Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян Ритв янський також Ян із Ритв ян гербу Ястшембець нар 1422 пом 1478 1479 державний діяч дипломат Королівства Польсько

Ян Ритв'янський

Ян Ритв'янський

Ян Ритв'янський, також Ян із Ритв'ян гербу Ястшембець (нар. 1422 — пом. 1478/1479) — державний діяч, дипломат Королівства Польського, великий маршалок коронний (1462—1477), каштелян сандомирський (1474—1478), воєвода краківський (1477—1478); староста сандомирський (1451—1478), люблінський (1462—1470).

Ян Ритв'янський
пол. Jan Rytwiański, Jan z Rytwian
image
Ян Ритв'янський
Родовий герб Ястшембець
Староста сандомирський
? 1442, 1451 — 1478
МонархКазимир IV Ягеллончик
ПопередникАнджей із Ловниці
НаступникРафал Якуб Ярославський
Маршалок великий коронний
1462 — 1477
ПопередникМиколай Лянцкоронський з Бжезя
НаступникРафал Якуб Ярославський
Староста люблінський
1462 — 1470
Попередник
НаступникМіколай Коритко
Каштелян сандомирський
1474 — 1478
Попередник
Наступник
Воєвода краківський
1477 — 1478
Попередник[pl]
НаступникЯн Амор Юніор Тарновський
Народився1422
Померне пізніше 1479
Відомий якдипломат, державний діяч
КраїнаКоролівство Польське
Батько[pl]
МатиДорота Тарновська
У шлюбі зАнна з Войцехува Щекоцька
ДітиЄва
Брати[pl], Міколай, Войцех.

Життєпис

Народився Ян 1422 року в родині на той час каштеляна завихостського [pl] і Дороти Тарновської, доньки Краківського воєводи та каштеляна Яна з Тарнова. У батьків було, за різними даними, загалом до 20 дітей, з яких є відомості про чотирьох — Яна та його братів [pl], Міколая і Войцеха. Ян був також близьким родичем (двоюрідним онуком) примаса Войцеха Ястшембця, став одним із його спадкоємців (1436). Використовував придомок «з Ритв'ян» від назви села в Сандомирському повіті.

Протягом 1431—1435 років навчався у Кракові. Спочатку, як і старший брат Джерслав, імовірно, за наполяганням родича-примаса, обрав духовну кар'єру та, за допомогою останнього, отримав перед 1434 роком посаду каноніка ґнєзненського, а перед 1439 роком став каноніком ленчицьким. 1441 року записався до Краківського університету, де навчався до 1445 року. 1445 року зрікся обох каноній на користь свого брата Войцеха. Ймовірно, перспектива політичної кар'єри взяла гору.

Світська кар'єра та діяльність Яна підпорядковувалися сімейній стратегії, яку до початку 1450-х років формував його старший брат Джерслав. Від 1442 року вони отримали права на староство сандомирське, хоча перша згадка саме про Яна як про старосту датується 1451 роком. Під час безкоролів'я після загибелі Владислава Варненчика, брати підтримували кандидатуру Казимира Ягеллончика на престол.

Восени 1453 року, коли після від'їзду короля до Литви стався конфлікт з князем [pl], Ян Ритв'янський брав участь у поході під проводом воєводи краківського . Він рішуче підтримував королівську політику щодо Пруссії. У битві тевтонцями під Хойницями 18 вересня 1454 року вони з братом Міколаєм потрапили в полон, звідки Яна невдовзі звільнили. 1455 року був призначений проводити переговори з тевтонськими найманцями про здачу підконтрольних їм замків і про їхній перехід на польський бік. Наприкінці цього ж року він здійснив посольство до Бранденбургу.

На сеймі 1459 року Ян Ритв'янський був одним із лідерів опозиції, разом із Яном Амором Тарновським, Яном Мельштинським. На сеймі бурхливою та безкомпромісною промовою він звинуватив короля в кривдах шляхти, прихильності до литовців, корупції при карбуванні монет, зубожінні країни та, за словами Яна Длугоша, відмовився від імені Малопольщі від подальших грошових асигнувань для Прусської війни. Він також гостро критикував короля за надмірне податкове навантаження та слабкість судів; реакцію короля історик Адольф Павінський описав як «покірну». На тому ж сеймі він порушив ще одне важливе питання, яке стосувалося повернення до Мазовії Гоньондзького повіту, переданого литовцям імовірно 1401 року. З текстом його промови в рукописі XVII століття можна ознайомитися тут.

1461 року, під час суперечки щодо призначення краківського єпископа, Ян Ритв'янський спочатку зайняв єпископський замок в Ілжі, потім у червні виїхав разом з Мацеєм із Рацьонжу в посольство до Риму. Він повернувся до Кракова 16 січня 1462 року та доповів королю про посольство, запевнивши успішне вирішення справи, остаточне завершення якої папа Пій II доручив легату, що незабаром мав прибути. Суперечка спалахнула після прибуття легата Ієроніма з Криту (Ландо), який навпаки переконував короля підтримати кандидатуру [pl]. Хоча король був невдоволений місією Ритв'янського, проте це не вплинуло на подальшу кар'єру останнього. Навесні цього року отримав посаду маршалка великого коронного.

1464 року Ян Ритв'янський займався разом із братом Джерславом і каштеляном краківським Яном Тенчинським об'їздом руських земель. У січні він перебував як комісар королівський у Львові, у лютому — в Галичі. Навесні 1465 року супроводжував короля під час його візиту до Русі. У березні 1466 року він був автором документа про розмежування сіл на Русі. Влітку 1466 року виставив власну хоругву під час прусського походу, у вересні брав участь у переговорах із Тевтонським орденом і укладенні другого Торунського миру, виступив його гарантом. Супроводжував короля під час поїздки до Королівської Пруссії 1468 року.

Навесні 1469 року він разом із іншими урядниками готував нову королівську подорож Руссю, прибувши до Львова майже на два місяці раніше монарха. У 1467 і 1470 роках він засідав у львівському суді, а 1469 року, перед зустріччю з королем, розглядав справи в Перемишлі. На листопадовому сеймі цього ж року Ян серед інших засвідчив присягу новообраного великого магістра ордену Генріха фон Плауена, на цьому ж сеймі він був призначений у склад посольства до Молдавії.

У вересні 1473 року брав участь у з'їзді з панами чеськими й угорськими в Опаві. 27 грудня був відряджений королем до капітули ґнєзненської з рекомендацією обрати архієпископом Якуба з Сєнна. У лютому 1474 року Ян Ритв'янський проводив переговори в Старій Весі з довіреними особами угорського короля Матвія Корвіна щодо вічного польсько-угорського миру, укладеного 21 лютого, і перемир'я між Угорщиною та Богемією. Приблизно в той же час отримав посаду каштеляна сандомирського. У вересні та жовтні того ж року він керував військовою кампанією в Сілезії проти угорської армії, зокрема, стояв із військом на околицях Вроцлава з 28 жовтня до початку грудня, проте так і не розпочав регулярної облоги. Це було результатом нестачі великих гармат, які затонули під час переправи армії через річку Одер. Полководцем він був досить посереднім, навіть був звинувачений, зокрема, Яном Длугошем, у зраді. Під час зустрічі королів — угорського Матвія Корвіна, чеського Владислава Ягеллончика та польського Казимира Ягеллончика, — під Вроцлавом, Ян Ритв'янський разом із примасом Збіґнєвом Олешніцьким були радниками польського монарха. Наприкінці того ж року, після приїзду короля до Радома, Ян брав участь у складанні та підписанні шлюбного контракту королівни Ядвіги та баварського герцога Георга.

У серпні 1475 року Ритв'янський у складі польської делегації брав участь у перемовинах із представниками угорського короля в Новому Сончі. 1476 року він супроводжував короля на вальний з'їзд прусських станів у Мальборку, звідки в липні вирушив посланцем короля до Ґданська. У серпні він разом з Казимиром вирушив на Пйотркувський сейм і це була остання його дипломатична місія й останній раз, коли він супроводжував короля під час подорожі землями. У травні-червні 1477 року на з'їзді у Новому Корчині він отримав посаду краківського воєводи. Ця номінація викликала протести, адже Ян одночасно обіймав дуже високі посади — маршалка, каштеляна, воєводи та старости сандомирського. Тому в жовтні він поступився посадою маршалка великого коронного. На січневому сеймі 1478 року він зрікся староства сандомирського з усіма записами. У період з 23 лютого до кінця квітня воєвода сандомирський Якуб з Дембна принаймні 8 разів виступав публічно з титулом Краківського воєводи. Ймовірно, це був своєрідний тиск на короля з метою відібрати одну з посад у Ритв'янського.

Ян написав заповіт, за яким, зокрема, 2 тисячі угорських флоренів заповів Бешовському монастирю на будівництво костелу; більшу частину маєтку успадкувала єдина донька Єва. Заповіт був засвідчений у земському суді в Сандомирі 12 лютого 1478 року, і це була остання його публічна поява. Останні місяці життя провів у Ритв'янах, був ще живий 10 серпня 1478 року. Помер, очевидно, на переломі 1478/1479 років.

Маєтності та фундації

Ян Ритв'янський володів численними маєтками в Малопольщі, насамперед Ритв'янами, які отримав від примаса Войцеха Ястшембця, та іншими маєтками на Підгаллі. Також, майже все життя (?1442, 1451—1478) володів староством сандомирським, був старостою люблінським протягом 1462—1470 років.

27 грудня 1477 року в Сандомирі брати Джерслав і Ян Ритв'янські видали фундаційний акт на вівтар Святих Невинних немовлят у Сандомирській катедрі. Вони виділили на нього 40 гривень чиншу з сандомирського мита, яке вони купили в короля за 1000 гривень. Також, вони надали значні маєтки монастирю паулінів у Бешовій. Після смерті старшого брата Ян повторив пожертвування і відмовився від права патронату над монастирем, оскільки не мав спадкоємця чоловічої статі. Він виділив 100 флоринів Яну Длугошу на фундацію кляштору картузіанців на Бєланах біля Кракова.

Сім'я

Був одружений з Анною з Воцехува, доньці Яна зі Щекоцинів, старости люблінського. Мали єдину доньку Єву, яка вийшла заміж за [pl].

Примітки

  1. 12 niezwykłych rzeźb wokół ruin gotyckiego zamku w Rytwianach, woj. świętokrzyskie. POLĄ NEIS http://polaneis.pl/.
  2. Wojciech Fałkowski. Rytwiański Jan (właściwie Jan z Rytwian) h. Jastrzębiec, [w:] Polski słownik biograficzny, t. XXXIII, Wrocław–Warszawa–Kraków, 1991–1992, s. 588–592. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  3. Jan Korytkowski, Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych. Podług źródeł archiwalnych, T. 3, Gniezno, 1883, s. 437, 438.
  4. Bożena Czwojdrak, Opieka czy nepotyzm — Wojciech Jastrzębiec i jego rodzina, [w:] Wojciech Jastrzębiec — w służbie monarchii i Kościoła, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2018, s. 15.
  5. Anna Kowalska-Pietrzak, Career Paths of the Collegiate Church Chapters’ Members within the Archdiocese of Gniezno in the Middle Ages, [in] Secular canons in Medieval Europe. Diversity under Common Canon Law, Studien zur Germania Sacra. Neue Folge, vol. 14, 2023, Berlin, De Gruyter, p. 83-106.
  6. Wojciech Fałkowski, Rok Trzech Sejmów, [w:] Pierwsze stulecie Jagiellonów, 2000, s. 290—293.
  7. Patron szkoły. I Liceum Ogólnokształcące im. Kazimierza Jagiellończyka w Sieradzu.
  8. Józef Maroszek, Arkadiusz Studniarek. Dzieje Trzciannego i obszaru gminy w XV - XX wieku.
  9. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 79.
  10. 1466 rok - II pokój toruński. "Habemus Documentum". Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie.
  11. Volumina Legum, t. I, Petersburg 1859, s. 101.
  12. Antoni Gąsiorowski, Polscy gwaranci traktatów z Krzyżakami XIV—XV wieku, w: Komunikaty Mazursko-Warmińskie nr 2-3, 1971, s. 259.
  13. Ádám Novák, Diplomats and Supporters of Matthias Corvinus — Seals of the Treaty of Ófalu/Spišská Stará Ves 1474, [w:] Zapiski Historyczne, t. 87, 2022, z. 2, s. 11, 12–13.
  14. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 181.
  15. Jan Szymczak, Siege artillery in Poland in the fourteenth and the fifteenth centuries // Fasciculi Archaeologiae Historicae. Fasc. 16-17 (2003—2004), p. 116.
  16. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 129.
  17. Bożena Czwojdrak, Fundacja Dziersława i Jana Rytwiańskich herbu Jastrzębiec w dawnej kolegiacie sandomierskiej, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne, T. 3, 2004, s. 145.
  18. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 302—303.
  19. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 292.
  20. Bożena Czwojdrak, Fundacja Dziersława i Jana Rytwiańskich herbu Jastrzębiec w dawnej kolegiacie sandomierskiej, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne, T. 3, 2004, s. 142.
  21. Bożena Czwojdrak, Koligacje małżeńskie Dziersława i Jana Rytwiańskich herbu Jastrzębiec: przyczynek do genealogii możnowładztwa małopolskiego w XV wieku, [w:] Średniowiecze polskie i powszechne. T. 1, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 1999, s. 202.

Джерела

  • Wojciech Fałkowski. Rytwiański Jan (właściwie Jan z Rytwian) h. Jastrzębiec, [w:] Polski słownik biograficzny, t. XXXIII, Wrocław–Warszawa–Kraków, 1991–1992, s. 588–592. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  • Głos Jana z Rytwian, Starosty Sandomierskiego, na sejmie w Piotrkowie r. 1459 miany, [w:] Karol Mecherzyński, Historya wymowy w Polsce, tom 1, Kraków, 1856, s. 152—154.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yan Ritv yanskij takozh Yan iz Ritv yan gerbu Yastshembec nar 1422 pom 1478 1479 derzhavnij diyach diplomat Korolivstva Polskogo velikij marshalok koronnij 1462 1477 kashtelyan sandomirskij 1474 1478 voyevoda krakivskij 1477 1478 starosta sandomirskij 1451 1478 lyublinskij 1462 1470 Yan Ritv yanskijpol Jan Rytwianski Jan z RytwianYan Ritv yanskijRodovij gerb YastshembecStarosta sandomirskij 1442 1451 1478MonarhKazimir IV YagellonchikPoperednikAndzhej iz LovniciNastupnikRafal Yakub YaroslavskijMarshalok velikij koronnij1462 1477PoperednikMikolaj Lyanckoronskij z BzhezyaNastupnikRafal Yakub YaroslavskijStarosta lyublinskij1462 1470PoperednikNastupnikMikolaj KoritkoKashtelyan sandomirskij1474 1478PoperednikNastupnikVoyevoda krakivskij1477 1478Poperednik pl NastupnikYan Amor Yunior TarnovskijNarodivsya1422Pomerne piznishe 1479Vidomij yakdiplomat derzhavnij diyachKrayinaKorolivstvo PolskeBatko pl MatiDorota TarnovskaU shlyubi zAnna z Vojcehuva ShekockaDitiYevaBrati pl Mikolaj Vojceh ZhittyepisNarodivsya Yan 1422 roku v rodini na toj chas kashtelyana zavihostskogo pl i Doroti Tarnovskoyi donki Krakivskogo voyevodi ta kashtelyana Yana z Tarnova U batkiv bulo za riznimi danimi zagalom do 20 ditej z yakih ye vidomosti pro chotiroh Yana ta jogo brativ pl Mikolaya i Vojceha Yan buv takozh blizkim rodichem dvoyuridnim onukom primasa Vojceha Yastshembcya stav odnim iz jogo spadkoyemciv 1436 Vikoristovuvav pridomok z Ritv yan vid nazvi sela v Sandomirskomu poviti Protyagom 1431 1435 rokiv navchavsya u Krakovi Spochatku yak i starshij brat Dzherslav imovirno za napolyagannyam rodicha primasa obrav duhovnu kar yeru ta za dopomogoyu ostannogo otrimav pered 1434 rokom posadu kanonika gnyeznenskogo a pered 1439 rokom stav kanonikom lenchickim 1441 roku zapisavsya do Krakivskogo universitetu de navchavsya do 1445 roku 1445 roku zriksya oboh kanonij na korist svogo brata Vojceha Jmovirno perspektiva politichnoyi kar yeri vzyala goru Svitska kar yera ta diyalnist Yana pidporyadkovuvalisya simejnij strategiyi yaku do pochatku 1450 h rokiv formuvav jogo starshij brat Dzherslav Vid 1442 roku voni otrimali prava na starostvo sandomirske hocha persha zgadka same pro Yana yak pro starostu datuyetsya 1451 rokom Pid chas bezkoroliv ya pislya zagibeli Vladislava Varnenchika brati pidtrimuvali kandidaturu Kazimira Yagellonchika na prestol Voseni 1453 roku koli pislya vid yizdu korolya do Litvi stavsya konflikt z knyazem pl Yan Ritv yanskij brav uchast u pohodi pid provodom voyevodi krakivskogo Vin rishuche pidtrimuvav korolivsku politiku shodo Prussiyi U bitvi tevtoncyami pid Hojnicyami 18 veresnya 1454 roku voni z bratom Mikolayem potrapili v polon zvidki Yana nevdovzi zvilnili 1455 roku buv priznachenij provoditi peregovori z tevtonskimi najmancyami pro zdachu pidkontrolnih yim zamkiv i pro yihnij perehid na polskij bik Naprikinci cogo zh roku vin zdijsniv posolstvo do Brandenburgu Na sejmi 1459 roku Yan Ritv yanskij buv odnim iz lideriv opoziciyi razom iz Yanom Amorom Tarnovskim Yanom Melshtinskim Na sejmi burhlivoyu ta bezkompromisnoyu promovoyu vin zvinuvativ korolya v krivdah shlyahti prihilnosti do litovciv korupciyi pri karbuvanni monet zubozhinni krayini ta za slovami Yana Dlugosha vidmovivsya vid imeni Malopolshi vid podalshih groshovih asignuvan dlya Prusskoyi vijni Vin takozh gostro kritikuvav korolya za nadmirne podatkove navantazhennya ta slabkist sudiv reakciyu korolya istorik Adolf Pavinskij opisav yak pokirnu Na tomu zh sejmi vin porushiv she odne vazhlive pitannya yake stosuvalosya povernennya do Mazoviyi Gonondzkogo povitu peredanogo litovcyam imovirno 1401 roku Z tekstom jogo promovi v rukopisi XVII stolittya mozhna oznajomitisya tut 1461 roku pid chas superechki shodo priznachennya krakivskogo yepiskopa Yan Ritv yanskij spochatku zajnyav yepiskopskij zamok v Ilzhi potim u chervni viyihav razom z Maceyem iz Raconzhu v posolstvo do Rimu Vin povernuvsya do Krakova 16 sichnya 1462 roku ta dopoviv korolyu pro posolstvo zapevnivshi uspishne virishennya spravi ostatochne zavershennya yakoyi papa Pij II doruchiv legatu sho nezabarom mav pributi Superechka spalahnula pislya pributtya legata Iyeronima z Kritu Lando yakij navpaki perekonuvav korolya pidtrimati kandidaturu pl Hocha korol buv nevdovolenij misiyeyu Ritv yanskogo prote ce ne vplinulo na podalshu kar yeru ostannogo Navesni cogo roku otrimav posadu marshalka velikogo koronnogo 1464 roku Yan Ritv yanskij zajmavsya razom iz bratom Dzherslavom i kashtelyanom krakivskim Yanom Tenchinskim ob yizdom ruskih zemel U sichni vin perebuvav yak komisar korolivskij u Lvovi u lyutomu v Galichi Navesni 1465 roku suprovodzhuvav korolya pid chas jogo vizitu do Rusi U berezni 1466 roku vin buv avtorom dokumenta pro rozmezhuvannya sil na Rusi Vlitku 1466 roku vistaviv vlasnu horugvu pid chas prusskogo pohodu u veresni brav uchast u peregovorah iz Tevtonskim ordenom i ukladenni drugogo Torunskogo miru vistupiv jogo garantom Suprovodzhuvav korolya pid chas poyizdki do Korolivskoyi Prussiyi 1468 roku Navesni 1469 roku vin razom iz inshimi uryadnikami gotuvav novu korolivsku podorozh Russyu pribuvshi do Lvova majzhe na dva misyaci ranishe monarha U 1467 i 1470 rokah vin zasidav u lvivskomu sudi a 1469 roku pered zustrichchyu z korolem rozglyadav spravi v Peremishli Na listopadovomu sejmi cogo zh roku Yan sered inshih zasvidchiv prisyagu novoobranogo velikogo magistra ordenu Genriha fon Plauena na comu zh sejmi vin buv priznachenij u sklad posolstva do Moldaviyi U veresni 1473 roku brav uchast u z yizdi z panami cheskimi j ugorskimi v Opavi 27 grudnya buv vidryadzhenij korolem do kapituli gnyeznenskoyi z rekomendaciyeyu obrati arhiyepiskopom Yakuba z Syenna U lyutomu 1474 roku Yan Ritv yanskij provodiv peregovori v Starij Vesi z dovirenimi osobami ugorskogo korolya Matviya Korvina shodo vichnogo polsko ugorskogo miru ukladenogo 21 lyutogo i peremir ya mizh Ugorshinoyu ta Bogemiyeyu Priblizno v toj zhe chas otrimav posadu kashtelyana sandomirskogo U veresni ta zhovtni togo zh roku vin keruvav vijskovoyu kampaniyeyu v Sileziyi proti ugorskoyi armiyi zokrema stoyav iz vijskom na okolicyah Vroclava z 28 zhovtnya do pochatku grudnya prote tak i ne rozpochav regulyarnoyi oblogi Ce bulo rezultatom nestachi velikih garmat yaki zatonuli pid chas perepravi armiyi cherez richku Oder Polkovodcem vin buv dosit poserednim navit buv zvinuvachenij zokrema Yanom Dlugoshem u zradi Pid chas zustrichi koroliv ugorskogo Matviya Korvina cheskogo Vladislava Yagellonchika ta polskogo Kazimira Yagellonchika pid Vroclavom Yan Ritv yanskij razom iz primasom Zbignyevom Oleshnickim buli radnikami polskogo monarha Naprikinci togo zh roku pislya priyizdu korolya do Radoma Yan brav uchast u skladanni ta pidpisanni shlyubnogo kontraktu korolivni Yadvigi ta bavarskogo gercoga Georga U serpni 1475 roku Ritv yanskij u skladi polskoyi delegaciyi brav uchast u peremovinah iz predstavnikami ugorskogo korolya v Novomu Sonchi 1476 roku vin suprovodzhuvav korolya na valnij z yizd prusskih staniv u Malborku zvidki v lipni virushiv poslancem korolya do Gdanska U serpni vin razom z Kazimirom virushiv na Pjotrkuvskij sejm i ce bula ostannya jogo diplomatichna misiya j ostannij raz koli vin suprovodzhuvav korolya pid chas podorozhi zemlyami U travni chervni 1477 roku na z yizdi u Novomu Korchini vin otrimav posadu krakivskogo voyevodi Cya nominaciya viklikala protesti adzhe Yan odnochasno obijmav duzhe visoki posadi marshalka kashtelyana voyevodi ta starosti sandomirskogo Tomu v zhovtni vin postupivsya posadoyu marshalka velikogo koronnogo Na sichnevomu sejmi 1478 roku vin zriksya starostva sandomirskogo z usima zapisami U period z 23 lyutogo do kincya kvitnya voyevoda sandomirskij Yakub z Dembna prinajmni 8 raziv vistupav publichno z titulom Krakivskogo voyevodi Jmovirno ce buv svoyeridnij tisk na korolya z metoyu vidibrati odnu z posad u Ritv yanskogo Yan napisav zapovit za yakim zokrema 2 tisyachi ugorskih floreniv zapoviv Beshovskomu monastiryu na budivnictvo kostelu bilshu chastinu mayetku uspadkuvala yedina donka Yeva Zapovit buv zasvidchenij u zemskomu sudi v Sandomiri 12 lyutogo 1478 roku i ce bula ostannya jogo publichna poyava Ostanni misyaci zhittya proviv u Ritv yanah buv she zhivij 10 serpnya 1478 roku Pomer ochevidno na perelomi 1478 1479 rokiv Mayetnosti ta fundaciyiYan Ritv yanskij volodiv chislennimi mayetkami v Malopolshi nasampered Ritv yanami yaki otrimav vid primasa Vojceha Yastshembcya ta inshimi mayetkami na Pidgalli Takozh majzhe vse zhittya 1442 1451 1478 volodiv starostvom sandomirskim buv starostoyu lyublinskim protyagom 1462 1470 rokiv 27 grudnya 1477 roku v Sandomiri brati Dzherslav i Yan Ritv yanski vidali fundacijnij akt na vivtar Svyatih Nevinnih nemovlyat u Sandomirskij katedri Voni vidilili na nogo 40 griven chinshu z sandomirskogo mita yake voni kupili v korolya za 1000 griven Takozh voni nadali znachni mayetki monastiryu pauliniv u Beshovij Pislya smerti starshogo brata Yan povtoriv pozhertvuvannya i vidmovivsya vid prava patronatu nad monastirem oskilki ne mav spadkoyemcya cholovichoyi stati Vin vidiliv 100 floriniv Yanu Dlugoshu na fundaciyu klyashtoru kartuzianciv na Byelanah bilya Krakova Sim yaBuv odruzhenij z Annoyu z Vocehuva donci Yana zi Shekociniv starosti lyublinskogo Mali yedinu donku Yevu yaka vijshla zamizh za pl Primitki12 niezwyklych rzezb wokol ruin gotyckiego zamku w Rytwianach woj swietokrzyskie POLA NEIS http polaneis pl Wojciech Falkowski Rytwianski Jan wlasciwie Jan z Rytwian h Jastrzebiec w Polski slownik biograficzny t XXXIII Wroclaw Warszawa Krakow 1991 1992 s 588 592 Internetowy Polski Slownik Biograficzny Jan Korytkowski Pralaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieznienskiej od roku 1000 az do dni naszych Podlug zrodel archiwalnych T 3 Gniezno 1883 s 437 438 Bozena Czwojdrak Opieka czy nepotyzm Wojciech Jastrzebiec i jego rodzina w Wojciech Jastrzebiec w sluzbie monarchii i Kosciola Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2018 s 15 Anna Kowalska Pietrzak Career Paths of the Collegiate Church Chapters Members within the Archdiocese of Gniezno in the Middle Ages in Secular canons in Medieval Europe Diversity under Common Canon Law Studien zur Germania Sacra Neue Folge vol 14 2023 Berlin De Gruyter p 83 106 Wojciech Falkowski Rok Trzech Sejmow w Pierwsze stulecie Jagiellonow 2000 s 290 293 Patron szkoly I Liceum Ogolnoksztalcace im Kazimierza Jagiellonczyka w Sieradzu Jozef Maroszek Arkadiusz Studniarek Dzieje Trzciannego i obszaru gminy w XV XX wieku Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 79 1466 rok II pokoj torunski Habemus Documentum Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie Volumina Legum t I Petersburg 1859 s 101 Antoni Gasiorowski Polscy gwaranci traktatow z Krzyzakami XIV XV wieku w Komunikaty Mazursko Warminskie nr 2 3 1971 s 259 Adam Novak Diplomats and Supporters of Matthias Corvinus Seals of the Treaty of ofalu Spisska Stara Ves 1474 w Zapiski Historyczne t 87 2022 z 2 s 11 12 13 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 181 Jan Szymczak Siege artillery in Poland in the fourteenth and the fifteenth centuries Fasciculi Archaeologiae Historicae Fasc 16 17 2003 2004 p 116 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 129 Bozena Czwojdrak Fundacja Dzierslawa i Jana Rytwianskich herbu Jastrzebiec w dawnej kolegiacie sandomierskiej w Sredniowiecze Polskie i Powszechne T 3 2004 s 145 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 302 303 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 292 Bozena Czwojdrak Fundacja Dzierslawa i Jana Rytwianskich herbu Jastrzebiec w dawnej kolegiacie sandomierskiej w Sredniowiecze Polskie i Powszechne T 3 2004 s 142 Bozena Czwojdrak Koligacje malzenskie Dzierslawa i Jana Rytwianskich herbu Jastrzebiec przyczynek do genealogii moznowladztwa malopolskiego w XV wieku w Sredniowiecze polskie i powszechne T 1 Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 1999 s 202 DzherelaWojciech Falkowski Rytwianski Jan wlasciwie Jan z Rytwian h Jastrzebiec w Polski slownik biograficzny t XXXIII Wroclaw Warszawa Krakow 1991 1992 s 588 592 Internetowy Polski Slownik Biograficzny Glos Jana z Rytwian Starosty Sandomierskiego na sejmie w Piotrkowie r 1459 miany w Karol Mecherzynski Historya wymowy w Polsce tom 1 Krakow 1856 s 152 154

Дата публікації:
Топ