Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юнус паша тур Yunus Pasha помер 13 вересня 1517 р османський державний діяч великий візир Османської імперії у 1517 році

Юнус-паша

Юнус-паша

Юнус-паша (тур. Yunus Pasha) (помер 13 вересня 1517 р.) — османський державний діяч, великий візир Османської імперії у 1517 році, прослуживши з 30 січня до смерті 13 вересня.

Юнус-паша
тур. Devşirme Yunus Paşa
image
 
Народження: 15 століття
Смерть: 23 вересня 1517
Токат
Причина смерті: обезголовлення
Країна: Османська імперія
Релігія: іслам

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Юнус був албанського чи болгарського походження. Він був прийнятий в систему девшірме (відібраний у сім'ї та навернений в іслам) в молодому віці. Юнус виховувався, щоб стати яничарем, зрештою став агою (верховним командиром) яничарського корпусу. У 1511 р. він став візиром у дивані (османський уряд) та бейлербеєм еялету Анатолія.

Юнус-паша відіграв велику роль у Османсько-мамлюцькій війні (1516–17). Після перемоги в битві при Мардж Дабіку в 1516 році Юнус-паша з османськими військами вторгся до міста Алеппо, звідти у міста Хаму, Хомс і Дамаск. Після битви при Райданіє 1517 року він підійшов до єгипетського міста Каїр зі своїми яничарськими силами, а після триденної облоги захопив його.

30 січня 1517 року, через вісім днів після загибелі попереднього великого візира в бою під час битви при Райданіє, Юнус-пашу було призначено великим візиром. Пізніше його призначили ще й . На цій подвійній посаді Юнус-паша нібито займався хабарництвом. Після того, як звістка про корупцію дійшла до султана Селіма I, губернаторство Юнус-паші було скасовано та передано Хайиру Бею, залишивши Юнус-пашу лише посаду великого візира.

Вважають, що султан Селім I стратив Юнус-пашу за те, що він образив черкеську етнічну приналежність свого наступника губернатора Хайир Бея. Той був призначений на пост, незважаючи на те, що саме Юнус-паша завоював Єгипет для Османської імперієї. Якою б не була причина, Юнус-паша був обезголовленний 13 вересня 1517 року.

Особисте життя

Він був одружений з Аслихан Султан, дочкою Сельчук Хатун, онукою султана Баєзида II.

Примітки

  1. Turkish State Archives
  2. Alper, Omer Mahir, «Yunus Paşa», (1999) Yaşamları ve Yapıtlarıyla Osmanlılar Ansiklopedisi, İstanbul: Yapı Kredi Kültür Sanat Yayıncılık A.Ş. C.2 s.678
  3. Osmanlı Tarihi, II. Cilt, 10. baskı, sf: 286,291,543,544, Türk Tarih Kurumu Yayınları-2011, Ord. Prof. İsmail Hakkı Uzunçarşılı
  4. Göyünç, Nejat (1990). The Journal of Ottoman Studies: Ta'rih Başlıklı Mihasebe Defteri. с. 33.
  5. Leslie P. Peirce (1993). The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. Oxford University Press. с. 304 n. 55. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yunus pasha tur Yunus Pasha pomer 13 veresnya 1517 r osmanskij derzhavnij diyach velikij vizir Osmanskoyi imperiyi u 1517 roci prosluzhivshi z 30 sichnya do smerti 13 veresnya Yunus pasha tur Devsirme Yunus Pasa Narodzhennya 15 stolittyaSmert 23 veresnya 1517 TokatPrichina smerti obezgolovlennyaKrayina Osmanska imperiyaReligiya islam Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaYunus buv albanskogo chi bolgarskogo pohodzhennya Vin buv prijnyatij v sistemu devshirme vidibranij u sim yi ta navernenij v islam v molodomu vici Yunus vihovuvavsya shob stati yanicharem zreshtoyu stav agoyu verhovnim komandirom yanicharskogo korpusu U 1511 r vin stav vizirom u divani osmanskij uryad ta bejlerbeyem eyaletu Anatoliya Yunus pasha vidigrav veliku rol u Osmansko mamlyuckij vijni 1516 17 Pislya peremogi v bitvi pri Mardzh Dabiku v 1516 roci Yunus pasha z osmanskimi vijskami vtorgsya do mista Aleppo zvidti u mista Hamu Homs i Damask Pislya bitvi pri Rajdaniye 1517 roku vin pidijshov do yegipetskogo mista Kayir zi svoyimi yanicharskimi silami a pislya tridennoyi oblogi zahopiv jogo 30 sichnya 1517 roku cherez visim dniv pislya zagibeli poperednogo velikogo vizira v boyu pid chas bitvi pri Rajdaniye Yunus pashu bulo priznacheno velikim vizirom Piznishe jogo priznachili she j Na cij podvijnij posadi Yunus pasha nibito zajmavsya habarnictvom Pislya togo yak zvistka pro korupciyu dijshla do sultana Selima I gubernatorstvo Yunus pashi bulo skasovano ta peredano Hajiru Beyu zalishivshi Yunus pashu lishe posadu velikogo vizira Vvazhayut sho sultan Selim I strativ Yunus pashu za te sho vin obraziv cherkesku etnichnu prinalezhnist svogo nastupnika gubernatora Hajir Beya Toj buv priznachenij na post nezvazhayuchi na te sho same Yunus pasha zavoyuvav Yegipet dlya Osmanskoyi imperiyeyi Yakoyu b ne bula prichina Yunus pasha buv obezgolovlennij 13 veresnya 1517 roku Osobiste zhittyaVin buv odruzhenij z Aslihan Sultan dochkoyu Selchuk Hatun onukoyu sultana Bayezida II PrimitkiTurkish State Archives Alper Omer Mahir Yunus Pasa 1999 Yasamlari ve Yapitlariyla Osmanlilar Ansiklopedisi Istanbul Yapi Kredi Kultur Sanat Yayincilik A S C 2 s 678 ISBN 975 08 0072 9 Osmanli Tarihi II Cilt 10 baski sf 286 291 543 544 Turk Tarih Kurumu Yayinlari 2011 Ord Prof Ismail Hakki Uzuncarsili Goyunc Nejat 1990 The Journal of Ottoman Studies Ta rih Baslikli Mihasebe Defteri s 33 Leslie P Peirce 1993 The Imperial Harem Women and Sovereignty in the Ottoman Empire Oxford University Press s 304 n 55 ISBN 978 0 195 08677 5

Дата публікації:
Топ