Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яромир (чеськ. Jaromír; бл. 1040 — 26 червня 1090) — церковний і політичний діяч Богемського князівства, 7-й Празький єпископ в 1068–1090 роках. Відомий також як Гебхард Празький.
| Яромир | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1040 або 1035[2] |
| Помер | 26 червня 1090[1] Естергом, Естергом[d], d, Угорське королівство |
| Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
| Посада | архієпископ |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Пржемисловичі |
| Батько | Бржетіслав I |
| Мати | Юдита фон Швайнфурт |
| Брати, сестри | Спитігнєв II, Вратіслав ІІ, Отто I Прекрасний і Конрад I |
| |
Життєпис
Походив з династії Пржемисловичів. Четвертий син Бржетіслава I, князя Богемії, та Юдити фон Швайнфурт. Народився близько 1040 року. З дитинства йому була призначено духовну кар'єру. Також обрано в якості наступника празького єпископа . Втім Яромир не виявив потягу до церквоного життя, полюбляючи лицарські змагання та полювання.
Здобув освіту в Німеччині. 1055 року після смерті батька усі родинні володіння були поділені міжбратами Яромира. 1061 року повернувся на батьківщину після смерті старшого брата Спитігнєва II, князя Богемії. Отримав сан диякона. Але небажав здійснювати церковні обов'язки, тому втік до Польщі.
1067 році після смерті єпископа Севера брати Яромира — Конрад, князь Зноєма і Брно, та Отто, князь Оломоуца, — закликали його до Богемії.тут вони стали вимагати від іншого брата князя Вратислава ІІ передати Яромирові Празьку єпархію. Тому погодився це зробити лише 1068 року. Його було висвячено на єпископа Зігбертом I, єпископом Майнцьким. Яромир при цьому змінив ім'я на Гебхард.
Негайно розпочав боротьбу про відновлення впливу Праги в Богемії, оскільки 1063 року було утворено самостійну Оломоуцьку єпископію. В цьому він отримав підтримку з бокуМатильди Тосканської, впливової при папському дворі. У 1070 році почалося відкрите протистояння з оломоуцьким єпископом Яном I. Приводом стало розмежування церквоних маєтностейв Богемії. Для врегулювання обидва звернулися до папи римського Олександра II. Разом з тим наказав напасти на посланя Яна I, що рушив до Риму. 1073 року сам Празький єпископ до Оломоуцу, де бувгарно прийняти єпископом Яном, але раптово побив того. За це Вратислав II викликав Яромира-Гебхарда до суду, але той не підкорився.
В цей час також погані залишалися стосунки з богемським князем Вратиславом II, що переніс резиденцію до Вишеграду, де заснував Вишеградський капітул, який підпорядковувався безпосередньо папі римському. Внаслідок цього господарем Праги став єпископ Яромир.
Новий папа римський Григорій VII 1075 року вирішив щодо рівного поділу маєтностейміж Прагою і Оломоуцом. У відповідь єпископ Праги уклав союз з імператором Генріхом IV, який 1077 року призначив Яромира канцлером Німеччини. після цього суперечки з Яном I на деякий час вщухли.
1085 року після смерті Яна I та надання Вратиславу II титулу короля Богемії Яромир-Гебхард звернувся до імператора з прохання заборонити обрання нового оломоуцького єпископа. В обґрунтування своїх вимог пред'явив підроблену грамоту празького єпископа св. Войтеха, нібито отриману ним від імператора Оттона I і затверджену римським папою, відповідно до якої територія Оломоуцький єпархії входила до складу єпископства Празького. У цьому проханні Яромира король Вратислав та Везілон, архієпископ Майнца. Тому 1086 року імперський рейхстаг схвалив імператорський привілей, згідно з яким Празька і Оломоуцький єпархії були об'єднані під керівництвом єпископа Празького. Також було встановлено нові межі Празького єпископства, що включали в себе всю територію Богемії та Моравії.
Втім поступово Празький єпископ вступив у конфлікт з королем Богемії. Головною причиною стало бажання Яромира мати статус рівний королю Богемії, оскільки вважав щоцерквона влада привалює над світською. Тому 1088 року останній знову відновив самостійність Оломоуцької єпархії. Яромир-Гебхард рушив зі скаргою до Риму. На шляху зупинився при угорському королівському дворі в Естергомі, де 1090 року раптово помер.
Джерела
- KALHOUS, David. Jaromír–Gebhard, pražský biskup a říšský kancléř (1038—1090). Několik poznámek k jeho životu. Mediaevalia Historica Bohemica. 2003, roč. 9, s. 27-45
- ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. .
- Czech National Authority Database
- Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaromir chesk Jaromir bl 1040 26 chervnya 1090 cerkovnij i politichnij diyach Bogemskogo knyazivstva 7 j Prazkij yepiskop v 1068 1090 rokah Vidomij takozh yak Gebhard Prazkij YaromirNarodivsya 1040 abo 1035 2 Pomer 26 chervnya 1090 1090 06 26 1 Estergom Estergom d d Ugorske korolivstvoDiyalnist katolickij svyashennik katolickij yepiskopPosada arhiyepiskopKonfesiya katolicka cerkvaRid PrzhemislovichiBatko Brzhetislav IMati Yudita fon ShvajnfurtBrati sestri Spitignyev II Vratislav II Otto I Prekrasnij i Konrad I Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Przhemislovichiv Chetvertij sin Brzhetislava I knyazya Bogemiyi ta Yuditi fon Shvajnfurt Narodivsya blizko 1040 roku Z ditinstva jomu bula priznacheno duhovnu kar yeru Takozh obrano v yakosti nastupnika prazkogo yepiskopa Vtim Yaromir ne viyaviv potyagu do cerkvonogo zhittya polyublyayuchi licarski zmagannya ta polyuvannya Zdobuv osvitu v Nimechchini 1055 roku pislya smerti batka usi rodinni volodinnya buli podileni mizhbratami Yaromira 1061 roku povernuvsya na batkivshinu pislya smerti starshogo brata Spitignyeva II knyazya Bogemiyi Otrimav san diyakona Ale nebazhav zdijsnyuvati cerkovni obov yazki tomu vtik do Polshi 1067 roci pislya smerti yepiskopa Severa brati Yaromira Konrad knyaz Znoyema i Brno ta Otto knyaz Olomouca zaklikali jogo do Bogemiyi tut voni stali vimagati vid inshogo brata knyazya Vratislava II peredati Yaromirovi Prazku yeparhiyu Tomu pogodivsya ce zrobiti lishe 1068 roku Jogo bulo visvyacheno na yepiskopa Zigbertom I yepiskopom Majnckim Yaromir pri comu zminiv im ya na Gebhard Negajno rozpochav borotbu pro vidnovlennya vplivu Pragi v Bogemiyi oskilki 1063 roku bulo utvoreno samostijnu Olomoucku yepiskopiyu V comu vin otrimav pidtrimku z bokuMatildi Toskanskoyi vplivovoyi pri papskomu dvori U 1070 roci pochalosya vidkrite protistoyannya z olomouckim yepiskopom Yanom I Privodom stalo rozmezhuvannya cerkvonih mayetnostejv Bogemiyi Dlya vregulyuvannya obidva zvernulisya do papi rimskogo Oleksandra II Razom z tim nakazav napasti na poslanya Yana I sho rushiv do Rimu 1073 roku sam Prazkij yepiskop do Olomoucu de buvgarno prijnyati yepiskopom Yanom ale raptovo pobiv togo Za ce Vratislav II viklikav Yaromira Gebharda do sudu ale toj ne pidkorivsya V cej chas takozh pogani zalishalisya stosunki z bogemskim knyazem Vratislavom II sho perenis rezidenciyu do Vishegradu de zasnuvav Vishegradskij kapitul yakij pidporyadkovuvavsya bezposeredno papi rimskomu Vnaslidok cogo gospodarem Pragi stav yepiskop Yaromir Novij papa rimskij Grigorij VII 1075 roku virishiv shodo rivnogo podilu mayetnostejmizh Pragoyu i Olomoucom U vidpovid yepiskop Pragi uklav soyuz z imperatorom Genrihom IV yakij 1077 roku priznachiv Yaromira kanclerom Nimechchini pislya cogo superechki z Yanom I na deyakij chas vshuhli 1085 roku pislya smerti Yana I ta nadannya Vratislavu II titulu korolya Bogemiyi Yaromir Gebhard zvernuvsya do imperatora z prohannya zaboroniti obrannya novogo olomouckogo yepiskopa V obgruntuvannya svoyih vimog pred yaviv pidroblenu gramotu prazkogo yepiskopa sv Vojteha nibito otrimanu nim vid imperatora Ottona I i zatverdzhenu rimskim papoyu vidpovidno do yakoyi teritoriya Olomouckij yeparhiyi vhodila do skladu yepiskopstva Prazkogo U comu prohanni Yaromira korol Vratislav ta Vezilon arhiyepiskop Majnca Tomu 1086 roku imperskij rejhstag shvaliv imperatorskij privilej zgidno z yakim Prazka i Olomouckij yeparhiyi buli ob yednani pid kerivnictvom yepiskopa Prazkogo Takozh bulo vstanovleno novi mezhi Prazkogo yepiskopstva sho vklyuchali v sebe vsyu teritoriyu Bogemiyi ta Moraviyi Vtim postupovo Prazkij yepiskop vstupiv u konflikt z korolem Bogemiyi Golovnoyu prichinoyu stalo bazhannya Yaromira mati status rivnij korolyu Bogemiyi oskilki vvazhav shocerkvona vlada privalyuye nad svitskoyu Tomu 1088 roku ostannij znovu vidnoviv samostijnist Olomouckoyi yeparhiyi Yaromir Gebhard rushiv zi skargoyu do Rimu Na shlyahu zupinivsya pri ugorskomu korolivskomu dvori v Estergomi de 1090 roku raptovo pomer DzherelaKALHOUS David Jaromir Gebhard prazsky biskup a rissky kancler 1038 1090 Nekolik poznamek k jeho zivotu Mediaevalia Historica Bohemica 2003 roc 9 s 27 45 ZEMLICKA Josef Cechy v dobe knizeci 1034 1198 Praha Nakladatelstvi Lidove noviny 2007 712 s ISBN 978 80 7106 905 8 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Encyklopedie dejin mesta Brna 2004 d Track Q16765207