Янушкевич Адольф Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янушкевич.

|Ukrcenter= |Примітки=

Адольф Янушкевич
Adolf Michał Walerian Julian Januszkiewicz
Народився	9 червня 1803(1803-06-09) Несвіж, Мінська область, Білорусь
Помер	19 червня 1857(1857-06-19) (54 роки) , Мінська область ·туберкульоз
Поховання	^d
Країна	Російська імперія
Діяльність	поет, етнограф, революціонер
Alma mater	Вільнюський університет
Мова творів	польська
Рід	^d
Батько	^d
Мати	^d
Брати, сестри	^d
Янушкевич Адольф Михайлович у Вікісховищі

Адольф Михайлович Янушкевич (Adolf Michał Walerian Julian Januszkiewicz), нар. 9 червня 1803, у м. Несвіж, нині Мінська область, Білорусь — помер 19 червня 1857 р., маєток , нині Дзержинський район (Мінська область) — польський, білоруський поет, етнограф, революціонер. Відомий завдяки історико-етнографічним записам про казахів: книга «Дневники и письма из путешествий по киргизским степям» перекладена на багато мов. Друг Адама Міцкевича, прототип Адольфа з III частини його поеми «Дзяди».

Родовий герб Янушкевичів Любич.

Біографія

Народився в Несвізькому замку в небагатій родині шляхтичів Михайла й Теклі Янушкевичів, які жили при дворі Радзивіллів (або його усиновили Янушкевичі як родича). Його хрестив Михайло-Ієронім Радзивілл. По батьківській і материнській лініям А. Янушкевич був родичем Костюшко, що відігравало важливу роль в сім'ї. Його молодшими братами були поет ^[ru], Ромуальд і Януарій. Також мав п'ять сестер.

А. Янушкевич навчався в Домініканській школі в Несвіжі, в середній школі у Вінниці на Поділлі. В 1821—1823 рр. був студентом літературного факультету Віленського університету, належав до кругу філаретів — таємного патріотичного об'єднання студентів створеного Товариством філоматів. Писав вірші, які друкувались в періодичних виданнях у Вільнюсі. Дебютував 1821 р. в журналі «Dziennik Wileński» сентиментальною поемою «Мелітон та Евеліна». Належав до прихильників Адама Міцкевича й поширював його поезію на Поділлі. Жив у Кам'янці-Подільському (вулиця Домініканська, 2) і в сімейному маєтку Дягільно (придбаний сім'єю в 1821 р.). 1826 року був депутатом Головної палати з громадянських судових справ у Кам'янці.

Припинив службу в 1829 р. через хворобу і поїхав на лікування до Карлсбада, побував у Німеччині, Франції, Італії. В Римі зустрівся з А. Міцкевичем і А. Е. Одинцем. У вересні 1830 р. повернувся додому. Брав участь у Листопадовому повстанні як підпоручник армії повстанців, був одним із командирів легіону Литви, Волині й України; був поранений і потрапив у полон. За вироком суду від 4 березня 1832 р. був засуджений до повішання, яке замінили на довічне заслання до Сибіру з втратою дворянства і конфіскацією майна.

Був засланий до Тобольська, в острог, потім 1833 р. в село під Ішимом. В 1835 переїхав до Ішима, куди йому прислали з дому бібліотеку, рідні присилали періодику, його хата стала місцем зустрічі і бібліотекою для засланих. А. Янушкевич зав'язав дружбу з а з 1836 р. О. І. Одоєвським. Зелінський використав записки А. Янушкевича і листи для свого самого знаменитого твору — поеми «Киргиз». О. І. Одоєвський, який певний час жив у одному домі з А. Янушкевичем, присвятив йому два вірші: «Ты знаешь их, кого я так любил» и «А. М. Янушкевичу, разделившему со мной ветку кипарисовую с могилы . В 1839—1840 переклав «Історію завоювання Англії норманами» , також цікавився польським та європейським літературним життям. Адольф Янушкевич перебував на засланні 24 роки. Він сумував за рідним Поділлям, марив його красою, посилав вірші подільським друзям, чекаючи на вісті з берегів Смотрича. У серпні 1841 переїхав до Омська. У зв'язку зі шлюбом цесаревича йому дозволили вступити на державну службу з присвоєнням чину «колезький реєстратор». З грудня 1842 р. працював у Прикордонному управлінні сибірських киргизів. Багато подорожував по казахських степах, вивчив казахську мову, записував казахський фольклор. Під час експедиції 1846 року склав «Дневник поездки в Сибирь», важливе джерело з історії Казахстану. В 1853 він переїхав до Нижнього Тагілу Пермської губернії, де став першим бібліотекарем першої бібліотеки, відкритої за розпорядженням М. М. Карамзіна, і садівником графа , власника уральських заводів. Янушкевича було помилувано в 1856, він повернувся додому і наступного року помер, оскільки хворів на туберкульоз.

Адреса

• 1824—1830 — Камянець-Подільський — житловий будинок, XVIII ст. вул. Домініканська, 2

Данина пам'яті

У Казахстані на честь А. Янушкевича названо вулиці в Астані (2003 р.) і Алмати.

Бібліографія

• Listy z Syberii. Wydawnictwo: Czytelnik, 2003. ISBN 83070290704
• Kündelíkter men hattar nemese Qazaq dalasyna žasalgan sajahat turaly žazbalar (на казахском языке) / Müqaš Särsekeev / Almaty: Žalyn [USSR (to 1991)], 1979. 269 p.
• Дневники и письма из путешествия по казахским степям. Пер. с польского на русский Ф. Стекловой.
  • Алма-Ата, Казахстан, 1966.
  • Международный клуб Абая. Библиотека журнала «Аманат», Алматы, 2005.
  • Библиотека казахской этнографии (том 29). ЭКО, 2005.
  • 2-е изд., доп.- Астана: «Алтын кітап», 2007.

Література

• Żywot Adolfa Januszkiewicza i jego listy ze stepów kirgizkich. Paryż, Drukarnia J. Claye, 1861
• Касымбаев, Ж. Старший султан Кунанбай Оскенбаев и его окружение: посвящается 200-летию со дня рождения Кунанбая Оскенбаева / Касымбаев Ж. — Изд. 2-е, перераб. — Алматы: Кітап, 2004. — 208 с. — ISBN 9965-465-41-Х
• Савченкова, Татьяна Павловна. Ишим и литература: век XIX-й: очерки по литературному краеведению и тексты-раритеты/ Т. П. Савченкова; Ишим. краевед. музей, Ишим. гос. пед. ин-т им. П. П. Ершова. — Ишим: Изд-во ИГИ, 2004. (Библиотека альманаха «Коркина слобода»). —
• Янушкевич, Адольф Михайлович в Биографическом словаре Половцова [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Dawni pisarze polscy do początków piśmiennictwa do Młodej Polski, przewodnik biograficzny i bibliograficzny, tom drugi I-Me, , str. 30.
• Słabczyński, Tadeusz i Wacław. Słownik podróżników polskich. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1992. Стр. 156.
• Trynkowski, Jan. Adolf Januszkiewicz na zesłaniu. \\ Stanisław Ciesielski, Antoni Kuczyński (редакторы). Polacy w Kazachstanie. Acta Universitatis Wratislaviensis (Выпуск 1819), Uniwersytet Wrocławski, 1996. , 9788322913116

Посилання

• Reflection on history № 12. Предсказание Адольфа Янушкевич[1]
• Галина Осетрова. Друг Адама Міцкевича[2]^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Мальдис, Адам. Письма из степи. Драматическая судьба уроженца Несвижа Адольфа Янушкевича. [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.] «СБ-Беларусь Сегодня» 28.01.2009.
• Янушкевич и декабристы.[3] [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Дзягільна | Могілкі роду Янушкевічаў — фотаздымкі[4] [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Імя на карті [5] [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• ^[ru]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2022.
2. Бисен Жумагалиев. Польські вільнодумці в Казахстані [ 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] в газеті «Надежда [ 5 вересня 2011 у Wayback Machine.]»
3. Дворяшин Ю. А. Один год из жизни Александра Одоевского [ 5 липня 2010 у Wayback Machine.] на сайте Страницы истории Ишима
4. Пяртель, Кирилл. Как будет дальше. [ 14 вересня 2008 у Wayback Machine.] Газета Инфо-Цес 05.09.2008
5. Жилой дом, XVIII в. Охран. № 748 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайте НПП «Подольские Толтры»; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог): В 4-х гг./ Гл. редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — К.: Будівельник, 1983—1986