Сильвестр Яричевський | ||||
---|---|---|---|---|
Сильвестр Яричевський, світлина 1898 р. | ||||
Народився | 16 січня 1871 Рогатин, Австро-Угорщина | |||
Помер | 30 березня 1918 (47 років) Серет | |||
Поховання | Серет | |||
Громадянство | Австро-Угорщина | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, педагог, громадський діяч | |||
Сфера роботи | d[1], поезія[1] і проза[1] | |||
Alma mater | Львівський університет | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Яричевський Сильвестр Гнатович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Сильве́стр Гна́тович Яриче́вський (16 січня 1871, Рогатин — 30 березня 1918, Серет) — український письменник, педагог і громадський діяч Буковини; учитель гімназій у Перемишлі, Коломиї, Кіцмані, Сереті.
Життєпис
Народився 16 січня 1871 року у містечку Рогатині (нинішня Івано-Франківщина) в родині кравця.
Після закінчення початкової школи навчався в Бережанській гімназії, де разом із Богданом Лепким заснував літературно-мистецький гурток, девізом якого були слова Йогана Гете «Більше світла!». 1891 року він почав друкувати в газетах і журналах свої поезії, вступив на філософський факультет Львівського університету, познайомився з Іваном Франком і Михайлом Павликом і став членом очолюваної ними Радикальної партії.
Бажаючи опанувати слов'янські мови, поет переходить до Віденського університету, де слухає лекції видатного вченого-славіста Ватрослава Ягича. У Відні розгортає активну творчу роботу — пише багато поезій, нарисів, оповідань, а також статей про мистецьке життя столиці. Велике значення для нього має дружба з Марком Черемшиною, Мелетієм Кічурою, листування з Осипом Маковеєм. Під час навчання брав участь у виданні альманаху «Січ», друкував свої поезії в газеті «Буковина», в журналах «Дзвінок», «Зоря», «Комар», «Науково-літературний вісник» та ін.
Після закінчення Віденського університету отримує посаду викладача української мови і літератури в цісарськр-королівській Перемишльській гімназії, де пропрацював 10 місяців. З Перемишля С. Яричевський переїздить до Коломийської гімназії. Йому важко було там працювати, бо вчителі, на чолі з директором поширювали антиукраїнські настрої, а це викликало бурхливу реакцію поета. Директор звільнив з посади неспокійного викладача.
Невдовзі С. Яричевський перебирається до Чернівців, де працює якийсь час у газеті «Буковина», а восени 1904 року влаштовується викладачем у . У Кіцмані з притаманною йому енергією розгортає педагогічну, громадсько-культурну і творчу діяльність. Він керує хором товариства «Боян», організовує в селах Кіцманщини товариства «Січ», приятелює з письменницею Костянтиною Малицькою.
Сильвестр Яричевський працював у Кіцманській гімназії лише два роки. Бо її керівництво та цісарські функціонери дійшли висновку, що письменник негативно впливає на учнів, дає їм хибну політичну орієнтацію, і звільнили його з посади. Поет знову стає безробітним, але залишається у Кіцмані, де інтенсивно працює над своїми творами.
Аж 1909 року письменник з гіркою бідою отримує посаду викладача в гімназії південнобуковинського містечка Серет. Через кілька років мешканці містечка обирають його своїм бургомістром. Водночас він стає і директором гімназії.
Помер письменник 30 березня 1918 року в Сереті, де й похований.
Творчість
Сильвестр Яричевський працював в українській літературі майже чверть століття і залишив після себе низку яскравих художніх творів та світле ім'я культурного діяча-патріота.
Ще під час навчання у Відні він зблизився зі словенською літературною молоддю, заприятелював з поетом Антоном Ашкерцом, глибоко вивчив творчість Франце Прешерна, переклав низку його поезій і написав літературно-критичний нарис про великого словенця. Вже пізніше, в період роботи в Перемишлі, С. Яричевський видав нарис «Франц Прешерн — найбільший словенський поет» і п'єсу-феєрію «Небесні співці», присвячену Тарасові Шевченку з нагоди 40-річчя від дня його смерті.
Коротке перебування письменника в Коломиї позитивно позначилося на його творчості. У 1903 році він видав там збірку поезій у прозі «Серце мовить». Продуктивним у творчості письменника також був період після звільнення з роботи у Кіцманській гімназії. С. Яричевський видає збірку новел «Між терням і цвітом» (1905), поетичні книги «Пестрі звуки» (1904), «Ангел-убійник» (1908), драматичні твори «Горемир» (1906), «Січ іде» (1907).
Під час проживання в Сереті С.Яричевський пише і видає драматичні твори «Княгиня Любов» (1912), «Початок кінця» (1913), готує до видання нову збірку віршів. Крім того, видає німецькою мовою працю про роль і значення мистецтва та естетики у вихованні учнів середньої школи.
Протягом усього життя Яричевського приваблювала могутня постать Т. Шевченка, про якого він друкує в чернівецькій газеті «Народний голос» 1911 року статті «Поклін столиці Буковини безсмертному Кобзареві» і «1861 — 1911 на Україні», у яких веде мову про геніального поета як виразника прагнень нашого народу до визволення з чужоземної неволі. З нагоди сторіччя від дня народження Т. Шевченка виступає перед населенням з доповіддю, у якій висвітлює його життєво-творчий шлях. Того ж року видає доповідь німецькою мовою під заголовком «Поет любові і протесту». Ця праця була значним внеском у справу популяризації нашого генія серед інших народів. Широка і вельми різноманітна перекладацька діяльність С. Яричевського. Він був добрим знавцем іноземних мов і прагнув збагатити українського читача творчими надбаннями письменників інших країн.
У поезіях, новелах, оповіданнях та нарисах С. Яричевський малює життя різних соціальних груп, простих людей різних національностей, збідніле селянство, доведене іноземними можновладцями до розпачу, міських робітників, які живуть у жахливих умовах і вмирають просто на вулиці.
В окремих творах С. Яричевський торкається трагічної долі українського письменника в суспільстві, яким управляють ненаситні загарбники українських земель.
У 1978 році в Бухаресті вийшов двотомник творів С. Яричевського (упорядкування, вступна стаття і примітки Магдалини Ласло-Куцюк). П'єса письменника «Лови на ловців» у 90-ті роки з успіхом ішла на сцені Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської.
Бібліографія творів
Збірки поезій:
- «Серце мовить» (1903, поезії в прозі),
- «Пестрі звуки» (1905),
- «Ангел-убійник» (1908)
Збірки оповідань і новел:
- «На хвилях життя» (1903),
- «Між терням і цвітом» (1905), Циклу новел:
- «Рогатинські оповідання»,
- «Вірую»,
- «З людського муравлиська», драми:
- «Горемир» (1906),
- «Січ іде» (1907),
- «Княгиня Любов» (1912),
- «Початок кінця» (1913),
- «Лови на ловців» та інші.
Статті на педагогічні і літературні теми в українських і німецьких журналах, переклади з польської, словенської, німецької, російської літератур; розвідка про Тараса Шевченка «Поет любови і протесту» (1914). Твори Яричевського у двох томах перевидано в Бухаресті (1978) за редакцією М. Ласло-Куцюк.
Аудіокниги
- Сильвестр Яричевський. "Пелікани": https://www.youtube.com/watch?v=iLd1HfIm6o4
- Сильвестр Яричевський. Дев'ята симфонія: https://www.youtube.com/watch?v=mtzcU19XEAk
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Письменники Буковини другої половини XIX - першої половини XX століття: Хрестоматія. Частина 1 / Упоряд. Б. Мельничук, М.Юрійчук. Чернівці : Прут, 2001.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Гусар Ю. Оповідач життя селян, робітників. інтелігенції / Юхим Гусар // Буковинське віче. 2015. № 50 (30 грудня). С. 3.
- Яричевський Сильвестр Гнатович / Юхим Гусар. На обширах часу. Календар січня. - Чернівці : ВІЦ "Місто", 2022. - С. 122.
Посилання
- Яричевський Сильвестр Гнатович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1105-1106.
- Староукраїнська драма-дума: Княгиня Любов
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Silvestr YarichevskijSilvestr Yarichevskij svitlina 1898 r Narodivsya 16 sichnya 1871 1871 01 16 Rogatin Avstro UgorshinaPomer 30 bereznya 1918 1918 03 30 47 rokiv SeretPohovannya SeretGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennik pedagog gromadskij diyachSfera roboti d 1 poeziya 1 i proza 1 Alma mater Lvivskij universitetMova tvoriv ukrayinska Yarichevskij Silvestr Gnatovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Silve str Gna tovich Yariche vskij 16 sichnya 1871 Rogatin 30 bereznya 1918 Seret ukrayinskij pismennik pedagog i gromadskij diyach Bukovini uchitel gimnazij u Peremishli Kolomiyi Kicmani Sereti ZhittyepisNarodivsya 16 sichnya 1871 roku u mistechku Rogatini ninishnya Ivano Frankivshina v rodini kravcya Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli navchavsya v Berezhanskij gimnaziyi de razom iz Bogdanom Lepkim zasnuvav literaturno misteckij gurtok devizom yakogo buli slova Jogana Gete Bilshe svitla 1891 roku vin pochav drukuvati v gazetah i zhurnalah svoyi poeziyi vstupiv na filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu poznajomivsya z Ivanom Frankom i Mihajlom Pavlikom i stav chlenom ocholyuvanoyi nimi Radikalnoyi partiyi Bazhayuchi opanuvati slov yanski movi poet perehodit do Videnskogo universitetu de sluhaye lekciyi vidatnogo vchenogo slavista Vatroslava Yagicha U Vidni rozgortaye aktivnu tvorchu robotu pishe bagato poezij narisiv opovidan a takozh statej pro mistecke zhittya stolici Velike znachennya dlya nogo maye druzhba z Markom Cheremshinoyu Meletiyem Kichuroyu listuvannya z Osipom Makoveyem Pid chas navchannya brav uchast u vidanni almanahu Sich drukuvav svoyi poeziyi v gazeti Bukovina v zhurnalah Dzvinok Zorya Komar Naukovo literaturnij visnik ta in Pislya zakinchennya Videnskogo universitetu otrimuye posadu vikladacha ukrayinskoyi movi i literaturi v cisarskr korolivskij Peremishlskij gimnaziyi de propracyuvav 10 misyaciv Z Peremishlya S Yarichevskij pereyizdit do Kolomijskoyi gimnaziyi Jomu vazhko bulo tam pracyuvati bo vchiteli na choli z direktorom poshiryuvali antiukrayinski nastroyi a ce viklikalo burhlivu reakciyu poeta Direktor zvilniv z posadi nespokijnogo vikladacha Nevdovzi S Yarichevskij perebirayetsya do Chernivciv de pracyuye yakijs chas u gazeti Bukovina a voseni 1904 roku vlashtovuyetsya vikladachem u U Kicmani z pritamannoyu jomu energiyeyu rozgortaye pedagogichnu gromadsko kulturnu i tvorchu diyalnist Vin keruye horom tovaristva Boyan organizovuye v selah Kicmanshini tovaristva Sich priyatelyuye z pismenniceyu Kostyantinoyu Malickoyu Silvestr Yarichevskij pracyuvav u Kicmanskij gimnaziyi lishe dva roki Bo yiyi kerivnictvo ta cisarski funkcioneri dijshli visnovku sho pismennik negativno vplivaye na uchniv daye yim hibnu politichnu oriyentaciyu i zvilnili jogo z posadi Poet znovu staye bezrobitnim ale zalishayetsya u Kicmani de intensivno pracyuye nad svoyimi tvorami Azh 1909 roku pismennik z girkoyu bidoyu otrimuye posadu vikladacha v gimnaziyi pivdennobukovinskogo mistechka Seret Cherez kilka rokiv meshkanci mistechka obirayut jogo svoyim burgomistrom Vodnochas vin staye i direktorom gimnaziyi Pomer pismennik 30 bereznya 1918 roku v Sereti de j pohovanij TvorchistSilvestr Yarichevskij pracyuvav v ukrayinskij literaturi majzhe chvert stolittya i zalishiv pislya sebe nizku yaskravih hudozhnih tvoriv ta svitle im ya kulturnogo diyacha patriota She pid chas navchannya u Vidni vin zblizivsya zi slovenskoyu literaturnoyu moloddyu zapriyatelyuvav z poetom Antonom Ashkercom gliboko vivchiv tvorchist France Presherna pereklav nizku jogo poezij i napisav literaturno kritichnij naris pro velikogo slovencya Vzhe piznishe v period roboti v Peremishli S Yarichevskij vidav naris Franc Preshern najbilshij slovenskij poet i p yesu feyeriyu Nebesni spivci prisvyachenu Tarasovi Shevchenku z nagodi 40 richchya vid dnya jogo smerti Korotke perebuvannya pismennika v Kolomiyi pozitivno poznachilosya na jogo tvorchosti U 1903 roci vin vidav tam zbirku poezij u prozi Serce movit Produktivnim u tvorchosti pismennika takozh buv period pislya zvilnennya z roboti u Kicmanskij gimnaziyi S Yarichevskij vidaye zbirku novel Mizh ternyam i cvitom 1905 poetichni knigi Pestri zvuki 1904 Angel ubijnik 1908 dramatichni tvori Goremir 1906 Sich ide 1907 Pid chas prozhivannya v Sereti S Yarichevskij pishe i vidaye dramatichni tvori Knyaginya Lyubov 1912 Pochatok kincya 1913 gotuye do vidannya novu zbirku virshiv Krim togo vidaye nimeckoyu movoyu pracyu pro rol i znachennya mistectva ta estetiki u vihovanni uchniv serednoyi shkoli Protyagom usogo zhittya Yarichevskogo privablyuvala mogutnya postat T Shevchenka pro yakogo vin drukuye v cherniveckij gazeti Narodnij golos 1911 roku statti Poklin stolici Bukovini bezsmertnomu Kobzarevi i 1861 1911 na Ukrayini u yakih vede movu pro genialnogo poeta yak viraznika pragnen nashogo narodu do vizvolennya z chuzhozemnoyi nevoli Z nagodi storichchya vid dnya narodzhennya T Shevchenka vistupaye pered naselennyam z dopoviddyu u yakij visvitlyuye jogo zhittyevo tvorchij shlyah Togo zh roku vidaye dopovid nimeckoyu movoyu pid zagolovkom Poet lyubovi i protestu Cya pracya bula znachnim vneskom u spravu populyarizaciyi nashogo geniya sered inshih narodiv Shiroka i velmi riznomanitna perekladacka diyalnist S Yarichevskogo Vin buv dobrim znavcem inozemnih mov i pragnuv zbagatiti ukrayinskogo chitacha tvorchimi nadbannyami pismennikiv inshih krayin U poeziyah novelah opovidannyah ta narisah S Yarichevskij malyuye zhittya riznih socialnih grup prostih lyudej riznih nacionalnostej zbidnile selyanstvo dovedene inozemnimi mozhnovladcyami do rozpachu miskih robitnikiv yaki zhivut u zhahlivih umovah i vmirayut prosto na vulici V okremih tvorah S Yarichevskij torkayetsya tragichnoyi doli ukrayinskogo pismennika v suspilstvi yakim upravlyayut nenasitni zagarbniki ukrayinskih zemel U 1978 roci v Buharesti vijshov dvotomnik tvoriv S Yarichevskogo uporyadkuvannya vstupna stattya i primitki Magdalini Laslo Kucyuk P yesa pismennika Lovi na lovciv u 90 ti roki z uspihom ishla na sceni Cherniveckogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru im O Kobilyanskoyi Bibliografiya tvorivZbirki poezij Serce movit 1903 poeziyi v prozi Pestri zvuki 1905 Angel ubijnik 1908 Zbirki opovidan i novel Na hvilyah zhittya 1903 Mizh ternyam i cvitom 1905 Ciklu novel Rogatinski opovidannya Viruyu Z lyudskogo muravliska drami Goremir 1906 Sich ide 1907 Knyaginya Lyubov 1912 Pochatok kincya 1913 Lovi na lovciv ta inshi Statti na pedagogichni i literaturni temi v ukrayinskih i nimeckih zhurnalah perekladi z polskoyi slovenskoyi nimeckoyi rosijskoyi literatur rozvidka pro Tarasa Shevchenka Poet lyubovi i protestu 1914 Tvori Yarichevskogo u dvoh tomah perevidano v Buharesti 1978 za redakciyeyu M Laslo Kucyuk AudioknigiSilvestr Yarichevskij Pelikani https www youtube com watch v iLd1HfIm6o4 Silvestr Yarichevskij Dev yata simfoniya https www youtube com watch v mtzcU19XEAkDzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Pismenniki Bukovini drugoyi polovini XIX pershoyi polovini XX stolittya Hrestomatiya Chastina 1 Uporyad B Melnichuk M Yurijchuk Chernivci Prut 2001 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s Gusar Yu Opovidach zhittya selyan robitnikiv inteligenciyi Yuhim Gusar Bukovinske viche 2015 50 30 grudnya S 3 Yarichevskij Silvestr Gnatovich Yuhim Gusar Na obshirah chasu Kalendar sichnya Chernivci VIC Misto 2022 S 122 PosilannyaYarichevskij Silvestr Gnatovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1105 1106 Staroukrayinska drama duma Knyaginya Lyubov Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Czech National Authority Database d Track Q13550863