Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґеорґ Неплер нім Georg Knepler 21 грудня 1906 Відень 14 січня 2003 Берлін австрійський піаніст диригент і музикознавець

Ґеорґ Неплер

Ґеорґ Неплер

Ґеорґ Неплер (нім. Georg Knepler; 21 грудня 1906, Відень — 14 січня 2003, Берлін) — австрійський піаніст, диригент і музикознавець.

Ґеорґ Неплер
image
Основна інформація
Дата народження21 грудня 1906(1906-12-21)[1][2][3]
Місце народженняВідень, Австро-Угорщина
Дата смерті14 січня 2003(2003-01-14)[2][3](96 років)
Місце смертіБерлін, Німеччина
ГромадянствоАвстрія
Професіїпіаніст, викладач університету, диригент
Інструментифортепіано
ЗакладHU Berlin
Нагороди
image image image
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Георг Неплер — син композитора та лібретиста Пауля Неплера та племінник музичного видавця та імпресаріо Гуґо Неплера. З 1926 року навчався гри на фортепіано у Едуарда Стюермана, диригування у Ганса Галя та музикознавства у Гвідо Адлера, Вільгельма Фішера, Егона Веллеса, Рудольфа фон Фікера та Роберта Лаха у Віденському університеті. У 1931 році отримав докторський ступінь, захистивши дисертацію на тему «Форма в інструментальних творах Йоганнеса Брамса». Одночасно з 1928 по 1931 рік акомпанував на фортепіано Карлу Краусу, який читав свої «лекції» з оперет Жака Оффенбаха у Відні, Берліні, Празі, Мюнхені та інших містах. У той же період він працював капельмейстером, акомпаніатором і диригентом у Віденській народній опері та Віденському міському театрі, з 1930 по 1931 рік — у Мангаймі та з Карлом Францом Ранклем у Вісбадені, а також диригентом робітничих хорів. 1932/33 роки ознаменувалися його співпрацею з Бертольтом Брехтом і Ганнсом Айслером. Він був акомпаніатором-піаністом Гелен Вайґель, яка співала «Колискові матері пролетарки» Айслера на мітингах робітників.

З 1933 року єврею і комуністу Ґеорґу Неплеру заборонили будь-яку діяльність і він повернувся до Австрії. Оскільки у квітні 1933 року композитор приєднався до забороненої Комуністичної партії Австрії у Відні й продавав комуністичні газети, то був заарештований у січні 1934 року. Того ж року зміг емігрувати до Англії. Там він дедалі інтенсивніше звертався до вчень Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, сприймав їхній світогляд і діалектику й розвивав на цій основі власну дослідницьку роботу. Паралельно з музикознавчою та журналістською діяльністю працював оперним диригентом, музичним керівником емігрантського театру «Латерндль» та секретарем Австрійського центру.

У 1946 році повернувся до Відня і став культурним радником Комуністичної партії Австрії. З 1949 року Неплер працював у Східному Берліні, де того ж року була заснована НДР. Зберіг австрійське громадянство. У 1957 році переведений з КПА в Соціалістичну єдину партію Німеччини.

Викладацька діяльність у Берліні

У 1950 році Ґеорґ Неплер заснував Берлінський німецький музичний університет, став його ректором і очолював заклад до 1959 року. В 1964 році університет перейменували на Берлінську вищу школу музики імені Ганнса Айслера. Його концепція була спрямована на підготовку музикантів і співаків «нового типу», які, крім своєї професійної кваліфікації, також повинні брати активну участь у суспільному житті. З 1959 по 1970 рік очолював Інститут музикознавства при Берлінському університеті імені Гумбольдтів, де зосередився на розвитку марксистсько-орієнтованого викладання та досліджень як відповіді на буржуазне музикознавство. У 1964 році Неплер став дійсним членом Академії наук НДР.

Ґеорґ Неплер помер 14 січня 2003 року в лікарні Кепенік. Залишив дружину Флоренс Неплер (1910–2011), уроджену Вілес, сина та двох онуків.

Нагороди

Твори

  • Історія музики XIX століття. Берлін 1961.
  • Історія як спосіб розуміння музики. Про теорію, метод та історію музичної історіографії. Лейпциг 1977, 2-га переглянута версія 1982.
  • Думки про музику. Виступи, досліди, есе, рецензії. Берлін 1980.
  • Карл Краус читає Оффенбаха. Берлін 1984.
  • Вольфганг Амаде Моцарт, Підходи. Берлін 1991; Нове видання 2005 року.
  • Моцарт свого і нашого часу. Уривок з останнього розділу «Вольфганг Амадей Моцарт – Підходи». В: Між світом. Журнал культури вигнання та опору. Том 19, № 4; Відень, лютий 2003 р., ISSN 1606-4321, стор. 36–38.
  • Влада без панування. Реалізація можливості. Kai Homilius Verlag, Berlin 2004, .

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118830708 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227

Література

  • Bernd-Rainer Barth: Knepler, Georg. In: Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 1. Ch. Links, Berlin 2010, .
  • Susanne Blumesberger, Michael Doppelhofer, Gabriele Mauthe: Handbuch österreichischer Autorinnen und Autoren jüdischer Herkunft 18. bis 20. Jahrhundert. Band 2: J–R. Hrsg. von der Österreichischen Nationalbibliothek. Saur, München 2002, , S. 696.
  • Oesterreichisches Musiklexikon. Band 3. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 2004, , S. 1081.
  • Renate Göllner & Gerhard Scheit: „… bestünde Lieb' und Bruderbund“ – Georg Knepler zum Gedächtnis. Ein Nachruf. In: Zwischenwelt. Zeitschrift für Kultur des Exils und des Widerstands. Jg. 19, Nr. 4; Wien Februar 2003, ISSN 1606-4321, S. 27/28.
  • Gerhard Scheit: „Also Raunzen können die Engländer überhaupt nicht.“ Aus einem Interview mit Georg Knepler über Widerstand, Antisemitismus und Exil (geführt von G. Scheit am 2. und 3. Mai 1992 in Berlin-Grünau). In: Zwischenwelt. Zeitschrift für Kultur des Exils und des Widerstands. Jg. 19, Nr. 4; Wien Februar 2003, ISSN 1606-4321, S. 28–35.
  • Golan Gur: The Other Marxism: Georg Knepler and the Anthroplogy of Music. In: Musicologia Austriaca. May, 2016, Article
  • Anne C. Shreffler: Berlin Walls: Dahlhaus, Knepler, and Ideologies of Music History. In: Journal of Musicology. Autumn, 2003, Vol. 20, No. 4, S. 498–525, Abstract (englisch)
  • Gerhard Oberkofler: Über das musikwissenschaftliche Studium von Georg Knepler an der Wiener Universität. Eine archivalische Notiz zu seinem hundertsten Geburtstag. Mitteilungen der Alfred Klahr Gesellschaft, Nr. 3/2006.
  • Knepler, Georg. In: Brockhaus-Riemann Musiklexikon. CD-Rom, Directmedia Publishing, Berlin 2004, , S. 5488.
  • Gerhard Oberkofler, Manfred Mugrauer: Georg Knepler. Musikwissenschaftler und marxistischer Denker aus Wien. StudienVerlag, Wien / Innsbruck 2014, .

Посилання

  • Бібліографія. Ґеорґ Неплер // Німецька національна бібліотека
  • Georg Knepler im Lexikon verfolgter Musiker und Musikerinnen der NS-Zeit (LexM)
  • Peter H. Feist: Nekrolog der Leibniz-Sozietät der Wissenschaften 2003 (mit Bildnis)
  • Günter Mayer: Nachruf auf Georg Knepler In: Kulturation 1/2003
  • Georg Knepler: Vom Wunderkind zum Genie Wolfgang Amadé Mozart zum 250. Geburtstag. Grundzüge seiner musikalischen Begabung. In: Streifzüge, 27. Januar 2006
  • Georg Knepler im O-Ton im Online-Archiv der Österreichischen Mediathek
  • Georg-Knepler-Archiv im Archiv der Akademie der Künste, Berlin

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Georg Nepler nim Georg Knepler 21 grudnya 1906 Viden 14 sichnya 2003 Berlin avstrijskij pianist dirigent i muzikoznavec Georg NeplerOsnovna informaciyaData narodzhennya21 grudnya 1906 1906 12 21 1 2 3 Misce narodzhennyaViden Avstro UgorshinaData smerti14 sichnya 2003 2003 01 14 2 3 96 rokiv Misce smertiBerlin NimechchinaGromadyanstvoAvstriyaProfesiyipianist vikladach universitetu dirigentInstrumentifortepianoZakladHU BerlinNagorodi Fajli u VikishovishiZhittyepisGeorg Nepler sin kompozitora ta libretista Paulya Neplera ta pleminnik muzichnogo vidavcya ta impresario Gugo Neplera Z 1926 roku navchavsya gri na fortepiano u Eduarda Styuermana diriguvannya u Gansa Galya ta muzikoznavstva u Gvido Adlera Vilgelma Fishera Egona Vellesa Rudolfa fon Fikera ta Roberta Laha u Videnskomu universiteti U 1931 roci otrimav doktorskij stupin zahistivshi disertaciyu na temu Forma v instrumentalnih tvorah Jogannesa Bramsa Odnochasno z 1928 po 1931 rik akompanuvav na fortepiano Karlu Krausu yakij chitav svoyi lekciyi z operet Zhaka Offenbaha u Vidni Berlini Prazi Myunheni ta inshih mistah U toj zhe period vin pracyuvav kapelmejsterom akompaniatorom i dirigentom u Videnskij narodnij operi ta Videnskomu miskomu teatri z 1930 po 1931 rik u Mangajmi ta z Karlom Francom Ranklem u Visbadeni a takozh dirigentom robitnichih horiv 1932 33 roki oznamenuvalisya jogo spivpraceyu z Bertoltom Brehtom i Gannsom Ajslerom Vin buv akompaniatorom pianistom Gelen Vajgel yaka spivala Koliskovi materi proletarki Ajslera na mitingah robitnikiv Z 1933 roku yevreyu i komunistu Georgu Nepleru zaboronili bud yaku diyalnist i vin povernuvsya do Avstriyi Oskilki u kvitni 1933 roku kompozitor priyednavsya do zaboronenoyi Komunistichnoyi partiyi Avstriyi u Vidni j prodavav komunistichni gazeti to buv zaareshtovanij u sichni 1934 roku Togo zh roku zmig emigruvati do Angliyi Tam vin dedali intensivnishe zvertavsya do vchen Karla Marksa ta Fridriha Engelsa sprijmav yihnij svitoglyad i dialektiku j rozvivav na cij osnovi vlasnu doslidnicku robotu Paralelno z muzikoznavchoyu ta zhurnalistskoyu diyalnistyu pracyuvav opernim dirigentom muzichnim kerivnikom emigrantskogo teatru Laterndl ta sekretarem Avstrijskogo centru U 1946 roci povernuvsya do Vidnya i stav kulturnim radnikom Komunistichnoyi partiyi Avstriyi Z 1949 roku Nepler pracyuvav u Shidnomu Berlini de togo zh roku bula zasnovana NDR Zberig avstrijske gromadyanstvo U 1957 roci perevedenij z KPA v Socialistichnu yedinu partiyu Nimechchini Vikladacka diyalnist u Berlini U 1950 roci Georg Nepler zasnuvav Berlinskij nimeckij muzichnij universitet stav jogo rektorom i ocholyuvav zaklad do 1959 roku V 1964 roci universitet perejmenuvali na Berlinsku vishu shkolu muziki imeni Gannsa Ajslera Jogo koncepciya bula spryamovana na pidgotovku muzikantiv i spivakiv novogo tipu yaki krim svoyeyi profesijnoyi kvalifikaciyi takozh povinni brati aktivnu uchast u suspilnomu zhitti Z 1959 po 1970 rik ocholyuvav Institut muzikoznavstva pri Berlinskomu universiteti imeni Gumboldtiv de zoseredivsya na rozvitku marksistsko oriyentovanogo vikladannya ta doslidzhen yak vidpovidi na burzhuazne muzikoznavstvo U 1964 roci Nepler stav dijsnim chlenom Akademiyi nauk NDR Georg Nepler pomer 14 sichnya 2003 roku v likarni Kepenik Zalishiv druzhinu Florens Nepler 1910 2011 urodzhenu Viles sina ta dvoh onukiv Nagorodi1960 Bronzovij orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu 1962 Nacionalna premiya NDR 1971 Prapor Praci 1976 Zolotij orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu 1981 Zolota zirka Druzhbi narodiv 1986 Pochesna zastibka do ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu v zolotiTvoriIstoriya muziki XIX stolittya Berlin 1961 Istoriya yak sposib rozuminnya muziki Pro teoriyu metod ta istoriyu muzichnoyi istoriografiyi Lejpcig 1977 2 ga pereglyanuta versiya 1982 Dumki pro muziku Vistupi doslidi ese recenziyi Berlin 1980 Karl Kraus chitaye Offenbaha Berlin 1984 Volfgang Amade Mocart Pidhodi Berlin 1991 Nove vidannya 2005 roku Mocart svogo i nashogo chasu Urivok z ostannogo rozdilu Volfgang Amadej Mocart Pidhodi V Mizh svitom Zhurnal kulturi vignannya ta oporu Tom 19 4 Viden lyutij 2003 r ISSN 1606 4321 stor 36 38 Vlada bez panuvannya Realizaciya mozhlivosti Kai Homilius Verlag Berlin 2004 ISBN 3 89706 651 3 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118830708 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227LiteraturaBernd Rainer Barth Knepler Georg In Wer war wer in der DDR 5 Ausgabe Band 1 Ch Links Berlin 2010 ISBN 978 3 86153 561 4 Susanne Blumesberger Michael Doppelhofer Gabriele Mauthe Handbuch osterreichischer Autorinnen und Autoren judischer Herkunft 18 bis 20 Jahrhundert Band 2 J R Hrsg von der Osterreichischen Nationalbibliothek Saur Munchen 2002 ISBN 3 598 11545 8 S 696 Oesterreichisches Musiklexikon Band 3 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 2004 ISBN 3 7001 3045 7 S 1081 Renate Gollner amp Gerhard Scheit bestunde Lieb und Bruderbund Georg Knepler zum Gedachtnis Ein Nachruf In Zwischenwelt Zeitschrift fur Kultur des Exils und des Widerstands Jg 19 Nr 4 Wien Februar 2003 ISSN 1606 4321 S 27 28 Gerhard Scheit Also Raunzen konnen die Englander uberhaupt nicht Aus einem Interview mit Georg Knepler uber Widerstand Antisemitismus und Exil gefuhrt von G Scheit am 2 und 3 Mai 1992 in Berlin Grunau In Zwischenwelt Zeitschrift fur Kultur des Exils und des Widerstands Jg 19 Nr 4 Wien Februar 2003 ISSN 1606 4321 S 28 35 Golan Gur The Other Marxism Georg Knepler and the Anthroplogy of Music In Musicologia Austriaca May 2016 Article Anne C Shreffler Berlin Walls Dahlhaus Knepler and Ideologies of Music History In Journal of Musicology Autumn 2003 Vol 20 No 4 S 498 525 Abstract englisch Gerhard Oberkofler Uber das musikwissenschaftliche Studium von Georg Knepler an der Wiener Universitat Eine archivalische Notiz zu seinem hundertsten Geburtstag Mitteilungen der Alfred Klahr Gesellschaft Nr 3 2006 Knepler Georg In Brockhaus Riemann Musiklexikon CD Rom Directmedia Publishing Berlin 2004 ISBN 3 89853 438 3 S 5488 Gerhard Oberkofler Manfred Mugrauer Georg Knepler Musikwissenschaftler und marxistischer Denker aus Wien StudienVerlag Wien Innsbruck 2014 ISBN 978 3 7065 5323 0 PosilannyaBibliografiya Georg Nepler Nimecka nacionalna biblioteka Georg Knepler im Lexikon verfolgter Musiker und Musikerinnen der NS Zeit LexM Peter H Feist Nekrolog der Leibniz Sozietat der Wissenschaften 2003 mit Bildnis Gunter Mayer Nachruf auf Georg Knepler In Kulturation 1 2003 Georg Knepler Vom Wunderkind zum Genie Wolfgang Amade Mozart zum 250 Geburtstag Grundzuge seiner musikalischen Begabung In Streifzuge 27 Januar 2006 Georg Knepler im O Ton im Online Archiv der Osterreichischen Mediathek Georg Knepler Archiv im Archiv der Akademie der Kunste Berlin

Дата публікації:
Топ