Юсуф Акчура (тат. Yosıf Aqçura; Йосыф Акчура, тур. Yusuf Akçura) (1876–1935) — татарський і турецький політичний діяч, журналіст, історик, один з засновників турецького націоналізму.
Юсуф Акчура тат. Yosıf Aqçura | |
Народження: | 2 грудня 1876[1] Ульяновськ |
---|---|
Смерть: | 11 березня 1935 (58 років) Стамбул, Туреччина |
Поховання: | d |
Країна: | Російська імперія, Османська імперія і Туреччина |
Освіта: | d і Турецька військова академія |
Партія: | Республіканська народна партія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Народився в Симбірську у заможній родині. З дитинства не відзначився міцним здоров'ям. Після смерті батька мати відвезла Юсуфа до Османської імперії, клімат якої радили хлопчику лікарі. Закінчив школу і військове училище в Стамбулі. Акчуру зарахували на курси підготовки офіцерів Генштабу, разом з іншими молодими офіцерами створив підпільну організацію, опозиційну щодо режима «зулюм» і султана Абдул-Гаміда III. Організація була викрита, Акчура — засуджений до страти, проте її замінили на пожиттєве заслання до Триполітанії. В засланні працював вчителем, писарем. В 1899 році втік до Тунісу, а звідти перебрався до Парижа. На противагу тим , які в еміграції сповідували , Акчура рішуче висловлювався на користь націоналізму , навіть якщо це загрожувало імперії втратою нетурецьких територій.
В 1903 році перебрався до Російської імперії, оселився в Казані, де викладав історію в медресе «Мухаммадія». Став одним з організаторів і керівників ліберально-демократичної партії , редактором часопису («Казанський вісник»). В 1904 написав і надрукував в єгипетському часописі найвідомішу працю під назвою , в якій закликав залишити в минулому багатонаціональну Османську імперію і зосередитись на національному турецькому будівництві і об'єднанні усіх тюрків. «Три політики» викликали справжній скандал, Акчуру звинуватили в радикалізмі і екстремізмі, проте згодом кількість прихильників його поглядів лише зростала.
В 1908 р., одразу після перемоги Молодотурецької революції повернувся до Османської імперії. Викладав с Стамбульському університеті політичну історію, видавав часопис («Турецький дім»), друкувався і в татарській пресі — часописах («Рада») і («Час»).
Гаряче підтримав Кемалістську революцію, яка взяла на озброєння ідеї Акчури, обирався депутатом меджлісу, був радником Мустафи Кемаля з питань культури і політики. Продовжував викладати як професор Стамбульського університету. В 1931 за ініціативою і під керівництвом Акчури було створене , в 1932 він керував роботою першого Турецького історичного конгресу.
Помер у 1935 р., похований на цвинтарі у Стамбулі.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yusuf Akchura tat Yosif Aqcura Josyf Akchura tur Yusuf Akcura 1876 1935 tatarskij i tureckij politichnij diyach zhurnalist istorik odin z zasnovnikiv tureckogo nacionalizmu Yusuf Akchura tat Yosif Aqcura Narodzhennya 2 grudnya 1876 1876 12 02 1 UlyanovskSmert 11 bereznya 1935 1935 03 11 58 rokiv Stambul TurechchinaPohovannya dKrayina Rosijska imperiya Osmanska imperiya i TurechchinaOsvita d i Turecka vijskova akademiyaPartiya Respublikanska narodna partiya Mediafajli b u Vikishovishi Narodivsya v Simbirsku u zamozhnij rodini Z ditinstva ne vidznachivsya micnim zdorov yam Pislya smerti batka mati vidvezla Yusufa do Osmanskoyi imperiyi klimat yakoyi radili hlopchiku likari Zakinchiv shkolu i vijskove uchilishe v Stambuli Akchuru zarahuvali na kursi pidgotovki oficeriv Genshtabu razom z inshimi molodimi oficerami stvoriv pidpilnu organizaciyu opozicijnu shodo rezhima zulyum i sultana Abdul Gamida III Organizaciya bula vikrita Akchura zasudzhenij do strati prote yiyi zaminili na pozhittyeve zaslannya do Tripolitaniyi V zaslanni pracyuvav vchitelem pisarem V 1899 roci vtik do Tunisu a zvidti perebravsya do Parizha Na protivagu tim yaki v emigraciyi spoviduvali Akchura rishuche vislovlyuvavsya na korist nacionalizmu navit yaksho ce zagrozhuvalo imperiyi vtratoyu netureckih teritorij V 1903 roci perebravsya do Rosijskoyi imperiyi oselivsya v Kazani de vikladav istoriyu v medrese Muhammadiya Stav odnim z organizatoriv i kerivnikiv liberalno demokratichnoyi partiyi redaktorom chasopisu Kazanskij visnik V 1904 napisav i nadrukuvav v yegipetskomu chasopisi najvidomishu pracyu pid nazvoyu v yakij zaklikav zalishiti v minulomu bagatonacionalnu Osmansku imperiyu i zosereditis na nacionalnomu tureckomu budivnictvi i ob yednanni usih tyurkiv Tri politiki viklikali spravzhnij skandal Akchuru zvinuvatili v radikalizmi i ekstremizmi prote zgodom kilkist prihilnikiv jogo poglyadiv lishe zrostala V 1908 r odrazu pislya peremogi Molodotureckoyi revolyuciyi povernuvsya do Osmanskoyi imperiyi Vikladav s Stambulskomu universiteti politichnu istoriyu vidavav chasopis Tureckij dim drukuvavsya i v tatarskij presi chasopisah Rada i Chas Garyache pidtrimav Kemalistsku revolyuciyu yaka vzyala na ozbroyennya ideyi Akchuri obiravsya deputatom medzhlisu buv radnikom Mustafi Kemalya z pitan kulturi i politiki Prodovzhuvav vikladati yak profesor Stambulskogo universitetu V 1931 za iniciativoyu i pid kerivnictvom Akchuri bulo stvorene v 1932 vin keruvav robotoyu pershogo Tureckogo istorichnogo kongresu Pomer u 1935 r pohovanij na cvintari u Stambuli PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563