Яросла́вка — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 2017 центр сільської ради. Територія старостинського округу розташована в західній частині району й межує з Київською областю.
село Ярославка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Громада | Бобровицька міська громада |
Облікова картка | Ярославка |
Основні дані | |
Засноване | 1198 |
Населення | ▼ 676 (01.01.2019) |
Площа | 8,07 км² |
Густота населення | 85,77 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17423 |
Телефонний код | +380 4632 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°39′37″ пн. ш. 31°18′13″ сх. д. / 50.66028° пн. ш. 31.30361° сх. д.Координати: 50°39′37″ пн. ш. 31°18′13″ сх. д. / 50.66028° пн. ш. 31.30361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 116 м |
Відстань до обласного центру | 111 км |
Відстань до районного центру | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46 |
Карта | |
Ярославка | |
Ярославка | |
Мапа | |
Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 10 км, до обласного центру — 111 км. На честь села названо залізничну зупинну платформу Ярославка (1974, колишня назва — «Листочок»).
Життя громади
2016 року відкрито дитсадок «Колосок» та видано книгу «Ярославка від роду до роду».
2018 року в рамках всеукраїнської акції «Никто не забыт», ініційованої телеканалом «Інтер», було відновлено Пам'ятний знак воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Населення
2015 року в Ярославській сільраді мешкали 888 осіб, наприкінці 2017 — 691 особа, дітей — 95, пенсіонерів — 231.
Історія
Поблизу Ярославки виявлено кургани ІІ-І тисячоліття до н. е.
Село було засновано у 1196 році. Назва села походить від імені його засновника — чернігівського князя Ярослава, який правив у 1177–1198 роках. На території села є рештки поселення «Княже дворище» (ХІІ-ХІІІ ст.). Народні перекази стверджують, що саме тут колись стояв княжий палац і княжий хутір. Палац знаходився на підвищенні, а коло нього розташовувалося невелике озеро, відоме пізніше як Кирилишні болота. З північного та південного заходу тягнулися непрохідні густі ліси, а на сході та південному сході розкинувся широкий родючий степ.
В урочищі «Княжого дворища» жителі Ярославки в різні часи знаходили історичні артефакти: шматки тонкої квадратної цегли, кінські підкови, довгі списи, уламки широких мечей, залізні речі, схожі на кухарські пательні. Козак села Ярославки Шморгун Петро Омелянович в 1873 році засвідчив знахідку широкого двосічного меча під час орання землі.
Згідно з літописом, в 1196 році князь Ярослав дізнався, що Всеволод Суздальський і Давид захопили вятські міста. Це змусило його зайнятися обороною своїх земель. Головною загрозою для себе він вважав Рюрика, Київського князя, який був союзником Всеволода. Саме в цей час для протидії Київському князю були укріплені «городки» Басані та Ярославки.
В 3-х верстах від Ярославки біля шляху на Остер розкинулось урочище Калинів Кущ. В княжі часи його вкривав будівельний ліс. Мешканці Ярославки були певні, що під час монгольської навали жителі села сховали тут, в густих хащах, своє майно. Такі чутки приманювали шукачів скарбів, які розривали старовинні могули поблизу урочища. В 19-у столітті селяни використовували Калинів Кущ для випасу худоби.
Польська люстрація Остерського староства 1628 р. згадує село Jarosławke, 1636 р. — Jarosławska.
Згідно з Генеральним слідством про маєтності Київського полку до початку XVIII ст. Ярославка входила до складу Бобровицької сотні Київського полку і була власністю гетьманів. Змѣнникъ Мазепа заволодів ним, пізніше ним володіла його мати ігуменя Марія Магдалина, а потім — гетьман Іван Скоропадський. У 1713 році Скоропадський своїм універсалом «несправедливо» (по 10 пункту) віддав Ярославку Києво-Видубицькому монастирю, однак самого документу не знайшлося.. У 1715 році ігумен монастиря Лаврентій Горка віддав у оренду шинок у Ярославці літківському єврею Леську на рік за 300 золотих. Ярославським підданим заборонялося для проведення значних заходів купувати горілку в інших місцях, а за порушення вони мали сплатити штраф. Натомість шинкар мав робити знижки в окремих випадках. У 1716 році трапилася суперечка за сіно, кошене у степу біля Чорного кургану між Озерянами та Ярославкою. Майбутній переяславський полковник Василь Танський, брат київського полковника Антона Танського, дозволив через озерянського старосту бобровицькому сотнику Костянтину Косташу скосити сіно для свого маєтку в Озерянах. Іван Скоропадський у листі Лаврентію Горці та в окремому універсалі розпорядився повернути сіно в Ярославку, підтвердив належність поля, обмеженого Чорним курганом, Басанським шляхом та доріжкою від Бобровиці до Ярославки, наказав, або ярославські селяни та підсусідки не записувалися в козаки, але не підтвердив володіння монастирем греблі на річці Смердлику. Цього ж року вдова Леська Тумка подарувала гай на березі над річкою нижче Шаповалового млина священику Ярославки ієрею Олексію за поминання небіжчика. Священик за певні гроші віддав гай монастирю. У купчій згадано поіменно деяких жителів села. У 1726 році в селі Ерославка 68 дворів (1729 року в селі Ярославка — 53 двори) належали монастирю. Тут було створено економію з двох фруктових садів, ставу, водяного млина і винокурні. В селі була поштова станція, яку охороняли солдати Новгородського солдатського полку, в центрі села церква, а на околиці — монастирське дворище.
У 1738 році в Ярославці з'явився самозванець, що видавав себе за сина Петра І Олексія Петровича. Ним виявився наймит басанського сотника Іван Петрович Миницький. Самозванця підтримав місцевий священик Гаврило Могила. 7 жовтня обох було привселюдно жорстоко страчено в Ярославці. Загалом по справі було страчено 11 осіб.
Ярославський храм Покрови Пресвятої Богородиці відомий з 1713 року. Він стояв на «козацькій стороні старої частини Ярославки». Священник Трохим Слодницький прийшов на службу до цього храму в 1739 році. Його внук Андрій Золотницький (1773—1855) свідчив, що церква була дерев'яною і маленькою, мала 3 куполи й один престол. Вже в той час вона була дуже старою. В 1713 році священником був Андрій Юзефович.
В 1740 році храм розібрали, оскільки він був сильно зношений і старий. Нову церкву збудували в іншому місці —в кінці села на старовинному сільському кладовищі. Храм цей був з одним куполом і одним престолом; дуже маленький і тісний, з критою галереєю навколо. Однак в 1798 році один з жителів Ярославки прем'єр-майор Гнат Матвійович Шум переконав громаду в необхідності побудови нового храму, більшого за розміром. Оскільки коштів на будівництво у парафіян небуло, він пообіцяв допомагати грошима й іншими засобами. 2 червня (ст.стиль) 1799 року дозвіл на побудову нової церкви був отриманий. Стару ж тісну церкву продали в містечко Бровари Остерського повіту за 300 рублів. Будівництво очолив разом з Гнатом Шумом священник Трохим Слоднецький, близький родич бувшого в 1753 році настоятелем Видубицького монастиря архімандрита Леонтія Злотницького.
Село було центром Ярославської волості Козелецького повіту.
За даними 1859 року населення села становило 2440 осіб на 362 двори. Серед них — 1182 чоловіка та 1258 жінок. Ярославка — село казачье и владѣльческое, при протокѣ Смердликѣ. У селі були православна церква та сільське приходське народне училище, відкрите у 1856 році..
У 1866 році школа, на відміну від більшості шкіл повіту, підпорядковувалася Палаті Державного Майна, а не Чернігівській єпархії. У ній навчалися 44 хлопця та 17 дівчат віком 7-12 років. Під школу коштом громади було виділено окремий будинок. Учителем був священик Андрій Муравський, якого було відзначено за свої здібності та старанність у викладанні. Окремої платні за викладання вчителю не надавалося. Станом на 1890 рік школа мала 2 класні кімнати, розраховані на 82 учні кожна. Попечитель: Ігнатій Бондар. Законовчитель: священник Григорій Рожалін. Вчитель: Петро Буримов. Вчителька: Марія Муравська. Її попередник Василь Трощановський пішов з посади за власним бажанням. Законовчитель священник Андрій Муравський був звільнений по розпорядженню єпархіального начальства. Кількість учнів на 1 січня 1889 року: 58 хлопчиків, 6 дівчат. Кількість учнів на 1 січня 1890 року: 77 хлопчиків, 8 дівчат. При цьому хлопчиків шкільного віку в селі налічувалося 260 осіб, школа ж розрахована на 164 учні.
У селі в 1866 році було 362 двори і проживало 2440 жителів. Діяло парафіяльне училище.
В 1868 році земство звернуло увагу на значне розповсюдження сифілісу в повіті і в Ярославці в тому числі: «Сифилис, как оказалось, распространен по целому уезду в большей или меньшей степени; в некоторых местах, как Ярославке, Казацком, он сильно распространен и надобно неустанно здесь действовать для того, чтобы польза от его лечения оказалась заметною.»
В 1889 році в селі діяло обовїязкове страхування нерухомого майна. «Нормальна» оцінка коштувала 30 рублів за хату і 15 рублів за всі «холодные постройки». «Особлива» оцінка коштувала 500 рублів за всі будівлі одного двору.
Протягом 1889 року селом прокотилося 4 пожежі: 5 січня (1 двір постраждав), 31 березня (2 двори постраждало), 24 квітня (1 двір постраждав), 13-14 серпня (8 дворів постраждало).
У 1892 році Козелецьке земство відкрило Ярославську лікарню. Однак через 8 років вона вже потребувала значного ремонту. Необхідно було капітально відремонтувати старий сарай, влаштувати нові погреби і льодовик, перекласти 2 печі, влаштувати ґанок з боку подвір'я і відремонтувати штукатурку як самої лікарні, так і інфекційного відділення. Планувалося також прокласти водопровід. В 1909 році влада збільшила ассигнування коштів на закупівлю медикаментів у зв'язку з приєднанням до Ярославської лікарні Ядловського пункту. Лікарня закупила великий мідний самовар, канцелярську лампу, і провела ремонт: відремонтувала старий сарай, змінила водопровідні труби новими оцинкованими, облаштувала водяний клозет і яму для відводу нечистот. Був встановлений вентилятор в стелі лікарняного коридору.
У 1895 році в Тобольській губернії переселенцями з Ярославської волості було засновано Ярославку.
За переписом 1897 року в селі мешкали 3583 особи, серед них — 1751 чоловік та 1832 жінки. Православними себе назвали 3507.
Побудовано дерев'яну православну Покровську церкву. Будівництво почалося ще у 1713 році. Потім церкву заново перебудовували двічі (у 1799 р. та 1901 р.). З 1932 р. приміщення церкви використовувалося як зерносховище. Після війни і до 1963 р. діяла церква, але пізніше було переобладнано під Будинок культури. Наразі приміщення знову використовується як церва.
У 1897 році — 701 двір, 4075 жителів.
У 1899 році служитель Ярославської лікарні Євтопій Шеченко був премійований за сумлінну і довголітню працю на сумму 10 рублів. В той же час вчитель Ярославської школи Яків Аніщенко виклопотав в нагороду за 25-річну службу на своїй посаді грошову допомогу в 100 рублів щорічно для виховання своїх дітей до тих пір, поки в тому буде потреба.
1910-го року Козелецька земська управа зачинила Ярославську земську школу, і на її місці відкрила 2 комплекта (тобто на 2 парралельні класи) школи в окремих приміщеннях. Для навчання молоді школа мала: глобус, 6 карт, 10 таблиць і 1 лінійка. Для користування викладачами були наявні посібники: 2 для диктантів, 150 хрестоматій, 75 задачників і 4 методички. 120 підручників було призначено для користування малоімущими учнями. Шкільна бібліотека налічувала 530 книг.
Під час найбільшої кількості учнів поділ за станом | Під час найбільшої кількості учнів поділ за віросповіданням | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Стать | Дворянство | Духовенство | Селяни й козаки | Міщани | Православні | Євреї |
Хлопчики | 1 | 106 | 2 | 107 | 2 | |
Дівчата | 1 | 27 | 2 | 27 | 3 |
Рік заснування 1876. Попечитель Кринська Є. І. | Вік | Звідки родом | Сімейне положення | Освіта | Срок служби | Система викладання |
---|---|---|---|---|---|---|
Законовчитель священник Цукровський В. | 49 | Чернігівська губернія | Одружений | Духовна семінарія | 23 | Кожен викладач веде свій клас до випуску |
Вчитель Аніщенко Я. М. | 54 | Чернігівська губернія | Одружений | Прогімназія | 35 | |
2-га вчителька Аніщенко М. Я. | 23 | Козелецький повіт | ДІвиця | Гімназія | 3 | |
3-я вчителька Стратонович Є. М. | 20 | Козелецький повіт | ДІвиця | Єпархіальне училище | 2 |
Дата відкриття | Завідувач | Бібліотекар | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Прізвище | З якого часу | Стан | Суспільне положення | Освіта | Заняття | ||
16.10.1905 | Священник В.Цукровський | Я. М. Аніщенко | 01.11.1898 | Почесний громадянин | Народний вчитель | Закінчив міськ. училище | Вчитель |
В 1911 році завершено вимощування каменем дороги в Ярославці.
У 1912 році в селі діє земська школа, лікарня та церковнопарафіяльна школа (з 1914 р. — чотирикласна).
Радянську владу було встановлено у січні 1918 р.
Протягом 1919-1921 років у районі проти денікінців та більшовиків воював повстанський загін уродженця села отамана Демида Ромашки (до 3 тисяч бійців).
В часи УНР в селі діяла філія товариства «Просвіта» та рух «Вільне козацтво».
У 1919—1924 Чернігівське губернське статистичне бюро склало список населених пунктів губернії. Згідно з податковими списками у 1923 році в селі було 899 господарств, у яких мешкало 4314 людей. У селі була сільрада, до якої також належали хутори Куст (3 господарства, 12 людей, 2,5 версти від сільради) та Попова Гребля (11 господарств, 59 людей, 3 версти від сільради). До районного центру Бобровиця, що тоді підпорядковувався Ніжинській окрузі, вела ґрунтова дорога довжиною 12 верст. У селі був телефон, але не було ні школи, ні клубу, ярмарки не проводились. Найближча залізнична станція — Бобровиця (12 верст).
З 1939 року почала діяти середня школа, бібліотека з хатою-читальнею, клуб, аптека, пожежна команда, утворено колгосп «За комунізм» (спеціалізація — зернові і цукровий буряк).
Село було радіофіковане у 1954 р. та електрофіковане — 1956 р. Тоді ж було споруджено власну електростанцію.
1967 року встановлено Обеліск в пам'ять про воїнів-односельців (750 осіб), які полягли під час Другої світової війни.
У 1980 році при Будинку культури (розрахований на 430 місць) розпочинає діяти жіночий самодіяльний ансамбль «Ярославна».
Уродженці села
- Березовська Павлина Леонідівна (1925 — 2007) — українська журналістка, учасниця підпілля на Чернігівщині в час Німецько-радянської війни, співавторка книжки «Двічі страчені-вічно живі».
- Золотницький Володимир Трохимович (1741 — після 1796) — український філософ та конституоналіст.
- Клименко Пилип Васильович (1887—1955) — український історик, архівознавець, джерелознавець.
- Коваль Юрій Миколайович (1980—2014) — солдат Збройних сил України, загинув під Луганськом.
- Крамаренко Б. С. — кавалер трьох орденів Слави.
- Норенко Андрій Петрович (1980—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Приседько Владислав Леонідович — відомий український картограф, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Ромашка Демид Остапович — повстанський отаман 1919—1920 років.
- Шевенок Д. Я. — Герой Радянського Союзу.
- Хуторний Юрій Миколайович (1981—2014) — солдат, військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське на Чернігівщині). Загинув у бою під Іловайськом.
Джерела
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- Василь Круглик. Ярославка від роду до роду. — Чернігів: Десна Поліграф, 2016. — 271 с.
- . Наш полк. Победа. Одна на всех (рос.). Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвою2017-OTH
не вказано текст - . Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
- Александровичъ М. Н. Остерскій уъезд: историческое описаніе. Ч. 1.: До окончанія смутъ въ Восточной Украинъ (1669 г.). — 1881. — с. 88, 102. http://libkor.com.ua/frm/download.php?part=1&id=123 [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — с. 343.
- Н. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 38, 60. https://archive.today/20130417212847/ksm-m.ucoz.ru/load/zhurnaly_i_sborniki/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca_kniga_7/45-1-0-798
- Протоієрей Юрій Мицик, І. Ю. Тарасенко. З джерел до історії Свято-Михайлівського Видубицького монастиря початку XVIII ст. // Труди Київської Духовної Академії: богословсько-історичний збірник Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату. — 2014. — # 14. — с. 204-214. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- о. Юрій Мицик, Інна Тарасенко. З нових документів до історії Сіверщини (друга половина XVII — XVIII ст.) (частина 4) // Сіверянський літопис, 2016, № 5 (131), с. 81-83. [ 23 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Олег Усенко. Иван, испугавший Анну // Родина, 2008, № 11, с. 55–57. http://olegusenko1965.narod.ru/olderfiles/1/109_Ivan_ispugavshii_Annu.pdf [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 21 липня 2015.
- Памятная книжка Кіевскаго Учебнаго Округа на 1901 годъ. Часть IV. Черниговская губернія. — Кіевъ, 1901. — с. 46. http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/The_memorial_book_p.pdf [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 7 січня 2016.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1889-1890.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1889-1890.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1889-1890.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1889-1890.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1867-1868.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1889-1890.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1889-1890.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1900-1901.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1909-1910.
- Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — с. 268.
- Труды Черниговской губернской архивной комиссіи (1906—1908). Выпускъ седьмой. Приложенія. — с. 14.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1899-1900.
- Журналы Козелецкого уездного земского собрания 1899-1900.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2020.
- Україна Incognita. Події 1917-1918 років у рідному селі Павла Тичини.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- О. В. Юркова. КЛИМЕНКО Пилип Васильович // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком. — К.: «Наукова думка», 2007. — 528 с. http://www.history.org.ua/index.php?termin=Klymenko_P [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Корисні посилання
У Вікісловнику є сторінка Ярославка. |
- Ярославка и Старая Басань // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 215-247. [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Ярославка и Старая Басань // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1872. Прибавленія. — с. 108—118 (№ 6, 15 марта). [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Ярославка и Старая Басань (Продолженіе) // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1872. Прибавленія. — с. 126—148 (№ 7, 1 апреля). [ 13 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі. [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yaroslavka Yarosla vka selo v Ukrayini u Bobrovickij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Do 2017 centr silskoyi radi Teritoriya starostinskogo okrugu roztashovana v zahidnij chastini rajonu j mezhuye z Kiyivskoyu oblastyu selo Yaroslavka Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Bobrovicka miska gromada Oblikova kartka Yaroslavka Osnovni dani Zasnovane 1198 Naselennya 676 01 01 2019 Plosha 8 07 km Gustota naselennya 85 77 osib km Poshtovij indeks 17423 Telefonnij kod 380 4632 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 39 37 pn sh 31 18 13 sh d 50 66028 pn sh 31 30361 sh d 50 66028 31 30361 Koordinati 50 39 37 pn sh 31 18 13 sh d 50 66028 pn sh 31 30361 sh d 50 66028 31 30361 Serednya visota nad rivnem morya 116 m Vidstan do oblasnogo centru 111 km Vidstan do rajonnogo centru 10 km Misceva vlada Adresa radi 17400 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bobrovicya vul Nezalezhnosti 46 Karta Yaroslavka Yaroslavka Mapa Vidstan do rajonnogo centru avtomobilnimi shlyahami 10 km do oblasnogo centru 111 km Na chest sela nazvano zaliznichnu zupinnu platformu Yaroslavka 1974 kolishnya nazva Listochok Zhittya gromadi2016 roku vidkrito ditsadok Kolosok ta vidano knigu Yaroslavka vid rodu do rodu 2018 roku v ramkah vseukrayinskoyi akciyi Nikto ne zabyt inicijovanoyi telekanalom Inter bulo vidnovleno Pam yatnij znak voyinam odnoselcyam yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Naselennya2015 roku v Yaroslavskij silradi meshkali 888 osib naprikinci 2017 691 osoba ditej 95 pensioneriv 231 IstoriyaPoblizu Yaroslavki viyavleno kurgani II I tisyacholittya do n e Selo bulo zasnovano u 1196 roci Nazva sela pohodit vid imeni jogo zasnovnika chernigivskogo knyazya Yaroslava yakij praviv u 1177 1198 rokah Na teritoriyi sela ye reshtki poselennya Knyazhe dvorishe HII HIII st Narodni perekazi stverdzhuyut sho same tut kolis stoyav knyazhij palac i knyazhij hutir Palac znahodivsya na pidvishenni a kolo nogo roztashovuvalosya nevelike ozero vidome piznishe yak Kirilishni bolota Z pivnichnogo ta pivdennogo zahodu tyagnulisya neprohidni gusti lisi a na shodi ta pivdennomu shodi rozkinuvsya shirokij rodyuchij step V urochishi Knyazhogo dvorisha zhiteli Yaroslavki v rizni chasi znahodili istorichni artefakti shmatki tonkoyi kvadratnoyi cegli kinski pidkovi dovgi spisi ulamki shirokih mechej zalizni rechi shozhi na kuharski patelni Kozak sela Yaroslavki Shmorgun Petro Omelyanovich v 1873 roci zasvidchiv znahidku shirokogo dvosichnogo mecha pid chas orannya zemli Zgidno z litopisom v 1196 roci knyaz Yaroslav diznavsya sho Vsevolod Suzdalskij i David zahopili vyatski mista Ce zmusilo jogo zajnyatisya oboronoyu svoyih zemel Golovnoyu zagrozoyu dlya sebe vin vvazhav Ryurika Kiyivskogo knyazya yakij buv soyuznikom Vsevoloda Same v cej chas dlya protidiyi Kiyivskomu knyazyu buli ukripleni gorodki Basani ta Yaroslavki V 3 h verstah vid Yaroslavki bilya shlyahu na Oster rozkinulos urochishe Kaliniv Kush V knyazhi chasi jogo vkrivav budivelnij lis Meshkanci Yaroslavki buli pevni sho pid chas mongolskoyi navali zhiteli sela shovali tut v gustih hashah svoye majno Taki chutki primanyuvali shukachiv skarbiv yaki rozrivali starovinni moguli poblizu urochisha V 19 u stolitti selyani vikoristovuvali Kaliniv Kush dlya vipasu hudobi Polska lyustraciya Osterskogo starostva 1628 r zgaduye selo Jaroslawke 1636 r Jaroslawska Zgidno z Generalnim slidstvom pro mayetnosti Kiyivskogo polku do pochatku XVIII st Yaroslavka vhodila do skladu Bobrovickoyi sotni Kiyivskogo polku i bula vlasnistyu getmaniv Zmѣnnik Mazepa zavolodiv nim piznishe nim volodila jogo mati igumenya Mariya Magdalina a potim getman Ivan Skoropadskij U 1713 roci Skoropadskij svoyim universalom nespravedlivo po 10 punktu viddav Yaroslavku Kiyevo Vidubickomu monastiryu odnak samogo dokumentu ne znajshlosya U 1715 roci igumen monastirya Lavrentij Gorka viddav u orendu shinok u Yaroslavci litkivskomu yevreyu Lesku na rik za 300 zolotih Yaroslavskim piddanim zaboronyalosya dlya provedennya znachnih zahodiv kupuvati gorilku v inshih miscyah a za porushennya voni mali splatiti shtraf Natomist shinkar mav robiti znizhki v okremih vipadkah U 1716 roci trapilasya superechka za sino koshene u stepu bilya Chornogo kurganu mizh Ozeryanami ta Yaroslavkoyu Majbutnij pereyaslavskij polkovnik Vasil Tanskij brat kiyivskogo polkovnika Antona Tanskogo dozvoliv cherez ozeryanskogo starostu bobrovickomu sotniku Kostyantinu Kostashu skositi sino dlya svogo mayetku v Ozeryanah Ivan Skoropadskij u listi Lavrentiyu Gorci ta v okremomu universali rozporyadivsya povernuti sino v Yaroslavku pidtverdiv nalezhnist polya obmezhenogo Chornim kurganom Basanskim shlyahom ta dorizhkoyu vid Bobrovici do Yaroslavki nakazav abo yaroslavski selyani ta pidsusidki ne zapisuvalisya v kozaki ale ne pidtverdiv volodinnya monastirem grebli na richci Smerdliku Cogo zh roku vdova Leska Tumka podaruvala gaj na berezi nad richkoyu nizhche Shapovalovogo mlina svyasheniku Yaroslavki iyereyu Oleksiyu za pominannya nebizhchika Svyashenik za pevni groshi viddav gaj monastiryu U kupchij zgadano poimenno deyakih zhiteliv sela U 1726 roci v seli Eroslavka 68 dvoriv 1729 roku v seli Yaroslavka 53 dvori nalezhali monastiryu Tut bulo stvoreno ekonomiyu z dvoh fruktovih sadiv stavu vodyanogo mlina i vinokurni V seli bula poshtova stanciya yaku ohoronyali soldati Novgorodskogo soldatskogo polku v centri sela cerkva a na okolici monastirske dvorishe U 1738 roci v Yaroslavci z yavivsya samozvanec sho vidavav sebe za sina Petra I Oleksiya Petrovicha Nim viyavivsya najmit basanskogo sotnika Ivan Petrovich Minickij Samozvancya pidtrimav miscevij svyashenik Gavrilo Mogila 7 zhovtnya oboh bulo privselyudno zhorstoko stracheno v Yaroslavci Zagalom po spravi bulo stracheno 11 osib Yaroslavskij hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici vidomij z 1713 roku Vin stoyav na kozackij storoni staroyi chastini Yaroslavki Svyashennik Trohim Slodnickij prijshov na sluzhbu do cogo hramu v 1739 roci Jogo vnuk Andrij Zolotnickij 1773 1855 svidchiv sho cerkva bula derev yanoyu i malenkoyu mala 3 kupoli j odin prestol Vzhe v toj chas vona bula duzhe staroyu V 1713 roci svyashennikom buv Andrij Yuzefovich V 1740 roci hram rozibrali oskilki vin buv silno znoshenij i starij Novu cerkvu zbuduvali v inshomu misci v kinci sela na starovinnomu silskomu kladovishi Hram cej buv z odnim kupolom i odnim prestolom duzhe malenkij i tisnij z kritoyu galereyeyu navkolo Odnak v 1798 roci odin z zhiteliv Yaroslavki prem yer major Gnat Matvijovich Shum perekonav gromadu v neobhidnosti pobudovi novogo hramu bilshogo za rozmirom Oskilki koshtiv na budivnictvo u parafiyan nebulo vin poobicyav dopomagati groshima j inshimi zasobami 2 chervnya st stil 1799 roku dozvil na pobudovu novoyi cerkvi buv otrimanij Staru zh tisnu cerkvu prodali v mistechko Brovari Osterskogo povitu za 300 rubliv Budivnictvo ocholiv razom z Gnatom Shumom svyashennik Trohim Slodneckij blizkij rodich buvshogo v 1753 roci nastoyatelem Vidubickogo monastirya arhimandrita Leontiya Zlotnickogo Selo bulo centrom Yaroslavskoyi volosti Kozeleckogo povitu Za danimi 1859 roku naselennya sela stanovilo 2440 osib na 362 dvori Sered nih 1182 cholovika ta 1258 zhinok Yaroslavka selo kazache i vladѣlcheskoe pri protokѣ Smerdlikѣ U seli buli pravoslavna cerkva ta silske prihodske narodne uchilishe vidkrite u 1856 roci U 1866 roci shkola na vidminu vid bilshosti shkil povitu pidporyadkovuvalasya Palati Derzhavnogo Majna a ne Chernigivskij yeparhiyi U nij navchalisya 44 hlopcya ta 17 divchat vikom 7 12 rokiv Pid shkolu koshtom gromadi bulo vidileno okremij budinok Uchitelem buv svyashenik Andrij Muravskij yakogo bulo vidznacheno za svoyi zdibnosti ta starannist u vikladanni Okremoyi platni za vikladannya vchitelyu ne nadavalosya Stanom na 1890 rik shkola mala 2 klasni kimnati rozrahovani na 82 uchni kozhna Popechitel Ignatij Bondar Zakonovchitel svyashennik Grigorij Rozhalin Vchitel Petro Burimov Vchitelka Mariya Muravska Yiyi poperednik Vasil Troshanovskij pishov z posadi za vlasnim bazhannyam Zakonovchitel svyashennik Andrij Muravskij buv zvilnenij po rozporyadzhennyu yeparhialnogo nachalstva Kilkist uchniv na 1 sichnya 1889 roku 58 hlopchikiv 6 divchat Kilkist uchniv na 1 sichnya 1890 roku 77 hlopchikiv 8 divchat Pri comu hlopchikiv shkilnogo viku v seli nalichuvalosya 260 osib shkola zh rozrahovana na 164 uchni U seli v 1866 roci bulo 362 dvori i prozhivalo 2440 zhiteliv Diyalo parafiyalne uchilishe V 1868 roci zemstvo zvernulo uvagu na znachne rozpovsyudzhennya sifilisu v poviti i v Yaroslavci v tomu chisli Sifilis kak okazalos rasprostranen po celomu uezdu v bolshej ili menshej stepeni v nekotoryh mestah kak Yaroslavke Kazackom on silno rasprostranen i nadobno neustanno zdes dejstvovat dlya togo chtoby polza ot ego lecheniya okazalas zametnoyu V 1889 roci v seli diyalo obovyiyazkove strahuvannya neruhomogo majna Normalna ocinka koshtuvala 30 rubliv za hatu i 15 rubliv za vsi holodnye postrojki Osobliva ocinka koshtuvala 500 rubliv za vsi budivli odnogo dvoru Protyagom 1889 roku selom prokotilosya 4 pozhezhi 5 sichnya 1 dvir postrazhdav 31 bereznya 2 dvori postrazhdalo 24 kvitnya 1 dvir postrazhdav 13 14 serpnya 8 dvoriv postrazhdalo U 1892 roci Kozelecke zemstvo vidkrilo Yaroslavsku likarnyu Odnak cherez 8 rokiv vona vzhe potrebuvala znachnogo remontu Neobhidno bulo kapitalno vidremontuvati starij saraj vlashtuvati novi pogrebi i lodovik pereklasti 2 pechi vlashtuvati ganok z boku podvir ya i vidremontuvati shtukaturku yak samoyi likarni tak i infekcijnogo viddilennya Planuvalosya takozh proklasti vodoprovid V 1909 roci vlada zbilshila assignuvannya koshtiv na zakupivlyu medikamentiv u zv yazku z priyednannyam do Yaroslavskoyi likarni Yadlovskogo punktu Likarnya zakupila velikij midnij samovar kancelyarsku lampu i provela remont vidremontuvala starij saraj zminila vodoprovidni trubi novimi ocinkovanimi oblashtuvala vodyanij klozet i yamu dlya vidvodu nechistot Buv vstanovlenij ventilyator v steli likarnyanogo koridoru U 1895 roci v Tobolskij guberniyi pereselencyami z Yaroslavskoyi volosti bulo zasnovano Yaroslavku Za perepisom 1897 roku v seli meshkali 3583 osobi sered nih 1751 cholovik ta 1832 zhinki Pravoslavnimi sebe nazvali 3507 Pobudovano derev yanu pravoslavnu Pokrovsku cerkvu Budivnictvo pochalosya she u 1713 roci Potim cerkvu zanovo perebudovuvali dvichi u 1799 r ta 1901 r Z 1932 r primishennya cerkvi vikoristovuvalosya yak zernoshovishe Pislya vijni i do 1963 r diyala cerkva ale piznishe bulo pereobladnano pid Budinok kulturi Narazi primishennya znovu vikoristovuyetsya yak cerva U 1897 roci 701 dvir 4075 zhiteliv U 1899 roci sluzhitel Yaroslavskoyi likarni Yevtopij Shechenko buv premijovanij za sumlinnu i dovgolitnyu pracyu na summu 10 rubliv V toj zhe chas vchitel Yaroslavskoyi shkoli Yakiv Anishenko viklopotav v nagorodu za 25 richnu sluzhbu na svoyij posadi groshovu dopomogu v 100 rubliv shorichno dlya vihovannya svoyih ditej do tih pir poki v tomu bude potreba 1910 go roku Kozelecka zemska uprava zachinila Yaroslavsku zemsku shkolu i na yiyi misci vidkrila 2 komplekta tobto na 2 parralelni klasi shkoli v okremih primishennyah Dlya navchannya molodi shkola mala globus 6 kart 10 tablic i 1 linijka Dlya koristuvannya vikladachami buli nayavni posibniki 2 dlya diktantiv 150 hrestomatij 75 zadachnikiv i 4 metodichki 120 pidruchnikiv bulo priznacheno dlya koristuvannya maloimushimi uchnyami Shkilna biblioteka nalichuvala 530 knig Vidomosti pro uchniv Zemskoyi shkoli v s Yaroslavka Pid chas najbilshoyi kilkosti uchniv podil za stanom Pid chas najbilshoyi kilkosti uchniv podil za virospovidannyam Stat Dvoryanstvo Duhovenstvo Selyani j kozaki Mishani Pravoslavni Yevreyi Hlopchiki 1 106 2 107 2 Divchata 1 27 2 27 3 Vidomosti pro vchiteliv Zemskoyi shkoli v s Yaroslavka 1911 rik Rik zasnuvannya 1876 Popechitel Krinska Ye I Vik Zvidki rodom Simejne polozhennya Osvita Srok sluzhbi Sistema vikladannya Zakonovchitel svyashennik Cukrovskij V 49 Chernigivska guberniya Odruzhenij Duhovna seminariya 23 Kozhen vikladach vede svij klas do vipusku Vchitel Anishenko Ya M 54 Chernigivska guberniya Odruzhenij Progimnaziya 35 2 ga vchitelka Anishenko M Ya 23 Kozeleckij povit DIvicya Gimnaziya 3 3 ya vchitelka Stratonovich Ye M 20 Kozeleckij povit DIvicya Yeparhialne uchilishe 2 Vidomosti pro biblioteku chitalnyu pri Yaroslavskomu volosnomu pravlinni 1911 rik Data vidkrittya Zaviduvach Bibliotekar Prizvishe Z yakogo chasu Stan Suspilne polozhennya Osvita Zanyattya 16 10 1905 Svyashennik V Cukrovskij Ya M Anishenko 01 11 1898 Pochesnij gromadyanin Narodnij vchitel Zakinchiv misk uchilishe Vchitel V 1911 roci zaversheno vimoshuvannya kamenem dorogi v Yaroslavci U 1912 roci v seli diye zemska shkola likarnya ta cerkovnoparafiyalna shkola z 1914 r chotiriklasna Radyansku vladu bulo vstanovleno u sichni 1918 r Protyagom 1919 1921 rokiv u rajoni proti denikinciv ta bilshovikiv voyuvav povstanskij zagin urodzhencya sela otamana Demida Romashki do 3 tisyach bijciv V chasi UNR v seli diyala filiya tovaristva Prosvita ta ruh Vilne kozactvo U 1919 1924 Chernigivske gubernske statistichne byuro sklalo spisok naselenih punktiv guberniyi Zgidno z podatkovimi spiskami u 1923 roci v seli bulo 899 gospodarstv u yakih meshkalo 4314 lyudej U seli bula silrada do yakoyi takozh nalezhali hutori Kust 3 gospodarstva 12 lyudej 2 5 versti vid silradi ta Popova Greblya 11 gospodarstv 59 lyudej 3 versti vid silradi Do rajonnogo centru Bobrovicya sho todi pidporyadkovuvavsya Nizhinskij okruzi vela gruntova doroga dovzhinoyu 12 verst U seli buv telefon ale ne bulo ni shkoli ni klubu yarmarki ne provodilis Najblizhcha zaliznichna stanciya Bobrovicya 12 verst Z 1939 roku pochala diyati serednya shkola biblioteka z hatoyu chitalneyu klub apteka pozhezhna komanda utvoreno kolgosp Za komunizm specializaciya zernovi i cukrovij buryak Selo bulo radiofikovane u 1954 r ta elektrofikovane 1956 r Todi zh bulo sporudzheno vlasnu elektrostanciyu 1967 roku vstanovleno Obelisk v pam yat pro voyiniv odnoselciv 750 osib yaki polyagli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U 1980 roci pri Budinku kulturi rozrahovanij na 430 misc rozpochinaye diyati zhinochij samodiyalnij ansambl Yaroslavna Urodzhenci selaBerezovska Pavlina Leonidivna 1925 2007 ukrayinska zhurnalistka uchasnicya pidpillya na Chernigivshini v chas Nimecko radyanskoyi vijni spivavtorka knizhki Dvichi stracheni vichno zhivi Zolotnickij Volodimir Trohimovich 1741 pislya 1796 ukrayinskij filosof ta konstituonalist Klimenko Pilip Vasilovich 1887 1955 ukrayinskij istorik arhivoznavec dzhereloznavec Koval Yurij Mikolajovich 1980 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv pid Luganskom Kramarenko B S kavaler troh ordeniv Slavi Norenko Andrij Petrovich 1980 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Prisedko Vladislav Leonidovich vidomij ukrayinskij kartograf docent Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Romashka Demid Ostapovich povstanskij otaman 1919 1920 rokiv Shevenok D Ya Geroj Radyanskogo Soyuzu Hutornij Yurij Mikolajovich 1981 2014 soldat vijskovosluzhbovec 1 yi okremoyi gvardijskoyi tankovoyi brigadi Goncharivske na Chernigivshini Zaginuv u boyu pid Ilovajskom Dzherela Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Vasil Kruglik Yaroslavka vid rodu do rodu Chernigiv Desna Poligraf 2016 271 s Nash polk Pobeda Odna na vseh ros Arhiv originalu za 5 travnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu 2017 OTH ne vkazano tekst Arhiv originalu za 13 grudnya 2020 Procitovano 8 veresnya 2020 Aleksandrovich M N Osterskij uezd istoricheskoe opisanie Ch 1 Do okonchaniya smut v Vostochnoj Ukrain 1669 g 1881 s 88 102 http libkor com ua frm download php part 1 amp id 123 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Ch VII T 1 Akty o zaselenii Yugo Zapadnoj Rossii Kiev 1886 s 343 N P Vasilenko Generalnoe slѣdstvie o maetnostyah Kievskago polka 1729 1731 gg Chteniya v Istoricheskom obshestvѣ Nestora lѣtopisca 1893 kniga VII otd 3 s 38 60 https archive today 20130417212847 ksm m ucoz ru load zhurnaly i sborniki chtenija v istoricheskom obshhestve nestora letopisca chtenija v istoricheskom obshhestve nestora letopisca kniga 7 45 1 0 798 Protoiyerej Yurij Micik I Yu Tarasenko Z dzherel do istoriyi Svyato Mihajlivskogo Vidubickogo monastirya pochatku XVIII st Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi bogoslovsko istorichnij zbirnik Kiyivskoyi pravoslavnoyi bogoslovskoyi akademiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu 2014 14 s 204 214 20 grudnya 2016 u Wayback Machine o Yurij Micik Inna Tarasenko Z novih dokumentiv do istoriyi Sivershini druga polovina XVII XVIII st chastina 4 Siveryanskij litopis 2016 5 131 s 81 83 23 chervnya 2017 u Wayback Machine Oleg Usenko Ivan ispugavshij Annu Rodina 2008 11 s 55 57 http olegusenko1965 narod ru olderfiles 1 109 Ivan ispugavshii Annu pdf 4 listopada 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 13 grudnya 2020 Procitovano 9 veresnya 2020 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 21 lipnya 2015 Pamyatnaya knizhka Kievskago Uchebnago Okruga na 1901 god Chast IV Chernigovskaya guberniya Kiev 1901 s 46 http libkor com ua php fulltext files The memorial book p pdf 16 grudnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 7 sichnya 2016 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1889 1890 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1889 1890 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1889 1890 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1889 1890 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1867 1868 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1889 1890 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1889 1890 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1900 1901 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1909 1910 Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej 1905 s 268 Trudy Chernigovskoj gubernskoj arhivnoj komissii 1906 1908 Vypusk sedmoj Prilozheniya s 14 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1899 1900 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1899 1900 Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2020 Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2020 Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2020 Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2020 Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2020 Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2020 Ukrayina Incognita Podiyi 1917 1918 rokiv u ridnomu seli Pavla Tichini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 20 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 O V Yurkova KLIMENKO Pilip Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 4 Ka Kom K Naukova dumka 2007 528 s http www history org ua index php termin Klymenko P 4 listopada 2013 u Wayback Machine Korisni posilannyaU Vikislovniku ye storinka Yaroslavka Yaroslavka i Staraya Basan Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga pyataya Gub gorod Chernigov Uѣzdy Chernigovskij Kozeleckij Surazhskij Kroleveckij i Osterskij Chernigov Zemskaya tipografiya 1874 S 215 247 27 travnya 2016 u Wayback Machine Yaroslavka i Staraya Basan Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1872 Pribavleniya s 108 118 6 15 marta 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine Yaroslavka i Staraya Basan Prodolzhenie Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1872 Pribavleniya s 126 148 7 1 aprelya 13 grudnya 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli 4 serpnya 2020 u Wayback Machine