Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кобилянський Ян Кобилянський пол Jan Kobylański 21 липня 1923 Рівне 27

Ян Кобилянський

Ян Кобилянський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кобилянський.

Ян Кобилянський (пол. Jan Kobylański; 21 липня 1923, Рівне — 27 березня 2019, Монтевідео) — польський підприємець, мешкав в Уругваї, дипломат, в'язень німецьких концтаборів, засновник та президент у 1993–2016 роках Союзу польських асоціацій та організацій Латинської Америки (USOPAL).

Ян Кобилянський
пол. Jan Kobylański
 
Народження: 21 липня 1923(1923-07-21)
Рівне, Ровенський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка
Смерть: 27 березня 2019(2019-03-27) (95 років)
Монтевідео, Уругвай
Країна: Республіка Польща
Нагороди:
image image image image image

d

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Життєпис

Ян Кобилянський народився в родині адвоката Станіслава Кобилянського та його дружини Цецилії.

Під час Другої світової війни він був заарештований гестапо, а потім ув'язнений у місті Павяк, звідки в жовтні 1943 р. був відправлений до Освенціма-Біркенау. Йому дали номер табору 156228. Під час війни також перебував у концтаборах Маутхаузен-Гузен, Дахау та Грос-Розен. Навесні 1945 року став вільним після звільнення К. Л. Дахау американськими військами.

Після війни Ян оселився в Італії, де 1950 року закінчив навчання менеджерів у Вищій торговій школі в Мілані. З 1950 по 1952 рік працював на метал-обміннику в Цюрі. Він також займався виробництвом зубних щіток, торгівлею побутовою технікою та виробництвом сталевих виробів. 1952 року він прибув до Парагваю, скориставшись програмою президента Федеріко Чавеса щодо привезення 18 000 сімей з Європи. Він також був поштовим радником міністра зв'язку Парагваю. Кобилянський брав активну участь в Олімпійському комітеті Парагваю. З 1974 по 1989 рік був парагвайським консулом на Канарських островах. 1981 року почав займатися бізнесом в Уругваї, де потім влаштувався.

1957 року Ян Кобилянський став заступником голови Товариства польської діаспори в Парагваї, а 1988 року — головою Союзу поляків Аргентини. Того ж року він став президентом Товариства Росії Юзефа Пілсудського в Монтевідео. 1993 року він був співзасновником Союзу польських товариств та організацій Латинської Америки. Потім він став президентом цієї організації. 1989 року його призначили почесним консулом Польщі в Аргентині, а потім в Уругваї. У 2000 році міністр Владислав Бартошевський звільнив його з цієї посади після звинувачень в антисемітизмі, висунутих колишніми польськими послами в Уругваї та Коста-Риці — Ярославом Гугалою та Ришардом Шнепфом.

Досягнення

Ян Кобилянський є засновником та покровителем школи на Підляшші. Він був членом Комітету захисту доброго імені Польщі та поляків. У жовтні 2011 року Ян став почесним президентом асоціації. Автор книг на філателістичну тематику та книги про миротворчу діяльність Ватикану. Власник, президент та директор десятків міжнародних торгових компаній (включаючи друк поштових марок та карбування монет). Консул Парагваю в Санта-Крус-де-Тенеріфе, Канарські острови та колишній почесний консул Польщі в Уругваї.

Відзнаки

1995 року Ян Кобилянський був нагороджений Хрестом Освенціма. Також його вшанували Великим орденом св. Зигмунта, Почесним хрестом ветеранів боротьби за незалежність, медаллю Polonia Mater Nostra Est (2003), золотою медаллю Парагвайської олімпійської асоціації та золотою медаллю за послуги Парагваю.

Суперечки

Заяви в пресі

2001 р. у статті «В'язень № 156228», опублікованій у Речі Посполитій, Ганна Войслав першою в Польщі оскаржила офіційну біографію Кобилянського, вказавши на відсутність слідів його присутності в архіві табору та заперечуючи правомірність нагородження Яна Кобилянського хрестом Освенціма. 2005 року Міколай Лізут, журналіст Gazeta Wyborcza, звинуватив Кобилянського у підробці довідки про його перебування в концтаборі та використанні особи Януша Кобилянського, народженого чотирма роками раніше. Ця стаття була написана разом з Ганною Войслав, яка підписалася як Ганна Рекман. 2005 року журналіст „Rzeczpospolita” Єжи Моравський звинуватив Кобилянського (який на той час мав вживати ім’я Януш) у співпраці з нацистами в період окупації Польщі під час Другої світової війни, зокрема в передачі сім’ї Сенкер офіцерам Гестапо, що він заперечив.

Декларація IPN на

Як наслідок повідомлень у пресі, слідчий відділ Інституту національної пам'яті проводив процедуру перевірки в цій справі з осені 2004 року до січня 2007 р. У квітні 2006 р. керівник слідчого відділу Інституту національної пам'яті Вітольд Кулеша повідомив, що «до цього часу не знайдено доказів». У січні 2007 року Комісія філії з питань переслідування злочинів проти польської нації у Варшаві ухвалила рішення про відмову в порушенні розслідування з цього приводу. Згідно з висновками прокурора, інформація про те, що Ян Кобилянський був винуватцем передачі офіцерам гестапо родини Сенкер, не може бути підтверджена. У березні 2007 року Анджей Арсенюк, прессекретар IPN, спростував твердження Gazeta Wyborcza про те, що сім'я Сенкер померла в гетто або Треблінці і що ця смерть була наслідком доносу Кобилянського.

Позови про наклеп

Наприкінці листопада 2008 року Ян Кобилянський подав приватний обвинувальний акт проти 19 політиків та журналістів, звинувачуючи їх у наклепі. Він вимагав, щоб кожен відповідач виплатив по 100 тисяч злотих на благодійність. Кримінальне провадження в цій справі розпочалось у березні 2009 року окружним судом у Варшаві і було остаточно припинено в грудні 2011 року через строк позовної давності щодо всіх дій, скоєних Кобилянським до 16 обвинувачених.

У липні 2010 року Ян Кобилянський звернувся в суд за наклеп на Радослава Сікорського. У березні 2012 року суд відхилив цей позов, зазначивши, що «не було порушення особистих прав позивача». Суд вважав, що судовий розгляд безперечно демонстрував антисемітські погляди Яна Кобилянського. Суд охарактеризував заяви Яна Кобилянського та організації, яку він очолював, як такі, що є відверто антисемітські та перевищують допустиму межу критики конкретних осіб. 23 січня 2013 року Апеляційний суд у Варшаві відхилив апеляцію, зазначивши, що «називання позивача антисемітом було в межах допустимої критики, а через правдивість визначення позивача (оскільки він є антисемітом) не порушувало його особисті права».

Примітки

  1. (pl-PL) , 28 березня 2019, архів оригіналу за 29 червня 2019, процитовано 11 жовтня 2020
  2. (пол.), архів оригіналу за 3 вересня 2019, процитовано 11 жовтня 2020
  3. [1], Michał Wilgocki, "Nie żyje Jan Kobylański, polonijny biznesmen związany z Radiem Maryja" 
  4. (pl-PL) , 10 грудня 2016, архів оригіналу за 3 липня 2019, процитовано 11 жовтня 2020
  5. Agata Judycka, Zbigniew Judycki, Polonia. Słownik biograficzny, Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000.
  6. [2], , "Jan Kobylański jako więzień KL Auschwitz" 
  7. Decyzja Kierownika Urzędu do Spraw Kombatantów i Osób Represjonowanych Wiktora Spirydonowicza z 22 października 2007 roku o przyznaniu Janowi Kobylańskiemu uprawnień kombatanckich.
  8. . 8 września 2009. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  9. . 10 listopada 2000. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 11 жовтня 2020.
  10. Informacje w bazie spisszkol.eu [ 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
  11. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  12. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  13. M.P. z 1997 r. nr 29, poz. 271.
  14. . 26 kwietnia 2001. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020.
  15. . Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 11 жовтня 2020., usopal.blox.pl [dostęp 27 sierpnia 2011].
  16. . 19 marca 2005. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020.
  17. Zeznania Pana Prezesa Jana Kobylańskiego. 13 listopada 2010.
  18. IPN – przegląd mediów [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.].
  19. . 15 marca 2007. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  20. 22 marca 2007. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  21. . 27 listopada 2008. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  22. . 29 marca 2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 жовтня 2020.
  23. . 16 grudnia 2011. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 11 жовтня 2020.
  24. . 29 lipca 2010. Архів оригіналу за 1 серпня 2010. Процитовано 11 жовтня 2020.
  25. . 27 marca 2012. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  26. . 27 marca 2012. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 11 жовтня 2020.
  27. Wyrok Sądu Apelacyjnego w Warszawie I ACa 1023/12 [ 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] orzeczenia.ms.gov.pl.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян Кобилянський

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kobilyanskij Yan Kobilyanskij pol Jan Kobylanski 21 lipnya 1923 Rivne 27 bereznya 2019 Montevideo polskij pidpriyemec meshkav v Urugvayi diplomat v yazen nimeckih konctaboriv zasnovnik ta prezident u 1993 2016 rokah Soyuzu polskih asociacij ta organizacij Latinskoyi Ameriki USOPAL Yan Kobilyanskij pol Jan Kobylanski Narodzhennya 21 lipnya 1923 1923 07 21 Rivne Rovenskij povit Volinske voyevodstvo Polska RespublikaSmert 27 bereznya 2019 2019 03 27 95 rokiv Montevideo UrugvajKrayina Respublika Polsha Nagorodi d Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami ZhittyepisYan Kobilyanskij narodivsya v rodini advokata Stanislava Kobilyanskogo ta jogo druzhini Ceciliyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin buv zaareshtovanij gestapo a potim uv yaznenij u misti Pavyak zvidki v zhovtni 1943 r buv vidpravlenij do Osvencima Birkenau Jomu dali nomer taboru 156228 Pid chas vijni takozh perebuvav u konctaborah Mauthauzen Guzen Dahau ta Gros Rozen Navesni 1945 roku stav vilnim pislya zvilnennya K L Dahau amerikanskimi vijskami Pislya vijni Yan oselivsya v Italiyi de 1950 roku zakinchiv navchannya menedzheriv u Vishij torgovij shkoli v Milani Z 1950 po 1952 rik pracyuvav na metal obminniku v Cyuri Vin takozh zajmavsya virobnictvom zubnih shitok torgivleyu pobutovoyu tehnikoyu ta virobnictvom stalevih virobiv 1952 roku vin pribuv do Paragvayu skoristavshis programoyu prezidenta Federiko Chavesa shodo privezennya 18 000 simej z Yevropi Vin takozh buv poshtovim radnikom ministra zv yazku Paragvayu Kobilyanskij brav aktivnu uchast v Olimpijskomu komiteti Paragvayu Z 1974 po 1989 rik buv paragvajskim konsulom na Kanarskih ostrovah 1981 roku pochav zajmatisya biznesom v Urugvayi de potim vlashtuvavsya 1957 roku Yan Kobilyanskij stav zastupnikom golovi Tovaristva polskoyi diaspori v Paragvayi a 1988 roku golovoyu Soyuzu polyakiv Argentini Togo zh roku vin stav prezidentom Tovaristva Rosiyi Yuzefa Pilsudskogo v Montevideo 1993 roku vin buv spivzasnovnikom Soyuzu polskih tovaristv ta organizacij Latinskoyi Ameriki Potim vin stav prezidentom ciyeyi organizaciyi 1989 roku jogo priznachili pochesnim konsulom Polshi v Argentini a potim v Urugvayi U 2000 roci ministr Vladislav Bartoshevskij zvilniv jogo z ciyeyi posadi pislya zvinuvachen v antisemitizmi visunutih kolishnimi polskimi poslami v Urugvayi ta Kosta Rici Yaroslavom Gugaloyu ta Rishardom Shnepfom DosyagnennyaYan Kobilyanskij ye zasnovnikom ta pokrovitelem shkoli na Pidlyashshi Vin buv chlenom Komitetu zahistu dobrogo imeni Polshi ta polyakiv U zhovtni 2011 roku Yan stav pochesnim prezidentom asociaciyi Avtor knig na filatelistichnu tematiku ta knigi pro mirotvorchu diyalnist Vatikanu Vlasnik prezident ta direktor desyatkiv mizhnarodnih torgovih kompanij vklyuchayuchi druk poshtovih marok ta karbuvannya monet Konsul Paragvayu v Santa Krus de Tenerife Kanarski ostrovi ta kolishnij pochesnij konsul Polshi v Urugvayi Vidznaki1995 roku Yan Kobilyanskij buv nagorodzhenij Hrestom Osvencima Takozh jogo vshanuvali Velikim ordenom sv Zigmunta Pochesnim hrestom veteraniv borotbi za nezalezhnist medallyu Polonia Mater Nostra Est 2003 zolotoyu medallyu Paragvajskoyi olimpijskoyi asociaciyi ta zolotoyu medallyu za poslugi Paragvayu SuperechkiZayavi v presi 2001 r u statti V yazen 156228 opublikovanij u Rechi Pospolitij Ganna Vojslav pershoyu v Polshi oskarzhila oficijnu biografiyu Kobilyanskogo vkazavshi na vidsutnist slidiv jogo prisutnosti v arhivi taboru ta zaperechuyuchi pravomirnist nagorodzhennya Yana Kobilyanskogo hrestom Osvencima 2005 roku Mikolaj Lizut zhurnalist Gazeta Wyborcza zvinuvativ Kobilyanskogo u pidrobci dovidki pro jogo perebuvannya v konctabori ta vikoristanni osobi Yanusha Kobilyanskogo narodzhenogo chotirma rokami ranishe Cya stattya bula napisana razom z Gannoyu Vojslav yaka pidpisalasya yak Ganna Rekman 2005 roku zhurnalist Rzeczpospolita Yezhi Moravskij zvinuvativ Kobilyanskogo yakij na toj chas mav vzhivati im ya Yanush u spivpraci z nacistami v period okupaciyi Polshi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zokrema v peredachi sim yi Senker oficeram Gestapo sho vin zaperechiv Deklaraciya IPN na Yak naslidok povidomlen u presi slidchij viddil Institutu nacionalnoyi pam yati provodiv proceduru perevirki v cij spravi z oseni 2004 roku do sichnya 2007 r U kvitni 2006 r kerivnik slidchogo viddilu Institutu nacionalnoyi pam yati Vitold Kulesha povidomiv sho do cogo chasu ne znajdeno dokaziv U sichni 2007 roku Komisiya filiyi z pitan peresliduvannya zlochiniv proti polskoyi naciyi u Varshavi uhvalila rishennya pro vidmovu v porushenni rozsliduvannya z cogo privodu Zgidno z visnovkami prokurora informaciya pro te sho Yan Kobilyanskij buv vinuvatcem peredachi oficeram gestapo rodini Senker ne mozhe buti pidtverdzhena U berezni 2007 roku Andzhej Arsenyuk pressekretar IPN sprostuvav tverdzhennya Gazeta Wyborcza pro te sho sim ya Senker pomerla v getto abo Treblinci i sho cya smert bula naslidkom donosu Kobilyanskogo Pozovi pro naklep Naprikinci listopada 2008 roku Yan Kobilyanskij podav privatnij obvinuvalnij akt proti 19 politikiv ta zhurnalistiv zvinuvachuyuchi yih u naklepi Vin vimagav shob kozhen vidpovidach viplativ po 100 tisyach zlotih na blagodijnist Kriminalne provadzhennya v cij spravi rozpochalos u berezni 2009 roku okruzhnim sudom u Varshavi i bulo ostatochno pripineno v grudni 2011 roku cherez strok pozovnoyi davnosti shodo vsih dij skoyenih Kobilyanskim do 16 obvinuvachenih U lipni 2010 roku Yan Kobilyanskij zvernuvsya v sud za naklep na Radoslava Sikorskogo U berezni 2012 roku sud vidhiliv cej pozov zaznachivshi sho ne bulo porushennya osobistih prav pozivacha Sud vvazhav sho sudovij rozglyad bezperechno demonstruvav antisemitski poglyadi Yana Kobilyanskogo Sud oharakterizuvav zayavi Yana Kobilyanskogo ta organizaciyi yaku vin ocholyuvav yak taki sho ye vidverto antisemitski ta perevishuyut dopustimu mezhu kritiki konkretnih osib 23 sichnya 2013 roku Apelyacijnij sud u Varshavi vidhiliv apelyaciyu zaznachivshi sho nazivannya pozivacha antisemitom bulo v mezhah dopustimoyi kritiki a cherez pravdivist viznachennya pozivacha oskilki vin ye antisemitom ne porushuvalo jogo osobisti prava Primitki pl PL 28 bereznya 2019 arhiv originalu za 29 chervnya 2019 procitovano 11 zhovtnya 2020 pol arhiv originalu za 3 veresnya 2019 procitovano 11 zhovtnya 2020 1 Michal Wilgocki Nie zyje Jan Kobylanski polonijny biznesmen zwiazany z Radiem Maryja pl PL 10 grudnya 2016 arhiv originalu za 3 lipnya 2019 procitovano 11 zhovtnya 2020 Agata Judycka Zbigniew Judycki Polonia Slownik biograficzny Wydawnictwo Naukowe PWN 2000 2 Jan Kobylanski jako wiezien KL Auschwitz Decyzja Kierownika Urzedu do Spraw Kombatantow i Osob Represjonowanych Wiktora Spirydonowicza z 22 pazdziernika 2007 roku o przyznaniu Janowi Kobylanskiemu uprawnien kombatanckich 8 wrzesnia 2009 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 10 listopada 2000 Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Informacje w bazie spisszkol eu 11 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 M P z 1997 r nr 29 poz 271 26 kwietnia 2001 Arhiv originalu za 15 chervnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 5 grudnya 2008 Procitovano 11 zhovtnya 2020 usopal blox pl dostep 27 sierpnia 2011 19 marca 2005 Arhiv originalu za 15 chervnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Zeznania Pana Prezesa Jana Kobylanskiego 13 listopada 2010 IPN przeglad mediow 5 bereznya 2012 u Wayback Machine 15 marca 2007 Arhiv originalu za 21 sichnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 22 marca 2007 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 27 listopada 2008 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 29 marca 2009 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 11 zhovtnya 2020 16 grudnia 2011 Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 11 zhovtnya 2020 29 lipca 2010 Arhiv originalu za 1 serpnya 2010 Procitovano 11 zhovtnya 2020 27 marca 2012 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 27 marca 2012 Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Wyrok Sadu Apelacyjnego w Warszawie I ACa 1023 12 17 zhovtnya 2020 u Wayback Machine orzeczenia ms gov pl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yan Kobilyanskij

Дата публікації:
Топ