Ві ктор Миха йлович Яло вський 1 серпня 1965 8 серпня 2012 Харків Україна радянський та український футболіст що виступа

Ві́ктор Миха́йлович Яло́вський (1 серпня 1965 — 8 серпня 2012, Харків, Україна) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції захисника та півзахисника. Відомий перш за все завдяки виступам у харківському «Металісті», шепетівському «Темп» та київському СКА. Майстер спорту СРСР (1988).

Віктор Яловський

Особисті дані

Повне ім'я

Яловський Віктор Михайлович

Народження

1 серпня 1965

Смерть

8 серпня 2012 (47 років)

Харків, Україна

Зріст

178 см

Вага

72 кг

Громадянство

СРСР →

Україна

Позиція

захисник / півзахисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1982—1984	«Металіст»	6	(0)
1985—1986	СКА К	68	(2)
1987—1992	/ «Металіст»	84	(1)
1992	«Кремінь»	5	(0)
1993	«Торпедо» Зп	13	(1)
1993—1994	«Темп»	27	(0)
1994	«Поділля»	14	(1)
1995	«Скала»	15	(0)
1996	«Кривбас»	8	(0)
1998	«Зірка» К	9	(0)

Звання, нагороди

Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Віктор Яловський — вихованець харківського футболу. До роботи з «дублем» «Металіста» почав залучатися у 1982 році, а 8 червня 1983 року дебютував у основному складі харків'ян у матчі проти "Ністру"замінивши на 87-й хвилині Ігоря Якубовського. У 1985 році Яловського, як і багатьох молодих футболістів за часів СРСР, було призвано до лав радянської армії, внаслідок чого він опинився у київському СКА, де протягом двох сезонів був одним з ключових футболістів. До Харкова повернувся у 1987 році, хоча й надалі виступав переважно за дубль «Металіста». Зоряним часом Яловського і всієї команди став 1988 рік, у якому харків'яни стрибнули вище голови і здобули Кубок СРСР. Після цього сезону Віктор Яловський виборов місце у «основі» та захищав кольори клубу аж до 1992 року, додавши до свого активу участь у фіналі Кубка України 1992.

Сезон 1992/93 виявився для Яловського неоднозначним — він розпочав його у кременчуцькому «Кремені», де проводив на полі аж занадто мало часу, а закінчив у запорізькому «Торпедо». Далі в кар'єрі футболіста були шепетівський «Темп», хмельницьке «Поділля», стрийська «Скала», криворізький «Кривбас» та аматорський «Кристал» з Пархомівки. Останнім клубом Яловського стала кіровоградська «Зірка», де він і закінчив кар'єру в 1998 році.

Після завершення активних виступів Віктор Яловський тривалий час не міг влаштуватися на роботу, адже не мав вищої освіти (залишив інститут, не закінчивши навчання). Певний час працював у тренерському штабі «Металіста» та футбольного клубу «Харків». Після розпаду «Харкова» влаштувався начальником служби охорони у супермаркеті. Помер 8 серпня 2012 року. За словами Руслана Колоколова, Яловський мав серцеву хворобу, що була зумовлена проблемами з судинами на ногах, які в свою чергу виникли внаслідок паління.

Досягнення

Командні трофеї

Володар Кубка СРСР (1): 1988
Фіналіст Кубка України (1): 1992
Бронзовий призер 6-ї зони другої ліги чемпіонату СРСР (1): 1986

Індивідуальні здобутки

Майстер спорту СРСР (1988)

Примітки

1 серпня 1965 року — офіційна дата народження. Однак, як стверджує екс-одноклубник та родич Яловського Руслан Колоколов, справжньою датою народження футболіста є 31 липня. Подібна «підміна» була зроблена футбольними функціонерами з метою надати Яловському можливість грати за юнацькі збірні на рік молодше.
(рос.) . «Вечерний Харьков». Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 11 лютого 2017.

Посилання

Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

[1] 1 серпня 1965 року — офіційна дата народження. Однак, як стверджує екс-одноклубник та родич Яловського Руслан Колоколов, справжньою датою народження футболіста є 31 липня. Подібна «підміна» була зроблена футбольними функціонерами з метою надати Яловському можливість грати за юнацькі збірні на рік молодше.

[2] (рос.) . «Вечерний Харьков». Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 11 лютого 2017.