Ґегамський гірський хребет вірм Գեղամա լեռնաշղթա раніше також Ахманґан вірм Ահմանգան платоподібний вододіл басейнів озер

Ґегамський гірський хребет (вірм. Գեղամա լեռնաշղթա), раніше також Ахманґан (вірм. Ահմանգան) — платоподібний вододіл басейнів озера Севан — зі сходу, притоків річки Аракс і Раздан, Азат і Веді — з південного заходу і — з півдня. Середня висота Ґегамського гірського масиву — близько 2500 м. Хребет має вулканічне походження, включає велику кількість згаслих вулканів. Довжина хребта — 70 км, ширина — 48 км.

Ґегамський хребет вірм. Գեղամա լեռնաշղթա


Країна	Вірменія
Область	Котайк, Гегаркунік
Є частиною	Кавказькі гори, Малий Кавказ
Геологія	вулканічне поле
Довжина	70 км
Ширина	48 км
Найвища точка	Аждаак
- координати	40°12′ пн. ш. 44°57′ сх. д. / 40.200° пн. ш. 44.950° сх. д. / 40.200; 44.950
- висота	3597 м
Ґегамське пасмо на топографічній мапі Ґегамське пасмо на топографічній мапі
Ґегамський хребет у Вікісховищі

Назва

Гірське пасмо мало різні найменування, які давали місцеві вірмени і народи, що пізніше прийшли до Вірменії. Найстаріша відома назва — Ґегамські гори. Пасмо також відоме під назвами Ґегамський хребет, Ґегаркуняцькі гори або просто Ґегаркуняц (вірм. Գեղարքունյաց). Пізніші тюркомовні назви — Ахманґан чи Ахманкан і Ганли-Ґйол.

Назву Ґегамських гір пов'язують з ім'ям — правнука легендарного прабатька вірмен Айка.

Опис

Найвища точка вододілу — вулкан Аждахак, з висотою 3597 м над рівнем моря, розташований у північній половині хребта. У кратері вулкана утворилося озеро, яке протягом усього року живиться талими водами. Друга за висотою гора — Спітакасар, висотою 3560 м над рівнем моря.

Особливий інтерес у Гегамському хребті представляє озеро . Озеро розташоване на межі Котайкського і Гегаркунікського регіонів.

З хребта беруть початок річки Азат, Веди (басейн Араксу), Гаварагет, Аргічі, Бахтак, Шохвак, Цаккар, Лічк (басейн озера Севан).

Наскельні малюнки

Велику кількість малюнків, висічених на скелях, було виявлено в Гегамських горах, розташованих на рівні 2600-3200 м. Значна частина малюнків зображує людей в сценах полювання і битв, обробки землі, змагань і танців, а також міфологічні створіння — «вішапи» (дракони). Деякі наскельні малюнки відображають поклоніння материнству, предкам, героям, духам, родючості і часу. Зображені також географічні елементи: річки, озера, джерела, а також астрономічні тіла і явища: Сонце, Місяць, сузір'я, боліди, комети і блискавки.

Легенди

Південно-східні схили Гегамських гір перетинаються з овіяним легендами Хосровським лісом, оголошеним державним заповідником. За переказами, ліс має штучне походження — ліс був посаджений на сухому кам'янистому схилі в IV ст. за вказівкою вірменського царя Хосрова Котака, згодом запустили туди диких тварин.

Див. також

Гірські хребти Вірменії

Фото

Озеро на вершині Великого Аждаака

Джерела

Кочарян А. Е., Ширинян К. Г. Каталог верхнеплиоцен-четвертичных вулканов Армянской ССР. Том 2: Вулканы Гегамской и Варденисской вулканических областей. — Ереван, 1978.

Ресурси Інтернету

Вулкан Аждаак // Ереван. — 2005. — № 5. [ 3 травня 2014 у Wayback Machine.]
The Mystery of Azhdahak [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Вступ [ 13 березня 2012 у Wayback Machine.]
Міфи Аждаака — Геологія [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Наскельні Малюнки [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 17 січня 2015.
Зіарат. Велика Радянська Енциклопедія 1936^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Зіарат (або 3іарет), назва декількох вершин в Закавказзі. З них найбільш значні: 1) дві вершини на вулканічному нагір'ї Ахманґан до Зіарату від озера Гокчи — 3335 м і 3166 м; 2) в масиві Алагесу на Вірменському нагір'ї на південний схід від Ґюмрі — 3076 м; 3) у південній частині Карабаського хребта на південний схід від Шуші-2455 м.

[1] . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 17 січня 2015.

[2] Зіарат. Велика Радянська Енциклопедія 1936^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Зіарат (або 3іарет), назва декількох вершин в Закавказзі. З них найбільш значні: 1) дві вершини на вулканічному нагір'ї Ахманґан до Зіарату від озера Гокчи — 3335 м і 3166 м; 2) в масиві Алагесу на Вірменському нагір'ї на південний схід від Ґюмрі — 3076 м; 3) у південній частині Карабаського хребта на південний схід від Шуші-2455 м.