Гасто́н Галліма́р (фр. Gaston Gallimard, 18 січня 1881, Париж — 25 грудня 1975, Нейї-сюр-Сен) — французький видавець, засновник видавництва Gallimard.
Гастон Галлімар | |
---|---|
Gaston Gallimard | |
Ім'я при народженні | фр. Gaston Sébastien Gallimard[1] |
Народився | 18 січня 1881 Париж |
Помер | 25 грудня 1975 (94 роки) Нейї-сюр-Сен |
Поховання | Прессаньї-л'Оргеє |
Громадянство | Франція |
Діяльність | видавець, підприємець, перекладач |
Галузь | видавництво[d][2] |
Alma mater | Кондорсе |
Знання мов | французька[3] |
Членство | d (1975) |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
Діти | d |
|
Біографія
Гастон Галімар народився 18 січня 1881 року в Парижі в родині Поля Галлімара та Люсі Галлімар (до шлюбу Дюше). Гастон мав ще двох братів: Ремона та Жака. Поль Галлімар одержав великий спадок і став пристрасним бібліофілом. Він сам видав кілька невеликих книг у розкішному оформленні, займався поетичним перекладом (переклади Джона Кітса). Поль Галлімар товаришував з художником Огюстом Ренуаром.
Гастон Галлімар навчався в ліцеї Кондорсе, де потоваришував з майбутнім Нобелівським лауреатом з літератури Роже Мартен дю Гаром. 1898 року закінчив ліцей зі ступенем бакалавра, опісля працював секретарем французького драматурга Робера де Флера. Під час літньої відпустки у Бенервіль-сюр-Мер (Нижня Нормандія) познайомився з Марселем Прустом.
1910 року Гастон Галлімар очолив видавництво, створене при журналі La Nouvelle Revue française, який почав виходити з 1908 року.
З 1913 року Галлімар став адміністратором новоствореного театру «du Vieux-Colombier». 1917 року разом з театром на півроку виїхав у пропагандистське турне до США. 1919 року, після другого перебування у США, Галлімар вирішив створити зі свого видавництва повноцінне видавниче підприємство, незалежне від журналу. Так виникло акціонерне товариство «Librairie Gallimard», акціонером у якому був брат Гастона Галлімара Ремон.
З початком Другої світової війни Галлімар виїхав з Парижа на південь Франції та після Комп'єнського перемир'я 1940 року повернувся до столиці. Керівництво La Nouvelle Revue française він передав Дріє ла Рошелю, що мав відверто пронацистські погляди. Видавництво Галлімара на догоду німецькій окупаційній владі публікувало твори німецьких класиків та сучасних німецьких авторів, зокрема Ернста Юнгера. Водночас Гастон Галлімар дозволяв проводити в приміщенні видавництва зібрання підпільної газети «Lettres françaises», заснованої Жаком Декуром та Жаном Поланом.
Видавництву «Librairie Gallimard» вдалося уникнути економічних та персональних санкцій під час повоєнної кампанії «очищення» від колаборантів завдяки підтримці Альбера Камю, Андре Мальро та Жана Полана. З часом Галлімар розширив видавництво, придбавши 90 % видавництва Деноель у вдови Робера Деноеля та одержавши контроль над кількома іншими видавництвами.
1960 року разом з Альбером Камю в автомобільній катастрофі загинув небіж Гастона Галлімара Мішель Галлімар, який вважався його «духовним сином». 1968 року померла дружина. У наступні роки Гастон Галлімар поступово передав справи видавництва своєму синові Клоду.
25 грудня 1975 року Гастон Галлімар помер у Нейї-сюр-Сен. Завдяки клопотанням внука Антуана 2011 року в Парижі з'явилася вулиця Гастона Галлімара. Того самого року в Національній бібліотеці Франції розгорнули велику виставку, присвячену засновникові видавництва Галлімар.
Публікації
- Friedrich Hebbel, Judith, tragédie en cinq actes traduite de l'allemand par Gaston Gallimard & Pierre de Lanux. Paris, Éditions de la Nouvelle Revue française, 1911.
- «Il a inventé des auteurs, un public», En souvenir de René Julliard, Paris, René Julliard, 1963, p. 50.
Листування
- Jean Paulhan / Gaston Gallimard, Correspondance, édition établie, présentée et annotée par Laurence Brisset, Gallimard, 2011.
- Marcel Proust / Gaston Gallimard, Correspondance, édition établie, présentée et annotée par Pascal Fouché, Paris, Gallimard, 1989.
- Jacques Rivière / Gaston Gallimard, Correspondance 1911—1924, édition établie, présentée et annotée par Pierre-Edmond Robert avec la collaboration d'Alain Rivière, Paris, 1994.
Див. також
Примітки
- свідоцтво про народження — С. 30.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ausstellung 100 Jahre Gallimard [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Helmut Mayer in der FAZ, 29 березня 2011
Література
- Pierre Assouline: «Gaston Gallimard. Un demi-siècle d édition française». Gallimard, Paris 2006, .
- Catalogue Gallimard. 1911—2011, 1711 p.
- Gallimard. Un Siècle d'édition, Bibliothèque nationale de France / Gallimard, 2011.
- Alban Cerisier, Gallimard. Un éditeur à l'œuvre, Gallimard, 2011, coll. " Découvertes " N.569.
Посилання
- Коротка біографія німецькою мовою [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gasto n Gallima r fr Gaston Gallimard 18 sichnya 1881 Parizh 25 grudnya 1975 Nejyi syur Sen francuzkij vidavec zasnovnik vidavnictva Gallimard Gaston GallimarGaston GallimardIm ya pri narodzhennifr Gaston Sebastien Gallimard 1 Narodivsya18 sichnya 1881 1881 01 18 ParizhPomer25 grudnya 1975 1975 12 25 94 roki Nejyi syur SenPohovannyaPressanyi l OrgeyeGromadyanstvo FranciyaDiyalnistvidavec pidpriyemec perekladachGaluzvidavnictvo d 2 Alma materKondorseZnannya movfrancuzka 3 Chlenstvod 1975 BatkodBrati sestridDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGaston Galimar narodivsya 18 sichnya 1881 roku v Parizhi v rodini Polya Gallimara ta Lyusi Gallimar do shlyubu Dyushe Gaston mav she dvoh brativ Remona ta Zhaka Pol Gallimar oderzhav velikij spadok i stav pristrasnim bibliofilom Vin sam vidav kilka nevelikih knig u rozkishnomu oformlenni zajmavsya poetichnim perekladom perekladi Dzhona Kitsa Pol Gallimar tovarishuvav z hudozhnikom Ogyustom Renuarom Gaston Gallimar navchavsya v liceyi Kondorse de potovarishuvav z majbutnim Nobelivskim laureatom z literaturi Rozhe Marten dyu Garom 1898 roku zakinchiv licej zi stupenem bakalavra opislya pracyuvav sekretarem francuzkogo dramaturga Robera de Flera Pid chas litnoyi vidpustki u Benervil syur Mer Nizhnya Normandiya poznajomivsya z Marselem Prustom 1910 roku Gaston Gallimar ocholiv vidavnictvo stvorene pri zhurnali La Nouvelle Revue francaise yakij pochav vihoditi z 1908 roku Z 1913 roku Gallimar stav administratorom novostvorenogo teatru du Vieux Colombier 1917 roku razom z teatrom na pivroku viyihav u propagandistske turne do SShA 1919 roku pislya drugogo perebuvannya u SShA Gallimar virishiv stvoriti zi svogo vidavnictva povnocinne vidavniche pidpriyemstvo nezalezhne vid zhurnalu Tak viniklo akcionerne tovaristvo Librairie Gallimard akcionerom u yakomu buv brat Gastona Gallimara Remon Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Gallimar viyihav z Parizha na pivden Franciyi ta pislya Komp yenskogo peremir ya 1940 roku povernuvsya do stolici Kerivnictvo La Nouvelle Revue francaise vin peredav Driye la Roshelyu sho mav vidverto pronacistski poglyadi Vidavnictvo Gallimara na dogodu nimeckij okupacijnij vladi publikuvalo tvori nimeckih klasikiv ta suchasnih nimeckih avtoriv zokrema Ernsta Yungera Vodnochas Gaston Gallimar dozvolyav provoditi v primishenni vidavnictva zibrannya pidpilnoyi gazeti Lettres francaises zasnovanoyi Zhakom Dekurom ta Zhanom Polanom Vidavnictvu Librairie Gallimard vdalosya uniknuti ekonomichnih ta personalnih sankcij pid chas povoyennoyi kampaniyi ochishennya vid kolaborantiv zavdyaki pidtrimci Albera Kamyu Andre Malro ta Zhana Polana Z chasom Gallimar rozshiriv vidavnictvo pridbavshi 90 vidavnictva Denoel u vdovi Robera Denoelya ta oderzhavshi kontrol nad kilkoma inshimi vidavnictvami 1960 roku razom z Alberom Kamyu v avtomobilnij katastrofi zaginuv nebizh Gastona Gallimara Mishel Gallimar yakij vvazhavsya jogo duhovnim sinom 1968 roku pomerla druzhina U nastupni roki Gaston Gallimar postupovo peredav spravi vidavnictva svoyemu sinovi Klodu 25 grudnya 1975 roku Gaston Gallimar pomer u Nejyi syur Sen Zavdyaki klopotannyam vnuka Antuana 2011 roku v Parizhi z yavilasya vulicya Gastona Gallimara Togo samogo roku v Nacionalnij biblioteci Franciyi rozgornuli veliku vistavku prisvyachenu zasnovnikovi vidavnictva Gallimar PublikaciyiFriedrich Hebbel Judith tragedie en cinq actes traduite de l allemand par Gaston Gallimard amp Pierre de Lanux Paris Editions de la Nouvelle Revue francaise 1911 Il a invente des auteurs un public En souvenir de Rene Julliard Paris Rene Julliard 1963 p 50 Listuvannya Jean Paulhan Gaston Gallimard Correspondance edition etablie presentee et annotee par Laurence Brisset Gallimard 2011 Marcel Proust Gaston Gallimard Correspondance edition etablie presentee et annotee par Pascal Fouche Paris Gallimard 1989 Jacques Riviere Gaston Gallimard Correspondance 1911 1924 edition etablie presentee et annotee par Pierre Edmond Robert avec la collaboration d Alain Riviere Paris 1994 Div takozhGallimar vidavnictvo Primitkisvidoctvo pro narodzhennya S 30 d Track Q83900 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ausstellung 100 Jahre Gallimard 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Helmut Mayer in der FAZ 29 bereznya 2011LiteraturaPierre Assouline Gaston Gallimard Un demi siecle d edition francaise Gallimard Paris 2006 ISBN 978 2 07 033680 7 Catalogue Gallimard 1911 2011 1711 p Gallimard Un Siecle d edition Bibliotheque nationale de France Gallimard 2011 Alban Cerisier Gallimard Un editeur a l œuvre Gallimard 2011 coll Decouvertes N 569 PosilannyaKorotka biografiya nimeckoyu movoyu 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine