Ґондолін (квен. Ondolinde — «Скеля Музичної Води»; синд. Gondolin — «Прихована Твердиня») — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна приховане місто-держава нолдорів під проводом короля Турґона. Існувало у Першу епоху. Було розташоване на півночі краю Белеріанд, на вершині пагорба Амон-Ґварет посеред долини Тумладен, оточеної з усіх боків гірським пасмом (Ехоріат) (Окружні Гори).
Передісторія
У Валіанську епоху на місці долини (Тумладен) існувало велике озеро посеред якого знаходився великий острів. З цього озера крізь тунель під горами (Ехоріат) витікала річка, що впадала у Сіріон. Однак, внаслідок першої війни Валар з Мелькором (про неї дійшли тільки нечіткі легенди, оскільки ні ельфи, ні люди ще тоді не пробудились) ландшафт Арди зрушився, на місці багатьох гір утворились рівнини, а значні ділянки суші затопили моря і озеро за горами Ехоріат та річка, що витікала з нього висохли. Великий острів посеред цього озера став вершиною пагорба, що отримав назву Амон-Ґварет, з якої били численні джерела. Тунель який промило висохле річище став входом до прихованої долини, де ніхто тривалий час ніхто не бував, окрім Орлів Манве, що гніздилися на вершинах (Крісаеґріму) на півдні Ехоріату.
Заснування
Після виходу нолдорів і їх перемоги в Даґор-нуїн-Ґіліат народ Турґона оселився у підземному місті (Віньямар) розташованому на березі (Неврасту). Турґон сумував за прекрасним містом Тіріон на Туні і весь час мріяв збудувати місто, яке було б подібним до нього. У 50 році Першої епохи Турґон увісні побачив Володаря Вод Улмо який передрік, що він стане володарем прихованої твердині і показав йому напрямок місця де він мав збудувати її.
Вийшовши за порадою Володаря Вод Улмо з Віньямару, Турґон пройшов крізь промитий Висохлою Рікою прохід в Окружних Горах і дістався прихованої долини Тумладен. Не сказавши про неї нікому, Турґон повернувся до Неврасту і став розробляти план міста. У 64 році Першої епохи, після Дагор — Агларебу він потайки відрядив до Тумладену найвитриваліших і найвправніших ельфів, що стали будувати місто про яке замислив Турґон. Будівництво Ґондоліну тривало п 'ятдесят два роки, і у 116 році, по його завершенню, коли Турґон готувався покинути Віньямар, перед ним знов постав Улмо. Він сказав:
- Отепер ти, Турґоне, нарешті підеш у Ґондолін; і влада моя утвердиться в Долині (Сіріону), в усіх водах його й ніхто не помітить твого виходу, і жоден не знайде там прихованого входу без твоєї на те волі. Ґондолін найдовше з усіх королівств елдаріе протистоятиме Мелькорові. Та не надто захоплюйся творіннями рук твоїх і замірами серця; і пам 'ятай, що справжню надію нолдорів схоронено на Заході і прибуде вона з Моря. Улмо застеріг Турґона, що й на нього поширюється Присуд Мандоса, який Володар Вод не здатен скасувати. — Може трапитись так, — мовив він, — що прокляття нолдорів наздожене тебе перед смертю й у стінах твоїх також пробудиться зрада. Тоді їм загрожуватиме вогонь. Однак, воістину, якщо та небезпека підступить надто близько, то зі самого Неврасту прийдуть до тебе, щоби застерегти, і з тим посланцем поміж руїн і вогню для ельфів і для людей народиться надія. Тож залиш у цім домі обладунки та меч, аби у прийдешні роки той посланець міг знайти їх, і за ними ти впізнаєш його безпомильно.
Володар Вод повідомив про те якого розміру мають бути шолом, кольчуга меч, які треба залишити і повернувся до моря, а Турґон повів свій народ до новозбудованого міста.
Опис
Тунель Висохлої Ріки отримав назву Прямий Шлях. Він виходив в ущелину Орфал Ехор, що вела на схід і відлого піднімалась до околиць долини Тумладен. ЇЇ стіни були настільки високі, що зних було видно лише окраєчок неба. На півночі долини розташувався вузький прохід, що мав назву Орлина Розколина.
Сім брам перекривали перехід через Орфел Ехор: перша брама була дерев 'яною; друга — кам 'яною; третя — бронзовою; четверта — залізною; п'ята — срібною; шоста — золотою, а сьома брама була зведена зі сталі. Її називали Велика Брама і її звів племінник короля Маеґлін після битви Незліченних Сліз Нірнаєт-Арноєдіад.
Всі ворота добре охоронялись так що той хто увійшов до них, хоча б в одні з них не міг вийти назад.
Перед Першою Брамою розташовувалась глибока печера, де розташовувалась охорона. Далі шлях вів до склепінчатого проходу, що був перегороджений дерев 'яними ґратами. Після цієї брами сходи і шлях уперед освітлювались лампами.
Друга Брама була зроблена з темного полірованого каменю в центрі. Єдина біла лампа висіла над аркою. У внутрішньому дворі позаду кам'яної брами, стояла сторожа одягнена в біле. Між цією та натупною брамою була чимала відстань.
Третя Брама являла собою подвійні двері з бронзовими пластинами та щитами, на яких були вигравійовані різні знаки та символи. За воротами підвищувались три вежі з мідними дахами. Ворота освітлювались червоними лампами. Сторожа їх складалась з синдарів (Неврасту). Вони носили кольчуги та червоні сокири. Дорога від третьої до четвертої брами була найвищою і найважчою, бо йшла на підйом.
Четверта Брама була чавунною. За нею були чотири вежі. У центрі розташовувалась залізна статуя Торондора — Короля Орлів. Брама перекривалась трьома ґратами, що здавались переплетеними деревами. Вона не освітлювалась, але денне світло проникало крізь «гілля і корені» залізних ґрат. За брамою розташовувався гребень Ехоріату, а за ним — починалась ущелина Орфалх Ехор, що була широкою з не надто рівними стінами. Залізна Охорона була одягнена у чорні мантії і кольчуги та щити їх були довгими і чорними, а шоломи були схожими на орлині дзьоби.
Дорога до наступної брами була на тому ж рівні висоти і встелена білими квітками Уілос або Незабутники (Evermind).
П'ята Брама розташовувалась у низькій мармуровій стіні, поверх яких йшли срібні ґрати, що з 'єднували п 'ять мармурових куль. На центральній кулі було зобрраження Телперіона одного з Двох Дерев Валінору. Воно було виготоване зі срібла прикрашене зеленим малахітом і квітами з перлів. Сама брама була круглою і зрорбленою зі срібла та перлів, прикрашена зображенням Місяця. Одягнені в біле лучники стояли на Срібній Брамі, а за ними розташовувались ще 200 лучників, що носили срібні кольчуги та білі шоломи. Внутрішній двір був вимощений білим та зеленим мармуром. Від воріт ішла пряма біла дорога, по краях якої росла трава і більшість квітів уілосу, а також малих золотих квіточок.
Шоста Брама була схожа на срібну, тільки сяяла мов Сонце. Золота брама була зроблена з жовтого мармуру й прикрашена гранатами, топазами й жовтими алмазами, а також пластинами з зображенням Сонця з багатьма променями. Парапет був з червоного золота і мав шість золотих куль. На центральній кулі була піраміда з зображенням Лауреліни — Другого Дерева Валінору з квітами з топазів на золотих ланцюгах. за воротами було 300 лучників з позолоченою кольчугою і шоломами та круглими червоними щитами. Невелика відстань розділяла Шосту і Сьому Брами.
Сьома Брама або Велика Брама відчинялась до середини з обох боків. Між Сьомою Брамою були дві круглі семиповерхові вежі зі сталевими башточками. Між ними розташовувався високий паркан з сімома зубчастими стовпами і сімома горизонтальними перекладинами, що закривали 49 загострених прутів. Над центральним стовпом розташувалось зображення корони Турґона прикрашене діамантами.
Перші шість брам могли бути відчинені будь — яким сторожем, але Велика Брама тільки Хранителем Великої Брами Він та інші вершники розташувались у вежах. Хранитель носив срібні одежі, а на верхів 'ї його шолому було сталеве верхів 'я з діамантом; також він мав, щит вкритий тисячею кристалів.
За Великою Брамою починався схил, що вів у долину (Тумладен). Це була широка вкрита травою рівнина посеред якої піднімався пагорб Амон — Гварет з гладкого каменю. На його вершині розташовувався Ґондолін оточений високими білими стінами з вежами.
Звивисті сходи піднімалися на пагорб до західних воріт міста. Залізні ворота міста були високі та міцні. Також свої ворота були на півночі та півдні міста.
Вулиці міста були широкі та бруковані каменем, і викладені мармуром. Уздовж стояли прекрасні будинки і двори поміж садів з яскравими квітами, багато чудових та прямих башт, прикрашених чудовою мармуровою різьбою. Були там також і стогна, що дзвеніли фонтанами, де жили пташки, що щебетали в гіллі старих дерев, найбільшим серед них був королівський палац. Вежа його була найвищою в місті і фонтани, що грали перед дверями, били в повітря на двадцять сім сажнів і падали додолу співаючою кришталевою зливою; у їх струменях вдень дивно дробилося сонячне проміння, а вночі чарівно мерехтіло місячне світло. Пташки, що гніздилися там були білішими від снігу, голоси ж їх лунали солодше колискової.
Площа Короля розташувалась у центрі міста. Там Королівська Вежа піднімалася над Палацом і білі сходи вели до дверей Палацу. За дверима були зображення Двох Дерев, які викував сам Турґон з ельфійською майстерністю. Дерево що зображувало Телперіон було викуте з золота і мало назву Глінгал, а друге зі сріблястим листям — Лауреліну іназивалося Бельтіль.
На сході міста був Великий Ринок з крамничками та прекрасними товарами. На півдні був Менший Ринок.
Алея Троянд вела на північ від Площі Короля. На північний захід від Площі вела Аркова Дорога, що завершувалась біля Площі Джерела, де дуби та тополі зростали довкола глибокого колодязя повного чистої води. За входом на площу була Арка Інве.
На півдні було розташована площа Місце Богів (присвячена Валар) або Площа Весілля, бо там Туор та Ідріль уклали шлюб. Це було найвище місце в Ґондоліні і звідти до Площі Короля вела Пишна Дорога.
Населення міста ділилося на дванадцять Домів: Дім Короля (найголовніший серед них) очолював король Турґон, Дім Крота — очолював королівський племінник Маеґлін (його ельфи працювали в шахтах довуваючи руду для металів), Дім Ластівки — очолював Дуілін (до його складу входили лучники), Дім Небесної Арки — вождем його був Егалмот, що мав багато стрільців і славився багатством, Дім Колон та Дім Сніжної Вежі очолював Пенглод, Дім Дерева — Галдор, Дім Золотої Квітки — Глорфіндел, Дім Фонтанів — Ектеліон, Дім Арфи — Салгант, Дім Несамовитого Молота — ельф Рог (до нього входили ковалі й ремісники), Дім Крила очолював Туор.
Схований по той бік гірського кола народ Турґона розрісся і процвітав, ельфи, докладаючи вміння, ненастанно трудилися, так що Ґондолін на Амон — Гвареті став воістину прекрасним, далебі гідним зрівнятися з заморським Тіріоном. Високі та білі були його стіни, сходи — гладенькі, а Вежа Короля — гінка та міцна. Сяйливі водограї бриніли там, а у дворах Турґона стояли скульптури Дерев давнини, які з ельфійською майстерністю виготував сам Турґон.
Зброярі Ґондоліну викували багато міцної зброї: серед них — сокира Туора Драмборлег, мечі Гламдринг (належав королю Турґону, згодом його власником став Гендальф), Оркрист (можливо його першим власником був ельф Ектеліон, що згодом дістався Торіну Дубощиту) та кинджал який Більбо Беггінс назвав Жалом.
Історія
Довгі роки ніхто не знав куди вони поділись, ніхто не вступав у те місто, крім Арезелі, Маеґліна та Еола, а також Гуора і Гуріна; і воїнство Турґона не виходило за його межі до Нірнаєт-Арноєдіад (Битви Незліченних Сліз) триста п'ятдесят літ і більше.
Арезель і Маеґлін
Разом із Турґоном у Ґондоліні оселилась його сестра Арезель Ар — Фейніль, Біла Панна Нолдорів. Однак, у місті вона нудьгувала і сумувала за широкими просторами та зеленими лісами. Тому через двісті років після зведення Ґондоліна просила вона брата відпустити його. Турґон довго відраджував її, проте, зрештою, відпустив Арезель до іншого їхнього брата Фінгона, що мав володіння у Дор — Ломіні. Проте, вийшовши з міста ельфа заявила подорожнім, що хоче розшукати своїх давніх друзів — синів Феанора. Діставшись межі Доріату, вони хотіли увійти в Утаємничене королівство, але Тінгол не хотів пускати нікого з нолдорів, окрім дітей Фінарфіна і прикордонники наказали їй іти в обхід північною чи південною дорогою. У пустельних рівнинах Нан — Дунгортебу, де чаклунство Меліан змішувалося з темними силами гігантської павучихи Унголіанти Арезель розминулась зі своїми супутниками і ті довго шукали її, але були змушені повертатись назад. Зрештою вона дісталась землі Гімлад, якою володіли Келегорм та Куруфін. Проте самі вони на той час перебували у Карантіра в Таргеліоні. Мандруючи далі на захід Арезель дісталася лісу Нан — Елмот і заблукала вньому. На той час у лісі жив зі своїми слугами Еол — ельф із телерів. Коли Меліан оперезала Доріат своїм поясом той утік з королівства до Нан — Елмоту. Він не любив нолдорів за різанину в Альквалонде та війну яку вони принесли в край, більше спілкуючись із гномами.
Еол випадково знайшов Арезель і взяв її собі за дружину. Арезель народила хлопчика якого назвала Ломіоном (квенья Lomion — Долина Сутінків), а батько коли йому виповнилося дванадцять років назвав Маеґліним (синд. Maeglin — Гострозорий). Разом із батьком він ходив у міста гномів у Синіх Горах і там навчився пошуку руди та металів. Проте матір він любив більше і коли Еола не було поруч він слухав оповіді про Ґондолін, про Турґона та його доньку Ідріль Келебріндаль, а також синів Феанора. Коли ж батько почув про бажання сина побачити синів Феанора, він сказав що його родині не слід бачитись із загарбниками земель телерів та вбивцями їх одноплемінників. Якось Еол виїхав до гномів у Сині Гори і Маеґлін запропонував Арезелі втекти у Ґондолін, і мати згодилася. Коли ж Еол повернувся, він страшно розгнівався і кинувся навздогін за ними. Проте мати та син досягли міської брами раніше ніж Еол наздогнав їх. Втім, він — таки дістався воріт і був схоплений сторожею, що привела його на суд до Турґона. Король визнав Еола своїм родичем і запропонував йому високе становище і шану, однак він мусив лишитись у королівстві назавжди, бо перетинати його межі було заборонено. Однак той зухвало відповів, що не визнає ніяких законів нолдорів, що прийшли у Белеріанд (котрий він вважав цілковитою землею синдарів) і принесли війну з собою. Тому він повернеться назад разом із своїм сином Маеґліним, а Арезель хай залишається і швидко знемагатиме знову. Проте Маеґлін мовчав і Турґон сказав що він є володарем у місті тому Еолові залишається одне з двох залишитись жити або бути вбитим. Тоді Темний Ельф схопив дротик з — під плаща і кинув його в Маеґліна, однак Арезель заступила йому шлях і була поранена у плече. Рана була неглибока, однак вночі їй погіршало і вона померла, бо еолів дротик був отруєний. За це Еола закували в кайдани і засудили на смерть. Еол же передрік Маеґлінові, що й він колись буде вбитий так само. Темного Ельфа скинули зі скелі у провалля Карагдуру і його страту вважали справедливою, однак Ідріль відтоді не довіряла своєму родичеві. Проте Маеґлін лишився жити у Ґондоліні, де він зібрав довкола себе ельфів що займались ковальством і разом вони пішли шукати руди металів, з яких він найбільше цінував тверде залізо з копальні Ангабар на півночі Ехоріату, з якого було викуто чимало Ґондолінської зброї.
Маеґлін з перших днів покохав свою двоюрідну сестру Ідріль, однак серед елдарів ніхто не одружувався з такою близькою ріднею і до нього ніхто навіть не наважувався думати про таке. Ідріль не кохала Маеґліна, і знаючи його думки, мала ще менше приязні до нього. Минали роки і кохання Маеґліна заронило в його серці темряву.
Гуор та Гурін у Ґондоліні
У 458 році Першої епохи сини правителя Дор — Ломіну Галдора Гуор і Гурін, живучи серед своїх родичів у лісі Бретіль, взяли участь в бойовій вилазці проти орків. В ході вилазки брати опинилися в долині Сіріону, де були відрізані від решти загону. Переслідувані орками, вони були близькі до загибелі, але вала Улмо підняв річковий туман, і братам вдалося під його прикриттям дістатися (Дімбара). Там їх підхопили два орли і віднесли у Ґондолін .
Король Ґондоліну Турґон радо прийняв братів, пам'ятаючи пророцтво Улмо про те, що Дім Гадора прийде на допомогу Ґондоліну в годину найбільшої скрути. Турґон хотів, щоб брати залишилися у Ґондоліні, оскільки з часом полюбив їх, але вони хотіли повернутися до своїх родичів (королівський племінник Маеґлін, навпаки, невзлюбив синів людей і хотів би щоб їх зробили рабами).
Брати поклялися не розкривати нікому таємницю Ґондоліна, і орли віднесли їх назад у Дор — Ломін. Батько Галдор намагався розвідати, де перебували його сини, однак вони мовили, що дали обітницю не розкривати місця свого перебування. Втім, багато хто здогадувався, що вони побували або у Доріаті, або у потаємних володіннях Турґона, про місцеперебування яких ніхто і гадки не мав.
Ґондолінське військо у Нірнаєт-Арноєдіад
Під час битви Нірнаєт-Арноєдіад 472 р. П. Е. Ґондолінське військо на чолі з Турґоном вийшло зі своєї прихованої долини і дісталося поля битви. Турґон прийшов на допомогу братові своєму Фінгону. Його військо прикривало Ущелини (Сіріону). Після розгрому війська Гітлуму і загибелі Фінгона від балрога Готмога, військо Турґона було відкинуте до Тваней Сірех, де ельфи бились разом з вцілілими людьми дому Гадора і полчищам Моргота довго не вдавалося відбити ущелину Сіріону.
Тоді звернувся Гурін до Турґона і мовив :
- Іди, владико, доки є час! Ти — останній з Дому Фінголфіна, і в тобі остання надія елдарів. Доки стоїть Ґондолін, у серці Моргота житиме страх.
- Недовго тепер лишатися Ґондоліну прихованим від чужих очей, а як тільки місто знайдуть, воно впаде, — відповів Турґон.
- Однак, якщо місто простоїть іще трохи, — промовив Гуор, — тоді з твого дому явиться надія ельфів та людей. Ось що я скажу тобі, владико, у мою смертну годину: хоч розлучаємось ми назавжди, і не побачу я знову твоїх білокам 'яних стын, від тебе і мене народиться і зійде над світом нова зоря. Прощавай!
Маеґлін, син сестри Турґона, що стояв поруч і чув ці слова, міцно їх запам 'ятав.
Тоді Турґон дослухався поради Гуріна та Гуора і віддав наказ відступати в ущелини Сіріону, а воєначальники його Ектеліон і Глорфіндел обороняли від ворога правий та лівий фланги, оскільки єдина дорога в тих краях була зовсім вузькою і пролягала вздовж західного берега (Сіріону), що поступово набирав силу.
Гурін видає місцезнаходження Ґондоліна
Після загибелі Туріна і Ніенор Нініель Моргот звільнив ув 'язненого на вершині Тангородриму Гуріна, оскільки вважав своє прокляття сповненим, а до того ж його звільнення могло ще послужити Темному Володареві. Пройшовши через Гітлум у якому відтепер панували східняни, Гурін прийшов у (Дімбар) і дістався підніжжя (Ехоріату). Він дійшов до скелястої стіни, не знаючи що це був схований вхід у долину Тумладен: після Нірнаєт-Арноєдіад Турґон наказав перегородити русло Висохлої Ріки. Сподіваючись ще раз побачити орлів він задивлявся у небо, але воно було порожнім. Лиш вітер свистів у камінні. І тоді у відчаї Гурін крикнув у бік Ґондоліна, не турбуючись, що їх може хтось почути:
- Турґоне, Турґоне, згадай -бо Твань Сірех! О Турґоне, чи ж ти не чуєш мене у своїх прихованих чертогах?
Проте лиш вітер порушував тишу, шерхочучи в пожухлих травах.
- Так само шуміли вони й у Сіреху на заході сонця, — сказав Гурін — і, коли говорив це, сонце зайшло за Гори Тіні, темрява огорнула все довкола, вітер змовк і в пустельному краї запала тиша.
Шпигуни Ворога почули слова Гуріна і передали їх Морґотові і той дізнався про місцезнаходження володінь Турґона. Таким було перше лихо до якого призвело звільнення Гуріна. Однак з його прислужників ніхто не міг проникнути за кільце неприступних гір Ехоріат, що пильно охоронялись орлами Манве.
Орли доповіли Турґонові про Гуріна і той спершу не повірив у його звільнення, а потім сказав що навіть Гурін схилився перед волею Моргота і тому він не прийме його . Однак, згодом він передумав і послав орлів розшукати Гуріна і принести його у Ґондолін, але було вже запізно. Гурін покинув землю Дімбару і більше орли Манве його не бачили ні вдень, ні вночі.
Туор у Ґондоліні
Син Гуора Туор жив серед Сірих ельфів Мітріму, що переховувались у печерах Андрот. Коли Туорові виповнилось шістнадцять років ельфи вирішили переселитись до Гаваней Сіріону на далекому півдні; однак по дорозі на них напали орки та східняни і Туор потрапив у полон. Три роки він перебував у рабстві у вождя східнян Лоргана, а на четвертий втік і повернувся в печери Андрот, де жив одинцем, нападаючи на східнян і завдав їм такої шкоди, що Лорган обіцяв чималу винагороду за його голову. Чотири роки прожив Туор самітником, а згодом вирішив покинути Дор-Ломін і пішов на захід, де знайшов Аннон-ін-Гелиз, Браму Нолдорів, збудовану народом Турґона ще у той час коли він проживав у Неврасті. Довгим підземним тунелем він дістався ущелини Кіріт — Нінніах (Веселкова Розколина), по дну якої текла невеличка річка. Звідти Туор прийшов у Невраст і жив там ціле літо, восени побачив він сімох величних лебедів, що летіли на південь, і сприйняв це як знак, що довго затримався тут, і подався вслід за птахами вздовж морського узбережжя. Відтак дістався він до покинутих чертогів Віньямару біля гори Терас, і увійшовши до них знайшов кольчугу та шолом, залишені Турґоном за порадою Улмо. Одягнувши їх Туор пішов далі берегом і раптом почався шторм і зринув на поверхню Володар Вод Улмо і наказав йому вирушити з цього краю і шукати приховане королівство Ґондолін; і дав Туорові чарівний плащ що ховав його від ворожих очей.
Вранці коли шторм ущух побачив Туор ельфа Воронве сина Аранве з Ґондоліну, якого Турґон послав на захід. Дізнавшись про завдання дане Улмо Воронве згодився відвести його до воріт Ґондоліна. Пройшовши крізь розорену драконом Глаурунгом землю у верхів 'ях ріки (Нарог), вони побачили чоловіка що спішив на північ (це був Турін що йшов у Дор — Ломін). За допомогою чарівної сили яку їм надав Улмо, вони досягли Висохлої Ріки і дістались Першої Брами, де їх затримала сторожа. Їх відвели крізь ушелину Орфалх — Ехор до Сьомої Брами, де вони постали перед Ектеліоном Джерельним — Сторожем Останньої Брами. Туор розгорнув свій плащ і постав у обладунках залишених з наказу Турґона у Віньямарі, і всім стало зрозуміло, що перед ними правдивий посланець Улмо.
Поставши перед Турґоном, Туор відповів йому, що скоро звершиться над Ґондоліном прокляття Мандоса і що Улмо дав пораду покинути місто, відійшовши до Гаваней у дельті Сіріону. Довго думав Турґон, згадавши слова Улмо сказані ним у Віньямарі про те щоб він не надто захоплювався творінням рук своїх, бо справжня надія нолдорів знаходиться на Заході і прибуде вона з-за Моря. Однак, він надто полюбив Ґондолін, що нагадував йому Тіріон і вірив у його потаємну міць. Чутки ж про події за межами Ехоріату доходили до нього туманні й нечіткі. Тому король відхилив пораду Улмо, вирішивши залишитись у місті.
Туор залишився в Ґондоліні, змужнівши й навчившись багатьом різновидам ельфійської майстерності. Він покохав Ідріль і взяв з нею шлюб, за що його потайки зненавидів Маеґлін. Навесні 503 року Першої Епохи народився їх син Еаренділ. Він був незрівнянної краси, на обличчі його сяяло світло, подібне до світла небесного, в ньому втілились врода і мудрість елдарів та міць і витривалість людей давнини.
Передчуваючи, що наближається кінець Ґондоліну, Ідріль потайки від Маеґліна облаштувала шлях для відступу з долини Тумладен, що проходив під землею і відкривався далеко на північ від пагорба Амон — Гварет.
Загибель Ґондоліна
Докладніше див. Падіння Ґондоліна
Хоча після того як Гурін на повен голос покликав Турґона біля підніжжя Ехоріату Моргот знав, де розташоване його приховане володіння, однак ще довгі роки він не знав як його воїнство може проникнути за неприступні гори, котрі пильно стерегли орли Манве.
І ось Маеґлін, що дуже любив добувати руди металів, вийшов за межі долини Тумладен, порушивши заборону Турґона. Одного разу, коли він вийшов з долини, його схопили орки і відвели в Анґбанд. Під погрозою катувань Маеґлін видав Морготу таємницю Ґондоліна і підступи до нього. У відповідь Морґот обіцяв йому Ідріль та владу в місті, як його васалу, і Маеґлін, що ненавидів Туора і жадав Ідріль, став зрадником. Він відпустив Маеґліна, щоб не викликати передчасних підозр його зникненням і аби той допомагав йому зсередини.
Моргот зібрав величезну армію орків, вовків, драконів та балроґів і наприкінці весни 510 р. П. Е. вона рушила на Ґондолін. Подолавши північні гори, де була найвища висота, а сторожа найменш пильною, військо надійшло вночі, напередодні свята Настання Літа. Народ Ґондоліна зібрався на стінах міста і співав веселих пісень, очікуючи світанку. Однак червона заграва зайнялася на півночі, а не на сході, ніщо не спинило наступу ворогів, доки вони не дістались самих стін Ґондоліна, і місто опинилось в облозі без надії на порятунок.
У битві на Королівській Площі зійшлись у герці Ектеліон Джерельний та Капітан Балроґів Ґотмоґ, і в ході нього вони обидва загинули. Турґон та його придворні обороняли королівську вежу, її захист тривав доти, доки дракони не повалили вежу, і всі хто в ній були загинули разом із королем.
Туор спробував урятувати Ідріль, під час розграбування міста, проте Маеґлін викрав її та Еаренділа. Туор бився з ним на стінах, і викинув його аж ген далеко, й тіло його тричі вдарилось об кам'янисті схили Амон — Гварету, перш ніж полетіло вниз, у полум'я. Так сповнилось прокляття Еола. Потому Туор та Ідріль відвели вцілілих при розгромі міста потаємним ходом влаштованим Ідріллю. Про цей шлях Капітани Анґбанда не знали нічого і подумати не могли, щоб які — небудь утікачі можуть обрати стежку на північ. У густому тумані від випаруваних водограїв Ґондоліна та диму пожеж втікачі дістались Орлинної Розколини — Кіріт — Торонат, де на них напали орки та балрог. Ґлорфіндел з Дому Золотої Квітки бився з балроҐом і разом із ним вони упали в прірву і розбилися, а орли, які зненацька прилетіли, кидалися на орків і всіх до одного скинули в прірву. Тому не скоро дізнався Моряот про вцілілих при зруйнуванні Ґондоліна. Вціліла частина елдарів на чолі Туором і його дружиною — донькою Турґона Ідріль Келебріндаль перетнула гори і втікала Долиною (Сіріона) до вербових лісів Нан — Татрену, де вони перепочили і рушили до (Арверніену) на південному березі моря. Тут вони змішалися з біженцями із інших розорених королівств — і Доріату, а також вцілілими аданами з народів Беора та Галет (що покинули ліс Бретіль після падіння Доріату).
Внаслідок Війни Гніву долина Тумладен разом з руїнами міста опустилася на дно моря.
Образ Ґондоліну в мистецтві
Російський гурт (дует Ірини та Антона Круглових) — композиція «Гондолин».
Примітки
- Толкін, Дж. Р. Р. (2008.). Сильмариліон - Розділ 15. Про нолодорів Белеріанду (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 122. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкін, Дж. Р. Р. (2008.). Сльмариліон - Розділ 15. Про нолдорів Белеріанду (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 123. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Гондолин (Gondolin) - WLOTRPedia. wiki.evendium. ru /Гондолин (рос.) . 2010 - е гг.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Толкін, Дж. Р. Р. (2008). Сильмариліон - Розділ 15. Про нолдорів Белеріанду (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 123. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкін, Дж. Р. Р. (2008.). Сильмариліон - Розділ 16. Про Маегліна (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 128 - 137. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкин, Дж. Р. Р. (2008). Дети Хурина - Глава 1. Детство Турина (рос.) . Москва: АСТ. с. 39 - 41. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкин, Дж. Р. Р. (2008.). Дети Хурина - Глава 2. Битва Бессчетных Слез (рос.) . Москва: АСТ. с. 60 - 62. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкін, Дж. Р. Р. (2008.). Стльмариліон - Розділ 22. Про знищення Доріату (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 237 - 238. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкін, Дж. Р. Р. (2008.). Сильмариліон - Розділ 23. Про Туора і загибель Гондоліна (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 248 - 252. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкін, Дж. Р. Р. (2008.). Сильмариліон - Розділ 23. Про Туора і загибель Гондоліна (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 252 - 254. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gondolin kven Ondolinde Skelya Muzichnoyi Vodi sind Gondolin Prihovana Tverdinya u legendariumi Dzh R R Tolkina prihovane misto derzhava noldoriv pid provodom korolya Turgona Isnuvalo u Pershu epohu Bulo roztashovane na pivnochi krayu Beleriand na vershini pagorba Amon Gvaret posered dolini Tumladen otochenoyi z usih bokiv girskim pasmom Ehoriat Okruzhni Gori PeredistoriyaU Valiansku epohu na misci dolini Tumladen isnuvalo velike ozero posered yakogo znahodivsya velikij ostriv Z cogo ozera kriz tunel pid gorami Ehoriat vitikala richka sho vpadala u Sirion Odnak vnaslidok pershoyi vijni Valar z Melkorom pro neyi dijshli tilki nechitki legendi oskilki ni elfi ni lyudi she todi ne probudilis landshaft Ardi zrushivsya na misci bagatoh gir utvorilis rivnini a znachni dilyanki sushi zatopili morya i ozero za gorami Ehoriat ta richka sho vitikala z nogo visohli Velikij ostriv posered cogo ozera stav vershinoyu pagorba sho otrimav nazvu Amon Gvaret z yakoyi bili chislenni dzherela Tunel yakij promilo visohle richishe stav vhodom do prihovanoyi dolini de nihto trivalij chas nihto ne buvav okrim Orliv Manve sho gnizdilisya na vershinah Krisaegrimu na pivdni Ehoriatu ZasnuvannyaPislya vihodu noldoriv i yih peremogi v Dagor nuyin Giliat narod Turgona oselivsya u pidzemnomu misti Vinyamar roztashovanomu na berezi Nevrastu Turgon sumuvav za prekrasnim mistom Tirion na Tuni i ves chas mriyav zbuduvati misto yake bulo b podibnim do nogo U 50 roci Pershoyi epohi Turgon uvisni pobachiv Volodarya Vod Ulmo yakij peredrik sho vin stane volodarem prihovanoyi tverdini i pokazav jomu napryamok miscya de vin mav zbuduvati yiyi Vijshovshi za poradoyu Volodarya Vod Ulmo z Vinyamaru Turgon projshov kriz promitij Visohloyu Rikoyu prohid v Okruzhnih Gorah i distavsya prihovanoyi dolini Tumladen Ne skazavshi pro neyi nikomu Turgon povernuvsya do Nevrastu i stav rozroblyati plan mista U 64 roci Pershoyi epohi pislya Dagor Aglarebu vin potajki vidryadiv do Tumladenu najvitrivalishih i najvpravnishih elfiv sho stali buduvati misto pro yake zamisliv Turgon Budivnictvo Gondolinu trivalo p yatdesyat dva roki i u 116 roci po jogo zavershennyu koli Turgon gotuvavsya pokinuti Vinyamar pered nim znov postav Ulmo Vin skazav Oteper ti Turgone nareshti pidesh u Gondolin i vlada moya utverditsya v Dolini Sirionu v usih vodah jogo j nihto ne pomitit tvogo vihodu i zhoden ne znajde tam prihovanogo vhodu bez tvoyeyi na te voli Gondolin najdovshe z usih korolivstv eldarie protistoyatime Melkorovi Ta ne nadto zahoplyujsya tvorinnyami ruk tvoyih i zamirami sercya i pam yataj sho spravzhnyu nadiyu noldoriv shoroneno na Zahodi i pribude vona z Morya Ulmo zasterig Turgona sho j na nogo poshiryuyetsya Prisud Mandosa yakij Volodar Vod ne zdaten skasuvati Mozhe trapitis tak moviv vin sho proklyattya noldoriv nazdozhene tebe pered smertyu j u stinah tvoyih takozh probuditsya zrada Todi yim zagrozhuvatime vogon Odnak voistinu yaksho ta nebezpeka pidstupit nadto blizko to zi samogo Nevrastu prijdut do tebe shobi zasteregti i z tim poslancem pomizh ruyin i vognyu dlya elfiv i dlya lyudej naroditsya nadiya Tozh zalish u cim domi obladunki ta mech abi u prijdeshni roki toj poslanec mig znajti yih i za nimi ti vpiznayesh jogo bezpomilno Volodar Vod povidomiv pro te yakogo rozmiru mayut buti sholom kolchuga mech yaki treba zalishiti i povernuvsya do morya a Turgon poviv svij narod do novozbudovanogo mista OpisTunel Visohloyi Riki otrimav nazvu Pryamij Shlyah Vin vihodiv v ushelinu Orfal Ehor sho vela na shid i vidlogo pidnimalas do okolic dolini Tumladen YiYi stini buli nastilki visoki sho znih bulo vidno lishe okrayechok neba Na pivnochi dolini roztashuvavsya vuzkij prohid sho mav nazvu Orlina Rozkolina Sim bram perekrivali perehid cherez Orfel Ehor persha brama bula derev yanoyu druga kam yanoyu tretya bronzovoyu chetverta zaliznoyu p yata sribnoyu shosta zolotoyu a soma brama bula zvedena zi stali Yiyi nazivali Velika Brama i yiyi zviv pleminnik korolya Maeglin pislya bitvi Nezlichennih Sliz Nirnayet Arnoyediad Vsi vorota dobre ohoronyalis tak sho toj hto uvijshov do nih hocha b v odni z nih ne mig vijti nazad Pered Pershoyu Bramoyu roztashovuvalas gliboka pechera de roztashovuvalas ohorona Dali shlyah viv do sklepinchatogo prohodu sho buv peregorodzhenij derev yanimi gratami Pislya ciyeyi brami shodi i shlyah upered osvitlyuvalis lampami Druga Brama bula zroblena z temnogo polirovanogo kamenyu v centri Yedina bila lampa visila nad arkoyu U vnutrishnomu dvori pozadu kam yanoyi brami stoyala storozha odyagnena v bile Mizh ciyeyu ta natupnoyu bramoyu bula chimala vidstan Tretya Brama yavlyala soboyu podvijni dveri z bronzovimi plastinami ta shitami na yakih buli vigravijovani rizni znaki ta simvoli Za vorotami pidvishuvalis tri vezhi z midnimi dahami Vorota osvitlyuvalis chervonimi lampami Storozha yih skladalas z sindariv Nevrastu Voni nosili kolchugi ta chervoni sokiri Doroga vid tretoyi do chetvertoyi brami bula najvishoyu i najvazhchoyu bo jshla na pidjom Chetverta Brama bula chavunnoyu Za neyu buli chotiri vezhi U centri roztashovuvalas zalizna statuya Torondora Korolya Orliv Brama perekrivalas troma gratami sho zdavalis perepletenimi derevami Vona ne osvitlyuvalas ale denne svitlo pronikalo kriz gillya i koreni zaliznih grat Za bramoyu roztashovuvavsya greben Ehoriatu a za nim pochinalas ushelina Orfalh Ehor sho bula shirokoyu z ne nadto rivnimi stinami Zalizna Ohorona bula odyagnena u chorni mantiyi i kolchugi ta shiti yih buli dovgimi i chornimi a sholomi buli shozhimi na orlini dzobi Doroga do nastupnoyi brami bula na tomu zh rivni visoti i vstelena bilimi kvitkami Uilos abo Nezabutniki Evermind P yata Brama roztashovuvalas u nizkij marmurovij stini poverh yakih jshli sribni grati sho z yednuvali p yat marmurovih kul Na centralnij kuli bulo zobrrazhennya Telperiona odnogo z Dvoh Derev Valinoru Vono bulo vigotovane zi sribla prikrashene zelenim malahitom i kvitami z perliv Sama brama bula krugloyu i zrorblenoyu zi sribla ta perliv prikrashena zobrazhennyam Misyacya Odyagneni v bile luchniki stoyali na Sribnij Brami a za nimi roztashovuvalis she 200 luchnikiv sho nosili sribni kolchugi ta bili sholomi Vnutrishnij dvir buv vimoshenij bilim ta zelenim marmurom Vid vorit ishla pryama bila doroga po krayah yakoyi rosla trava i bilshist kvitiv uilosu a takozh malih zolotih kvitochok Shosta Brama bula shozha na sribnu tilki syayala mov Sonce Zolota brama bula zroblena z zhovtogo marmuru j prikrashena granatami topazami j zhovtimi almazami a takozh plastinami z zobrazhennyam Soncya z bagatma promenyami Parapet buv z chervonogo zolota i mav shist zolotih kul Na centralnij kuli bula piramida z zobrazhennyam Laurelini Drugogo Dereva Valinoru z kvitami z topaziv na zolotih lancyugah za vorotami bulo 300 luchnikiv z pozolochenoyu kolchugoyu i sholomami ta kruglimi chervonimi shitami Nevelika vidstan rozdilyala Shostu i Somu Brami Soma Brama abo Velika Brama vidchinyalas do seredini z oboh bokiv Mizh Somoyu Bramoyu buli dvi krugli semipoverhovi vezhi zi stalevimi bashtochkami Mizh nimi roztashovuvavsya visokij parkan z simoma zubchastimi stovpami i simoma gorizontalnimi perekladinami sho zakrivali 49 zagostrenih prutiv Nad centralnim stovpom roztashuvalos zobrazhennya koroni Turgona prikrashene diamantami Pershi shist bram mogli buti vidchineni bud yakim storozhem ale Velika Brama tilki Hranitelem Velikoyi Brami Vin ta inshi vershniki roztashuvalis u vezhah Hranitel nosiv sribni odezhi a na verhiv yi jogo sholomu bulo staleve verhiv ya z diamantom takozh vin mav shit vkritij tisyacheyu kristaliv Za Velikoyu Bramoyu pochinavsya shil sho viv u dolinu Tumladen Ce bula shiroka vkrita travoyu rivnina posered yakoyi pidnimavsya pagorb Amon Gvaret z gladkogo kamenyu Na jogo vershini roztashovuvavsya Gondolin otochenij visokimi bilimi stinami z vezhami Zvivisti shodi pidnimalisya na pagorb do zahidnih vorit mista Zalizni vorota mista buli visoki ta micni Takozh svoyi vorota buli na pivnochi ta pivdni mista Vulici mista buli shiroki ta brukovani kamenem i vikladeni marmurom Uzdovzh stoyali prekrasni budinki i dvori pomizh sadiv z yaskravimi kvitami bagato chudovih ta pryamih basht prikrashenih chudovoyu marmurovoyu rizboyu Buli tam takozh i stogna sho dzvenili fontanami de zhili ptashki sho shebetali v gilli starih derev najbilshim sered nih buv korolivskij palac Vezha jogo bula najvishoyu v misti i fontani sho grali pered dveryami bili v povitrya na dvadcyat sim sazhniv i padali dodolu spivayuchoyu krishtalevoyu zlivoyu u yih strumenyah vden divno drobilosya sonyachne prominnya a vnochi charivno merehtilo misyachne svitlo Ptashki sho gnizdilisya tam buli bilishimi vid snigu golosi zh yih lunali solodshe koliskovoyi Plosha Korolya roztashuvalas u centri mista Tam Korolivska Vezha pidnimalasya nad Palacom i bili shodi veli do dverej Palacu Za dverima buli zobrazhennya Dvoh Derev yaki vikuvav sam Turgon z elfijskoyu majsternistyu Derevo sho zobrazhuvalo Telperion bulo vikute z zolota i malo nazvu Glingal a druge zi sriblyastim listyam Laurelinu inazivalosya Beltil Na shodi mista buv Velikij Rinok z kramnichkami ta prekrasnimi tovarami Na pivdni buv Menshij Rinok Aleya Troyand vela na pivnich vid Ploshi Korolya Na pivnichnij zahid vid Ploshi vela Arkova Doroga sho zavershuvalas bilya Ploshi Dzherela de dubi ta topoli zrostali dovkola glibokogo kolodyazya povnogo chistoyi vodi Za vhodom na ploshu bula Arka Inve Na pivdni bulo roztashovana plosha Misce Bogiv prisvyachena Valar abo Plosha Vesillya bo tam Tuor ta Idril uklali shlyub Ce bulo najvishe misce v Gondolini i zvidti do Ploshi Korolya vela Pishna Doroga Naselennya mista dililosya na dvanadcyat Domiv Dim Korolya najgolovnishij sered nih ocholyuvav korol Turgon Dim Krota ocholyuvav korolivskij pleminnik Maeglin jogo elfi pracyuvali v shahtah dovuvayuchi rudu dlya metaliv Dim Lastivki ocholyuvav Duilin do jogo skladu vhodili luchniki Dim Nebesnoyi Arki vozhdem jogo buv Egalmot sho mav bagato strilciv i slavivsya bagatstvom Dim Kolon ta Dim Snizhnoyi Vezhi ocholyuvav Penglod Dim Dereva Galdor Dim Zolotoyi Kvitki Glorfindel Dim Fontaniv Ektelion Dim Arfi Salgant Dim Nesamovitogo Molota elf Rog do nogo vhodili kovali j remisniki Dim Krila ocholyuvav Tuor Shovanij po toj bik girskogo kola narod Turgona rozrissya i procvitav elfi dokladayuchi vminnya nenastanno trudilisya tak sho Gondolin na Amon Gvareti stav voistinu prekrasnim dalebi gidnim zrivnyatisya z zamorskim Tirionom Visoki ta bili buli jogo stini shodi gladenki a Vezha Korolya ginka ta micna Syajlivi vodograyi brinili tam a u dvorah Turgona stoyali skulpturi Derev davnini yaki z elfijskoyu majsternistyu vigotuvav sam Turgon Zbroyari Gondolinu vikuvali bagato micnoyi zbroyi sered nih sokira Tuora Dramborleg mechi Glamdring nalezhav korolyu Turgonu zgodom jogo vlasnikom stav Gendalf Orkrist mozhlivo jogo pershim vlasnikom buv elf Ektelion sho zgodom distavsya Torinu Duboshitu ta kindzhal yakij Bilbo Beggins nazvav Zhalom IstoriyaDovgi roki nihto ne znav kudi voni podilis nihto ne vstupav u te misto krim Arezeli Maeglina ta Eola a takozh Guora i Gurina i voyinstvo Turgona ne vihodilo za jogo mezhi do Nirnayet Arnoyediad Bitvi Nezlichennih Sliz trista p yatdesyat lit i bilshe Arezel i Maeglin Razom iz Turgonom u Gondolini oselilas jogo sestra Arezel Ar Fejnil Bila Panna Noldoriv Odnak u misti vona nudguvala i sumuvala za shirokimi prostorami ta zelenimi lisami Tomu cherez dvisti rokiv pislya zvedennya Gondolina prosila vona brata vidpustiti jogo Turgon dovgo vidradzhuvav yiyi prote zreshtoyu vidpustiv Arezel do inshogo yihnogo brata Fingona sho mav volodinnya u Dor Lomini Prote vijshovshi z mista elfa zayavila podorozhnim sho hoche rozshukati svoyih davnih druziv siniv Feanora Distavshis mezhi Doriatu voni hotili uvijti v Utayemnichene korolivstvo ale Tingol ne hotiv puskati nikogo z noldoriv okrim ditej Finarfina i prikordonniki nakazali yij iti v obhid pivnichnoyu chi pivdennoyu dorogoyu U pustelnih rivninah Nan Dungortebu de chaklunstvo Melian zmishuvalosya z temnimi silami gigantskoyi pavuchihi Ungolianti Arezel rozminulas zi svoyimi suputnikami i ti dovgo shukali yiyi ale buli zmusheni povertatis nazad Zreshtoyu vona distalas zemli Gimlad yakoyu volodili Kelegorm ta Kurufin Prote sami voni na toj chas perebuvali u Karantira v Targelioni Mandruyuchi dali na zahid Arezel distalasya lisu Nan Elmot i zablukala vnomu Na toj chas u lisi zhiv zi svoyimi slugami Eol elf iz teleriv Koli Melian operezala Doriat svoyim poyasom toj utik z korolivstva do Nan Elmotu Vin ne lyubiv noldoriv za rizaninu v Alkvalonde ta vijnu yaku voni prinesli v kraj bilshe spilkuyuchis iz gnomami Eol vipadkovo znajshov Arezel i vzyav yiyi sobi za druzhinu Arezel narodila hlopchika yakogo nazvala Lomionom kvenya Lomion Dolina Sutinkiv a batko koli jomu vipovnilosya dvanadcyat rokiv nazvav Maeglinim sind Maeglin Gostrozorij Razom iz batkom vin hodiv u mista gnomiv u Sinih Gorah i tam navchivsya poshuku rudi ta metaliv Prote matir vin lyubiv bilshe i koli Eola ne bulo poruch vin sluhav opovidi pro Gondolin pro Turgona ta jogo donku Idril Kelebrindal a takozh siniv Feanora Koli zh batko pochuv pro bazhannya sina pobachiti siniv Feanora vin skazav sho jogo rodini ne slid bachitis iz zagarbnikami zemel teleriv ta vbivcyami yih odnopleminnikiv Yakos Eol viyihav do gnomiv u Sini Gori i Maeglin zaproponuvav Arezeli vtekti u Gondolin i mati zgodilasya Koli zh Eol povernuvsya vin strashno rozgnivavsya i kinuvsya navzdogin za nimi Prote mati ta sin dosyagli miskoyi brami ranishe nizh Eol nazdognav yih Vtim vin taki distavsya vorit i buv shoplenij storozheyu sho privela jogo na sud do Turgona Korol viznav Eola svoyim rodichem i zaproponuvav jomu visoke stanovishe i shanu odnak vin musiv lishitis u korolivstvi nazavzhdi bo peretinati jogo mezhi bulo zaboroneno Odnak toj zuhvalo vidpoviv sho ne viznaye niyakih zakoniv noldoriv sho prijshli u Beleriand kotrij vin vvazhav cilkovitoyu zemleyu sindariv i prinesli vijnu z soboyu Tomu vin povernetsya nazad razom iz svoyim sinom Maeglinim a Arezel haj zalishayetsya i shvidko znemagatime znovu Prote Maeglin movchav i Turgon skazav sho vin ye volodarem u misti tomu Eolovi zalishayetsya odne z dvoh zalishitis zhiti abo buti vbitim Todi Temnij Elf shopiv drotik z pid plasha i kinuv jogo v Maeglina odnak Arezel zastupila jomu shlyah i bula poranena u pleche Rana bula negliboka odnak vnochi yij pogirshalo i vona pomerla bo eoliv drotik buv otruyenij Za ce Eola zakuvali v kajdani i zasudili na smert Eol zhe peredrik Maeglinovi sho j vin kolis bude vbitij tak samo Temnogo Elfa skinuli zi skeli u provallya Karagduru i jogo stratu vvazhali spravedlivoyu odnak Idril vidtodi ne doviryala svoyemu rodichevi Prote Maeglin lishivsya zhiti u Gondolini de vin zibrav dovkola sebe elfiv sho zajmalis kovalstvom i razom voni pishli shukati rudi metaliv z yakih vin najbilshe cinuvav tverde zalizo z kopalni Angabar na pivnochi Ehoriatu z yakogo bulo vikuto chimalo Gondolinskoyi zbroyi Maeglin z pershih dniv pokohav svoyu dvoyuridnu sestru Idril odnak sered eldariv nihto ne odruzhuvavsya z takoyu blizkoyu ridneyu i do nogo nihto navit ne navazhuvavsya dumati pro take Idril ne kohala Maeglina i znayuchi jogo dumki mala she menshe priyazni do nogo Minali roki i kohannya Maeglina zaronilo v jogo serci temryavu Guor ta Gurin u Gondolini U 458 roci Pershoyi epohi sini pravitelya Dor Lominu Galdora Guor i Gurin zhivuchi sered svoyih rodichiv u lisi Bretil vzyali uchast v bojovij vilazci proti orkiv V hodi vilazki brati opinilisya v dolini Sirionu de buli vidrizani vid reshti zagonu Peresliduvani orkami voni buli blizki do zagibeli ale vala Ulmo pidnyav richkovij tuman i bratam vdalosya pid jogo prikrittyam distatisya Dimbara Tam yih pidhopili dva orli i vidnesli u Gondolin Korol Gondolinu Turgon rado prijnyav brativ pam yatayuchi proroctvo Ulmo pro te sho Dim Gadora prijde na dopomogu Gondolinu v godinu najbilshoyi skruti Turgon hotiv shob brati zalishilisya u Gondolini oskilki z chasom polyubiv yih ale voni hotili povernutisya do svoyih rodichiv korolivskij pleminnik Maeglin navpaki nevzlyubiv siniv lyudej i hotiv bi shob yih zrobili rabami Brati poklyalisya ne rozkrivati nikomu tayemnicyu Gondolina i orli vidnesli yih nazad u Dor Lomin Batko Galdor namagavsya rozvidati de perebuvali jogo sini odnak voni movili sho dali obitnicyu ne rozkrivati miscya svogo perebuvannya Vtim bagato hto zdogaduvavsya sho voni pobuvali abo u Doriati abo u potayemnih volodinnyah Turgona pro misceperebuvannya yakih nihto i gadki ne mav Gondolinske vijsko u Nirnayet Arnoyediad Pid chas bitvi Nirnayet Arnoyediad 472 r P E Gondolinske vijsko na choli z Turgonom vijshlo zi svoyeyi prihovanoyi dolini i distalosya polya bitvi Turgon prijshov na dopomogu bratovi svoyemu Fingonu Jogo vijsko prikrivalo Ushelini Sirionu Pislya rozgromu vijska Gitlumu i zagibeli Fingona vid balroga Gotmoga vijsko Turgona bulo vidkinute do Tvanej Sireh de elfi bilis razom z vcililimi lyudmi domu Gadora i polchisham Morgota dovgo ne vdavalosya vidbiti ushelinu Sirionu Todi zvernuvsya Gurin do Turgona i moviv Idi vladiko doki ye chas Ti ostannij z Domu Fingolfina i v tobi ostannya nadiya eldariv Doki stoyit Gondolin u serci Morgota zhitime strah Nedovgo teper lishatisya Gondolinu prihovanim vid chuzhih ochej a yak tilki misto znajdut vono vpade vidpoviv Turgon Odnak yaksho misto prostoyit ishe trohi promoviv Guor todi z tvogo domu yavitsya nadiya elfiv ta lyudej Os sho ya skazhu tobi vladiko u moyu smertnu godinu hoch rozluchayemos mi nazavzhdi i ne pobachu ya znovu tvoyih bilokam yanih styn vid tebe i mene naroditsya i zijde nad svitom nova zorya Proshavaj Maeglin sin sestri Turgona sho stoyav poruch i chuv ci slova micno yih zapam yatav Todi Turgon dosluhavsya poradi Gurina ta Guora i viddav nakaz vidstupati v ushelini Sirionu a voyenachalniki jogo Ektelion i Glorfindel oboronyali vid voroga pravij ta livij flangi oskilki yedina doroga v tih krayah bula zovsim vuzkoyu i prolyagala vzdovzh zahidnogo berega Sirionu sho postupovo nabirav silu Gurin vidaye misceznahodzhennya Gondolina Pislya zagibeli Turina i Nienor Niniel Morgot zvilniv uv yaznenogo na vershini Tangorodrimu Gurina oskilki vvazhav svoye proklyattya spovnenim a do togo zh jogo zvilnennya moglo she posluzhiti Temnomu Volodarevi Projshovshi cherez Gitlum u yakomu vidteper panuvali shidnyani Gurin prijshov u Dimbar i distavsya pidnizhzhya Ehoriatu Vin dijshov do skelyastoyi stini ne znayuchi sho ce buv shovanij vhid u dolinu Tumladen pislya Nirnayet Arnoyediad Turgon nakazav peregoroditi ruslo Visohloyi Riki Spodivayuchis she raz pobachiti orliv vin zadivlyavsya u nebo ale vono bulo porozhnim Lish viter svistiv u kaminni I todi u vidchayi Gurin kriknuv u bik Gondolina ne turbuyuchis sho yih mozhe htos pochuti Turgone Turgone zgadaj bo Tvan Sireh O Turgone chi zh ti ne chuyesh mene u svoyih prihovanih chertogah Prote lish viter porushuvav tishu sherhochuchi v pozhuhlih travah Tak samo shumili voni j u Sirehu na zahodi soncya skazav Gurin i koli govoriv ce sonce zajshlo za Gori Tini temryava ogornula vse dovkola viter zmovk i v pustelnomu krayi zapala tisha Shpiguni Voroga pochuli slova Gurina i peredali yih Morgotovi i toj diznavsya pro misceznahodzhennya volodin Turgona Takim bulo pershe liho do yakogo prizvelo zvilnennya Gurina Odnak z jogo prisluzhnikiv nihto ne mig proniknuti za kilce nepristupnih gir Ehoriat sho pilno ohoronyalis orlami Manve Orli dopovili Turgonovi pro Gurina i toj spershu ne poviriv u jogo zvilnennya a potim skazav sho navit Gurin shilivsya pered voleyu Morgota i tomu vin ne prijme jogo Odnak zgodom vin peredumav i poslav orliv rozshukati Gurina i prinesti jogo u Gondolin ale bulo vzhe zapizno Gurin pokinuv zemlyu Dimbaru i bilshe orli Manve jogo ne bachili ni vden ni vnochi Tuor u Gondolini Sin Guora Tuor zhiv sered Sirih elfiv Mitrimu sho perehovuvalis u pecherah Androt Koli Tuorovi vipovnilos shistnadcyat rokiv elfi virishili pereselitis do Gavanej Sirionu na dalekomu pivdni odnak po dorozi na nih napali orki ta shidnyani i Tuor potrapiv u polon Tri roki vin perebuvav u rabstvi u vozhdya shidnyan Lorgana a na chetvertij vtik i povernuvsya v pecheri Androt de zhiv odincem napadayuchi na shidnyan i zavdav yim takoyi shkodi sho Lorgan obicyav chimalu vinagorodu za jogo golovu Chotiri roki prozhiv Tuor samitnikom a zgodom virishiv pokinuti Dor Lomin i pishov na zahid de znajshov Annon in Geliz Bramu Noldoriv zbudovanu narodom Turgona she u toj chas koli vin prozhivav u Nevrasti Dovgim pidzemnim tunelem vin distavsya ushelini Kirit Ninniah Veselkova Rozkolina po dnu yakoyi tekla nevelichka richka Zvidti Tuor prijshov u Nevrast i zhiv tam cile lito voseni pobachiv vin simoh velichnih lebediv sho letili na pivden i sprijnyav ce yak znak sho dovgo zatrimavsya tut i podavsya vslid za ptahami vzdovzh morskogo uzberezhzhya Vidtak distavsya vin do pokinutih chertogiv Vinyamaru bilya gori Teras i uvijshovshi do nih znajshov kolchugu ta sholom zalisheni Turgonom za poradoyu Ulmo Odyagnuvshi yih Tuor pishov dali beregom i raptom pochavsya shtorm i zrinuv na poverhnyu Volodar Vod Ulmo i nakazav jomu virushiti z cogo krayu i shukati prihovane korolivstvo Gondolin i dav Tuorovi charivnij plash sho hovav jogo vid vorozhih ochej Vranci koli shtorm ushuh pobachiv Tuor elfa Voronve sina Aranve z Gondolinu yakogo Turgon poslav na zahid Diznavshis pro zavdannya dane Ulmo Voronve zgodivsya vidvesti jogo do vorit Gondolina Projshovshi kriz rozorenu drakonom Glaurungom zemlyu u verhiv yah riki Narog voni pobachili cholovika sho spishiv na pivnich ce buv Turin sho jshov u Dor Lomin Za dopomogoyu charivnoyi sili yaku yim nadav Ulmo voni dosyagli Visohloyi Riki i distalis Pershoyi Brami de yih zatrimala storozha Yih vidveli kriz ushelinu Orfalh Ehor do Somoyi Brami de voni postali pered Ektelionom Dzherelnim Storozhem Ostannoyi Brami Tuor rozgornuv svij plash i postav u obladunkah zalishenih z nakazu Turgona u Vinyamari i vsim stalo zrozumilo sho pered nimi pravdivij poslanec Ulmo Postavshi pered Turgonom Tuor vidpoviv jomu sho skoro zvershitsya nad Gondolinom proklyattya Mandosa i sho Ulmo dav poradu pokinuti misto vidijshovshi do Gavanej u delti Sirionu Dovgo dumav Turgon zgadavshi slova Ulmo skazani nim u Vinyamari pro te shob vin ne nadto zahoplyuvavsya tvorinnyam ruk svoyih bo spravzhnya nadiya noldoriv znahoditsya na Zahodi i pribude vona z za Morya Odnak vin nadto polyubiv Gondolin sho nagaduvav jomu Tirion i viriv u jogo potayemnu mic Chutki zh pro podiyi za mezhami Ehoriatu dohodili do nogo tumanni j nechitki Tomu korol vidhiliv poradu Ulmo virishivshi zalishitis u misti Tuor zalishivsya v Gondolini zmuzhnivshi j navchivshis bagatom riznovidam elfijskoyi majsternosti Vin pokohav Idril i vzyav z neyu shlyub za sho jogo potajki znenavidiv Maeglin Navesni 503 roku Pershoyi Epohi narodivsya yih sin Earendil Vin buv nezrivnyannoyi krasi na oblichchi jogo syayalo svitlo podibne do svitla nebesnogo v nomu vtililis vroda i mudrist eldariv ta mic i vitrivalist lyudej davnini Peredchuvayuchi sho nablizhayetsya kinec Gondolinu Idril potajki vid Maeglina oblashtuvala shlyah dlya vidstupu z dolini Tumladen sho prohodiv pid zemleyu i vidkrivavsya daleko na pivnich vid pagorba Amon Gvaret Zagibel GondolinaDokladnishe div Padinnya Gondolina Hocha pislya togo yak Gurin na poven golos poklikav Turgona bilya pidnizhzhya Ehoriatu Morgot znav de roztashovane jogo prihovane volodinnya odnak she dovgi roki vin ne znav yak jogo voyinstvo mozhe proniknuti za nepristupni gori kotri pilno steregli orli Manve I os Maeglin sho duzhe lyubiv dobuvati rudi metaliv vijshov za mezhi dolini Tumladen porushivshi zaboronu Turgona Odnogo razu koli vin vijshov z dolini jogo shopili orki i vidveli v Angband Pid pogrozoyu katuvan Maeglin vidav Morgotu tayemnicyu Gondolina i pidstupi do nogo U vidpovid Morgot obicyav jomu Idril ta vladu v misti yak jogo vasalu i Maeglin sho nenavidiv Tuora i zhadav Idril stav zradnikom Vin vidpustiv Maeglina shob ne viklikati peredchasnih pidozr jogo zniknennyam i abi toj dopomagav jomu zseredini Morgot zibrav velicheznu armiyu orkiv vovkiv drakoniv ta balrogiv i naprikinci vesni 510 r P E vona rushila na Gondolin Podolavshi pivnichni gori de bula najvisha visota a storozha najmensh pilnoyu vijsko nadijshlo vnochi naperedodni svyata Nastannya Lita Narod Gondolina zibravsya na stinah mista i spivav veselih pisen ochikuyuchi svitanku Odnak chervona zagrava zajnyalasya na pivnochi a ne na shodi nisho ne spinilo nastupu vorogiv doki voni ne distalis samih stin Gondolina i misto opinilos v oblozi bez nadiyi na poryatunok U bitvi na Korolivskij Ploshi zijshlis u gerci Ektelion Dzherelnij ta Kapitan Balrogiv Gotmog i v hodi nogo voni obidva zaginuli Turgon ta jogo pridvorni oboronyali korolivsku vezhu yiyi zahist trivav doti doki drakoni ne povalili vezhu i vsi hto v nij buli zaginuli razom iz korolem Tuor sprobuvav uryatuvati Idril pid chas rozgrabuvannya mista prote Maeglin vikrav yiyi ta Earendila Tuor bivsya z nim na stinah i vikinuv jogo azh gen daleko j tilo jogo trichi vdarilos ob kam yanisti shili Amon Gvaretu persh nizh poletilo vniz u polum ya Tak spovnilos proklyattya Eola Potomu Tuor ta Idril vidveli vcililih pri rozgromi mista potayemnim hodom vlashtovanim Idrillyu Pro cej shlyah Kapitani Angbanda ne znali nichogo i podumati ne mogli shob yaki nebud utikachi mozhut obrati stezhku na pivnich U gustomu tumani vid viparuvanih vodograyiv Gondolina ta dimu pozhezh vtikachi distalis Orlinnoyi Rozkolini Kirit Toronat de na nih napali orki ta balrog Glorfindel z Domu Zolotoyi Kvitki bivsya z balroGom i razom iz nim voni upali v prirvu i rozbilisya a orli yaki znenacka priletili kidalisya na orkiv i vsih do odnogo skinuli v prirvu Tomu ne skoro diznavsya Moryaot pro vcililih pri zrujnuvanni Gondolina Vcilila chastina eldariv na choli Tuorom i jogo druzhinoyu donkoyu Turgona Idril Kelebrindal peretnula gori i vtikala Dolinoyu Siriona do verbovih lisiv Nan Tatrenu de voni perepochili i rushili do Arvernienu na pivdennomu berezi morya Tut voni zmishalisya z bizhencyami iz inshih rozorenih korolivstv i Doriatu a takozh vcililimi adanami z narodiv Beora ta Galet sho pokinuli lis Bretil pislya padinnya Doriatu Vnaslidok Vijni Gnivu dolina Tumladen razom z ruyinami mista opustilasya na dno morya Obraz Gondolinu v mistectviRosijskij gurt Ajre i Saruman duet Irini ta Antona Kruglovih kompoziciya Gondolin PrimitkiTolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Rozdil 15 Pro nolodoriv Beleriandu ukr Lviv Astrolyabiya s 122 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Slmarilion Rozdil 15 Pro noldoriv Beleriandu ukr Lviv Astrolyabiya s 123 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Gondolin Gondolin WLOTRPedia wiki evendium ru Gondolin ros 2010 e gg a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Rozdil 15 Pro noldoriv Beleriandu ukr Lviv Astrolyabiya s 123 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Rozdil 16 Pro Maeglina ukr Lviv Astrolyabiya s 128 137 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Deti Hurina Glava 1 Detstvo Turina ros Moskva AST s 39 41 ISBN 978 5 9713 9948 4 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Deti Hurina Glava 2 Bitva Besschetnyh Slez ros Moskva AST s 60 62 ISBN 978 5 17 054930 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Stlmarilion Rozdil 22 Pro znishennya Doriatu ukr Lviv Astrolyabiya s 237 238 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Rozdil 23 Pro Tuora i zagibel Gondolina ukr Lviv Astrolyabiya s 248 252 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Rozdil 23 Pro Tuora i zagibel Gondolina ukr Lviv Astrolyabiya s 252 254 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka