Ядра конденсації

Я́дра конденса́ції або зародок конденсації — рідкі чи тверді завислі в атмосфері частинки,на яких починається конденсація водяної пари, що призводить до виникнення краплин хмар і туманів. Навколо них за певних значень відносної вологості повітря відбувається конденсація водяної пари. Це переважно розчинні гігроскопічні частинки, що містять сполуки хлору, сірки, азоту, магнію, кальцію та продукти згоряння. Розміри (радіуси) ядер конденсації варіюються від 10⁻⁷ до 10⁻⁴ см (гігантські ядра). Концентрація ядер конденсації в атмосфері змінюється від одиниць і десятків в 1 см³ повітря над океанами до тисяч і мільйонів у промислових центрах, а в цілому кількість ядер конденсації з висотою зменшується.

Утворення аерозолю над північною Індією та Бангладеш, фотознімок NASA

Ядра конденсації в камері Вільсона

Ядрами конденсації можуть бути також йонізовані атоми, як, наприклад, у камері Вільсона, де конденсація починається вздовж треку високоенергетичної зарядженої частинки.

Див. також

• Нуклеація

Примітки

1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• (англ.) Climate Change 2001. Indirect Forcing Associated with Aerosols — теоретичні основи впливу вільних аерозолів атмосфери на клімат Землі.
• (англ.)  — вплив океанічного діметилсульфіду на клімат Землі.