Якоба Мартінес-Гарсія або Марія Пілар і Святого Франциска Борджіа (ісп. María Pilar de San Francisco de Borja; 1877, Тарасона — 1936, Гвадалахара) — блаженна римо-католицької церкви, черниця Ордену Босих Кармеліток, мучениця, одна з трьох гвадалахарських мучениць.
Якоба Мартінес-Гарсія | |
---|---|
Jacoba Martínez García | |
У чернецтві: | Марія Пілар і Святого Франциска Борджіа |
Народилася | 30 грудня 1877 Тарасона, Сарагоса, Арагон, Іспанія |
Померла | 24 липня 1936 (58 років) Гвадалахара, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія |
Шанується | Римо-католицька церква |
Беатифікована | 29 березня 1987 |
У лику | блаженна |
День пам'яті | 24 липня |
Подвижництво | |
Біографія
Якоба Мартінес-Гарсія народилася 30 грудня 1877 року в місті Тарасона провінції Сарагоса в Іспанії. На її духовний розвиток мав великий вплив рідний брат Хуліан, який був священником. Якоба допомагала йому у парафії в Тореясі, а потім — у Корейї в провінції Наварра, куди у листопаді 1891 року переїхала вся родина.
Скоро Якоба відчула покликання до харизми кармелітів, і, слідом за старшою сестрою Северианою, 12 жовтня 1898 року вступила в монастир Святого Йосифа в Гвадалахарі. Тут вона прийняла чернече вбрання і нове ім'я Марії Пілар і Святого Франциска Борджіа. 15 жовтня 1899 року, закінчивши новіціат, Марія Пілар склала чернечу обітницю.
22 липня 1936 року монастир Святого Йосифа в Гвадалахарі був розпущений республіканською міліцією. Черниці організували таємну обитель, але вже 24 липня вони були змушені розсіятися. З благословення настоятельки Марія Пілар і Святого Франциска Борджіа, і вирушили до якоїсь благочестивій жінці, яка була готова сховати їх. По дорозі черниці були захоплені групою міліціонерів.
Марія Пілар була поранена пострілом у живіт. Вона крикнула: «Слава Христу Царю! Господи, прости їм!», через що озвірілі міліціонери сильно побили літню черницю. Один з них, зглянувшись, привів її в центр Червоного Хреста, звідки її перенесли в лікарню. Тут, вмираючи, вона весь час повторювала: «Боже мій, прости їм, не відають, що творять!»
Прославлення
10 липня 1941 року тіла сестер були виявлені і через два дні урочисто перенесені в монастир Святого Йосифа в Гвадалахарі. Папа Іоанн Павло II 29 березня 1987 року в соборі Святого Петра в Римі зарахував усіх трьох черниць до лику блаженних як мучениць, які постраждали під час громадянської війни в Іспанії (1936—1939).
День пам'яті — 24 липня.
Посилання
- Марія Пілар і Святого Франциска на сайті Великий Арагонською енциклопедії (ісп.)
- Марія Пілар і Святого Франциска на сайті Carmelosicilia (італ.)
- Марія Пілар і Святого Франциска на сайті Hispaniamartyr (ісп.)
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakoba Martines Garsiya abo Mariya Pilar i Svyatogo Franciska Bordzhia isp Maria Pilar de San Francisco de Borja 1877 Tarasona 1936 Gvadalahara blazhenna rimo katolickoyi cerkvi chernicya Ordenu Bosih Karmelitok muchenicya odna z troh gvadalaharskih muchenic Yakoba Martines GarsiyaJacoba Martinez GarciaU chernectvi Mariya Pilar i Svyatogo Franciska BordzhiaNarodilasya 30 grudnya 1877 1877 12 30 Tarasona Saragosa Aragon IspaniyaPomerla 24 lipnya 1936 1936 07 24 58 rokiv Gvadalahara Kastiliya La Mancha IspaniyaShanuyetsya Rimo katolicka cerkvaBeatifikovana 29 bereznya 1987U liku blazhennaDen pam yati 24 lipnyaPodvizhnictvoMediafajli na Vikishovishi Gvadalaharski mucheniciBiografiyaYakoba Martines Garsiya narodilasya 30 grudnya 1877 roku v misti Tarasona provinciyi Saragosa v Ispaniyi Na yiyi duhovnij rozvitok mav velikij vpliv ridnij brat Hulian yakij buv svyashennikom Yakoba dopomagala jomu u parafiyi v Toreyasi a potim u Korejyi v provinciyi Navarra kudi u listopadi 1891 roku pereyihala vsya rodina Skoro Yakoba vidchula poklikannya do harizmi karmelitiv i slidom za starshoyu sestroyu Severianoyu 12 zhovtnya 1898 roku vstupila v monastir Svyatogo Josifa v Gvadalahari Tut vona prijnyala cherneche vbrannya i nove im ya Mariyi Pilar i Svyatogo Franciska Bordzhia 15 zhovtnya 1899 roku zakinchivshi noviciat Mariya Pilar sklala chernechu obitnicyu 22 lipnya 1936 roku monastir Svyatogo Josifa v Gvadalahari buv rozpushenij respublikanskoyu miliciyeyu Chernici organizuvali tayemnu obitel ale vzhe 24 lipnya voni buli zmusheni rozsiyatisya Z blagoslovennya nastoyatelki Mariya Pilar i Svyatogo Franciska Bordzhia i virushili do yakoyis blagochestivij zhinci yaka bula gotova shovati yih Po dorozi chernici buli zahopleni grupoyu milicioneriv Mariya Pilar bula poranena postrilom u zhivit Vona kriknula Slava Hristu Caryu Gospodi prosti yim cherez sho ozvirili milicioneri silno pobili litnyu chernicyu Odin z nih zglyanuvshis priviv yiyi v centr Chervonogo Hresta zvidki yiyi perenesli v likarnyu Tut vmirayuchi vona ves chas povtoryuvala Bozhe mij prosti yim ne vidayut sho tvoryat Proslavlennya10 lipnya 1941 roku tila sester buli viyavleni i cherez dva dni urochisto pereneseni v monastir Svyatogo Josifa v Gvadalahari Papa Ioann Pavlo II 29 bereznya 1987 roku v sobori Svyatogo Petra v Rimi zarahuvav usih troh chernic do liku blazhennih yak muchenic yaki postrazhdali pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 Den pam yati 24 lipnya PosilannyaMariya Pilar i Svyatogo Franciska na sajti Velikij Aragonskoyu enciklopediyi isp Mariya Pilar i Svyatogo Franciska na sajti Carmelosicilia ital Mariya Pilar i Svyatogo Franciska na sajti Hispaniamartyr isp Ce nezavershena stattya pro svyatogo abo svyatu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi