Ґосекку

Ґосекку яп. 五節句або секку яп. 節句 — п'ять державних свят епохи Едо дзіндзіцу, хіннамацурі, тангоносеку, танабата, тьойосецу, їх основу становлять придворні свята епохи Хейян. Святкування Нового року, що з'явилися під китайським впливом, в перший день першого місячного місяця, поетичне свято на воді в 3 день 3 місячного місяця, свято моління про майстерність у 7 день 7 місяця, свято двох дев'яток або свято хризантем у 9 день 9 місячного місяця. Потім ці свята поширилися серед міщан і воїнів; дати, назва і сам зміст деяких з них змінилися, наприклад дзіндзіцу стало відзначатися в сьомий день першого місячного місяця, свято третього дня третього місячного місяця стало святом дівчаток хінамацурі.

• Ґосекку
• Танабата, 1852 p.

Дзіндзіцу «день людини», Фестиваль семи трав. Сьомий день новорічного тижня одне із свят «ґосекку». Згідно з давнім китайським повір'ям, кожному дню тижня відповідає певна тварина: курка, собака, вівця, кабан, корова, кінь, людині відповідає сьомий день, ще одна назва «день каші з семи трав» «нанакуса каю», оскільки головною обрядовістю було вживання в їжу такої каші. Її їли в давнину першого місяця і готували з дикорослих трав. Деякі з них стали замінювати коренеплодами. Число сім залишилося незмінним: це петрушка, грицики, мокричник, глуха кропива, ріпа, редька, . Всі вони позитивно впливають на здоров'я. Звичай їсти кашу з семи трав прийшов з Китаю. Він широко поширився в період Хейян. В період Токугава свято стало неробочим днем. Згадується в Енгесікі і зберігається до цього дня в різних регіонах.

Танабата яп. 七夕 — сьомий вечір або свято зірок, день зустрічі закоханих, зірок Альтаїр із сузір'я Орла (Пастух та Веги) із сузір'я Ліри (Ткаля). Згідно з давньою китайською легендою їх розділяє Чумацький Шлях і зустрічаються вони раз на рік. Проводилося за місячним календарем у сьомий день 7-го місячного місяця. У період Хейан у був неробочим днем, а зараз відзначається в першу декаду липня або серпня, залежно від регіону. В Японії була своя Легенда про божество Танабату цуме, покровительки ткаль, а також різноманітних мистецтв.

В період Хейан у палаці влаштовували бенкети, поетичні турніри, здійснювали підношення, що складаються з різних фруктів, сушеної риби, в які були встромлені по сім голок з п'ятьма кольоровими нитками: зеленою, жовтою, червоною, білою, пурпурною або чорною. Біля входу в будинок влаштовували бамбукові гілки з прикріпленими до них кольоровими бумажними стрічками і побажаннями написаними на них, «танзаку», вважалося, що це допоможе стати гарним каліграфом або поетом.

Свято хризантем — одне із «ґосекку» відзначався 9 числа 9-го місяця. Перший ієрогліф у цьому слові означає «накладати одне на інше», що символічно передають дві дев'ятки, другий — життя, світло, активний початок. У Китаї, звідки прийшло свято, число три вважалося ідеальним, а дев'ятка в якій воно повторюється тричі — священною. Дві дев'ятки поспіль символізували довголіття. Дев'ятий місяць місячного календаря називали «місяцем хризантем», оскільки форма цієї квітки, яка в цей час цвіла, нагадувала за формою сонце. Стародавня китайська назва хризантеми, означала — «духовна енергія сонця».

Див. також

• Танґо но секку
• Свято двох дев'яток
• Фестиваль семи трав

Примітки

1. Боги, святилища, обряди Японії: Енциклопедія синто/ За ред. І. С. Смирнова, 2010. c. 143

Джерела

• Боги, святилища, обряди Японії: Енциклопедія синто/ За ред. І. С. Смирнова, 2010. c. 143 (рос.)