Якуб Пшекора з Моравян гербу Лодзя (пом. бл. 1452) — державний діяч Королівства Польського, надвірний маршалок (1431), каштелян чехувський (1434—1452); маршалок двору королеви Софії Гольшанської (1445—1449), бургграф краківського замку (1440, 1452).
Якуб Пшекора з Моравян пол. Jakub Przekora z Morawian | ||
Родовий герб Лодзя | ||
| ||
---|---|---|
1431 — 1431 | ||
Монарх: | Владислав Яґайло | |
Попередник: | Домарат Кобилянський | |
Наступник: | Миколай Лянцкоронський із Бжезя | |
| ||
1434 — 1452 | ||
Попередник: | Ян (Яшек) із Богуміловиців | |
Наступник: | Міколай із Коженної | |
Смерть: | 1452 | |
Країна: | Королівство Польське | |
Діти: | Анджей, Ельжбета |
Життєпис
Якуб народився на переломі XIV—XV століть. Походив із шляхти, що осіла в Моравянах у Вішьлицькій землі. Розвиток його кар'єри відбувся завдяки впливовому родичу Войцеху Ястшембецю, єпископові краківському, при дворі якого Пшекора перебував 1413 року. Завдяки протекції єпископа він потрапив до двору короля Владислава Яґайла та великого князя литовського Вітовта.
1422 року Якуб супроводжував короля під час поїздки до Литви. Під час неї Владислав Яґайло відправив його до краківського єпископа повідомити про те, що прийняв рішення підтримати його кандидатуру на посаду архієпископа Ґнєзненського. Проте Войцех Ястшембець не погодився на переїзд до Ґнєзна, й цю звістку Пшекора приніс королю до Троків. 1428 року Якуб узяв участь у військовому поході князя Вітовта на Великий Новгород.
Брав участь у з'їзді в Ленчиці 1430 року. Після смерті великого князя Вітовта 27 жовтня 1430 року, перебував надалі в оточення короля Владислава Яґайла. 1431 року отримав посаду маршалка королівського двору, яку посідав протягом травня-вересня цього року. Супроводжував короля під час Луцької війни.
1434 вперше згадується як каштелян чехувський, був ним до кінця життя. 1438 року на сеймі в Пйотркуві підписав привілей новообраного короля Владислава Варненчика, який підтвердив головні права Польського королівства. 1439 року як єдиний із сенаторів, окрім лідера руху Спитка з Мельштина, привісив свою печатку на акті антимагнатської [pl]. Після поразки конфедератів під Ґротниками та знищення шляхетського руху з прогуситськими симпатіями, він не приєднався до табору кардинала Збіґнєва Олешьніцького, але й не втратив своєї каштелянії чеховської.
У лютому 1440 року згадується вперше як бургграф Краківського замку. Належав до близького оточення королеви Софії Гольшанської, 1440 перебував на її дворі в Сяноку, а також у Бечі та Новому Сончі. Під час безкоролів'я 1444—1447 років став активним прибічником кандидатури молодшого сина Яґайла Казимира на польський трон, а потім був прихильником його правління. Протягом 1445—1449 років був радником (лат. consiliarius noster) та маршалком двору (охмістром) королеви Софії Гольшанської.
1450 року взяв участь у генеральному з'їзді у Вішьлиці.
17 червня 1452 року був знову згаданий у документі з титулом бургграфа Краківського замку. Востаннє згаданий 27 червня цього ж року, помер, очевидно, невдовзі після цього.
Маєтності
Був дідичем села Усцишовиці та Славковиці, співвласником родових Моравян. 1419 року король перевів із польського права на німецьке села Кшишковиці та Пшечнюв (тепер частина Вельґуса) в землі Краківській, які Якуб із Моравян отримав трохи раніше за вірну службу від єпископа Войцеха Ястшембеця. Очевидно, Якуб намагався зосередити свої маєтки ближче до Кракова, відмовившись від небагатої спадщини у Вішьлицькій землі.
Сім'я
Від шлюбу з дружиною невідомого імені Якуб Пшекора мав 2 дітей:
- Анджей — плебан у Бейсцях (1469).
- Ельжбета — дружина [pl].
Примітки
- Feliks Kiryk, Jakub Przekora z Morawian H. Łodzia. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
- Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 150.
- Alicja Szymczakowa, Szlachta prowincjonalna wobec unii polsko-litewskie, [w:] Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego: Prace Historyczne, 141, z. 2 (2014), s. 469.
- Sobiesław Szybkowski, Zjazd w Łęczycy w 1430 roku. Z badań nad wydarzeniami politycznymi w Polsce poczas «burzy koronacyjnej» 1429—1430, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 2 (6), 2010, s. 147.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 84.
- Sergiej Polechow, Sobiesław Szybkowski, Królewski dokument rozejmu ze Świdrygiełłą z 20 VIII 1431 roku, [w:] Roczniki historyczne, Rocznik LXXXIII — 2017, s. 155.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 47.
- Bożena Czwojdrak, Kilka uwag o konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 2, 2002, s. 204.
- Franciszek Sikora, W sprawie badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Studia z Dziejów Średniowiecza, nr 20, 2016, s. 195, 198.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 5: Burgrabowie zamku krakowskiego XIII—XV wieku: spisy, oraz uzupełnienia do zeszytów 1-4 / oprac. Waldemar Bukowski; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1999, s. 48.
- Antoni Borzemski, Archiwa w Sanoku, Jaśliskach, Króliku Wołoskim, Hłomczy, Ładzinie i Klimkówce, Sanok, 1905, s. 25.
- Bożena Czwojdrak, Zofia Holszańska: studium o dworze i roli królowej w późnośredniowiecznej Polsce, Warszawa, Wydawnictwo DiG, 2012, s. 133—134, 219.
- Bożena Czwojdrak, Z badań nad dworem królowej Zofii Holszańskiej, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 2 (6), 2010, s. 165.
- Robert Kozyrski, Sejmiki województw Małopolski właściwej 1572—1648 — stan badań, organizacja, specyfika sejmikowa, propozycje badawcze, [w:] Miscellanea historico-iuridica, t. XXI, z. 1, 2022, s. 165—166.
- Uściszowice. Gmina Bejsce.
- Krzyszkowice. Słownik historyczno-geograficzny ziem Polskich w Średniowieczu. Edycja elektroniczna.
Посилання
- Feliks Kiryk, Jakub Przekora z Morawian H. Łodzia. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
Джерела
- Feliks Kiryk, Przekora Jakub (zm. po 1452), [w:] Polski słownik biograficzny T. 28 Potocki Ignacy Roman — Przerębski Mikołaj, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984—1985, s. 719—720.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakub Pshekora z Moravyan gerbu Lodzya pom bl 1452 derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo nadvirnij marshalok 1431 kashtelyan chehuvskij 1434 1452 marshalok dvoru korolevi Sofiyi Golshanskoyi 1445 1449 burggraf krakivskogo zamku 1440 1452 Yakub Pshekora z Moravyan pol Jakub Przekora z MorawianRodovij gerb LodzyaMarshalok nadvirnij1431 1431Monarh Vladislav YagajloPoperednik Domarat KobilyanskijNastupnik Mikolaj Lyanckoronskij iz BzhezyaChehuvskij kashtelyan1434 1452Poperednik Yan Yashek iz BogumilovicivNastupnik Mikolaj iz Kozhennoyi Smert 1452Krayina Korolivstvo PolskeDiti Andzhej ElzhbetaZhittyepisYakub narodivsya na perelomi XIV XV stolit Pohodiv iz shlyahti sho osila v Moravyanah u Vishlickij zemli Rozvitok jogo kar yeri vidbuvsya zavdyaki vplivovomu rodichu Vojcehu Yastshembecyu yepiskopovi krakivskomu pri dvori yakogo Pshekora perebuvav 1413 roku Zavdyaki protekciyi yepiskopa vin potrapiv do dvoru korolya Vladislava Yagajla ta velikogo knyazya litovskogo Vitovta 1422 roku Yakub suprovodzhuvav korolya pid chas poyizdki do Litvi Pid chas neyi Vladislav Yagajlo vidpraviv jogo do krakivskogo yepiskopa povidomiti pro te sho prijnyav rishennya pidtrimati jogo kandidaturu na posadu arhiyepiskopa Gnyeznenskogo Prote Vojceh Yastshembec ne pogodivsya na pereyizd do Gnyezna j cyu zvistku Pshekora prinis korolyu do Trokiv 1428 roku Yakub uzyav uchast u vijskovomu pohodi knyazya Vitovta na Velikij Novgorod Brav uchast u z yizdi v Lenchici 1430 roku Pislya smerti velikogo knyazya Vitovta 27 zhovtnya 1430 roku perebuvav nadali v otochennya korolya Vladislava Yagajla 1431 roku otrimav posadu marshalka korolivskogo dvoru yaku posidav protyagom travnya veresnya cogo roku Suprovodzhuvav korolya pid chas Luckoyi vijni 1434 vpershe zgaduyetsya yak kashtelyan chehuvskij buv nim do kincya zhittya 1438 roku na sejmi v Pjotrkuvi pidpisav privilej novoobranogo korolya Vladislava Varnenchika yakij pidtverdiv golovni prava Polskogo korolivstva 1439 roku yak yedinij iz senatoriv okrim lidera ruhu Spitka z Melshtina privisiv svoyu pechatku na akti antimagnatskoyi pl Pislya porazki konfederativ pid Grotnikami ta znishennya shlyahetskogo ruhu z progusitskimi simpatiyami vin ne priyednavsya do taboru kardinala Zbignyeva Oleshnickogo ale j ne vtrativ svoyeyi kashtelyaniyi chehovskoyi U lyutomu 1440 roku zgaduyetsya vpershe yak burggraf Krakivskogo zamku Nalezhav do blizkogo otochennya korolevi Sofiyi Golshanskoyi 1440 perebuvav na yiyi dvori v Syanoku a takozh u Bechi ta Novomu Sonchi Pid chas bezkoroliv ya 1444 1447 rokiv stav aktivnim pribichnikom kandidaturi molodshogo sina Yagajla Kazimira na polskij tron a potim buv prihilnikom jogo pravlinnya Protyagom 1445 1449 rokiv buv radnikom lat consiliarius noster ta marshalkom dvoru ohmistrom korolevi Sofiyi Golshanskoyi 1450 roku vzyav uchast u generalnomu z yizdi u Vishlici 17 chervnya 1452 roku buv znovu zgadanij u dokumenti z titulom burggrafa Krakivskogo zamku Vostannye zgadanij 27 chervnya cogo zh roku pomer ochevidno nevdovzi pislya cogo MayetnostiBuv didichem sela Uscishovici ta Slavkovici spivvlasnikom rodovih Moravyan 1419 roku korol pereviv iz polskogo prava na nimecke sela Kshishkovici ta Pshechnyuv teper chastina Velgusa v zemli Krakivskij yaki Yakub iz Moravyan otrimav trohi ranishe za virnu sluzhbu vid yepiskopa Vojceha Yastshembecya Ochevidno Yakub namagavsya zoserediti svoyi mayetki blizhche do Krakova vidmovivshis vid nebagatoyi spadshini u Vishlickij zemli Sim yaVid shlyubu z druzhinoyu nevidomogo imeni Yakub Pshekora mav 2 ditej Andzhej pleban u Bejscyah 1469 Elzhbeta druzhina pl PrimitkiFeliks Kiryk Jakub Przekora z Morawian H Lodzia Internetowy Polski Slownik Biograficzny Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 150 Alicja Szymczakowa Szlachta prowincjonalna wobec unii polsko litewskie w Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego Prace Historyczne 141 z 2 2014 s 469 Sobieslaw Szybkowski Zjazd w Leczycy w 1430 roku Z badan nad wydarzeniami politycznymi w Polsce poczas burzy koronacyjnej 1429 1430 w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 2 6 2010 s 147 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 84 Sergiej Polechow Sobieslaw Szybkowski Krolewski dokument rozejmu ze Swidrygiella z 20 VIII 1431 roku w Roczniki historyczne Rocznik LXXXIII 2017 s 155 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 47 Bozena Czwojdrak Kilka uwag o konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 2 2002 s 204 Franciszek Sikora W sprawie badan nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku w Studia z Dziejow Sredniowiecza nr 20 2016 s 195 198 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Malopolska Wojewodztwa krakowskie sandomierskie i lubelskie Zeszyt 5 Burgrabowie zamku krakowskiego XIII XV wieku spisy oraz uzupelnienia do zeszytow 1 4 oprac Waldemar Bukowski Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1999 s 48 Antoni Borzemski Archiwa w Sanoku Jasliskach Kroliku Woloskim Hlomczy Ladzinie i Klimkowce Sanok 1905 s 25 Bozena Czwojdrak Zofia Holszanska studium o dworze i roli krolowej w poznosredniowiecznej Polsce Warszawa Wydawnictwo DiG 2012 s 133 134 219 Bozena Czwojdrak Z badan nad dworem krolowej Zofii Holszanskiej w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 2 6 2010 s 165 Robert Kozyrski Sejmiki wojewodztw Malopolski wlasciwej 1572 1648 stan badan organizacja specyfika sejmikowa propozycje badawcze w Miscellanea historico iuridica t XXI z 1 2022 s 165 166 Usciszowice Gmina Bejsce Krzyszkowice Slownik historyczno geograficzny ziem Polskich w Sredniowieczu Edycja elektroniczna PosilannyaFeliks Kiryk Jakub Przekora z Morawian H Lodzia Internetowy Polski Slownik Biograficzny Dzherela Feliks Kiryk Przekora Jakub zm po 1452 w Polski slownik biograficzny T 28 Potocki Ignacy Roman Przerebski Mikolaj Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1984 1985 s 719 720