Ґеро I Залізний (нім. Gero; бл. 900 р. — †20 травня 965 р.) — маркграф Східної Саксонської марки від 937 року; син графа (бл. 850—932/937 рр.) і Гільдеґарди Мерзебурзької.
Ґеро I Залізний Gero | ||
| ||
---|---|---|
Народження: | 900 | |
Смерть: | 20 травня 965 Кведлінбург | |
Поховання: | d | |
Релігія: | римо-католик | |
Батько: | ||
Мати: | Хільдегарда | |
Шлюб: | Юдит | |
Діти: | Зігфрід, Геро | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Ґеро за життя старшого брата був графом в Північній Тюрингії (в районі Магдебурга), Швабії (в районі Кведлінбурга/Ашерслебен), (район Мерзебурга/Айслебена), , (район ), (район Бернбургу/Дессау) і (район Деліча/). Після смерті брата він у 937 році отримав від імператора Оттона I намісництво («легацію») з резиденцією в Магдебурзі, яке незабаром перетворилося в Східну Саксонську марку. Його володіння знаходилися між річкою Солава і середньою течією р. Лаби, аж до річки Одра. Призначення Геро послужило безпосередньою причиною заколоту в 938 році (пом. 938 р.), старшого зведеного брата імператора Оттона, який чекав отримати ці землі як материнський спадок.
Ґеро разом з маркграфом Германом Білунгом був однією з головних опор імператора Оттона I на сході Німеччини. У 954 р. він допоміг імператорові придушити повстання герцога Людольфа. Під час східної експансії або, як її згодом назвали, «Натиск на схід» (нім. Drang nach Osten), Геро підкорив багато слов'янських земель на східному кордоні Саксонії, аж до р. Одеру, значно розширивши володіння, стримував напади венедів, а в 962/963 р. навіть здійснив похід на Польщу. У 962/963 р. Геро також підкорив Нижній Лаузіц (Лужиця) і Сельпулі. Геро заснував на завойованих землях єпископства і Бранденбург, фактично ставши їх правителем. Опір слов'янських племен перетворився в 939 і 955 роках в масові повстання. При зіткненні з військом слов'ян у 963 р. в Нижніх Лужицях саксонські феодали зазнали відчутних втрат, сам Геро був важко поранений й після цього відійшов від політики. Незадовго до смерті здійснив паломництво в Рим.
По його скону в 965 р. розширена марка Ґеро була розділена на Північну марку (нім. Nordmark) навколо Бранденбургу, Східну (нім. Ostmark) або Лужицьку (нім. Lausitz) марку і марку в гирлі р. Солави, що проіснувала лише короткий час, а також маркграфські округи в Мерзебурзі, Цайці та Майсені. Оскільки германізація цих земель йшла швидкими темпами, наступники Оттона незабаром спростили цю маркову систему, скоротивши число маркграфств з шести, що існували в кінці правління Оттона, до трьох: колишньої Північної марки, Саксонської марки (ідентичної марці Лаузіц) і Мейсенської (нім. Meissen) марки.
Маркграф Ґеро похований в у м. Кведлінбург ().
Шлюб і діти
Дружина: Юдит
Діти:
- Зіґфрід (*925/930 р. — †24 червня 959 р.) — граф у Північній Тюрингії
- Ґеро (*930/935 р. — раніше 16 жовтня 959 р.)
Примітки
Джерела
- Титмар Мерзебургский. «Хроника» / Пер. с лат. И. В. Дьяконова. — 2-е издание, исправленное. — М.: SPSL — «Русская панорама», 2009. — 254 с. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — 1 500 экз. — .(рос.)
- Балакин В. Д., «Творцы Священной Римской империи». — М.: Молодая гвардия, 2004. — 356 с. — (Жизнь замечательных людей: Серия биографий; Вып. 1095 (895)). — 5000 экз. — .(рос.)
- Бульст-Тиле Мария Луиза, Йордан Карл, Флекенштейн Йозеф. «Священная Римская империя: эпоха становления» / Пер. с нем. Дробинской К. Л., Неборской Л. Н. под редакцией Ермаченко И. О. — СПб.: Евразия, 2008. — 480 с. — 1000 экз. — .(рос.)
Посилання
- Ґеро // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геро I Залізний
- Саксонский анналист. Хроника (745—1039 гг.). Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 27.01.2010.(рос.)(лат.)
- Gero I. der Große [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gero I Zaliznij nim Gero bl 900 r 20 travnya 965 r markgraf Shidnoyi Saksonskoyi marki vid 937 roku sin grafa bl 850 932 937 rr i Gildegardi Merzeburzkoyi Gero I Zaliznij GeroGero I Zaliznijgraf Narodzhennya 900Smert 20 travnya 965 0965 05 20 KvedlinburgPohovannya dReligiya rimo katolikBatko Mati HildegardaShlyub YuditDiti Zigfrid Gero Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisGero za zhittya starshogo brata buv grafom v Pivnichnij Tyuringiyi v rajoni Magdeburga Shvabiyi v rajoni Kvedlinburga Ashersleben rajon Merzeburga Ajslebena rajon rajon Bernburgu Dessau i rajon Delicha Pislya smerti brata vin u 937 roci otrimav vid imperatora Ottona I namisnictvo legaciyu z rezidenciyeyu v Magdeburzi yake nezabarom peretvorilosya v Shidnu Saksonsku marku Jogo volodinnya znahodilisya mizh richkoyu Solava i serednoyu techiyeyu r Labi azh do richki Odra Priznachennya Gero posluzhilo bezposerednoyu prichinoyu zakolotu v 938 roci pom 938 r starshogo zvedenogo brata imperatora Ottona yakij chekav otrimati ci zemli yak materinskij spadok Gero razom z markgrafom Germanom Bilungom buv odniyeyu z golovnih opor imperatora Ottona I na shodi Nimechchini U 954 r vin dopomig imperatorovi pridushiti povstannya gercoga Lyudolfa Pid chas shidnoyi ekspansiyi abo yak yiyi zgodom nazvali Natisk na shid nim Drang nach Osten Gero pidkoriv bagato slov yanskih zemel na shidnomu kordoni Saksoniyi azh do r Oderu znachno rozshirivshi volodinnya strimuvav napadi venediv a v 962 963 r navit zdijsniv pohid na Polshu U 962 963 r Gero takozh pidkoriv Nizhnij Lauzic Luzhicya i Selpuli Gero zasnuvav na zavojovanih zemlyah yepiskopstva i Brandenburg faktichno stavshi yih pravitelem Opir slov yanskih plemen peretvorivsya v 939 i 955 rokah v masovi povstannya Pri zitknenni z vijskom slov yan u 963 r v Nizhnih Luzhicyah saksonski feodali zaznali vidchutnih vtrat sam Gero buv vazhko poranenij j pislya cogo vidijshov vid politiki Nezadovgo do smerti zdijsniv palomnictvo v Rim Po jogo skonu v 965 r rozshirena marka Gero bula rozdilena na Pivnichnu marku nim Nordmark navkolo Brandenburgu Shidnu nim Ostmark abo Luzhicku nim Lausitz marku i marku v girli r Solavi sho proisnuvala lishe korotkij chas a takozh markgrafski okrugi v Merzeburzi Cajci ta Majseni Oskilki germanizaciya cih zemel jshla shvidkimi tempami nastupniki Ottona nezabarom sprostili cyu markovu sistemu skorotivshi chislo markgrafstv z shesti sho isnuvali v kinci pravlinnya Ottona do troh kolishnoyi Pivnichnoyi marki Saksonskoyi marki identichnoyi marci Lauzic i Mejsenskoyi nim Meissen marki Markgraf Gero pohovanij v u m Kvedlinburg Shlyub i ditiDruzhina Yudit Diti Zigfrid 925 930 r 24 chervnya 959 r graf u Pivnichnij Tyuringiyi Gero 930 935 r ranishe 16 zhovtnya 959 r PrimitkiKronika Thietmara Universitas Krakow 2005 ISBN 83 242 0499 7 s 27 pol DzherelaTitmar Merzeburgskij Hronika Per s lat I V Dyakonova 2 e izdanie ispravlennoe M SPSL Russkaya panorama 2009 254 s MEDIAEVALIA srednevekovye literaturnye pamyatniki i istochniki 1 500 ekz ISBN 978 5 93165 222 1 ros Balakin V D Tvorcy Svyashennoj Rimskoj imperii M Molodaya gvardiya 2004 356 s Zhizn zamechatelnyh lyudej Seriya biografij Vyp 1095 895 5000 ekz ISBN 5 235 02660 8 ros Bulst Tile Mariya Luiza Jordan Karl Flekenshtejn Jozef Svyashennaya Rimskaya imperiya epoha stanovleniya Per s nem Drobinskoj K L Neborskoj L N pod redakciej Ermachenko I O SPb Evraziya 2008 480 s 1000 ekz ISBN 978 5 8071 0310 9 ros PosilannyaGero Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gero I Zaliznij Saksonskij annalist Hronika 745 1039 gg Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 27 01 2010 ros lat Gero I der Grosse 27 zhovtnya 2017 u Wayback Machine nim