Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Япо́нські А́льпи (яп. 日本アルプス, にほんあるぷす, МФА: [nihoɴ aɾupu̥su]) — загальна назва трьох гірських хребтів у центрі острова Хонсю, в Японії. Розташовані на території префектур Яманасі, Наґано, Ґіфу. Складаються з:
- , так званих Північних Альп;
- Гірського хребта Кісо, так званих Центральних Альп;
- , так званих Південних Альп.
| Японські Альпи яп. 日本アルプス | ||||
| Назва на честь (епонім): | | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 36° пн. ш. 137° сх. д. / 36° пн. ш. 137° сх. д.Координати: 36° пн. ш. 137° сх. д. / 36° пн. ш. 137° сх. д. | ||||
| Країна |  Японія | |||
| Регіон | Префектура Ніїґата Префектура Тояма Префектура Яманаші Префектура Шідзуока Префектура Ґіфу Префектура Наґано | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 2000—3000 м | |||
 | ||||
  Японські Альпи Японські Альпи (Японія) | ||||
 Японські Альпи у Вікісховищі | ||||
Чимало вершин Японських Альп вище за 3000 м, і поступаються по висоті в Японії лише горі Фудзі. Найвищими піками є бескид Хотака — 3190 м і гора Кіта — 3193 м. Гора Онтаке, діючий вулкан у префектурі Наґано, що сягає у висоту до 3067 м, є місцем поклоніння багатьох японських прочан. Останні виверження цього вулкана мали місце у 1979 і 1980 роках.
Назва
Назва «Японські Альпи» була вперше запропонована англійським гірничим інженером (1842 — 1922). Він вжив її як метафору для позначення гірського хребта , яким подорожував, в «Путівнику Центральної і Північної Японії» (1881) року під редакцією . Згодом назва «Японські Альпи» була вжита для позначення трьох гірських хребтів Хіди, Кісо й в книзі англіканського проповідника (1861—1940) «Альпінізм та дослідження в Японських Альпах» (1896). Під впливом цієї роботи японські науковці почали вживати цей неологізм в своїх працях. Зокрема, вперше вижив його у своєму чотиритомнику «Японські Альпи» (1915) для окреслення гір Хіда, Кісо й Акаїсі. Він також додатково запропонував класифікувати гірський масив на Північні (Хіда), Центральні (Кісо) та Південні Альпи (Акаїсі). Ця класифікація вживається в японській науковій та популярній літературі. Окрім трьох основних хребтів, до Японських Альп часто відносять інші гори регіону Тюбу, що розташовані в Центарльнояпонському гірському пасмі.
Північні Альпи
Північні Альпи простягаються на території трьох префектур — Наґано, Тояма й Ґіфу. Довжина гірського пасма з півночі на південь становить 90 км, з заходу на схід — 20 км. Починаючи від западини , тягнуться хребти висотою понад 2000 м, між якими протікають річки , , , , , . Найвищими з них є верениця гір та , затиснута між річками Адзуса й Камада. Це скелясті хребти, найвищими вершинами яких є піки (3180 м) та (3190 м). Разом із місцевістю вони є символом Японських Альп. На північ від хребтів Ярі й Ходака розташований хребти та . Найвищими точками першого є гори (3015 м), (3015 м), (2998 м) та (2926 м); найвищими точками другого — гори (2932 м) та (2889 м).
На гірському хребті Хіда розташований вулканічний пояс . Найбільшими, потенційно активними вулканами цього поясу є (3067 м), (3026 м) та (2455 м).
На вершинах північних Альп розташовані численні , троги, форми рельєфу льодяникового і міжльодникового періоду, вічні сніги. На межі хребтів, розділених річками, простягаються глибокі каньйони, ущелини, долини. Найбільш представницькою з них є ущелина , національна пам'ятка природи. Гори покриті чагарниками типу кедрового сланника та рослинами субальпійського поясу. Більша частина Північних Альпів входить до складу .
Центральні Альпи
Центральні Альпи простягаються на території двох префектур – Наґано й Ґіфу. Довжина гірського пасма з півночі на південь становить 100 км, з заходу на схід — 20 км. Зі сходу гори обмежені річкою , а з заходу – річкою Кісо. Середня висота гір вище 2000 метрів. Найвища точка — центральна гора Кісо-Кома (2956 м). Основними вершинами є гори (2864 м), (2841 м), (2658 м), (2613 м). На схилах Кісо-Кома розташований класичні льодовикові кари та . Схили хребта скелясті й круті. Більша частина гірськога пасма входить до складу префектурного парку «Центральні Альпи».
Панорама
Примітки
- A handbook for travellers in Central & Northern Japan / Ernest Mason Satow & A. G. S. Hawes. — Yokohama: Kelly, 1881.
- Mountaineering and exploration in the Japanese Alps / Walter Weston. — London: Murray, 1896.
- 日本アルプス / 小島烏水. 4冊. — 東京: 前川文栄閣, 1910 — 1915.
- Токухіса Т. Японські Альпи // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
Японські Альпи // Великий словник японської мови : в 14 т. — 2-ге вид. — Токіо : Сьоґаккан, 2000—2002.(яп.)
- (яп.) Японські Альпи // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Наґано (20). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1990.
Японські Альпи // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Японські Альпи |
- (яп.) Сайт присвячений Японським Альпам [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
36°00′ пн. ш. 137°00′ сх. д. / 36.000° пн. ш. 137.000° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Alpi Yapo nski A lpi yap 日本アルプス にほんあるぷす MFA nihoɴ aɾupu su zagalna nazva troh girskih hrebtiv u centri ostrova Honsyu v Yaponiyi Roztashovani na teritoriyi prefektur Yamanasi Nagano Gifu Skladayutsya z tak zvanih Pivnichnih Alp Girskogo hrebta Kiso tak zvanih Centralnih Alp tak zvanih Pivdennih Alp Yaponski Alpi yap 日本アルプスNazva na chest eponim AlpiYaponski Alpi36 pn sh 137 sh d 36 pn sh 137 sh d 36 137 Koordinati 36 pn sh 137 sh d 36 pn sh 137 sh d 36 137Krayina YaponiyaRegion Prefektura Niyigata Prefektura Toyama Prefektura Yamanashi Prefektura Shidzuoka Prefektura Gifu Prefektura NaganoTip girskij hrebetVisota 2000 3000 mYaponski AlpiYaponski Alpi Yaponiya Yaponski Alpi u Vikishovishi Chimalo vershin Yaponskih Alp vishe za 3000 m i postupayutsya po visoti v Yaponiyi lishe gori Fudzi Najvishimi pikami ye beskid Hotaka 3190 m i gora Kita 3193 m Gora Ontake diyuchij vulkan u prefekturi Nagano sho syagaye u visotu do 3067 m ye miscem pokloninnya bagatoh yaponskih prochan Ostanni viverzhennya cogo vulkana mali misce u 1979 i 1980 rokah NazvaPam yatnij znak na chest V Vestona v Yaponskih Alpah Nazva Yaponski Alpi bula vpershe zaproponovana anglijskim girnichim inzhenerom 1842 1922 Vin vzhiv yiyi yak metaforu dlya poznachennya girskogo hrebta yakim podorozhuvav v Putivniku Centralnoyi i Pivnichnoyi Yaponiyi 1881 roku pid redakciyeyu Zgodom nazva Yaponski Alpi bula vzhita dlya poznachennya troh girskih hrebtiv Hidi Kiso j v knizi anglikanskogo propovidnika 1861 1940 Alpinizm ta doslidzhennya v Yaponskih Alpah 1896 Pid vplivom ciyeyi roboti yaponski naukovci pochali vzhivati cej neologizm v svoyih pracyah Zokrema vpershe vizhiv jogo u svoyemu chotiritomniku Yaponski Alpi 1915 dlya okreslennya gir Hida Kiso j Akayisi Vin takozh dodatkovo zaproponuvav klasifikuvati girskij masiv na Pivnichni Hida Centralni Kiso ta Pivdenni Alpi Akayisi Cya klasifikaciya vzhivayetsya v yaponskij naukovij ta populyarnij literaturi Okrim troh osnovnih hrebtiv do Yaponskih Alp chasto vidnosyat inshi gori regionu Tyubu sho roztashovani v Centarlnoyaponskomu girskomu pasmi Pivnichni AlpiPivnichni Alpi Dokladnishe Pivnichni Alpi prostyagayutsya na teritoriyi troh prefektur Nagano Toyama j Gifu Dovzhina girskogo pasma z pivnochi na pivden stanovit 90 km z zahodu na shid 20 km Pochinayuchi vid zapadini tyagnutsya hrebti visotoyu ponad 2000 m mizh yakimi protikayut richki Najvishimi z nih ye verenicya gir ta zatisnuta mizh richkami Adzusa j Kamada Ce skelyasti hrebti najvishimi vershinami yakih ye piki 3180 m ta 3190 m Razom iz miscevistyu voni ye simvolom Yaponskih Alp Na pivnich vid hrebtiv Yari j Hodaka roztashovanij hrebti ta Najvishimi tochkami pershogo ye gori 3015 m 3015 m 2998 m ta 2926 m najvishimi tochkami drugogo gori 2932 m ta 2889 m Na girskomu hrebti Hida roztashovanij vulkanichnij poyas Najbilshimi potencijno aktivnimi vulkanami cogo poyasu ye 3067 m 3026 m ta 2455 m Na vershinah pivnichnih Alp roztashovani chislenni trogi formi relyefu lodyanikovogo i mizhlodnikovogo periodu vichni snigi Na mezhi hrebtiv rozdilenih richkami prostyagayutsya gliboki kanjoni ushelini dolini Najbilsh predstavnickoyu z nih ye ushelina nacionalna pam yatka prirodi Gori pokriti chagarnikami tipu kedrovogo slannika ta roslinami subalpijskogo poyasu Bilsha chastina Pivnichnih Alpiv vhodit do skladu Centralni AlpiCentralni Alpi Dokladnishe Gori Kiso Centralni Alpi prostyagayutsya na teritoriyi dvoh prefektur Nagano j Gifu Dovzhina girskogo pasma z pivnochi na pivden stanovit 100 km z zahodu na shid 20 km Zi shodu gori obmezheni richkoyu a z zahodu richkoyu Kiso Serednya visota gir vishe 2000 metriv Najvisha tochka centralna gora Kiso Koma 2956 m Osnovnimi vershinami ye gori 2864 m 2841 m 2658 m 2613 m Na shilah Kiso Koma roztashovanij klasichni lodovikovi kari ta Shili hrebta skelyasti j kruti Bilsha chastina girskoga pasma vhodit do skladu prefekturnogo parku Centralni Alpi PanoramaPrimitkiA handbook for travellers in Central amp Northern Japan Ernest Mason Satow amp A G S Hawes Yokohama Kelly 1881 Mountaineering and exploration in the Japanese Alps Walter Weston London Murray 1896 日本アルプス 小島烏水 4冊 東京 前川文栄閣 1910 1915 Tokuhisa T Yaponski Alpi Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela ta literaturaYaponski Alpi Velikij slovnik yaponskoyi movi v 14 t 2 ge vid Tokio Sogakkan 2000 2002 yap yap Yaponski Alpi Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Nagano 20 Tokio Kadokava Shoten 1990 Yaponski Alpi 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yaponski Alpi yap Sajt prisvyachenij Yaponskim Alpam 13 zhovtnya 2007 u Wayback Machine 36 00 pn sh 137 00 sh d 36 000 pn sh 137 000 sh d 36 000 137 000