Ящурка Нікольського (Eremias nikolskii) — представник роду Ящурок родини Справжні ящірки. Інша назва «киргизька ящурка».
Ящурка Нікольського | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Плазуни (Reptilia) |
Ряд: | Лускаті (Squamata) |
Родина: | Ящіркові (Lacertidae) |
Рід: | Ящурка (Eremias) |
Вид: | E. nikolskii |
Біноміальна назва | |
Eremias nikolskii Nikolsky, 1905 |
Опис
Довжина тулуба до 8 см, хвіст у 1,5 рази довше. Підочний щиток торкається краю рота. Лобоносовой зазвичай один, його довжина не перевищує ширину. Надочноямкові щитки не відокремлюються від лобового і лоботім'яних щитків. Навколо середини тулуба 45–59 лусок. Луска поверх хвоста гладенька або слабкоребріста. Навколо 9–10 хвостового кільця 23–31 лусочка. Стегнових пір — 12–20, рядки їх досягають колінного згину.
Молоді ящурки зверху сіруватого кольору з 5 вузькими чорними смужками на спині. Боки тулуба у світлих, розташованих рядками, рисочках і плямочках, контрастно виділяються на майже чорному фоні. У дорослих особин спинні смуги розпадаються на плями з рядами білуватих або зеленуватих «очок», найдобріше виражених з боків тулуба між передніми і задніми кінцівками. Черево білого або жовтуватого забарвлення. Низ хвоста і стегон жовтувато-охристий. Характер і ступінь контрастності тулубного малюнка помітно залежать від висоти мешкання ящурок у горах.
Спосіб життя
Полюбляє долини та ущелини гірських річок, щебенисті й глинисті ґрунти з розрідженою трав'янистої і чагарникової рослинністю, уламки скель. Місцями проникає також у зону деревоподібної арчи і у горіхово-плодове рідколісся. Основні місцеперебування лежать на висотах 950-3000 м над рівнем моря. Ховається у норах гризунів і порожнинах під камінням і корінням рослин. Здатна рити неглибокі нори у супіщаному ґрунті, які не перевищують 10–15 см у довжину. Точні терміни догляду, на зимівлю не встановлені, але відбувається це, мабуть, не раніше початку жовтня, оскільки активні особини спостерігалися на півночі Таджикистану 27 вересня. Після зимівлі в залежності від висоти проживання з'являються наприкінці березня — початку квітня. Харчується комахами, серед яких переважають жуки, саранові, мурашки, клопи. Місцями в порівняно великій кількості поїдає павуків.
Це яйцекладна ящірка. Статева зрілість настає на 2 році життя. Парування відбувається з кінця березня по червень, а єдина кладка — з другої половини травня по кінець червня. У кладці 3–5 яєць розміром 6–8 × 12–16 мм. Молоді ящурки довжиною до 2,5 см з'являються у липні-серпні.
Розповсюдження
Мешкає у горах системи Тянь-Шаню і північного Паміро-Алаю у межах Киргизії, Ферганської долини в Узбекистані і північному Таджикистані, на крайньому південному сході Казахстану ().
Джерела
- Словник зоологічної номенклатури (1927–1928): Факсимільне відтворення видань 1927–1928 рр. — К.: Наукова думка, 2005 р. — 186 с.
- Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yashurka Nikolskogo Eremias nikolskii predstavnik rodu Yashurok rodini Spravzhni yashirki Insha nazva kirgizka yashurka Yashurka Nikolskogo Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Rodina Yashirkovi Lacertidae Rid Yashurka Eremias Vid E nikolskii Binomialna nazva Eremias nikolskii Nikolsky 1905OpisDovzhina tuluba do 8 sm hvist u 1 5 razi dovshe Pidochnij shitok torkayetsya krayu rota Lobonosovoj zazvichaj odin jogo dovzhina ne perevishuye shirinu Nadochnoyamkovi shitki ne vidokremlyuyutsya vid lobovogo i lobotim yanih shitkiv Navkolo seredini tuluba 45 59 lusok Luska poverh hvosta gladenka abo slabkorebrista Navkolo 9 10 hvostovogo kilcya 23 31 lusochka Stegnovih pir 12 20 ryadki yih dosyagayut kolinnogo zginu Molodi yashurki zverhu siruvatogo koloru z 5 vuzkimi chornimi smuzhkami na spini Boki tuluba u svitlih roztashovanih ryadkami risochkah i plyamochkah kontrastno vidilyayutsya na majzhe chornomu foni U doroslih osobin spinni smugi rozpadayutsya na plyami z ryadami biluvatih abo zelenuvatih ochok najdobrishe virazhenih z bokiv tuluba mizh perednimi i zadnimi kincivkami Cherevo bilogo abo zhovtuvatogo zabarvlennya Niz hvosta i stegon zhovtuvato ohristij Harakter i stupin kontrastnosti tulubnogo malyunka pomitno zalezhat vid visoti meshkannya yashurok u gorah Sposib zhittyaPolyublyaye dolini ta ushelini girskih richok shebenisti j glinisti grunti z rozridzhenoyu trav yanistoyi i chagarnikovoyi roslinnistyu ulamki skel Miscyami pronikaye takozh u zonu derevopodibnoyi archi i u gorihovo plodove ridkolissya Osnovni misceperebuvannya lezhat na visotah 950 3000 m nad rivnem morya Hovayetsya u norah grizuniv i porozhninah pid kaminnyam i korinnyam roslin Zdatna riti negliboki nori u supishanomu grunti yaki ne perevishuyut 10 15 sm u dovzhinu Tochni termini doglyadu na zimivlyu ne vstanovleni ale vidbuvayetsya ce mabut ne ranishe pochatku zhovtnya oskilki aktivni osobini sposterigalisya na pivnochi Tadzhikistanu 27 veresnya Pislya zimivli v zalezhnosti vid visoti prozhivannya z yavlyayutsya naprikinci bereznya pochatku kvitnya Harchuyetsya komahami sered yakih perevazhayut zhuki saranovi murashki klopi Miscyami v porivnyano velikij kilkosti poyidaye pavukiv Ce yajcekladna yashirka Stateva zrilist nastaye na 2 roci zhittya Paruvannya vidbuvayetsya z kincya bereznya po cherven a yedina kladka z drugoyi polovini travnya po kinec chervnya U kladci 3 5 yayec rozmirom 6 8 12 16 mm Molodi yashurki dovzhinoyu do 2 5 sm z yavlyayutsya u lipni serpni RozpovsyudzhennyaMeshkaye u gorah sistemi Tyan Shanyu i pivnichnogo Pamiro Alayu u mezhah Kirgiziyi Ferganskoyi dolini v Uzbekistani i pivnichnomu Tadzhikistani na krajnomu pivdennomu shodi Kazahstanu DzherelaSlovnik zoologichnoyi nomenklaturi 1927 1928 Faksimilne vidtvorennya vidan 1927 1928 rr K Naukova dumka 2005 r 186 s Biologiya Navch posib A O Slyusaryev O V Samsonov V M Muhin ta in Za red ta per z ros V O Motuznogo 3 ye vid vipr i dopov K Visha shk 2002 622 s il Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002