Ґархвалі або ґархвальці (також гаркхвалі, гархвальці) — народ, носій індоарійської мови Ґархвалі (мова).
Ґархвалі | |
---|---|
Ґархвалі | |
Кількість | ~ 1,8 млн осіб |
Ареал | Індія: штат Уттаракханд |
Близькі до: | кумаоні |
Мова | Ґархвалі |
Релігія | переважно індуїзм, незначні частини: християнство, буддизм |
Територія розселення і чисельність
Ґархвальці є жителями історичної області Ґархвал (тепер регіон Ґархвал — один з двох адміністративних регіонів індійського штату Уттаракханд).
Щодо чисельності народу ґархвалі ясності немає, адже у відповідній літературі існують значні розбіжності щодо чисельності етносу і носіїв мови ґархвалі. Радянський енциклопедичний довідник станом на кін. 1980-х наводить число представників етносу ґархвалі в межах 1,8 млн осіб.
Господарство
Основне традиційне заняття — орне богарне та іригаційне терасне землеробство.
Скотарство відіграє підсобну роль.
З етнічної історії
- Дивіться більш докладно: Ґархвал.
На початку ІІ тисячоліття н.е. гаркхвальці створили ряд відособлених самоуправних князівств, які у XIV столітті були об'єднані під владою правителя Адай Пала у королівстві Ґархвал і нащадки якого в цілому зберігали контроль до 1803 року, опираючись нападам сусідів, в першу чергу непальців.
1814 року регіон підпав під під британський контроль — частина (близько 60 %) було перетворено на округ Ґархвал у складі Об'єднаних провінцій Аґри і Ауда, а частина отримала незалежність у формі князівства Техрі.
З отриманням Індією незалежності (1947) князівство Техрі увійшло до складу новоствореної держави. Згодом уся історична область стала адміністративним регіоном Ґархвал у складі штату Уттар-Прадеш, а від 2000 року — штату Уттаракханд.
Культура
Зберігається кастовий поділ суспільства — кхаси-торгівці і доми—ремісники.
Чоловічий одяг — довгі сорочки і штани, обов'язкові жилет (зазвичай чорний або темний), пояс і шапочка (може бути темною або кольоровою).
Джерела
- Пахари // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 358 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garhvali abo garhvalci takozh garkhvali garhvalci narod nosij indoarijskoyi movi Garhvali mova GarhvaliGarhvaliKilkist 1 8 mln osibAreal Indiya shtat UttarakhandBlizki do kumaoniMovaGarhvaliReligiyaperevazhno induyizm neznachni chastini hristiyanstvo buddizmTeritoriya rozselennya i chiselnistGarhvalci ye zhitelyami istorichnoyi oblasti Garhval teper region Garhval odin z dvoh administrativnih regioniv indijskogo shtatu Uttarakhand Shodo chiselnosti narodu garhvali yasnosti nemaye adzhe u vidpovidnij literaturi isnuyut znachni rozbizhnosti shodo chiselnosti etnosu i nosiyiv movi garhvali Radyanskij enciklopedichnij dovidnik stanom na kin 1980 h navodit chislo predstavnikiv etnosu garhvali v mezhah 1 8 mln osib GospodarstvoOsnovne tradicijne zanyattya orne bogarne ta irigacijne terasne zemlerobstvo Skotarstvo vidigraye pidsobnu rol Z etnichnoyi istoriyiDivitsya bilsh dokladno Garhval Na pochatku II tisyacholittya n e garkhvalci stvorili ryad vidosoblenih samoupravnih knyazivstv yaki u XIV stolitti buli ob yednani pid vladoyu pravitelya Adaj Pala u korolivstvi Garhval i nashadki yakogo v cilomu zberigali kontrol do 1803 roku opirayuchis napadam susidiv v pershu chergu nepalciv 1814 roku region pidpav pid pid britanskij kontrol chastina blizko 60 bulo peretvoreno na okrug Garhval u skladi Ob yednanih provincij Agri i Auda a chastina otrimala nezalezhnist u formi knyazivstva Tehri Z otrimannyam Indiyeyu nezalezhnosti 1947 knyazivstvo Tehri uvijshlo do skladu novostvorenoyi derzhavi Zgodom usya istorichna oblast stala administrativnim regionom Garhval u skladi shtatu Uttar Pradesh a vid 2000 roku shtatu Uttarakhand KulturaZberigayetsya kastovij podil suspilstva khasi torgivci i domi remisniki Cholovichij odyag dovgi sorochki i shtani obov yazkovi zhilet zazvichaj chornij abo temnij poyas i shapochka mozhe buti temnoyu abo kolorovoyu DzherelaPahari Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 358 ros