону 2-го Кавказького армійського корпусу. У його лавах бився в 10-й армії на Північно-Західному та Західному фронтах. За відзнаки у літніх наступальних боях 1917 року нагороджений Георгіївською зброєю. У жовтні 1917 року здійснено в штабс-капітани.

Революційні роки

У листопаді 1917 року залишив фронт і приїхав до Естонії на заклик Земської ради Естляндії для участі у формуванні естонської армії. Формував естонські стрілецькі частини, які, однак, були негайно роззброєні та розпущені німцями після окупації ними Естонії у лютому 1918 року. Йонсон залишив Естонію і втік до Росії, але в лютому 1918 року зазнав арешту червоногвардійцями і ув'язнення до петроградської в'язниці «Хрести».

Армія незалежної Естонії

Пізніше був звільнений із в'язниці і в листопаді 1918 повернувся до Естонії. Відразу ж був зарахований до естонської армії, сформував 1-й кавалерійський полк і став його командиром, з 1919 — підполковник. Учасник бойових дій проти Червоної Армії та Прибалтійського ландесверу. За відзнаки у боях нагороджений орденом, а також отримав у дар від держави земельну ділянку у 50 гектарів із хутором. У 1921—1923 роках навчався в Естонському коледжі оборони, полковник (1923). Після закінчення коледжу стажувався у французькій армії. З березня 1924 — помічник начальника Генерального штабу Збройних Сил Естонії. З 1925 викладав у Вищому військовому училищі, з серпня 1927 — його начальник. У лютому 1928 року призначений начальником військово-навчальних закладів Естонської армії та членом Військової ради Естонії. У тому ж році проведений генерал-майори.

У 1930—1933 роках командир 3-ї піхотної дивізії та комендант Таллінна. З серпня 1933 — начальник сил внутрішньої оборони республіки. З лютого до березня 1934 року тимчасово виконував посаду військового міністра Естонії. З березня 1934 — помічник Головнокомандувача Збройними силами Естонії, одночасно генерал-інспектор кавалерії. 1 січня 1939 року звільнений з армії за віком.

У 1939—1940 роках — помічник президента Естонії Костянтина Пятса. У роки незалежності Естонії був головою та членом великої кількості різних громадських організацій, товариств та спілок.

Приєднання Естонії до СРСР

Під час зміни влади в Естонії та включення її до складу СРСР у липні-серпні 1940 року був Головнокомандувачем Естонської армії. 30 серпня 1940 року естонська армія була перетворена на 22-й Естонський територіальний стрілецький корпус (180-а та 182-а стрілецькі дивізії, 614-й корпусний артилерійський полк і 22-й корпусний авіазагін (сім легких бомбардувальників Hawker «Hart Landplane», п'ять розвідників Henschel Hs 126 B та 10 тренувальних літаків) під командуванням генерал-лейтенанта Ґустава Йонсона, який був включений до складу Червоної Армії. Ґуставу Йонсону постановою Раднаркому СРСР від 29 грудня 1940 року було присвоєно військове звання генерал-лейтенант.

10 червня 1941 року він здав 22-й територіальний ск згідно з наказом НКО № 01458 генерал-майору А. З. Ксенофонтову і вибув до Москви у розпорядження начальника Академії Генерального штабу РСЧА.

19 червня 1941 року заарештований за підозрою в шпигунстві. Особливою нарадою при Народному комісарі внутрішніх справ СРСР за контрреволюційну діяльність 15 травня 1942 року засуджений до вищої міри покарання і за одними даними, того ж дня розстріляний у Саратовській в'язниці, а за іншими даними, вирок не був виконаний і замінений на 10 років виправно-трудових таборів, генерал Іонсон помер у таборі в Челябінську 15 листопада 1942 року.

Реабілітовано Постановою Головної військової прокуратури Російської Федерації від 22 січня 2001 року.

Нагороди

Нагороди Російської імперії

Нагороди Естонії

Іноземні нагороди

Посилання

  1. https://generals.dk/general/Jonson/Gustav/Estonia.html
  2. - Ионсон Густав Юрьевич. оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  3. По другим данным 3 июня 1941 года.
  4. ЦАМО, ф.867, оп.1, д.26, док.131.
  5. За іншими даними, заарештований 17 червня 1941 року. Див.: Смирнов Д. С. Жизнь за Родину. // «Военно-исторический журнал». — 2008. — № 12.
  6. Шабанов, 2004, с. 539.

Література

  • I. Lään. Ülekuulamine lõpetatud. Avaldamata andmed kindralmajor Gustav Jonsonist. Laidoneri Muuseumi aastaraamat, 2005.
  • Черушев Н. С., Черушев Ю. Н. Расстрелянная элита РККА (командармы 1-го и 2-го рангов, комкоры, комдивы и им равные): 1937—1941. Биографический словарь. — М.: Кучково поле; Мегаполис, 2012. — С. 428—429. — 2000 экз. — ISBN 978-5-9950-0217-8.
  • Соловьев Д. Ю. Все генералы Сталина. — М., 2019. — . — С.37—38.
  • Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. (Биобиблиографический справочник). — М.: Русскiй мiръ, 2004. — 922 с. — 3000 экз. — ISBN 5-89577-059-2.
  • Черушев Н. С., Черушев Ю. Н. Расстрелянная элита РККА (командармы 1-го и 2-го рангов, комкоры, комдивы и им равные). 1937—1941. Биографический словарь. — М., 2012. — С.428-429.
  • Христофоров В. С., Хохлов Д. Ю. Генерал двух армий. По материалам архивного уголовного дела №Р-48022. // «Военно-исторический журнал». — 2009. — № 2. — С.41.

Посилання

  • Біографія Г. Ю. Іонсона на сайті «Розстріляне покоління. 1937-й та інші роки».
  • Фото та біографія Іонсона на сайті «generals.dk».

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gustav Jonson est Gustav Jonson 26 grudnya 1879 7 sichnya 1880 15 listopada 1942 Chelyabinsk oficer Rosijskoyi Imperatorskoyi armiyi estonskij i radyanskij vijskovij diyach golovnokomanduvach estonskoyi armiyi 1940 rik General major Estoniyi 1928 general lejtenant RSChA 29 grudnya 1940 roku Gustav Jonsonest Gustav JonsonNarodzhennya7 sichnya 1880 1880 01 07 1 Vilyandimaa EstoniyaSmert15 travnya 1942 1942 05 15 1 62 roki Chelyabinsk RRFSR SRSRKrayina EstoniyaOsvitaRigas politehniskais instituts d 1907 Zvannyageneral i general lejtenantVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodi Gustav Jonson u VikishovishiZhittyepisGustav Jonson narodivsya 7 sichnya 1880 roku v seli Pyari povitu Vilyandimaa Sin zamozhnogo vlasnika fermi Zakinchiv municipalnu shkolu v Pyari parafiyalnu shkolu v Vilyandi miske uchilishe tam zhe v 1898 realne uchilishe v Yur yevi v 1901 roci U 1901 1907 rokah navchavsya v Rizkomu politehnichnomu instituti Brav uchast u studentskih vistupah pid chas pershoyi rosijskoyi revolyuciyi za sho v 1905 buv vidrahovanij z institutu viyihav do Nimechchini i vstupiv do Vishogo tehnichnogo uchilisha v Drezdeni Odnak buv zmushenij perervati navchannya cherez vidsutnist koshtiv povernuvsya do Rigi i prodovzhiv zdobuvati osvitu tam Rosijska imperatorska armiya U 1908 roci vstupiv na sluzhbu v Rosijsku imperatorsku armiyu Sluzhiv v artilerijskij chastini v Dvinsku sklav ispit na pershij oficerskij chin i v 1910 provedenij u praporshiki 1912 roku vijshov u vidstavku Zhiv u Rizi pracyuvav u Rizkij palati zahodiv ta tereziv Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u serpni 1914 roku znovu prizvanij do armiyi v 1915 roci zarahovanij do 2 go Kavkazkogo mortirnogo artilerijskogo divizionu 2 go Kavkazkogo armijskogo korpusu U jogo lavah bivsya v 10 j armiyi na Pivnichno Zahidnomu ta Zahidnomu frontah Za vidznaki u litnih nastupalnih boyah 1917 roku nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu U zhovtni 1917 roku zdijsneno v shtabs kapitani Revolyucijni roki U listopadi 1917 roku zalishiv front i priyihav do Estoniyi na zaklik Zemskoyi radi Estlyandiyi dlya uchasti u formuvanni estonskoyi armiyi Formuvav estonski strilecki chastini yaki odnak buli negajno rozzbroyeni ta rozpusheni nimcyami pislya okupaciyi nimi Estoniyi u lyutomu 1918 roku Jonson zalishiv Estoniyu i vtik do Rosiyi ale v lyutomu 1918 roku zaznav areshtu chervonogvardijcyami i uv yaznennya do petrogradskoyi v yaznici Hresti Armiya nezalezhnoyi Estoniyi Piznishe buv zvilnenij iz v yaznici i v listopadi 1918 povernuvsya do Estoniyi Vidrazu zh buv zarahovanij do estonskoyi armiyi sformuvav 1 j kavalerijskij polk i stav jogo komandirom z 1919 pidpolkovnik Uchasnik bojovih dij proti Chervonoyi Armiyi ta Pribaltijskogo landesveru Za vidznaki u boyah nagorodzhenij ordenom a takozh otrimav u dar vid derzhavi zemelnu dilyanku u 50 gektariv iz hutorom U 1921 1923 rokah navchavsya v Estonskomu koledzhi oboroni polkovnik 1923 Pislya zakinchennya koledzhu stazhuvavsya u francuzkij armiyi Z bereznya 1924 pomichnik nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Estoniyi Z 1925 vikladav u Vishomu vijskovomu uchilishi z serpnya 1927 jogo nachalnik U lyutomu 1928 roku priznachenij nachalnikom vijskovo navchalnih zakladiv Estonskoyi armiyi ta chlenom Vijskovoyi radi Estoniyi U tomu zh roci provedenij general majori U 1930 1933 rokah komandir 3 yi pihotnoyi diviziyi ta komendant Tallinna Z serpnya 1933 nachalnik sil vnutrishnoyi oboroni respubliki Z lyutogo do bereznya 1934 roku timchasovo vikonuvav posadu vijskovogo ministra Estoniyi Z bereznya 1934 pomichnik Golovnokomanduvacha Zbrojnimi silami Estoniyi odnochasno general inspektor kavaleriyi 1 sichnya 1939 roku zvilnenij z armiyi za vikom U 1939 1940 rokah pomichnik prezidenta Estoniyi Kostyantina Pyatsa U roki nezalezhnosti Estoniyi buv golovoyu ta chlenom velikoyi kilkosti riznih gromadskih organizacij tovaristv ta spilok Priyednannya Estoniyi do SRSR Pid chas zmini vladi v Estoniyi ta vklyuchennya yiyi do skladu SRSR u lipni serpni 1940 roku buv Golovnokomanduvachem Estonskoyi armiyi 30 serpnya 1940 roku estonska armiya bula peretvorena na 22 j Estonskij teritorialnij strileckij korpus 180 a ta 182 a strilecki diviziyi 614 j korpusnij artilerijskij polk i 22 j korpusnij aviazagin sim legkih bombarduvalnikiv Hawker Hart Landplane p yat rozvidnikiv Henschel Hs 126 B ta 10 trenuvalnih litakiv pid komanduvannyam general lejtenanta Gustava Jonsona yakij buv vklyuchenij do skladu Chervonoyi Armiyi Gustavu Jonsonu postanovoyu Radnarkomu SRSR vid 29 grudnya 1940 roku bulo prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenant 10 chervnya 1941 roku vin zdav 22 j teritorialnij sk zgidno z nakazom NKO 01458 general majoru A Z Ksenofontovu i vibuv do Moskvi u rozporyadzhennya nachalnika Akademiyi Generalnogo shtabu RSChA 19 chervnya 1941 roku zaareshtovanij za pidozroyu v shpigunstvi Osoblivoyu naradoyu pri Narodnomu komisari vnutrishnih sprav SRSR za kontrrevolyucijnu diyalnist 15 travnya 1942 roku zasudzhenij do vishoyi miri pokarannya i za odnimi danimi togo zh dnya rozstrilyanij u Saratovskij v yaznici a za inshimi danimi virok ne buv vikonanij i zaminenij na 10 rokiv vipravno trudovih taboriv general Ionson pomer u tabori v Chelyabinsku 15 listopada 1942 roku Reabilitovano Postanovoyu Golovnoyi vijskovoyi prokuraturi Rosijskoyi Federaciyi vid 22 sichnya 2001 roku NagorodiNagorodi Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya Georgiyivska zbroya 5 09 1917 Nagorodi Estoniyi Hrest Svobodi II klasu 2 go stupenya 1920 I klasu 3 go stupenya 1920 Orden Orlinogo hresta I klasu 1933 Orden Estonskogo Chervonogo Hresta II klasu 1934 medali EstoniyiInozemni nagorodi Orden Troh zirok II klasu Latviya III klasu Latviya 1924 Orden Vidrodzhennya Polshi II klasu Polsha komandor ordena Biloyi troyandi FinlyandiyiPosilannyahttps generals dk general Jonson Gustav Estonia html Ionson Gustav Yurevich originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 14 lipnya 2016 Po drugim dannym 3 iyunya 1941 goda CAMO f 867 op 1 d 26 dok 131 Za inshimi danimi zaareshtovanij 17 chervnya 1941 roku Div Smirnov D S Zhizn za Rodinu Voenno istoricheskij zhurnal 2008 12 Shabanov 2004 s 539 LiteraturaI Laan Ulekuulamine lopetatud Avaldamata andmed kindralmajor Gustav Jonsonist Laidoneri Muuseumi aastaraamat 2005 Cherushev N S Cherushev Yu N Rasstrelyannaya elita RKKA komandarmy 1 go i 2 go rangov komkory komdivy i im ravnye 1937 1941 Biograficheskij slovar M Kuchkovo pole Megapolis 2012 S 428 429 2000 ekz ISBN 978 5 9950 0217 8 Solovev D Yu Vse generaly Stalina M 2019 ISBN 9785532106444 S 37 38 Shabanov V M Voennyj orden Svyatogo Velikomuchenika i Pobedonosca Georgiya Imennye spiski 1769 1920 Biobibliograficheskij spravochnik M Russkij mir 2004 922 s 3000 ekz ISBN 5 89577 059 2 Cherushev N S Cherushev Yu N Rasstrelyannaya elita RKKA komandarmy 1 go i 2 go rangov komkory komdivy i im ravnye 1937 1941 Biograficheskij slovar M 2012 S 428 429 Hristoforov V S Hohlov D Yu General dvuh armij Po materialam arhivnogo ugolovnogo dela R 48022 Voenno istoricheskij zhurnal 2009 2 S 41 PosilannyaBiografiya G Yu Ionsona na sajti Rozstrilyane pokolinnya 1937 j ta inshi roki Foto ta biografiya Ionsona na sajti generals dk

Дата публікації:
Топ