Белеріанд («Край Балар») — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна географічна область на північному заході Середзем'я, що існувала до кінця Першої Епохи і більша частина її території пішла під воду внаслідок Війни Гніву.
Вважають, що спершу ця назва стосувалася тільки земель довкола гирла річки Сіріон, що впадав у Баларську затоку. Згодом так стали називати всі землі на Північному Заході південніше Затоки Дренгіст та Гітлуму до гірського хребта Еред-Ліндон та Еред-Луїн (Сині гори) на сході.
Географія
Сусідні землі: Дор-Даеделот, Ард-гален, Гітлум та Невраст
На півночі Мелькор створив Еред-Енгрін, Залізні Гори, що захищали його підземну фортецю Утумно. Ці гори простягались з заходу на схід, відокремлюючи володіння Мелькора Дор-Даеделот (синд. Dor-Daedelot — «Земля Тіні Жаху») — суворий північний край, де панували вічні сніги та крига. На заході, де Еред-Енгрін відхилявся на північ, Мелькор збудував другу фортецю Ангбанд, від якої крізь Залізні гори вів тунель, що закінчувався брамою. Над нею з гірської породи, залізної окалини та попелу звів він триглавий пік Тангородрим (синд. Tangorodrim — «Гори Тиранії») — чорний, неймовірно високий і моторошний.
На південь від Залізних гір простягалася широка рівнина Ард-Гален (Ard-Galen — «Зелений Край»), де після появи Сонця виросла трава, і під час облоги Ангбанда зелень доходила до воріт мелькорової твердині.
На південний захід від Тангородриму лежала Гісіломе — Земля Імли — так її називали нолдори, через хмари, що наслав їх Мелькор під час їх першого отаборення, а синдари назвали її Гітлум. До кінця облоги Ангбанда тут був чудовий край з прохолодним літом і морозною зимою. На заході він упирався в Еред-Ломін (Гори Відлуння), що шеренгами стояли біля моря, а зі сходу та півдня Гітлум оточували Еред-Ветрін, Тінисті Гори, котрі виходили до Ард-Галену та Долини Сіріону. У Гітлумі були розташовані області Мітрім, що знаходилась на сході, оточена горами Мітріму, з озером Мітрім у центрі, та Дор-Ломін на півдні.
На захід від Дор-Ломіну, по той бік Гір Відлуння, які тягнулись углиб країни на південь від затоки Дренгіст, лежав Невраст (синд. Nevrast — «Ближній Берег»). Спершу так іменували всі прибережні землі на південь від Затоки, та згодом ця назва закріпилася тільки за берегом, розташованим між Дренгістом і Бескидом Терас, розташованим на мисі. Дехто вважав, що Невраст скоріше належить до Белеріанду, ніж до Гітлуму, бо його клімат був м'який, землю зволожували морські західні вітри, і вона була захищена від холодних північних вітрів, що віяли над Гітлумом. За високими горами та прибережними скелями розташувалась широка рівнина, де не було річок, однак посередині лежало велике озеро з непевними берегами, оточене болотами. Оскільки на ньому мешкало багато водяних птахів, то озеро отримало назву Лінаевен (синд. Linaeven — «Пташине»).
Західний Белеріанд: Бретіль, Нан-Татрен, Талат-Дірнен, пагорби Нарготронду, Фалас, Арверніен і острів Балар
Велична і прекрасна місцевість, названа Белеріандом, простяглась по обидва береги Річки Сіріон, що брала початок у Тінистих Горах, текла на південь, крізь Твані Сірех і вузький Сіріонів Прохід, де розташувався острів Тол-Сіріон, крізь ліси Бретілю та Доріату і, добігши до Сутінкових Озер (Аелін-Уіал), спадала водоспадом у підземний коридор під пагорбами Андрам (синд. Andram — «Довга Стіна») і виходила на поверхню через три милі, біжучи далі крізь Нан-Татрен і впадаючи у Баларську затоку. На землях між Великим Морем (Белегаер) і Сіріоном, що мали назву Західний Белеріанд, з півночі на південь розташувався ліс Бретіль (синд. Bretil — «Березовий»), крізь який з Тінистих гір текла притока Сіріону річка Тейглін. Трохи південніше у озері Іврин і його водоспадах починалась річка Нарог, що через вісімдесят ліг впадала у Сіріон в лісах Нан-Татрену (Вербова Земля). На південь від Нан-Татрену простяглися всипані квітами луки, де майже ніхто не жив, а віддалік, довкола гирла Сіріону, лежали болота й острівці очеретів, а ще піски дельти, де мешкали хіба морські птахи.
Між Тейгліном і Нарогом розкинулась рівнина Талат-Дірнен. У середній течії Нарога розташувались порослі лісом пагорби Нарготронду і Таур-ен-Фарот.
Південніше бескиду Терас розташувалась приморська країна Фалас (синд. Falas — «Пінне Узбережжя»), крізь яку текли річки Бріттон і Неннінг, що впадали у море. На південь від Фаласу над затокою Балар розташувалось узбережжя Арверніену, що починалось від мису Балар до дельти Сіріону. У цьому краї росли березові ліси Німбретілу (синд. Nimbretil — «Срібна Береза»). Посеред Баларської затоки розташувався великий острів Балар, що утворився внаслідок відламу частини Тол-Ересеа, що застрягла на мілинах Затоки під час переміщення Самотнього Острова до земель Аману.
Східний Белеріанд: Дортоніон, Тумладен, Дімбар, Нан-Дунгортеб, Дор-Дірнен, Доріат, Таур-ім-Дуїнат, Нан-Елмот, Гімлад, Естолад, Таргеліон і Оссіріанд
Східним Белеріандом називалися землі, розташовані по лівий бік від Сіріону до Синіх Гір. Південніше рівнини Ард-Гален розташувалось високе узгір'я, зване Дортоніоном (синд. Dortonion — «Соснове узгір'я»), що простяглося на шістдесят ліг із заходу на схід; тут росли густі соснові бори, особливо на північному та західному укосах. Починаючись на рівнині пологими схилами, воно здіймалось і перетворювалося на відкриту для вітрів височину, де біля підніжжя голих скелястих вершин, чиї маківки піднімалися вище, ніж шпилі Еред-Ветріну, лежало чимало невеличких гірських озерець; а на півдні, з боку Доріату, узгір'я зненацька обривалося жахливими проваллями, де розташувались Еред-Горгорот (Гори Жаху). Зі схилів Дортоніону на захід протікав потік Рівіл, що вливався в Сіріон у Тванях Сірех.
Між Сіріоном і Дортоніоном розташувалось неприступне пасмо Ехоріат (Окружні Гори), в середині якого знаходилась прихована долина Тумладен, що була дном озера, яке висохло внаслідок давніх битв валар з Мелькором, ще у Валіанську Епоху. З півдня єдиним доступним входом у цю долину було русло Висохлої Річки, що раніше витікала з того озера, а з півночі — вузький прохід, що отримав назву Орлина Розколина.
На південь від Ехоріату розташувались гірські вершини Кріссаегріму, біля підніжжя яких між Висохлою Річкою, Сіріоном та його притокою Міндеб знаходились пустельні землі Дімбару. Від Міндебу до верхів'я Есгалдуїну простяглися пустельні землі Нан-Дунгортеб, що з півночі упиралися в Еред-Горгорот. Нечисленні потоки, що збігали зі схилів Еред-Горгорот, було отруєно павучою отрутою гігантських павуків з поріддя Унголіант, які тут мешкали.
Люди і ельфи рідко проходили Нан-Дунгортебом, а за крайньої потреби користувались тільки шляхом, що починався біля північної межі Бретілю, через брід Бріттіах перетинав Сіріон і проходив Нан-Дунгортеб над північною межею Доріату до Есгалдуїну, де у часи Облоги Ангбанду стояв кам'яний міст Іант-Іаур. Потім шлях проходив крізь Дор-Дінен (Мовчазну Землю) і, перетнувши Ароссіах (Броди Аросу), досягав північних меж Белеріанду.
Південніше лежали заповідні ліси Доріату. Північну і меншу його частину Ліс Нелдорет, зі сходу та півдня обмежувала темна річка Есгалдуїн, що починалась на південному сході Дортоніону, і у середині Доріату повертала на захід, впадаючи в Сіріон. Між річками Есгалдуїн і Арос, що також починався на узвищях Дортоніону і повертав на захід, вливаючись у Сіріон трохи вище Сутінкових Озер, росли густі й пишні ліси Регіону. Майже весь Доріат лежав на східному березі Сіріону, крім вузької смужки лісу від гирла Тейгліну до Сутінкових Озер. Ельфи Доріату називали цей ліс Ніврім — Західне Узграниччя; там росли велетенські дуби.
На південь від Доріату, де Арос впадав у Сіріон, по обох берегах річки простягались великі стави та болота, які розбивала його течія та розпорошувала багатьма каналами. Край цей називався Аелін-Уіал, Сутінкові Озера. Південніше Аелін-Уіал ландшафт різко знижувався; нижні луки Сіріону були цим різким зниженням відділені від верхніх, і хто дивився з півдня на північ, бачив той переділ у вигляді нескінченного ланцюга пагорбів, які збігали від Егларесту поза Нарогом на заході до Амон-Еребу на сході, де віддалік видніла річка Геліон. Нижче Озер Сіріон линув з півночі стрімким водоспадом, а тоді зненацька поринав під землю у великий тунель, вибитий у ґрунті вагою спадних вод; і знову з'являвся на поверхні за три ліги на південь, із гамором та хмарою бризок вириваючись із кам'яних арок біля підніжжя пагорбів, які отримали назву Ворота Сіріону.
Цей переділ називався Андрам, Довга Стіна від пагорбів Нарготронду до Рамдалу, Кінця Стіни у Східному Белеріанді. Та що далі на схід, то меншим він ставав, бо долина Геліону поступово хилилася на південь, а на цілій його течії не було ні водоспадів, ні порогів, і він линув завжди швидше за Сіріон. Поміж Рамдалом і Геліоном був єдиний, доволі високий пагорб із пологими схилами; і звався він Амон-Ереб.
На південь від Андраму, між Сіріоном і Геліоном, лежала дика земля, поросла хащистим лісом, у який ніхто не заходив, хіба що могло забрести подекуди кілька Темних Ельфів; звалася та земля Таур-ім-Дуїнат, Ліс Межиріччя.
На схід від Доріату, на лівому березі річки Келон, що витікала з околиць пагорба Гімрінг і впадала в Арос, розташувався ліс Нан-Елмот, де росли найвищі і найтемніші дерева Белеріанду, і ніколи не зазирало сонце. Північніше Нан-Елмоту у межиріччі Аросу і Келону розташувався край Гімлад — Прохолодна Рівнина, на південь від Нан-Елмоту знаходились землі, що у дні приходу людей стали називатись Естолад — Отаборення.
Найсхіднішими землями Белеріанду були долина Геліону та її приток. Геліон був величною річкою, що брала початок з двох джерел і мала попервах два рукави. Від місця їх злиття, Геліон біг на південь упродовж сорока ліг, а тоді у нього впадали притоки; іще до того як досягти моря, він був удвічі довший за Сіріон, але не такий широкий і повноводний, адже в Гітлумі і Дортоніоні, водами яких живився Сіріон, випадало більше дощу, ніж на сході. З Еред-Луїн збігали шість приток Геліону: Аскар (пізніша назва Ратлоріель), Талос, Леголін, Брілтор, Дуїлвен і Адурант — швидкі та збурунені потоки, які стрімко спадали з гір; і між Аскаром на півночі й Адурантом на півдні, поміж Геліоном і Еред-Луїн простяглась зелена країна Оссіріанд, Земля Семиріччя. І от у точці майже на середині течії потік Адурант розділявся, а тоді зливався знову; й острів, оточений його водами, називався Тол-Гален, Зелений Острів.
На схід від Доріату узграниччя Белеріанду були найбільш відкритими для атаки, і лише з півночі долину Геліону захищали невеликі пагорби, найвищим з яких був Гімрінг — Вічнохолодний. На північ від них простяглась широка та порожня рівнина Лотлан — Порожня і Розлога. Між Дортоніоном і Гімрінгом розташувався Аглонів прохід, який слугував входом у Доріат; крізь нього з півночі завжди віяв сильний вітер.
Землі між Геліоном і Еред-Луїн від Бескиду Рерір на півночі до річки Аскар на півдні отримали назву Таргеліон — За Геліоном, а синдари називали їх Талат-Рунен — Східна Долина. Біля Реріру знаходилось озеро Гелеворн — глибоке і темне.
Держави, володіння, поселення і народи Белеріанду
Амон-Руд
Амон-Руд — останнє поселення Малих гномів, що мало назву Шарбгунд. Тут жили останні представники цього народу Мім та його сини Кгім та Ібун. Згодом у цьому домі оселились розбійники з ватаги Туріна.
Ангбанд і Дор-Даеделот
Дор-Даеделот — країна Мелькора на півночі Середзем'я, де мешкали його лихі створіння . Розташовувалась по обидва боки Еред-Енгрін на північ від рівнини Ард-Гален. Ще до свого полонення Мелькор звів на північному заході під Еред-Енгрін велику підземну тюрму-фортецю Ангбанд (синд. Angband — Залізне Пекло), якою командував Саурон. Під час взяття в полон Мелькора, коли валар зруйнували його головну твердиню Утумно, чертоги Ангбанду були також зруйновані, але підземні ходи валар чіпати не стали. Після викрадення Сильмарилів і своєї втечі Мелькор, вже відомий під назвою Моргот, зробив Ангбанд своєю резиденцією. У цій твердині Ворога мешкали численні полчища орків, тролів, балроги, дракони та інші потвори. У Ангбанді Мелькор тримав своїх рабів полонених ельфів, що працювали в його копальнях. Після битви Дагор-Аглареб (Славетна Битва) і поразки військ Моргота сили нолдорів розпочали Облогу Ангбанду, що тривала чотириста років і була прорвана внаслідок Дагор-Браголлах (Битва Раптового Полум'я). З Ангбанду Темний Володар керував зруйнуванням ельфійських королівств Белеріанду. До кінця Першої Епохи у володіннях Моргота опинились майже всі землі Белеріанду, крім Півдня. Під час Війни Гніву фортеця була зруйнована, балроги та більшість інших лихих істот — знищені, а раби Моргота вийшли на волю.
Арверніен
У Арверніені після падіння Дортоніону, Нарготронду, Доріату і Гондоліна оселились вцілілі ельфи та люди. Першими правителями в краї були Туор та Ідріль. Згодом правителем став їх син Еаренділ, що взяв за дружину доньку Діора Елвінг. В Арверніені народились їх сини Елрос і Елронд. Через Сильмаріл, принесений Ельвінг, поселення втікачів у Арверніені зазнало нападу з боку синів Феанора, і в бою, що став третім братовбивством, загинули Амрод і Амрос, Елрос і Елронд потрапили у полон. Елвінг разом з Наугламіром і Сильмарілом кинулась у Море, однак не загинула, позаяк Улмо перетворив її на морську чайку, що долетіла до корабля Еаренділа, і вони вирушили на Захід.
Острів Балар
Коли через рік після Нірнаед-Арноедіад було розорено Фалас, частина фалатримів на чолі з Кірданом Корабельником та сином Фінгона Гіл-Галадом влаштувала нове поселення на острові Балар.
Бретіль
У Бретільському Лісі, в часи Облоги Ангбанду, оселилились люди третього народу аданів галадіни або народ Галет. Головним їх поселенням був Ефел-Брандір розташований на вершині пагорба Амон-Обел. Галадінами правили вожді з роду Галдада, останнім з яких був Гарданг. З усіх трьох народів аданів народ Галет найдовше всіх жив у своїх домівках і зберігав свободу. Громадянська війна, що спалахнула в краї після загибелі Гарданга, призвела до великих втрат серед цього народу. Після загибелі королівства Доріат галадіни були змушені залишити Бретіль, відступивши в Арверніен.
Східний Белеріанд: володіння синів Феанора — Гімлад, Дор-Карантір (Таргеліон), Маглорова Пустка, Рубіж Маедроса, володіння Амрода і Амроса
Більша частина земель у Східному Белеріанді належала синам Феанора.
Гімлад
У Гімладі оселились Келегорм та Куруфін. Головна їх фортеця розташовувалась у Аглоновому Проході, прикриваючи таким чином вхід до Східного Белеріанду.
Таргеліон
Таргеліон був королівством Карантіра і тому його друга назва була Дор-Карантір (синд. Dor-Karantir — Земля Карантіра). Столицею королівства була фортеця на західному схилі Бескиду Рерір. На службу до Карантіра прийшли східняни Улфанга Чорного, що потайки служили Морготу.
Маглорова Пустка
Володінням Маглора була територія між двома рукавами Геліону.
Рубіж Маедроса
Володіння старшого сина Феанора Маедроса розташувались на пагорбах від Аглонового Проходу до Еред-Луїн. Головна фортеця краю знаходилась на вершині пагорба Гімрінг. На службі в Маедроса перебували східняни з народу Бора.
Володіння Амрода і Амроса
Найпівденніша земля синів Феанора, що розташовувалась між лісом Нан-Елмот і бродом Сарн-Атрад через Геліон. У їх володіннях знаходився край Естолад, де тривалий час жили люди з трьох домів аданів.
Доля держав і володінь синів Феанора
Після Дагор-Браголлах (Битва Раптового полум'я) дракон Глаурунг та армія Моргота розорили Гімлад, Маглорову Пустку і Таргеліон, зруйнувавши фортецю Карантіра на горі Рерір. Маглор відступив до володінь Маедроса, а Карантір відійшов на південь за Рамдал, разом з Амродом і Амросом. Після Нірнаед-Арноедіад (Битва Незліченних Сліз) впала фортеця Маедроса на вершині пагорба Гімрінг, і сини Феанора тинялись по краю, наче листя на осінньому вітрі.
Гітлум
До виходу нолдор з Валінору у Гітлумі мешкав лише нечисельний народ синдарів Мітріму. Після виходу нолдор з Валінора і прибуття їх до Середзем'я у 1497 р. Епохи Дерев, елдари з Домів Феанора, Фінголфіна та Фінарфіна розбили табір біля озера Мітрім на сході Гітлуму. Після другої битви, названої Дагор-нуїн-Гіліат (Підзоряна Битва), у якій загинув Феанор, і перемоги у ній, в Гітлумі було створено королівство нолдорів Півночі. Ним правив Фінголфін, що, після порятунку з полону Маедроса, був визнаний верховним королем нолдорів. Столицею королівства була фортеця Барад-Ейтель (синд. Barad-Eytel — Вежа Джерела), або Ейтель-Сіріон (синд. Eytel-Sirion — Джерело Сіріону), збудована на південних схилах Еред-Ветрін біля джерела, з якого витікав Сіріон. Найнаселенішою частиною краю був Мітрім, де довкола озера продовжували жити синдари та оселились новоприбулі нолдори. У центральній частині Гітлуму та Дор-Ломіні знаходився уділ Фінголфінового сина Фінгона. Згодом Дор-Ломін був відданий вождеві третього народу аданів Гадору Золотоволосому і став домівкою цих людей. Після Дагор-Браголлах (Битва Раптового Полум'я) Ейтель-Сіріон було взято в облогу, але місто вдалось відстояти завдяки героїзму людей народу Гадора, вождь якого Галдор Високий загинув у тій битві. Упевнений у швидкій загибелі всіх королівств Белеріанду, Фінголфін вирушив на поєдинок з Морготом і загинув у ньому. Королівством нолдорів Гітлуму став правити його син Фінгон. Після Нірнаед-Арноедіад (Битва Незліченних Сліз) у якій загинули більшість нолдорів Гітлуму разом з королем Фінгоном та всі чоловіки з народу Гадора (крім вождя Гуріна), Гітлум було захоплено армією Моргота. У цьому краї він оселив східнян з народу Улфанга Чорного, що зрадили синів Феанора під час битви. Ельфи Гітлуму (крім населення Мітріму, що певний час ще відстоювало свою свободу) стали рабами на копальнях Ангбанду, а жінки та діти народу Гадора потрапили в рабство до східнян.
Гондолін
Гондолін (кв. Ondolinde — Скеля Музичної Води; синд. Gondolin — Прихована Твердиня) — приховане нолдорське місто — держава короля Тургона. Розташовувалось на пагорбі Амон-Гварет посеред долини Тумладен оточеній з усіх боків гірським пасмом Ехоріат (Окружні Гори). Вийшовши за порадою Володаря Вод Улмо з Віньямару, Тургон пройшов крізь промитий Висохлою Річкою прохід в Окружних Горах і дістався прихованої долини Тумладен, де не бував ніхто, окрім гігантських орлів Манве, що гніздилися на вершинах Кріссаегріму. Не сказавши про неї нікому, Тургон повернувся до Неврасту і став розробляти план міста що нагадувало б йому про Тіріон на Туні, куди в часи вигнання линуло його серце. Після Дагор-Агларебу він потайки відрядив до Тумладену найвитриваліших і найвправніших ельфів, що стали будувати місто про яке замислив Тургон. Будівництво Гондоліну тривало п'ятдесят два роки, і по його завершенню коли Тургон готувався покинути Віньямар, перед ним знов постав Улмо. Він сказав:
- Отепер ти, Тургоне, нарешті підеш у Гондолін; і влада моя утвердиться в Долині Сіріону, в усіх водах його й ніхто не помітить твого виходу, і жоден не знайде там прихованого входу без твоєї на те волі. Гондолін найдовше з усіх королівств елдаріе протистоятиме Мелькорові. Та не надто захоплюйся творіннями рук твоїх і замірами серця; і пам'ятай, що справжню надію нолдорів схоронено на Заході і прибуде вона з Моря.
Улмо застеріг Тургона, що й на нього поширюється Присуд Мандоса, який Володар Вод не здатен скасувати.
- Може трапитись так, — мовив він, — що прокляття нолдорів наздожене тебе перед смертю й у стінах твоїх також пробудиться зрада. Тоді їм загрожуватиме вогонь. Однак, воістину, якщо та небезпека підступить надто близько, то зі самого Неврасту прийдуть до тебе, щоби застерегти, і з тим посланцем поміж руїн і вогню для ельфів і для людей народиться надія. Тож залиш у цім домі обладунки та меч, аби у прийдешні роки той посланець міг знайти їх, і за ними ти впізнаєш його безпомильно.
Володар Вод повідомив про те якого розміру мають бути шолом, кольчуга меч, які треба залишити і повернувся до моря, а Тургон повів свій народ до новозбудованого міста. Довгі роки ніхто не знав куди вони поділись, ніхто не вступав у те місто, крім Гуора і Гуріна; і воїнство Тургона не виходило за його межі до Нірнаед-Арноедіад (Битви Незліченних Сліз) триста п'ятдесят літ і більше.
Проте по той бік гірського кола народ Тургона розрісся і процвітав, ельфи, докладаючи вміння, ненастанно трудилися, так що Гондолін на Амон-Гвареті став воістину прекрасним, далебі гідним зрівнятися з заморським Тіріоном. Високі та білі були його стіни, сходи — гладенькі, а Вежа Короля — гінка та міцна. Сяйливі водограї бриніли там, а у дворах Тургона стояли скульптури Дерев давнини, які з ельфійською майстерністю виконав сам Тургон; і Дерево яке він зробив із золота називалося Глінгал, а Дерево чиї квіти він зробив зі срібла — Белтіл.
Прихований за неприступними горами Ехоріат Гондолін протримався довше від усіх королівств ельдарів Белеріанду і був відкритий завдяки необережним словам Гуріна, що мовив їх біля місця де колись була прихована брама до долини Тумладен. Їх підслухали шпигуни Ворога і передали Морготу, але той ще довго не міг проникнути за кільце неприступних гір, доки королівський племінник Маеглін, що, порушивши заборону, вийшов за межі прихованої долини і потрапив у полон. Підданий тортурам він зламався і видав таємницю прихованої твердині. Внаслідок нападу на місто величезної орди орків, балрогів, тролів і драконів Гондолін було спалено, більша частина його народу включно з Тургоном загинула. Проте частині елдарів на чолі з Туором і його дружиною — донькою Тургона Ідріль Келебріндаль — вдалось врятуватись і відійти на південь до Арверніену.
Доріат
Доріат (синд. Doriath — Обперезана Земля) також Таємниче королівство — край короля Елу Тінгола та його дружини, маї Меліан, в лісах Нелдорет і Регіон. Був оперезаний поясом королеви Меліан, внаслідок чого в ці землі можна було потрапити лише з дозволу короля Тінгола (виняток становив лиш Берен син Барагіра). Населення королівства становили ельфи — синдари, що залишились у Середзем'ї разом зі своїм королем, котрий зустрів у лісі Нан-Елмот Меліан і покохав її. Зачарована річка Есгалдуїн, що протікала крізь центр Доріату ділила край на дві частини — Ліс Нелдорет і Ліс Регіон. У тому місці, де Есгалдуїн повертав на захід, на його лівому березі розташувалось підземне місто — чертоги Менегрот (синд. Menegrot — Тисяча Печер), що було оселею Тінгола та Меліан і столицею королівства. Південною межею Доріату була річка Арос. Східна околиця лісів Доріату в межиріччі Аросу і Келону мала назву Арторіен.
Завдяки Берену та Лутіен, що змогли дістатись Ангбанду і здобути з Залізної Корони Мелькора один з Сильмарилів, Тінгол став власником коштовності Феанора. Гурін з Дор-Ломіну віддав Тінголові знайдений у руїнах Нарготронда Наугламір. Король вирішив поєднати обидві коштовності і з цією метою запросив майстрів з гном'ячого міста Ногрод. Гноми виконали замовлення, однак, вражені красою Наугламіра і Сильмарила в ньому, не захотіли віддавати його Тінголові, мотивуючи тим, що Наугламір був зроблений гномами і подарований королю Нарготронда Фінроду Фелагунду. В результаті суперечки Елу Тінгола було вбито, але й з гномів вціліло лише двоє, що дістались Ногрода. Після загибелі Тінгола Меліан у печалі покинула край і відійшла за Море. Так захисний пояс довкола Доріату перестав існувати. Королівство зазнало нападу з боку гонмів Ногрода, в ході якого Доріат було розорено, а Менегрот розграбовано. Однак на зворотному шляху гноми Ногрода були розбиті зеленими ельфами Оссіріанду біля броду Сарн-Атрад, а вцілілих добили енти біля Бескиду Долмед. У відновленому Доріаті став правити син Берена і Лутіен Діор, якому після смерті його батьків було передано Наугламір та Сильмарил. Дізнавшись про те, що Діор носить Наугламір з Сильмарилом, сини Феанора стали вимагати повернення створеної батьком коштовності. Діор нічого не відповів їм, і тоді Келегорм підбурив братів напасти на Доріат. І напали вони раптово посеред зими, і билися з Діором у Менегроті; і так відбулась друга братовбивча різанина серед ельфів. Від руки Діора загинув Келегорм, поруч впали Куруфін і Карантір; але й Діора та його дружину Німлот було вбито, а його синів жорстокі слуги Келегорма покинули вмирати від голоду в лісі. Маедрос дуже сильно жалкував про вчинене і довго шукав їх у лісах Доріату, але Елуред і Елурін пропали безвісти. Однак сини Феанора не змогли заволодіти Сильмарилом, бо вцілілі ельфи Доріату відійшли на південь до Гирла Сіріону, і серед них була дочка Діора Елвінг, що віднесла Наугламір з Сильмарилом. Відтоді Доріат більше не відродився.
Естолад
Естолад (синд. Estolad — Отаборення) — край, де оселились люди з трьох народів аданів. Тривалий час там залишалось змішане населення людей, доки край не було розорено армією Моргота. Земля входила до володінь Амрода і Амраса.
Нарготронд та володіння його васалів: Мінас-Тіріт та землі Дортоніону
Нарготронд — підземне місто в пагорбах Нарготронда у Західному Белеріанді, на березі річки Нарог і столиця однойменного королівства нолдор, що простягалось від Талат-Дірнен (англ. Talat-Dirnen, з синдарину — «Хранима Рівнина») до річки Неннінг у Фаласі. Першим населенням пагорбів Нарготронда були Малі Гноми — нащадки вигнанців з Ногрода і Белегоста, що облаштували тут своє поселення Нулуккгіздін. Однак, за допомогою гномів Белегоста, нолдори вигнали їх. Захоплений величчю Менегрота король Фінрод син Фінарфіна вирішив збудувати подібну підземну фортецю. Тінгол розповів йому про печери в ущелині Нарогу біля пагорбів Таур-ен-Фарот і дав поводирів, що привели його до вказаного місця. У печерах Нарогу Фінрод за допомогою гномів Ногрода і Белегоста став будувати величезні підземні чертоги і арсенали. Фінрод щедро винагородив гномів, адже він більше ніж усі інші нолодорські принци забрав скарбів з Тіріона. Гноми ж для нього створили Наугламір — Гномівську Пектораль, найуславленіше з їх творінь Прадавніх Часів. Пектораль — каркас із золотої сітки, на якому було закріплено незліченні валінорські самоцвіти, — мали власну силу, так що носити її було легко, наче лляне прядиво і на будь-якій шиї вона виглядала граційно і чарівно.
Фінрод оселився в Нарготронді разом з більшістю свого народу, і мовою гномів його нарекли Фелагундом — Прорубувачем Печер.
На далекій півночі, у верхів'ях Сіріону, на острові Тол-Сіріон звів Фінрод високу вежу — фортецю Мінас-Тіріт (Minas-Tirith — «Вежа Рубежу»), і залишив нею правити свого брата Ородрета.
Інші ж сини Фінарфіна брати Ангрод і Аегнор разом зі своїми підданими оселились у гірських узвищях Дортоніону, звідки вони могли спостерігати за рівнинами Ард-Галену. Народ їх був малочисельним, бо земля та давала дуже скупі врожаї, але велике нагір'я позаду вони вважали твердинею, яку Морготові не вдалося би здолати легко.
Землю Ладрос на північному сході Дортоніону Аегнор віддав людям з першого народу аданів — Дому Беора Старого. Першим правителем цього краю став Боромир син Борона і правнук Беора.
Внаслідок Дагор-Браголлах (Битва Раптового Полум'я) Дортоніон (відтоді він називався Таур-ну-Фуїн — «Ліс Під Ночетінню») було захоплено армадою Моргота, його владики Ангрод і Аегнор полягли у битві. Жінки та діти народу Беора відійшли у Бретіль і Дор-Ломін, а чоловіки залишились на батьківщині і вели партизанську війну проти загарбників, доки не загинули всі, крім Берена, сина Барагіра.
Через два роки після Дагор-Браголлах Саурон захопив Мінас-Тіріт, а його гарнізон разом з Ородретом відступив у Нарготронд.
Після відходу Фінрода Фелагунда разом з Береном на північ та його загибелі від зубів вовкулаки у підвалах зведеної ним же фортеці на Тол-Сіріон Нарготрондом став правити його брат Ородрет. Його радником і полководцем став Турін син Гуріна на прізвисько Мормегіл — Чорний Меч, за порадою якого було збудовано величний кам'яний міст через Нарог, який він не погодився зруйнувати, попри поради ельфів Гелміра і Армінаса, що тривалий час жили на острові Балар у Кірдана Корабельника. Турін упевнив Ородрета відкрито напасти на армію Моргота, що стало фатальним: її вів дракон Глаурунг, проти якого вони були безсилі. У битві на рівнині Тумгалад загинули всі нарготрондці разом з королем. Вцілів лише Турін, у якого була гном'яча маска, що захищала його від вогню дракона. По зведеному мосту орки і дракон увірвались до міста і розорили його. Зруйнований Нарготронд став лігвом дракона, доки той не виповз і не дійшов до Ущелин Тейгліну, де був убитий Туріном. Після вбивства Глаурунга останній з Малих Гномів Мім оселився у руїнах Нарготронда і був убитий Гуріном за зраду людей Туріна. Більше печери Нарготронда в легендах не згадуються.
Невраст
Невраст — край біля моря, де до виходу нолдорів жили нечисленні синдари. Після Дагор — нуін — Гіліат тут оселився народ нолдорів короля Тургона сина Фінголфіна. Тургон та більшість його підданих жили у підземних чертогах Віньямару біля Бескиду Тарас. У Неврасті народ Тургона прожив майже сто років після виходу з Валінору. Коли у прихованій долині Тумладен було збудовано місто Гондолін все населення Неврасту переселилося до нього так що Туор, який прийшов у Невраст у пошуках Тургона, знайшов порожній край і покинутий Віньямар.
Оссіріанд
Оссіріанд (англ. Ossiriand, з синдарину — «Семиріччя»), Край Семи Річок (англ. Land of Seven Rivers), надалі Ліндон (англ. Lindon) — земля на сході Белеріанду, між Синіми горами і річкою Геліон. Назву отримав за цією великою річкою і шістьма її притоками, що стікали зі схилів Еред-Луїн (Аскар або Ратлоріел, Талос, Леґолін, Брилтор, Дуїлвен і Адурант). Оссіріанд був країною лайквенді, або зелених ельфів, що прийшли у Белеріанд до сходження Місяця, під проводом Денетора, сина Ленве. Цей народ любив річки, струмки та джерела, а також рослини, звірів та пташок. Навесні і влітку вони убирались у зелене, і пісні долинали навіть до протилежного боку Геліону; тому нолдори нарекли цю країну «Ліндон» («Край Музики»), а тамтешні гори — «Еред-Ліндон», бо вони першими побачили їх із Оссіріанду. Денетор загинув на пагорбі Амон-Ереб під час першої битви за Белеріанд, і зелені ельфи більше не обирали собі нового короля. Частина їх залишилась у Оссіріанді, а інші пішли в Доріат і змішались з ельфами Тінгола.
Фалас
Фалас — королівство синдарів на березі Великого Моря (Белегаер) у Західному Белеріанді. Ельфи, що його населяли, отримали назву фалатрими — вони стали першими кораблебудівельниками Середзем'я. У гирлі річок Бріттон і Неннінг вони збудували прекрасні портові міста — фортеці Брітомбар і Егларест, що стало столицею країни. Правителем краю був Кірдан Корабельник. Країна була розорена військом Моргота наступного року після Нірнаед-Арноедіад (Битва Незліченних Сліз). Брітомбар і Егларест було зруйновано. Більшість фалатримів загинули або стали рабами Моргота, але частина їх разом з Кірденом Корабельником та сином Фінгона Гіл-Галадом відступили на острів Балар.
Історія Белеріанду
Епоха Дерев Валар
Епоха Дерев Валар — це час, коли ще не існувало ні Місяця, ні Сонця. Тільки Валінор осяювало світло Дерев Телперіона і Лауреліни. Над Белеріандом, іншими регіонами Середзем'я та континентами поза ним панувала темна ніч, осяяна тільки небесними зорями. Ці зорі, що завжди були на небосхилі, побачили ельфи, котрі пробудились на берегах озера Куївіенен. Саме звідти походить їх любов до зірок та назва елдари, що означає зоряний народ.
1 рік Епохи Дерев дорівнює 9,582 рокам Сонця.
Епоха тривала 1500 років Дерев, що приблизно відповідає 14 373 рокам Сонця.
1125 — Ваніар і нолдор прибувають у Белеріанд.
1128 — Телери прибувають у Белеріанд після зупинки в лісах Еріадора.
1130 — Вождь телерів Елве зустрічає маю Меліан серед лісів Нан — Елмоту (вони застигають непорушно на багато років); піддані Елве починають його пошуки.
1132 — Улмо втомлюється чекати телерів, що очікують повернення Елве, і переправляє нолдор і ваніарів через Белегаер на острові Тол-Ересеа.
1149 — Улмо нарешті повертається до телерів, але багато все ще не бажають іти, оскільки Елве так і не знайдено. Вони утворюють ельфійське плем'я синдарів. Інша частина телерів залишається на прохання Оссе, і разом з прибулими пізніше ельфами вони на чолі з Кірденом переселяються у Фалас.
1151 — Більшість телерів Улмо переправляє через Велике Море на Тол-Ересеа, що назавжди зупиняється в затоці Елдамар. Вони обирають своїм вождем Ольве брата Ельве.
1152 — Елве пробуджуються від сну і возз'єднується з синдарами. Він стає відомим як владика Елу Тінгол і оселяється в Доріаті. Мая Меліан стає його дружиною.
Бл. 1200 — Народилась Лутіен, донька Елу Тінгола і Меліан.
1250 — Гноми Ногроду і Белегосту зустрічають синдарів; між ними встановлюється торгівля.
Бл. 1280 — Орки з'являються у Белеріанді.
1350 — Нандор на чолі з Денетором прибувають у Белеріанд і оселяються в Оссіріанді, після чого стають знані як зелені ельфи або лайквенди. Завершено будівництво чертогів Менегрота — столиці Доріату.
1497 — Викравши Сильмаріли, Моргот повертається в Ангбанд; розгортається Перша Битва за Белеріанд; Денетор вождь лайквендів загинув; гавані Фаласу взято в облогу. Нолдор домів Фінголфіна і Фінарфіна досягли Гелкараксе; Феанор і його воїни переправляються на кораблях через Белегаер; після чого спалюють кораблі. Воїнство Феанора атакує армії Моргота; розгортається Дагор-нуїн-Гіліат; Феанор отримує смертельні рани в бою з балрогами і скоро помирає; Маедрос стає Верховним Королем нолдорів, але потрапляє у полон до Моргота.
1500 — Нолдори Домів Фінголфіна і Фінарфіна по кризі Гелкараксе перейшли у Середзем'я. Перший схід Місяця.
Перша Епоха Років Сонця
Зі сходженням Сонця на небосхилі час стали визначати за його рухом. Доба стала тривати 24 години, а рік — 365 днів. Перша Епоха тривала 590 років.
1 — Сходження Сонця. У Гілдоріені на далекому сході Середзем'я пробуджуються люди.
5 — Фінгон рятує Маедроса, і той передає верховну владу над нолдор Фінголфіну, що тепер стає Верховним Королем.
7 — Нолдор Дому Феанора на чолі його синів ідуть у Східний Белеріанд.
20 — Святкування Меред Атердтад (Бенкет Возз'єднання) у Ейтель-Іврін (Джерело Іврін).
50 — Увісні Улмо повідомляє Тургону і Фінроду про те, що їм належить заснувати таємні обителі.
52 — Фінрод починає будівництво Нарготронду.
60 — Дагор Аргелеб: нолдор перемагають війська Моргота і починають Облогу Ангбанда.
64 — Тургон починає зведення Гондоліна.
65 — Укріплюються гавані Брітомбар і Егларест; зводиться Барад-Німрайс.
67 — Тінгол забороняє використання квенья.
102 — Завершення будівництва Нарготронда; народ Фінрода покидає Гітлум.
116 — Завершено будівництво Гондоліна; народ Тургона таємно починає переселення з Неврасту.
150 — Атака орків на Гітлум з боку затоки Дренгіст. Відбита військами Фінрода.
155 — Глаурунг спустошує Ард-Гален, але його проганяють назад до Ангбанду.
310 — Беор приводить Перший Дім Едайн; їх виявляє Фінрод. Вони входять у Естолад; після декількох років Другий Дім Едайн приходить до Таргеліону. За ним приходить Третій Дім і оселяється в Естоладі.
316 — Аредель покидає Гондолін і приходить у Нан-Елмот до Еола.
320 — Едайн починають переселення з Естоладу в Дортоніон, Гітлум і Талат-Дірнен; народження Маегліна.
355 — Смерть Беора.
359 — Народження Гадора.
369 — Частина Едайн на чолі з Берегом повертаються у Еріадор.
375 — Орки атакують Таргеліон; загинуло багато едайн з Другого Дому, але вершники Дому Феанора на чолі з Карантіром врятували їх.
390 — Галет відвела своїх людей з Таргеліону і у 391 році приводить їх на землі південного Тейгліну. Більшість з них згодом іде у Бретіль.
410 — Повернення Аределі разом з Маегліним у Гондолін, загибель Аределі і страта Еола.
416 — Дор — Ломін віддано Дому Мараха.
432 — Народився Берен Ерхаміон.
455 — Моргот прорвав Облогу Ангбанда. Почався Дагор-Браголлах; чаклунське полум'я, яке вивергнув Тангородрим, спалило Ард-Гален, перетворивши його на пустелю Анфаугліт; Дортоніон захоплено і перейменовано на Таур-ну-Фуїн; люди Барагіра, що залишились у ньому, ведуть партизанську війну проти слуг Моргота.
456 — Фінголфін викликав Моргота на поєдинок і загинув.
457 — Саурон захопив фортецю Ородрета Мінас-Тіріт і перейменовує Тол-Сіріон на Тол-ін-Гаурот ("Острів Перевертнів").
458 — Гурін і Гуор покидають народ Галет у Бретілі, після цього Торондор відносить їх у Гондолін.
459 — Гурін і Гуор повертаються з Гондоліна у Дор-Ломін.
460 — Барагір і його 12 супутників зраджені Горлімом Нещасливим і перебиті, але Берену вдалось врятуватись.
462 — Моргот атакує Гітлум, але атаку відбивають Фінгон і Кірден.
463 — Поява перших східнян у Белеріанді, що стають на службу Дому Феанора.
464 — У місяці гваероні (березень) народився Турін. Берен відходить у Доріат, де зустрічає Лутіен.
465 — Берен вирушає у похід за Сильмарилом; він прибуває у Нарготронд, де отримує підтримку Фінрода; Келегорм і Куруфін здіймають повстання і залишають Фінрода без підтримки підданих. Фінрода і Белега полонить Саурон на Тол-ін-Гауроті; Фінрод та його соратники були вбиті вуовкулаками. Лутіен рятує Берена. Келегорм і Куруфін виганяються з Нарготронда; вони нападають на Берена і Лутіен, але зазнають поразки і тікають на схід.
466 — На початку весни народжуєтья Урвен Лалайт, сестра Туріна. Берен і Лютіен досягають Ангбанда; вони викрадають Сильмаріл, але його поглинає Кархарот. Після цього вони прибувають в Доріат. Кархарота вдається вбити і відібрати Сильмаріл, але у сутичці гинуть пес Гуан і Берен. Лютіен приходить до Чертогів Мандоса і просить поверх до життя Берена, Манве отримує дозвіл від Еру Ілуватара, після чого Лутіен разом із Береном відроджуються як смертні і оселяються в Оссіріанді.
468 — Маедрос почав збирати Союз ельфів, людей і гномів проти Моргота.
469 — Восени Моргот наслав на Дор-Ломін вітер, що приніс моровицю. Померло дуже багато старих та дітей. Серед них була і Урвен Лалайт.
472 — У середині осені починається Нірнаед-Арноедіад. Моргот здобуває перемогу над ельфами та едайн. Гинуть Фінгон і Гуор, потрапляють у полон Гвіндор і Гурін. Східняни-зрадники оволодівають Гітлумом, через що Морвен відправляє Туріна у Доріат. Тургон стає Верховним Королем нолдор. Народились Туор, син Гуора, і Ніенор, донька Гуріна, сестра Туріна.
474 — Падіння Фаласу. Кірден зводить Гавані Сіріону.
484 — Турін тікає з Доріату.
489 — Загибель Белега Куталіона.
490 — Турін приходить у Нарготронд.
496 — Розорення Нарготронда. Туор приходить у Гондолін.
498 — Турін бере за дружину Ніенор.
499 — Загибель Глаурунга. Смерть Туріна і Ніенор.
500 — Звільнення Гуріна з полону Моргота; смерть Морвен і Гуріна.
502 — Розорення Менегрота гномами Ногрода. Смерть Тінгола. Берен відбирає у гномів Наугламір.
503 — Друга смерть Берена і Лутіен. Діор стає королем Доріату. Народження Еаренділа, сина Туора, та Ідріль Келебріндаль, дочки Тургона.
509 — Сини Феанора вимагають від Діора повернути Сильмаріл, але той ігнорує їх вимогу. Напад Дому Феанора на Доріат. Загибель Діора, Келегорма, Куруфіна та Карантіра. Донька Діора Ельвінг ткає у Гавані Сіріона з Сильмарілом.
510 — Падіння Гондоліна. Загибель Тургона і Маегліна. Верховним королем нолдор стає Гіл-Галад.
511 — Туор, Ідріль і Еаренділ приходять у Гавані Сіріона.
525 — Еаренділ одружується на Ельвінг.
532 — Народження синів Еаренділа і Ельвінг, Елроса і Елронда.
538 — Сини Феанора просять Ельвінг повернути Сильмаріл, але вона відмовляє їм. Дім Феанора нападає на Гавані Сіріона і перемагає. Загибель Амрода і Амроса. Ельвінг кидається з Сильмарілом в море. Маглор бере на виховання покинутих Елронда і Елроса.
542 — Еаренділ і Ельвінг за допомогою Сильмарила досягають Валінора. Еаренділ просить Валар допомогти ельфам і людям; Еаренділ з Сильмарилом піднятий на небо.
545—587 — Війна Гніву; Моргот та його орди повержені; Саурон відмовляється постати перед судом Валар і залишається у Середзем'ї. Маедрос і Маглор викрадають два Сильмаріли, але втративши на них право, отримують опіки рук. Маедрос здійснив самогубство, кинувшись у тріщину з лавою, а Маглор викинув Сильмаріл у море і довго блукав берегом моря, оспівуючи битви з Ворогом.
590 — Моргот викинутий за Стіни Світу. Багато ельфів Середзем'я оселяються на Тол-Ересеа. Белеріанд затоплено. Гіл-Галад, Кірден, Галадріель, Келебрімбор і Елронд лишились у Середзем'ї з багатьма нолдор. Починається Друга Епоха — засновано ельфійські королівства Ліндон і Ерегіон.
Затоплення Белеріанду і вцілілі землі
Внаслідок Війни Гніву у світі сталися великі зміни. «Шал супротивників був такий нестримний, що північні області західного світу відкололись, і крізь глибоченні тріщини з ревом прорвалося море, зчинивши повсюдний безлад і нечуваний гамір; річки зникли або ж знайшли собі інші русла, долини вивищились, а пагорби запались, і Сіріону не стало». Внаслідок цих зрушень Белеріанд, Гітлум та інші землі були поглинуті водами Великого Моря.
Лише південно-східна частина Таргеліону та Оссіріанд лишились над хвилями моря, а між ними пролягла велика затока, що пройшла далеко за Еред-Луїн. Оскільки до неї стала впадати річка Лун, її назвали Лунською.
На цих землях було засноване королівство Ліндон, де оселились більшість нолдорів та синдар — фалатримів, що не побажали відплисти на Захід до Тол-Ересеа. Королем Ліндону став син Фінгона Гіл-Галад, що був останнім верховним королем нолдорів. Він оселився у новозбудованому місті Форлонд (Північна Гавань) на землях колишнього Таргеліону, що отримали назву Форліндон (Північний Ліндон). У землях колишнього Оссіріанду, що стали називатись Гарліндон (Південний Ліндон), жили Галадріель та її чоловік Келеборн із Доріату. Головним їх містом став Гарлонд (Південна Гавань). У гирлі Лун було зведено місто Мітлонд (Сірі Гавані), де став правити Кірден Корабельник.
Також над водою залишилась вершина пагорба Гімрінг, що стала островом. Посеред безлюдного острова Гімрінг стоять руїни фортеці Маедроса.
Далі на захід над морем простяглись вершини нагір'я Таур-ну-Фуїн (колишній Дортоніон), що отримали назву Тол-Фуїн (Острів Ночі).
Також біля Ущелин Тейгліну зберігся клапоть землі, що став називатись Тол-Морвен, бо там знаходяться могили дружини Гуріна Морвен та її сина Туріна Турамбара. За пророцтвом, камінь, під яким була похована Морвен, не буде осквернений чи зрушений, навіть якщо море затопить землю, що врешті і сталося.
Основа трьох гір Тангородриму, що розсипались внаслідок падіння вбитого Еаренділом дракона Анкагалона Чорного, також стала великим островом.
Примітки
- Толкін, Дж. Р. Р. (2008). Сильмариліон - Покажчик власних назв (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 334. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкін, Дж. Р. Р. (2008.). Сильмариліон - Розділ 15. Про нолдорів Белеріанду (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 122 -123. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкін, Дж. Р. Р. (2008). Сильмариліон - Розділ. 24 Про морську подорож Еаренділа і Війну Гніву (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 263. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beleriand Kraj Balar u legendariumi Dzh R R Tolkina geografichna oblast na pivnichnomu zahodi Seredzem ya sho isnuvala do kincya Pershoyi Epohi i bilsha chastina yiyi teritoriyi pishla pid vodu vnaslidok Vijni Gnivu Vvazhayut sho spershu cya nazva stosuvalasya tilki zemel dovkola girla richki Sirion sho vpadav u Balarsku zatoku Zgodom tak stali nazivati vsi zemli na Pivnichnomu Zahodi pivdennishe Zatoki Drengist ta Gitlumu do girskogo hrebta Ered Lindon ta Ered Luyin Sini gori na shodi GeografiyaSusidni zemli Dor Daedelot Ard galen Gitlum ta Nevrast Shematichna mapa Beleriandu Na pivnochi Melkor stvoriv Ered Engrin Zalizni Gori sho zahishali jogo pidzemnu fortecyu Utumno Ci gori prostyagalis z zahodu na shid vidokremlyuyuchi volodinnya Melkora Dor Daedelot sind Dor Daedelot Zemlya Tini Zhahu suvorij pivnichnij kraj de panuvali vichni snigi ta kriga Na zahodi de Ered Engrin vidhilyavsya na pivnich Melkor zbuduvav drugu fortecyu Angband vid yakoyi kriz Zalizni gori viv tunel sho zakinchuvavsya bramoyu Nad neyu z girskoyi porodi zaliznoyi okalini ta popelu zviv vin triglavij pik Tangorodrim sind Tangorodrim Gori Tiraniyi chornij nejmovirno visokij i motoroshnij Na pivden vid Zaliznih gir prostyagalasya shiroka rivnina Ard Galen Ard Galen Zelenij Kraj de pislya poyavi Soncya virosla trava i pid chas oblogi Angbanda zelen dohodila do vorit melkorovoyi tverdini Na pivdennij zahid vid Tangorodrimu lezhala Gisilome Zemlya Imli tak yiyi nazivali noldori cherez hmari sho naslav yih Melkor pid chas yih pershogo otaborennya a sindari nazvali yiyi Gitlum Do kincya oblogi Angbanda tut buv chudovij kraj z proholodnim litom i moroznoyu zimoyu Na zahodi vin upiravsya v Ered Lomin Gori Vidlunnya sho sherengami stoyali bilya morya a zi shodu ta pivdnya Gitlum otochuvali Ered Vetrin Tinisti Gori kotri vihodili do Ard Galenu ta Dolini Sirionu U Gitlumi buli roztashovani oblasti Mitrim sho znahodilas na shodi otochena gorami Mitrimu z ozerom Mitrim u centri ta Dor Lomin na pivdni Na zahid vid Dor Lominu po toj bik Gir Vidlunnya yaki tyagnulis uglib krayini na pivden vid zatoki Drengist lezhav Nevrast sind Nevrast Blizhnij Bereg Spershu tak imenuvali vsi priberezhni zemli na pivden vid Zatoki ta zgodom cya nazva zakripilasya tilki za beregom roztashovanim mizh Drengistom i Beskidom Teras roztashovanim na misi Dehto vvazhav sho Nevrast skorishe nalezhit do Beleriandu nizh do Gitlumu bo jogo klimat buv m yakij zemlyu zvolozhuvali morski zahidni vitri i vona bula zahishena vid holodnih pivnichnih vitriv sho viyali nad Gitlumom Za visokimi gorami ta priberezhnimi skelyami roztashuvalas shiroka rivnina de ne bulo richok odnak poseredini lezhalo velike ozero z nepevnimi beregami otochene bolotami Oskilki na nomu meshkalo bagato vodyanih ptahiv to ozero otrimalo nazvu Linaeven sind Linaeven Ptashine Zahidnij Beleriand Bretil Nan Tatren Talat Dirnen pagorbi Nargotrondu Falas Arvernien i ostriv Balar Velichna i prekrasna miscevist nazvana Beleriandom prostyaglas po obidva beregi Richki Sirion sho brala pochatok u Tinistih Gorah tekla na pivden kriz Tvani Sireh i vuzkij Sirioniv Prohid de roztashuvavsya ostriv Tol Sirion kriz lisi Bretilyu ta Doriatu i dobigshi do Sutinkovih Ozer Aelin Uial spadala vodospadom u pidzemnij koridor pid pagorbami Andram sind Andram Dovga Stina i vihodila na poverhnyu cherez tri mili bizhuchi dali kriz Nan Tatren i vpadayuchi u Balarsku zatoku Na zemlyah mizh Velikim Morem Belegaer i Sirionom sho mali nazvu Zahidnij Beleriand z pivnochi na pivden roztashuvavsya lis Bretil sind Bretil Berezovij kriz yakij z Tinistih gir tekla pritoka Sirionu richka Tejglin Trohi pivdennishe u ozeri Ivrin i jogo vodospadah pochinalas richka Narog sho cherez visimdesyat lig vpadala u Sirion v lisah Nan Tatrenu Verbova Zemlya Na pivden vid Nan Tatrenu prostyaglisya vsipani kvitami luki de majzhe nihto ne zhiv a viddalik dovkola girla Sirionu lezhali bolota j ostrivci ocheretiv a she piski delti de meshkali hiba morski ptahi Mizh Tejglinom i Narogom rozkinulas rivnina Talat Dirnen U serednij techiyi Naroga roztashuvalis porosli lisom pagorbi Nargotrondu i Taur en Farot Pivdennishe beskidu Teras roztashuvalas primorska krayina Falas sind Falas Pinne Uzberezhzhya kriz yaku tekli richki Britton i Nenning sho vpadali u more Na pivden vid Falasu nad zatokoyu Balar roztashuvalos uzberezhzhya Arvernienu sho pochinalos vid misu Balar do delti Sirionu U comu krayi rosli berezovi lisi Nimbretilu sind Nimbretil Sribna Bereza Posered Balarskoyi zatoki roztashuvavsya velikij ostriv Balar sho utvorivsya vnaslidok vidlamu chastini Tol Eresea sho zastryagla na milinah Zatoki pid chas peremishennya Samotnogo Ostrova do zemel Amanu Shidnij Beleriand Dortonion Tumladen Dimbar Nan Dungorteb Dor Dirnen Doriat Taur im Duyinat Nan Elmot Gimlad Estolad Targelion i Ossiriand Shidnim Beleriandom nazivalisya zemli roztashovani po livij bik vid Sirionu do Sinih Gir Pivdennishe rivnini Ard Galen roztashuvalos visoke uzgir ya zvane Dortonionom sind Dortonion Sosnove uzgir ya sho prostyaglosya na shistdesyat lig iz zahodu na shid tut rosli gusti sosnovi bori osoblivo na pivnichnomu ta zahidnomu ukosah Pochinayuchis na rivnini pologimi shilami vono zdijmalos i peretvoryuvalosya na vidkritu dlya vitriv visochinu de bilya pidnizhzhya golih skelyastih vershin chiyi makivki pidnimalisya vishe nizh shpili Ered Vetrinu lezhalo chimalo nevelichkih girskih ozerec a na pivdni z boku Doriatu uzgir ya znenacka obrivalosya zhahlivimi provallyami de roztashuvalis Ered Gorgorot Gori Zhahu Zi shiliv Dortonionu na zahid protikav potik Rivil sho vlivavsya v Sirion u Tvanyah Sireh Mizh Sirionom i Dortonionom roztashuvalos nepristupne pasmo Ehoriat Okruzhni Gori v seredini yakogo znahodilas prihovana dolina Tumladen sho bula dnom ozera yake visohlo vnaslidok davnih bitv valar z Melkorom she u Valiansku Epohu Z pivdnya yedinim dostupnim vhodom u cyu dolinu bulo ruslo Visohloyi Richki sho ranishe vitikala z togo ozera a z pivnochi vuzkij prohid sho otrimav nazvu Orlina Rozkolina Na pivden vid Ehoriatu roztashuvalis girski vershini Krissaegrimu bilya pidnizhzhya yakih mizh Visohloyu Richkoyu Sirionom ta jogo pritokoyu Mindeb znahodilis pustelni zemli Dimbaru Vid Mindebu do verhiv ya Esgalduyinu prostyaglisya pustelni zemli Nan Dungorteb sho z pivnochi upiralisya v Ered Gorgorot Nechislenni potoki sho zbigali zi shiliv Ered Gorgorot bulo otruyeno pavuchoyu otrutoyu gigantskih pavukiv z poriddya Ungoliant yaki tut meshkali Lyudi i elfi ridko prohodili Nan Dungortebom a za krajnoyi potrebi koristuvalis tilki shlyahom sho pochinavsya bilya pivnichnoyi mezhi Bretilyu cherez brid Brittiah peretinav Sirion i prohodiv Nan Dungorteb nad pivnichnoyu mezheyu Doriatu do Esgalduyinu de u chasi Oblogi Angbandu stoyav kam yanij mist Iant Iaur Potim shlyah prohodiv kriz Dor Dinen Movchaznu Zemlyu i peretnuvshi Arossiah Brodi Arosu dosyagav pivnichnih mezh Beleriandu Pivdennishe lezhali zapovidni lisi Doriatu Pivnichnu i menshu jogo chastinu Lis Neldoret zi shodu ta pivdnya obmezhuvala temna richka Esgalduyin sho pochinalas na pivdennomu shodi Dortonionu i u seredini Doriatu povertala na zahid vpadayuchi v Sirion Mizh richkami Esgalduyin i Aros sho takozh pochinavsya na uzvishyah Dortonionu i povertav na zahid vlivayuchis u Sirion trohi vishe Sutinkovih Ozer rosli gusti j pishni lisi Regionu Majzhe ves Doriat lezhav na shidnomu berezi Sirionu krim vuzkoyi smuzhki lisu vid girla Tejglinu do Sutinkovih Ozer Elfi Doriatu nazivali cej lis Nivrim Zahidne Uzgranichchya tam rosli veletenski dubi Na pivden vid Doriatu de Aros vpadav u Sirion po oboh beregah richki prostyagalis veliki stavi ta bolota yaki rozbivala jogo techiya ta rozporoshuvala bagatma kanalami Kraj cej nazivavsya Aelin Uial Sutinkovi Ozera Pivdennishe Aelin Uial landshaft rizko znizhuvavsya nizhni luki Sirionu buli cim rizkim znizhennyam viddileni vid verhnih i hto divivsya z pivdnya na pivnich bachiv toj peredil u viglyadi neskinchennogo lancyuga pagorbiv yaki zbigali vid Eglarestu poza Narogom na zahodi do Amon Erebu na shodi de viddalik vidnila richka Gelion Nizhche Ozer Sirion linuv z pivnochi strimkim vodospadom a todi znenacka porinav pid zemlyu u velikij tunel vibitij u grunti vagoyu spadnih vod i znovu z yavlyavsya na poverhni za tri ligi na pivden iz gamorom ta hmaroyu brizok virivayuchis iz kam yanih arok bilya pidnizhzhya pagorbiv yaki otrimali nazvu Vorota Sirionu Cej peredil nazivavsya Andram Dovga Stina vid pagorbiv Nargotrondu do Ramdalu Kincya Stini u Shidnomu Beleriandi Ta sho dali na shid to menshim vin stavav bo dolina Gelionu postupovo hililasya na pivden a na cilij jogo techiyi ne bulo ni vodospadiv ni porogiv i vin linuv zavzhdi shvidshe za Sirion Pomizh Ramdalom i Gelionom buv yedinij dovoli visokij pagorb iz pologimi shilami i zvavsya vin Amon Ereb Na pivden vid Andramu mizh Sirionom i Gelionom lezhala dika zemlya porosla hashistim lisom u yakij nihto ne zahodiv hiba sho moglo zabresti podekudi kilka Temnih Elfiv zvalasya ta zemlya Taur im Duyinat Lis Mezhirichchya Na shid vid Doriatu na livomu berezi richki Kelon sho vitikala z okolic pagorba Gimring i vpadala v Aros roztashuvavsya lis Nan Elmot de rosli najvishi i najtemnishi dereva Beleriandu i nikoli ne zaziralo sonce Pivnichnishe Nan Elmotu u mezhirichchi Arosu i Kelonu roztashuvavsya kraj Gimlad Proholodna Rivnina na pivden vid Nan Elmotu znahodilis zemli sho u dni prihodu lyudej stali nazivatis Estolad Otaborennya Najshidnishimi zemlyami Beleriandu buli dolina Gelionu ta yiyi pritok Gelion buv velichnoyu richkoyu sho brala pochatok z dvoh dzherel i mala popervah dva rukavi Vid miscya yih zlittya Gelion big na pivden uprodovzh soroka lig a todi u nogo vpadali pritoki ishe do togo yak dosyagti morya vin buv udvichi dovshij za Sirion ale ne takij shirokij i povnovodnij adzhe v Gitlumi i Dortonioni vodami yakih zhivivsya Sirion vipadalo bilshe doshu nizh na shodi Z Ered Luyin zbigali shist pritok Gelionu Askar piznisha nazva Ratloriel Talos Legolin Briltor Duyilven i Adurant shvidki ta zburuneni potoki yaki strimko spadali z gir i mizh Askarom na pivnochi j Adurantom na pivdni pomizh Gelionom i Ered Luyin prostyaglas zelena krayina Ossiriand Zemlya Semirichchya I ot u tochci majzhe na seredini techiyi potik Adurant rozdilyavsya a todi zlivavsya znovu j ostriv otochenij jogo vodami nazivavsya Tol Galen Zelenij Ostriv Na shid vid Doriatu uzgranichchya Beleriandu buli najbilsh vidkritimi dlya ataki i lishe z pivnochi dolinu Gelionu zahishali neveliki pagorbi najvishim z yakih buv Gimring Vichnoholodnij Na pivnich vid nih prostyaglas shiroka ta porozhnya rivnina Lotlan Porozhnya i Rozloga Mizh Dortonionom i Gimringom roztashuvavsya Agloniv prohid yakij sluguvav vhodom u Doriat kriz nogo z pivnochi zavzhdi viyav silnij viter Zemli mizh Gelionom i Ered Luyin vid Beskidu Rerir na pivnochi do richki Askar na pivdni otrimali nazvu Targelion Za Gelionom a sindari nazivali yih Talat Runen Shidna Dolina Bilya Reriru znahodilos ozero Gelevorn gliboke i temne Derzhavi volodinnya poselennya i narodi BelerianduAmon Rud Amon Rud ostannye poselennya Malih gnomiv sho malo nazvu Sharbgund Tut zhili ostanni predstavniki cogo narodu Mim ta jogo sini Kgim ta Ibun Zgodom u comu domi oselilis rozbijniki z vatagi Turina Angband i Dor Daedelot Div takozh Dor Daedelot krayina Melkora na pivnochi Seredzem ya de meshkali jogo lihi stvorinnya Roztashovuvalas po obidva boki Ered Engrin na pivnich vid rivnini Ard Galen She do svogo polonennya Melkor zviv na pivnichnomu zahodi pid Ered Engrin veliku pidzemnu tyurmu fortecyu Angband sind Angband Zalizne Peklo yakoyu komanduvav Sauron Pid chas vzyattya v polon Melkora koli valar zrujnuvali jogo golovnu tverdinyu Utumno chertogi Angbandu buli takozh zrujnovani ale pidzemni hodi valar chipati ne stali Pislya vikradennya Silmariliv i svoyeyi vtechi Melkor vzhe vidomij pid nazvoyu Morgot zrobiv Angband svoyeyu rezidenciyeyu U cij tverdini Voroga meshkali chislenni polchisha orkiv troliv balrogi drakoni ta inshi potvori U Angbandi Melkor trimav svoyih rabiv polonenih elfiv sho pracyuvali v jogo kopalnyah Pislya bitvi Dagor Aglareb Slavetna Bitva i porazki vijsk Morgota sili noldoriv rozpochali Oblogu Angbandu sho trivala chotirista rokiv i bula prorvana vnaslidok Dagor Bragollah Bitva Raptovogo Polum ya Z Angbandu Temnij Volodar keruvav zrujnuvannyam elfijskih korolivstv Beleriandu Do kincya Pershoyi Epohi u volodinnyah Morgota opinilis majzhe vsi zemli Beleriandu krim Pivdnya Pid chas Vijni Gnivu fortecya bula zrujnovana balrogi ta bilshist inshih lihih istot znisheni a rabi Morgota vijshli na volyu Arvernien U Arvernieni pislya padinnya Dortonionu Nargotrondu Doriatu i Gondolina oselilis vcilili elfi ta lyudi Pershimi pravitelyami v krayi buli Tuor ta Idril Zgodom pravitelem stav yih sin Earendil sho vzyav za druzhinu donku Diora Elving V Arvernieni narodilis yih sini Elros i Elrond Cherez Silmaril prinesenij Elving poselennya vtikachiv u Arvernieni zaznalo napadu z boku siniv Feanora i v boyu sho stav tretim bratovbivstvom zaginuli Amrod i Amros Elros i Elrond potrapili u polon Elving razom z Nauglamirom i Silmarilom kinulas u More odnak ne zaginula pozayak Ulmo peretvoriv yiyi na morsku chajku sho doletila do korablya Earendila i voni virushili na Zahid Ostriv Balar Koli cherez rik pislya Nirnaed Arnoediad bulo rozoreno Falas chastina falatrimiv na choli z Kirdanom Korabelnikom ta sinom Fingona Gil Galadom vlashtuvala nove poselennya na ostrovi Balar Bretil U Bretilskomu Lisi v chasi Oblogi Angbandu oselililis lyudi tretogo narodu adaniv galadini abo narod Galet Golovnim yih poselennyam buv Efel Brandir roztashovanij na vershini pagorba Amon Obel Galadinami pravili vozhdi z rodu Galdada ostannim z yakih buv Gardang Z usih troh narodiv adaniv narod Galet najdovshe vsih zhiv u svoyih domivkah i zberigav svobodu Gromadyanska vijna sho spalahnula v krayi pislya zagibeli Gardanga prizvela do velikih vtrat sered cogo narodu Pislya zagibeli korolivstva Doriat galadini buli zmusheni zalishiti Bretil vidstupivshi v Arvernien Shidnij Beleriand volodinnya siniv Feanora Gimlad Dor Karantir Targelion Maglorova Pustka Rubizh Maedrosa volodinnya Amroda i Amrosa Bilsha chastina zemel u Shidnomu Beleriandi nalezhala sinam Feanora Gimlad U Gimladi oselilis Kelegorm ta Kurufin Golovna yih fortecya roztashovuvalas u Aglonovomu Prohodi prikrivayuchi takim chinom vhid do Shidnogo Beleriandu Targelion Targelion buv korolivstvom Karantira i tomu jogo druga nazva bula Dor Karantir sind Dor Karantir Zemlya Karantira Stoliceyu korolivstva bula fortecya na zahidnomu shili Beskidu Rerir Na sluzhbu do Karantira prijshli shidnyani Ulfanga Chornogo sho potajki sluzhili Morgotu Maglorova Pustka Volodinnyam Maglora bula teritoriya mizh dvoma rukavami Gelionu Rubizh Maedrosa Volodinnya starshogo sina Feanora Maedrosa roztashuvalis na pagorbah vid Aglonovogo Prohodu do Ered Luyin Golovna fortecya krayu znahodilas na vershini pagorba Gimring Na sluzhbi v Maedrosa perebuvali shidnyani z narodu Bora Volodinnya Amroda i Amrosa Najpivdennisha zemlya siniv Feanora sho roztashovuvalas mizh lisom Nan Elmot i brodom Sarn Atrad cherez Gelion U yih volodinnyah znahodivsya kraj Estolad de trivalij chas zhili lyudi z troh domiv adaniv Dolya derzhav i volodin siniv Feanora Pislya Dagor Bragollah Bitva Raptovogo polum ya drakon Glaurung ta armiya Morgota rozorili Gimlad Maglorovu Pustku i Targelion zrujnuvavshi fortecyu Karantira na gori Rerir Maglor vidstupiv do volodin Maedrosa a Karantir vidijshov na pivden za Ramdal razom z Amrodom i Amrosom Pislya Nirnaed Arnoediad Bitva Nezlichennih Sliz vpala fortecya Maedrosa na vershini pagorba Gimring i sini Feanora tinyalis po krayu nache listya na osinnomu vitri Gitlum Dokladnishe Gitlum Do vihodu noldor z Valinoru u Gitlumi meshkav lishe nechiselnij narod sindariv Mitrimu Pislya vihodu noldor z Valinora i pributtya yih do Seredzem ya u 1497 r Epohi Derev eldari z Domiv Feanora Fingolfina ta Finarfina rozbili tabir bilya ozera Mitrim na shodi Gitlumu Pislya drugoyi bitvi nazvanoyi Dagor nuyin Giliat Pidzoryana Bitva u yakij zaginuv Feanor i peremogi u nij v Gitlumi bulo stvoreno korolivstvo noldoriv Pivnochi Nim praviv Fingolfin sho pislya poryatunku z polonu Maedrosa buv viznanij verhovnim korolem noldoriv Stoliceyu korolivstva bula fortecya Barad Ejtel sind Barad Eytel Vezha Dzherela abo Ejtel Sirion sind Eytel Sirion Dzherelo Sirionu zbudovana na pivdennih shilah Ered Vetrin bilya dzherela z yakogo vitikav Sirion Najnaselenishoyu chastinoyu krayu buv Mitrim de dovkola ozera prodovzhuvali zhiti sindari ta oselilis novopribuli noldori U centralnij chastini Gitlumu ta Dor Lomini znahodivsya udil Fingolfinovogo sina Fingona Zgodom Dor Lomin buv viddanij vozhdevi tretogo narodu adaniv Gadoru Zolotovolosomu i stav domivkoyu cih lyudej Pislya Dagor Bragollah Bitva Raptovogo Polum ya Ejtel Sirion bulo vzyato v oblogu ale misto vdalos vidstoyati zavdyaki geroyizmu lyudej narodu Gadora vozhd yakogo Galdor Visokij zaginuv u tij bitvi Upevnenij u shvidkij zagibeli vsih korolivstv Beleriandu Fingolfin virushiv na poyedinok z Morgotom i zaginuv u nomu Korolivstvom noldoriv Gitlumu stav praviti jogo sin Fingon Pislya Nirnaed Arnoediad Bitva Nezlichennih Sliz u yakij zaginuli bilshist noldoriv Gitlumu razom z korolem Fingonom ta vsi choloviki z narodu Gadora krim vozhdya Gurina Gitlum bulo zahopleno armiyeyu Morgota U comu krayi vin oseliv shidnyan z narodu Ulfanga Chornogo sho zradili siniv Feanora pid chas bitvi Elfi Gitlumu krim naselennya Mitrimu sho pevnij chas she vidstoyuvalo svoyu svobodu stali rabami na kopalnyah Angbandu a zhinki ta diti narodu Gadora potrapili v rabstvo do shidnyan Gondolin Dokladnishe Gondolin Gondolin kv Ondolinde Skelya Muzichnoyi Vodi sind Gondolin Prihovana Tverdinya prihovane noldorske misto derzhava korolya Turgona Roztashovuvalos na pagorbi Amon Gvaret posered dolini Tumladen otochenij z usih bokiv girskim pasmom Ehoriat Okruzhni Gori Vijshovshi za poradoyu Volodarya Vod Ulmo z Vinyamaru Turgon projshov kriz promitij Visohloyu Richkoyu prohid v Okruzhnih Gorah i distavsya prihovanoyi dolini Tumladen de ne buvav nihto okrim gigantskih orliv Manve sho gnizdilisya na vershinah Krissaegrimu Ne skazavshi pro neyi nikomu Turgon povernuvsya do Nevrastu i stav rozroblyati plan mista sho nagaduvalo b jomu pro Tirion na Tuni kudi v chasi vignannya linulo jogo serce Pislya Dagor Aglarebu vin potajki vidryadiv do Tumladenu najvitrivalishih i najvpravnishih elfiv sho stali buduvati misto pro yake zamisliv Turgon Budivnictvo Gondolinu trivalo p yatdesyat dva roki i po jogo zavershennyu koli Turgon gotuvavsya pokinuti Vinyamar pered nim znov postav Ulmo Vin skazav Oteper ti Turgone nareshti pidesh u Gondolin i vlada moya utverditsya v Dolini Sirionu v usih vodah jogo j nihto ne pomitit tvogo vihodu i zhoden ne znajde tam prihovanogo vhodu bez tvoyeyi na te voli Gondolin najdovshe z usih korolivstv eldarie protistoyatime Melkorovi Ta ne nadto zahoplyujsya tvorinnyami ruk tvoyih i zamirami sercya i pam yataj sho spravzhnyu nadiyu noldoriv shoroneno na Zahodi i pribude vona z Morya Ulmo zasterig Turgona sho j na nogo poshiryuyetsya Prisud Mandosa yakij Volodar Vod ne zdaten skasuvati Mozhe trapitis tak moviv vin sho proklyattya noldoriv nazdozhene tebe pered smertyu j u stinah tvoyih takozh probuditsya zrada Todi yim zagrozhuvatime vogon Odnak voistinu yaksho ta nebezpeka pidstupit nadto blizko to zi samogo Nevrastu prijdut do tebe shobi zasteregti i z tim poslancem pomizh ruyin i vognyu dlya elfiv i dlya lyudej naroditsya nadiya Tozh zalish u cim domi obladunki ta mech abi u prijdeshni roki toj poslanec mig znajti yih i za nimi ti vpiznayesh jogo bezpomilno Volodar Vod povidomiv pro te yakogo rozmiru mayut buti sholom kolchuga mech yaki treba zalishiti i povernuvsya do morya a Turgon poviv svij narod do novozbudovanogo mista Dovgi roki nihto ne znav kudi voni podilis nihto ne vstupav u te misto krim Guora i Gurina i voyinstvo Turgona ne vihodilo za jogo mezhi do Nirnaed Arnoediad Bitvi Nezlichennih Sliz trista p yatdesyat lit i bilshe Prote po toj bik girskogo kola narod Turgona rozrissya i procvitav elfi dokladayuchi vminnya nenastanno trudilisya tak sho Gondolin na Amon Gvareti stav voistinu prekrasnim dalebi gidnim zrivnyatisya z zamorskim Tirionom Visoki ta bili buli jogo stini shodi gladenki a Vezha Korolya ginka ta micna Syajlivi vodograyi brinili tam a u dvorah Turgona stoyali skulpturi Derev davnini yaki z elfijskoyu majsternistyu vikonav sam Turgon i Derevo yake vin zrobiv iz zolota nazivalosya Glingal a Derevo chiyi kviti vin zrobiv zi sribla Beltil Prihovanij za nepristupnimi gorami Ehoriat Gondolin protrimavsya dovshe vid usih korolivstv eldariv Beleriandu i buv vidkritij zavdyaki neoberezhnim slovam Gurina sho moviv yih bilya miscya de kolis bula prihovana brama do dolini Tumladen Yih pidsluhali shpiguni Voroga i peredali Morgotu ale toj she dovgo ne mig proniknuti za kilce nepristupnih gir doki korolivskij pleminnik Maeglin sho porushivshi zaboronu vijshov za mezhi prihovanoyi dolini i potrapiv u polon Piddanij torturam vin zlamavsya i vidav tayemnicyu prihovanoyi tverdini Vnaslidok napadu na misto velicheznoyi ordi orkiv balrogiv troliv i drakoniv Gondolin bulo spaleno bilsha chastina jogo narodu vklyuchno z Turgonom zaginula Prote chastini eldariv na choli z Tuorom i jogo druzhinoyu donkoyu Turgona Idril Kelebrindal vdalos vryatuvatis i vidijti na pivden do Arvernienu Doriat Dokladnishe Doriat Doriat sind Doriath Obperezana Zemlya takozh Tayemniche korolivstvo kraj korolya Elu Tingola ta jogo druzhini mayi Melian v lisah Neldoret i Region Buv operezanij poyasom korolevi Melian vnaslidok chogo v ci zemli mozhna bulo potrapiti lishe z dozvolu korolya Tingola vinyatok stanoviv lish Beren sin Baragira Naselennya korolivstva stanovili elfi sindari sho zalishilis u Seredzem yi razom zi svoyim korolem kotrij zustriv u lisi Nan Elmot Melian i pokohav yiyi Zacharovana richka Esgalduyin sho protikala kriz centr Doriatu dilila kraj na dvi chastini Lis Neldoret i Lis Region U tomu misci de Esgalduyin povertav na zahid na jogo livomu berezi roztashuvalos pidzemne misto chertogi Menegrot sind Menegrot Tisyacha Pecher sho bulo oseleyu Tingola ta Melian i stoliceyu korolivstva Pivdennoyu mezheyu Doriatu bula richka Aros Shidna okolicya lisiv Doriatu v mezhirichchi Arosu i Kelonu mala nazvu Artorien Zavdyaki Berenu ta Lutien sho zmogli distatis Angbandu i zdobuti z Zaliznoyi Koroni Melkora odin z Silmariliv Tingol stav vlasnikom koshtovnosti Feanora Gurin z Dor Lominu viddav Tingolovi znajdenij u ruyinah Nargotronda Nauglamir Korol virishiv poyednati obidvi koshtovnosti i z ciyeyu metoyu zaprosiv majstriv z gnom yachogo mista Nogrod Gnomi vikonali zamovlennya odnak vrazheni krasoyu Nauglamira i Silmarila v nomu ne zahotili viddavati jogo Tingolovi motivuyuchi tim sho Nauglamir buv zroblenij gnomami i podarovanij korolyu Nargotronda Finrodu Felagundu V rezultati superechki Elu Tingola bulo vbito ale j z gnomiv vcililo lishe dvoye sho distalis Nogroda Pislya zagibeli Tingola Melian u pechali pokinula kraj i vidijshla za More Tak zahisnij poyas dovkola Doriatu perestav isnuvati Korolivstvo zaznalo napadu z boku gonmiv Nogroda v hodi yakogo Doriat bulo rozoreno a Menegrot rozgrabovano Odnak na zvorotnomu shlyahu gnomi Nogroda buli rozbiti zelenimi elfami Ossiriandu bilya brodu Sarn Atrad a vcililih dobili enti bilya Beskidu Dolmed U vidnovlenomu Doriati stav praviti sin Berena i Lutien Dior yakomu pislya smerti jogo batkiv bulo peredano Nauglamir ta Silmaril Diznavshis pro te sho Dior nosit Nauglamir z Silmarilom sini Feanora stali vimagati povernennya stvorenoyi batkom koshtovnosti Dior nichogo ne vidpoviv yim i todi Kelegorm pidburiv brativ napasti na Doriat I napali voni raptovo posered zimi i bilisya z Diorom u Menegroti i tak vidbulas druga bratovbivcha rizanina sered elfiv Vid ruki Diora zaginuv Kelegorm poruch vpali Kurufin i Karantir ale j Diora ta jogo druzhinu Nimlot bulo vbito a jogo siniv zhorstoki slugi Kelegorma pokinuli vmirati vid golodu v lisi Maedros duzhe silno zhalkuvav pro vchinene i dovgo shukav yih u lisah Doriatu ale Elured i Elurin propali bezvisti Odnak sini Feanora ne zmogli zavoloditi Silmarilom bo vcilili elfi Doriatu vidijshli na pivden do Girla Sirionu i sered nih bula dochka Diora Elving sho vidnesla Nauglamir z Silmarilom Vidtodi Doriat bilshe ne vidrodivsya Estolad Estolad sind Estolad Otaborennya kraj de oselilis lyudi z troh narodiv adaniv Trivalij chas tam zalishalos zmishane naselennya lyudej doki kraj ne bulo rozoreno armiyeyu Morgota Zemlya vhodila do volodin Amroda i Amrasa Nargotrond ta volodinnya jogo vasaliv Minas Tirit ta zemli Dortonionu Dokladnishe Nargotrond Minas Tirit Nargotrond pidzemne misto v pagorbah Nargotronda u Zahidnomu Beleriandi na berezi richki Narog i stolicya odnojmennogo korolivstva noldor sho prostyagalos vid Talat Dirnen angl Talat Dirnen z sindarinu Hranima Rivnina do richki Nenning u Falasi Pershim naselennyam pagorbiv Nargotronda buli Mali Gnomi nashadki vignanciv z Nogroda i Belegosta sho oblashtuvali tut svoye poselennya Nulukkgizdin Odnak za dopomogoyu gnomiv Belegosta noldori vignali yih Zahoplenij velichchyu Menegrota korol Finrod sin Finarfina virishiv zbuduvati podibnu pidzemnu fortecyu Tingol rozpoviv jomu pro pecheri v ushelini Narogu bilya pagorbiv Taur en Farot i dav povodiriv sho priveli jogo do vkazanogo miscya U pecherah Narogu Finrod za dopomogoyu gnomiv Nogroda i Belegosta stav buduvati velichezni pidzemni chertogi i arsenali Finrod shedro vinagorodiv gnomiv adzhe vin bilshe nizh usi inshi nolodorski princi zabrav skarbiv z Tiriona Gnomi zh dlya nogo stvorili Nauglamir Gnomivsku Pektoral najuslavlenishe z yih tvorin Pradavnih Chasiv Pektoral karkas iz zolotoyi sitki na yakomu bulo zakripleno nezlichenni valinorski samocviti mali vlasnu silu tak sho nositi yiyi bulo legko nache llyane pryadivo i na bud yakij shiyi vona viglyadala gracijno i charivno Finrod oselivsya v Nargotrondi razom z bilshistyu svogo narodu i movoyu gnomiv jogo narekli Felagundom Prorubuvachem Pecher Na dalekij pivnochi u verhiv yah Sirionu na ostrovi Tol Sirion zviv Finrod visoku vezhu fortecyu Minas Tirit Minas Tirith Vezha Rubezhu i zalishiv neyu praviti svogo brata Orodreta Inshi zh sini Finarfina brati Angrod i Aegnor razom zi svoyimi piddanimi oselilis u girskih uzvishyah Dortonionu zvidki voni mogli sposterigati za rivninami Ard Galenu Narod yih buv malochiselnim bo zemlya ta davala duzhe skupi vrozhayi ale velike nagir ya pozadu voni vvazhali tverdineyu yaku Morgotovi ne vdalosya bi zdolati legko Zemlyu Ladros na pivnichnomu shodi Dortonionu Aegnor viddav lyudyam z pershogo narodu adaniv Domu Beora Starogo Pershim pravitelem cogo krayu stav Boromir sin Borona i pravnuk Beora Vnaslidok Dagor Bragollah Bitva Raptovogo Polum ya Dortonion vidtodi vin nazivavsya Taur nu Fuyin Lis Pid Nochetinnyu bulo zahopleno armadoyu Morgota jogo vladiki Angrod i Aegnor polyagli u bitvi Zhinki ta diti narodu Beora vidijshli u Bretil i Dor Lomin a choloviki zalishilis na batkivshini i veli partizansku vijnu proti zagarbnikiv doki ne zaginuli vsi krim Berena sina Baragira Cherez dva roki pislya Dagor Bragollah Sauron zahopiv Minas Tirit a jogo garnizon razom z Orodretom vidstupiv u Nargotrond Pislya vidhodu Finroda Felagunda razom z Berenom na pivnich ta jogo zagibeli vid zubiv vovkulaki u pidvalah zvedenoyi nim zhe forteci na Tol Sirion Nargotrondom stav praviti jogo brat Orodret Jogo radnikom i polkovodcem stav Turin sin Gurina na prizvisko Mormegil Chornij Mech za poradoyu yakogo bulo zbudovano velichnij kam yanij mist cherez Narog yakij vin ne pogodivsya zrujnuvati popri poradi elfiv Gelmira i Arminasa sho trivalij chas zhili na ostrovi Balar u Kirdana Korabelnika Turin upevniv Orodreta vidkrito napasti na armiyu Morgota sho stalo fatalnim yiyi viv drakon Glaurung proti yakogo voni buli bezsili U bitvi na rivnini Tumgalad zaginuli vsi nargotrondci razom z korolem Vciliv lishe Turin u yakogo bula gnom yacha maska sho zahishala jogo vid vognyu drakona Po zvedenomu mostu orki i drakon uvirvalis do mista i rozorili jogo Zrujnovanij Nargotrond stav ligvom drakona doki toj ne vipovz i ne dijshov do Ushelin Tejglinu de buv ubitij Turinom Pislya vbivstva Glaurunga ostannij z Malih Gnomiv Mim oselivsya u ruyinah Nargotronda i buv ubitij Gurinom za zradu lyudej Turina Bilshe pecheri Nargotronda v legendah ne zgaduyutsya Nevrast Nevrast kraj bilya morya de do vihodu noldoriv zhili nechislenni sindari Pislya Dagor nuin Giliat tut oselivsya narod noldoriv korolya Turgona sina Fingolfina Turgon ta bilshist jogo piddanih zhili u pidzemnih chertogah Vinyamaru bilya Beskidu Taras U Nevrasti narod Turgona prozhiv majzhe sto rokiv pislya vihodu z Valinoru Koli u prihovanij dolini Tumladen bulo zbudovano misto Gondolin vse naselennya Nevrastu pereselilosya do nogo tak sho Tuor yakij prijshov u Nevrast u poshukah Turgona znajshov porozhnij kraj i pokinutij Vinyamar Ossiriand Ossiriand angl Ossiriand z sindarinu Semirichchya Kraj Semi Richok angl Land of Seven Rivers nadali Lindon angl Lindon zemlya na shodi Beleriandu mizh Sinimi gorami i richkoyu Gelion Nazvu otrimav za ciyeyu velikoyu richkoyu i shistma yiyi pritokami sho stikali zi shiliv Ered Luyin Askar abo Ratloriel Talos Legolin Briltor Duyilven i Adurant Ossiriand buv krayinoyu lajkvendi abo zelenih elfiv sho prijshli u Beleriand do shodzhennya Misyacya pid provodom Denetora sina Lenve Cej narod lyubiv richki strumki ta dzherela a takozh roslini zviriv ta ptashok Navesni i vlitku voni ubiralis u zelene i pisni dolinali navit do protilezhnogo boku Gelionu tomu noldori narekli cyu krayinu Lindon Kraj Muziki a tamteshni gori Ered Lindon bo voni pershimi pobachili yih iz Ossiriandu Denetor zaginuv na pagorbi Amon Ereb pid chas pershoyi bitvi za Beleriand i zeleni elfi bilshe ne obirali sobi novogo korolya Chastina yih zalishilas u Ossiriandi a inshi pishli v Doriat i zmishalis z elfami Tingola Falas Falas korolivstvo sindariv na berezi Velikogo Morya Belegaer u Zahidnomu Beleriandi Elfi sho jogo naselyali otrimali nazvu falatrimi voni stali pershimi korablebudivelnikami Seredzem ya U girli richok Britton i Nenning voni zbuduvali prekrasni portovi mista forteci Britombar i Eglarest sho stalo stoliceyu krayini Pravitelem krayu buv Kirdan Korabelnik Krayina bula rozorena vijskom Morgota nastupnogo roku pislya Nirnaed Arnoediad Bitva Nezlichennih Sliz Britombar i Eglarest bulo zrujnovano Bilshist falatrimiv zaginuli abo stali rabami Morgota ale chastina yih razom z Kirdenom Korabelnikom ta sinom Fingona Gil Galadom vidstupili na ostriv Balar Istoriya BelerianduEpoha Derev Valar Epoha Derev Valar ce chas koli she ne isnuvalo ni Misyacya ni Soncya Tilki Valinor osyayuvalo svitlo Derev Telperiona i Laurelini Nad Beleriandom inshimi regionami Seredzem ya ta kontinentami poza nim panuvala temna nich osyayana tilki nebesnimi zoryami Ci zori sho zavzhdi buli na neboshili pobachili elfi kotri probudilis na beregah ozera Kuyivienen Same zvidti pohodit yih lyubov do zirok ta nazva eldari sho oznachaye zoryanij narod 1 rik Epohi Derev dorivnyuye 9 582 rokam Soncya Epoha trivala 1500 rokiv Derev sho priblizno vidpovidaye 14 373 rokam Soncya 1125 Vaniar i noldor pribuvayut u Beleriand 1128 Teleri pribuvayut u Beleriand pislya zupinki v lisah Eriadora 1130 Vozhd teleriv Elve zustrichaye mayu Melian sered lisiv Nan Elmotu voni zastigayut neporushno na bagato rokiv piddani Elve pochinayut jogo poshuki 1132 Ulmo vtomlyuyetsya chekati teleriv sho ochikuyut povernennya Elve i perepravlyaye noldor i vaniariv cherez Belegaer na ostrovi Tol Eresea 1149 Ulmo nareshti povertayetsya do teleriv ale bagato vse she ne bazhayut iti oskilki Elve tak i ne znajdeno Voni utvoryuyut elfijske plem ya sindariv Insha chastina teleriv zalishayetsya na prohannya Osse i razom z pribulimi piznishe elfami voni na choli z Kirdenom pereselyayutsya u Falas 1151 Bilshist teleriv Ulmo perepravlyaye cherez Velike More na Tol Eresea sho nazavzhdi zupinyayetsya v zatoci Eldamar Voni obirayut svoyim vozhdem Olve brata Elve 1152 Elve probudzhuyutsya vid snu i vozz yednuyetsya z sindarami Vin staye vidomim yak vladika Elu Tingol i oselyayetsya v Doriati Maya Melian staye jogo druzhinoyu Bl 1200 Narodilas Lutien donka Elu Tingola i Melian 1250 Gnomi Nogrodu i Belegostu zustrichayut sindariv mizh nimi vstanovlyuyetsya torgivlya Bl 1280 Orki z yavlyayutsya u Beleriandi 1350 Nandor na choli z Denetorom pribuvayut u Beleriand i oselyayutsya v Ossiriandi pislya chogo stayut znani yak zeleni elfi abo lajkvendi Zaversheno budivnictvo chertogiv Menegrota stolici Doriatu 1497 Vikravshi Silmarili Morgot povertayetsya v Angband rozgortayetsya Persha Bitva za Beleriand Denetor vozhd lajkvendiv zaginuv gavani Falasu vzyato v oblogu Noldor domiv Fingolfina i Finarfina dosyagli Gelkarakse Feanor i jogo voyini perepravlyayutsya na korablyah cherez Belegaer pislya chogo spalyuyut korabli Voyinstvo Feanora atakuye armiyi Morgota rozgortayetsya Dagor nuyin Giliat Feanor otrimuye smertelni rani v boyu z balrogami i skoro pomiraye Maedros staye Verhovnim Korolem noldoriv ale potraplyaye u polon do Morgota 1500 Noldori Domiv Fingolfina i Finarfina po krizi Gelkarakse perejshli u Seredzem ya Pershij shid Misyacya Persha Epoha Rokiv Soncya Zi shodzhennyam Soncya na neboshili chas stali viznachati za jogo ruhom Doba stala trivati 24 godini a rik 365 dniv Persha Epoha trivala 590 rokiv 1 Shodzhennya Soncya U Gildorieni na dalekomu shodi Seredzem ya probudzhuyutsya lyudi 5 Fingon ryatuye Maedrosa i toj peredaye verhovnu vladu nad noldor Fingolfinu sho teper staye Verhovnim Korolem 7 Noldor Domu Feanora na choli jogo siniv idut u Shidnij Beleriand 20 Svyatkuvannya Mered Aterdtad Benket Vozz yednannya u Ejtel Ivrin Dzherelo Ivrin 50 Uvisni Ulmo povidomlyaye Turgonu i Finrodu pro te sho yim nalezhit zasnuvati tayemni obiteli 52 Finrod pochinaye budivnictvo Nargotrondu 60 Dagor Argeleb noldor peremagayut vijska Morgota i pochinayut Oblogu Angbanda 64 Turgon pochinaye zvedennya Gondolina 65 Ukriplyuyutsya gavani Britombar i Eglarest zvoditsya Barad Nimrajs 67 Tingol zaboronyaye vikoristannya kvenya 102 Zavershennya budivnictva Nargotronda narod Finroda pokidaye Gitlum 116 Zaversheno budivnictvo Gondolina narod Turgona tayemno pochinaye pereselennya z Nevrastu 150 Ataka orkiv na Gitlum z boku zatoki Drengist Vidbita vijskami Finroda 155 Glaurung spustoshuye Ard Galen ale jogo proganyayut nazad do Angbandu 310 Beor privodit Pershij Dim Edajn yih viyavlyaye Finrod Voni vhodyat u Estolad pislya dekilkoh rokiv Drugij Dim Edajn prihodit do Targelionu Za nim prihodit Tretij Dim i oselyayetsya v Estoladi 316 Aredel pokidaye Gondolin i prihodit u Nan Elmot do Eola 320 Edajn pochinayut pereselennya z Estoladu v Dortonion Gitlum i Talat Dirnen narodzhennya Maeglina 355 Smert Beora 359 Narodzhennya Gadora 369 Chastina Edajn na choli z Beregom povertayutsya u Eriador 375 Orki atakuyut Targelion zaginulo bagato edajn z Drugogo Domu ale vershniki Domu Feanora na choli z Karantirom vryatuvali yih 390 Galet vidvela svoyih lyudej z Targelionu i u 391 roci privodit yih na zemli pivdennogo Tejglinu Bilshist z nih zgodom ide u Bretil 410 Povernennya Aredeli razom z Maeglinim u Gondolin zagibel Aredeli i strata Eola 416 Dor Lomin viddano Domu Maraha 432 Narodivsya Beren Erhamion 455 Morgot prorvav Oblogu Angbanda Pochavsya Dagor Bragollah chaklunske polum ya yake vivergnuv Tangorodrim spalilo Ard Galen peretvorivshi jogo na pustelyu Anfauglit Dortonion zahopleno i perejmenovano na Taur nu Fuyin lyudi Baragira sho zalishilis u nomu vedut partizansku vijnu proti slug Morgota 456 Fingolfin viklikav Morgota na poyedinok i zaginuv 457 Sauron zahopiv fortecyu Orodreta Minas Tirit i perejmenovuye Tol Sirion na Tol in Gaurot Ostriv Perevertniv 458 Gurin i Guor pokidayut narod Galet u Bretili pislya cogo Torondor vidnosit yih u Gondolin 459 Gurin i Guor povertayutsya z Gondolina u Dor Lomin 460 Baragir i jogo 12 suputnikiv zradzheni Gorlimom Neshaslivim i perebiti ale Berenu vdalos vryatuvatis 462 Morgot atakuye Gitlum ale ataku vidbivayut Fingon i Kirden 463 Poyava pershih shidnyan u Beleriandi sho stayut na sluzhbu Domu Feanora 464 U misyaci gvaeroni berezen narodivsya Turin Beren vidhodit u Doriat de zustrichaye Lutien 465 Beren virushaye u pohid za Silmarilom vin pribuvaye u Nargotrond de otrimuye pidtrimku Finroda Kelegorm i Kurufin zdijmayut povstannya i zalishayut Finroda bez pidtrimki piddanih Finroda i Belega polonit Sauron na Tol in Gauroti Finrod ta jogo soratniki buli vbiti vuovkulakami Lutien ryatuye Berena Kelegorm i Kurufin viganyayutsya z Nargotronda voni napadayut na Berena i Lutien ale zaznayut porazki i tikayut na shid 466 Na pochatku vesni narodzhuyetya Urven Lalajt sestra Turina Beren i Lyutien dosyagayut Angbanda voni vikradayut Silmaril ale jogo poglinaye Karharot Pislya cogo voni pribuvayut v Doriat Karharota vdayetsya vbiti i vidibrati Silmaril ale u sutichci ginut pes Guan i Beren Lyutien prihodit do Chertogiv Mandosa i prosit poverh do zhittya Berena Manve otrimuye dozvil vid Eru Iluvatara pislya chogo Lutien razom iz Berenom vidrodzhuyutsya yak smertni i oselyayutsya v Ossiriandi 468 Maedros pochav zbirati Soyuz elfiv lyudej i gnomiv proti Morgota 469 Voseni Morgot naslav na Dor Lomin viter sho prinis morovicyu Pomerlo duzhe bagato starih ta ditej Sered nih bula i Urven Lalajt 472 U seredini oseni pochinayetsya Nirnaed Arnoediad Morgot zdobuvaye peremogu nad elfami ta edajn Ginut Fingon i Guor potraplyayut u polon Gvindor i Gurin Shidnyani zradniki ovolodivayut Gitlumom cherez sho Morven vidpravlyaye Turina u Doriat Turgon staye Verhovnim Korolem noldor Narodilis Tuor sin Guora i Nienor donka Gurina sestra Turina 474 Padinnya Falasu Kirden zvodit Gavani Sirionu 484 Turin tikaye z Doriatu 489 Zagibel Belega Kutaliona 490 Turin prihodit u Nargotrond 496 Rozorennya Nargotronda Tuor prihodit u Gondolin 498 Turin bere za druzhinu Nienor 499 Zagibel Glaurunga Smert Turina i Nienor 500 Zvilnennya Gurina z polonu Morgota smert Morven i Gurina 502 Rozorennya Menegrota gnomami Nogroda Smert Tingola Beren vidbiraye u gnomiv Nauglamir 503 Druga smert Berena i Lutien Dior staye korolem Doriatu Narodzhennya Earendila sina Tuora ta Idril Kelebrindal dochki Turgona 509 Sini Feanora vimagayut vid Diora povernuti Silmaril ale toj ignoruye yih vimogu Napad Domu Feanora na Doriat Zagibel Diora Kelegorma Kurufina ta Karantira Donka Diora Elving tkaye u Gavani Siriona z Silmarilom 510 Padinnya Gondolina Zagibel Turgona i Maeglina Verhovnim korolem noldor staye Gil Galad 511 Tuor Idril i Earendil prihodyat u Gavani Siriona 525 Earendil odruzhuyetsya na Elving 532 Narodzhennya siniv Earendila i Elving Elrosa i Elronda 538 Sini Feanora prosyat Elving povernuti Silmaril ale vona vidmovlyaye yim Dim Feanora napadaye na Gavani Siriona i peremagaye Zagibel Amroda i Amrosa Elving kidayetsya z Silmarilom v more Maglor bere na vihovannya pokinutih Elronda i Elrosa 542 Earendil i Elving za dopomogoyu Silmarila dosyagayut Valinora Earendil prosit Valar dopomogti elfam i lyudyam Earendil z Silmarilom pidnyatij na nebo 545 587 Vijna Gnivu Morgot ta jogo ordi poverzheni Sauron vidmovlyayetsya postati pered sudom Valar i zalishayetsya u Seredzem yi Maedros i Maglor vikradayut dva Silmarili ale vtrativshi na nih pravo otrimuyut opiki ruk Maedros zdijsniv samogubstvo kinuvshis u trishinu z lavoyu a Maglor vikinuv Silmaril u more i dovgo blukav beregom morya ospivuyuchi bitvi z Vorogom 590 Morgot vikinutij za Stini Svitu Bagato elfiv Seredzem ya oselyayutsya na Tol Eresea Beleriand zatopleno Gil Galad Kirden Galadriel Kelebrimbor i Elrond lishilis u Seredzem yi z bagatma noldor Pochinayetsya Druga Epoha zasnovano elfijski korolivstva Lindon i Eregion Zatoplennya Beleriandu i vcilili zemliVnaslidok Vijni Gnivu u sviti stalisya veliki zmini Shal suprotivnikiv buv takij nestrimnij sho pivnichni oblasti zahidnogo svitu vidkololis i kriz glibochenni trishini z revom prorvalosya more zchinivshi povsyudnij bezlad i nechuvanij gamir richki znikli abo zh znajshli sobi inshi rusla dolini vivishilis a pagorbi zapalis i Sirionu ne stalo Vnaslidok cih zrushen Beleriand Gitlum ta inshi zemli buli poglinuti vodami Velikogo Morya Lishe pivdenno shidna chastina Targelionu ta Ossiriand lishilis nad hvilyami morya a mizh nimi prolyagla velika zatoka sho projshla daleko za Ered Luyin Oskilki do neyi stala vpadati richka Lun yiyi nazvali Lunskoyu Na cih zemlyah bulo zasnovane korolivstvo Lindon de oselilis bilshist noldoriv ta sindar falatrimiv sho ne pobazhali vidplisti na Zahid do Tol Eresea Korolem Lindonu stav sin Fingona Gil Galad sho buv ostannim verhovnim korolem noldoriv Vin oselivsya u novozbudovanomu misti Forlond Pivnichna Gavan na zemlyah kolishnogo Targelionu sho otrimali nazvu Forlindon Pivnichnij Lindon U zemlyah kolishnogo Ossiriandu sho stali nazivatis Garlindon Pivdennij Lindon zhili Galadriel ta yiyi cholovik Keleborn iz Doriatu Golovnim yih mistom stav Garlond Pivdenna Gavan U girli Lun bulo zvedeno misto Mitlond Siri Gavani de stav praviti Kirden Korabelnik Takozh nad vodoyu zalishilas vershina pagorba Gimring sho stala ostrovom Posered bezlyudnogo ostrova Gimring stoyat ruyini forteci Maedrosa Dali na zahid nad morem prostyaglis vershini nagir ya Taur nu Fuyin kolishnij Dortonion sho otrimali nazvu Tol Fuyin Ostriv Nochi Takozh bilya Ushelin Tejglinu zberigsya klapot zemli sho stav nazivatis Tol Morven bo tam znahodyatsya mogili druzhini Gurina Morven ta yiyi sina Turina Turambara Za proroctvom kamin pid yakim bula pohovana Morven ne bude oskvernenij chi zrushenij navit yaksho more zatopit zemlyu sho vreshti i stalosya Osnova troh gir Tangorodrimu sho rozsipalis vnaslidok padinnya vbitogo Earendilom drakona Ankagalona Chornogo takozh stala velikim ostrovom PrimitkiTolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Pokazhchik vlasnih nazv ukr Lviv Astrolyabiya s 334 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Rozdil 15 Pro noldoriv Beleriandu ukr Lviv Astrolyabiya s 122 123 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Rozdil 24 Pro morsku podorozh Earendila i Vijnu Gnivu ukr Lviv Astrolyabiya s 263 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka