Яг'я Магомет Гамід ад-Дін (араб. يحيى بن محمد حميد الدين 18 червня 1869 — 17 лютого 1948) — зейдитський імам Ємену, правитель незалежного Єменського королівства (північна частина сучасного Ємену).
Яг'я Магомет Гамід ад-Дін араб. يحيى بن محمد حميد الدين | ||
| ||
---|---|---|
1904 — 1948 | ||
Попередник: | Мухаммед бін Ях'я Гамід ад-Дін | |
Наступник: | Ахмад бін Ях'я | |
Народження: | 18 червня 1869 Сана | |
Смерть: | 17 лютого 1948 (78 років) Сана, Ємен | |
Поховання: | Q12209534? | |
Національність: | Араб | |
Країна: | Єменське Мутаваккілітське Королівство | |
Релігія: | Іслам шиїтського спрямування | |
Рід: | Рассіди | |
Батько: | Мухаммед бін Ях'я Гамід ад-Дін | |
Діти: | Ахмад бін Ях'я, Q16124624?, d і d[1] | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Ставши імамом 1904 року після смерті свого батька, імама Мухаммеда бін Ях'я Гамід ад-Діна, Ях'я підбурив повстання місцевих племен проти Османської імперії. 20 квітня 1905 року загони під його керівництвом зуміли захопити найбільше місто регіону Сану й утримували його упродовж шести місяців. Незважаючи на певні успіхи, турецькі війська так і не змогли остаточно придушити те повстання, й 27 жовтня 1911 року Ях'я уклав угоду з турецьким султаном, яка надала частині османського Ємену внутрішню автономію. 22 вересня 1913 року угоду було підтверджено спеціальним фірманом султана.
Після поразки Османської імперії у Першій світовій війні Ях'я проголосив незалежність країни (30 жовтня 1918). 14 жовтня він зі своїми загонами вступив до Сани, а за три дні проголосив себе королем Ємену. При цьому він намагався залучити на свій бік усіх колишніх османських чиновників, які погоджувались присягнути йому на вірність. 1919 року зусиллями імама було створено королівську армію.
1919 року Ях'я Мухаммед Гамід ад-Дін остаточно розірвав васальні відносини з Туреччиною. Держава Ях'я, що на той час розміщувалась на території єменського високогір'я, стала центром об'єднувального руху єменських племен. Імам також розгорнув активну кампанію зі зміцнення єменської державності, об'єднавши племена північного Ємену та придушуючи повстання сепаратистів у 1922—1923 роках, а також провадив політику щодо міжнародного визнання Ємену. 1925 року була звільнена Ходейда й решта території Тіхами.
Першим міжнародним договором незалежного Ємену став договір Єменського королівства з Італією, підписаний 1926 року в Сані.
1934 року стався військовий конфлікт між Єменом та Саудівською Аравією, причиною якого стали спірні території. Армія імама була розбита, і йому довелось відмовитись від претензій на розширення території королівства.
У внутрішній політиці Ях'я намагався зміцнити свою абсолютну владу, що була одночасно і світською, і духовною. Маючи 14 синів, він призначав їх керівниками різних відомств країни, щоб краще контролювати справи. Незважаючи на підтримку фактично феодальних порядків і культурну ізоляцію від зовнішнього світу, Ях'я сприяв певній модернізації країни: за його правління кількох єменців було вперше відряджено за кордон на навчання, за нього ж з'явились перші торгові компанії в Ємені. У зовнішній політиці імам дотримувався нейтралітету й антизахідних настроїв. 1945 року імам підтримав створення Ліги арабських держав.
Ях'я Мухаммед Гамід ад-Дін був застрелений найманим убивцею 17 лютого 1948 року в результаті змови.
Примітки
- http://b-ys.org.uk/journal/obituaries/hamid-al-din-prince-al-hassan-bin-yahya
- Ємен // Радянська історична енциклопедія у 16 томах. — Т. 6 (Индра — Каракас). — С. 730.
- Єменська Республіка та її міста. М. 2006, стор. 41—44
Література
- Kerstin Hünefeld (2010). Imam Yahya Hamid ad-Din und die Juden in Sana'a (1904—1948). Die Dimension von Schutz (Dhimma) in den Dokumenten der Sammlung des Rabbi Salim b. Said al-Jamal. Klaus Schwarz Verlag Berlin.
- Стаття у ВРЕ[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yag ya Magomet Gamid ad Din arab يحيى بن محمد حميد الدين 18 chervnya 1869 17 lyutogo 1948 zejditskij imam Yemenu pravitel nezalezhnogo Yemenskogo korolivstva pivnichna chastina suchasnogo Yemenu Yag ya Magomet Gamid ad Din arab يحيى بن محمد حميد الدين Yag ya Magomet Gamid ad DinImam Yemenu1904 1948Poperednik Muhammed bin Yah ya Gamid ad DinNastupnik Ahmad bin Yah ya Narodzhennya 18 chervnya 1869 1869 06 18 SanaSmert 17 lyutogo 1948 1948 02 17 78 rokiv Sana YemenPohovannya Q12209534 Nacionalnist ArabKrayina Yemenske Mutavakkilitske KorolivstvoReligiya Islam shiyitskogo spryamuvannyaRid RassidiBatko Muhammed bin Yah ya Gamid ad DinDiti Ahmad bin Yah ya Q16124624 d i d 1 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisStavshi imamom 1904 roku pislya smerti svogo batka imama Muhammeda bin Yah ya Gamid ad Dina Yah ya pidburiv povstannya miscevih plemen proti Osmanskoyi imperiyi 20 kvitnya 1905 roku zagoni pid jogo kerivnictvom zumili zahopiti najbilshe misto regionu Sanu j utrimuvali jogo uprodovzh shesti misyaciv Nezvazhayuchi na pevni uspihi turecki vijska tak i ne zmogli ostatochno pridushiti te povstannya j 27 zhovtnya 1911 roku Yah ya uklav ugodu z tureckim sultanom yaka nadala chastini osmanskogo Yemenu vnutrishnyu avtonomiyu 22 veresnya 1913 roku ugodu bulo pidtverdzheno specialnim firmanom sultana Pislya porazki Osmanskoyi imperiyi u Pershij svitovij vijni Yah ya progolosiv nezalezhnist krayini 30 zhovtnya 1918 14 zhovtnya vin zi svoyimi zagonami vstupiv do Sani a za tri dni progolosiv sebe korolem Yemenu Pri comu vin namagavsya zaluchiti na svij bik usih kolishnih osmanskih chinovnikiv yaki pogodzhuvalis prisyagnuti jomu na virnist 1919 roku zusillyami imama bulo stvoreno korolivsku armiyu 1919 roku Yah ya Muhammed Gamid ad Din ostatochno rozirvav vasalni vidnosini z Turechchinoyu Derzhava Yah ya sho na toj chas rozmishuvalas na teritoriyi yemenskogo visokogir ya stala centrom ob yednuvalnogo ruhu yemenskih plemen Imam takozh rozgornuv aktivnu kampaniyu zi zmicnennya yemenskoyi derzhavnosti ob yednavshi plemena pivnichnogo Yemenu ta pridushuyuchi povstannya separatistiv u 1922 1923 rokah a takozh provadiv politiku shodo mizhnarodnogo viznannya Yemenu 1925 roku bula zvilnena Hodejda j reshta teritoriyi Tihami Pershim mizhnarodnim dogovorom nezalezhnogo Yemenu stav dogovir Yemenskogo korolivstva z Italiyeyu pidpisanij 1926 roku v Sani 1934 roku stavsya vijskovij konflikt mizh Yemenom ta Saudivskoyu Araviyeyu prichinoyu yakogo stali spirni teritoriyi Armiya imama bula rozbita i jomu dovelos vidmovitis vid pretenzij na rozshirennya teritoriyi korolivstva U vnutrishnij politici Yah ya namagavsya zmicniti svoyu absolyutnu vladu sho bula odnochasno i svitskoyu i duhovnoyu Mayuchi 14 siniv vin priznachav yih kerivnikami riznih vidomstv krayini shob krashe kontrolyuvati spravi Nezvazhayuchi na pidtrimku faktichno feodalnih poryadkiv i kulturnu izolyaciyu vid zovnishnogo svitu Yah ya spriyav pevnij modernizaciyi krayini za jogo pravlinnya kilkoh yemenciv bulo vpershe vidryadzheno za kordon na navchannya za nogo zh z yavilis pershi torgovi kompaniyi v Yemeni U zovnishnij politici imam dotrimuvavsya nejtralitetu j antizahidnih nastroyiv 1945 roku imam pidtrimav stvorennya Ligi arabskih derzhav Yah ya Muhammed Gamid ad Din buv zastrelenij najmanim ubivceyu 17 lyutogo 1948 roku v rezultati zmovi Primitkihttp b ys org uk journal obituaries hamid al din prince al hassan bin yahya Yemen Radyanska istorichna enciklopediya u 16 tomah T 6 Indra Karakas S 730 Yemenska Respublika ta yiyi mista M 2006 stor 41 44LiteraturaKerstin Hunefeld 2010 Imam Yahya Hamid ad Din und die Juden in Sana a 1904 1948 Die Dimension von Schutz Dhimma in den Dokumenten der Sammlung des Rabbi Salim b Said al Jamal Klaus Schwarz Verlag Berlin ISBN 978 3 87997 369 9 Stattya u VRE nedostupne posilannya z serpnya 2019