Венеція-Джулія, Юлійська Кра́їна (хорв. Julijska krajina; словен. Julijska krajina; італ. Venezia Giulia; нім. Julisch Venetien; вен. Venesia Jułia; фріул. Vignesie Julie; лат. Carsia Julia) — найсхідніший край Італійського королівства у 1918-1945 роках. Складався з територій, відомих до Першої світової війни як Австрійське Примор'я. Нині це хорватська жупанія Істрія, Словенське Примор'я і дві італійські провінції — Гориція і Трієст.
Венеція-Джулія | |
Названо на честь | d і Юлійські Альпи |
---|---|
Країна | Королівство Італія |
Столиця | Трієст |
Адміністративна одиниця | Королівство Італія |
Наступник | Фріулі-Венеція-Джулія |
Мова комунікації | венеційська мова, Істророманська мова, d і хорватська |
Час/дата припинення існування | 10 лютого 1947 |
Координати: 45°38′10″ пн. ш. 13°48′15″ сх. д. / 45.63611111113888796° пн. ш. 13.80416666669444581° сх. д.
Термін «Венеція-Джулія» ввів в обіг в 1863 році лінгвіст з Гориції , який підрозділив регіон Венето на три частини — власне Венето з Фріулі, т. зв. тридентинське Венето (нині регіон Трентіно-Альто-Адідже) і Юлійське Венето. Природною межею Східної Італії він вважав Юлійські Альпи, посилаючись при цьому на східні кордони римської провінції Італія.
Після закінчення Рисорджименто в Італії стали набирати оберти іредентичні настрої, пов'язані з планами збільшення території Італії на сході за рахунок Габсбурзької монархії. У гонитві за цими землями Італія вступила в Першу світову війну і за її підсумками отримала все Австрійське Примор'я, за винятком острова Крк та міста Кастан, які відійшли до Югославії.
У міжвоєнні роки у провінції Венеція-Джулія, основне населення якої складали слов'янські народи, проводилась політика "насильницької ". З приходом до влади фашистів були заборонені всі мови, крім італійської, гонінням піддавалася місцева культура. За правління Муссоліні на півострів було перевезено близько 50 000 італійських колоністів. До 100 000 слов'янських жителів провінції емігрували за ці роки до Югославії.
У роки Другої світової війни Венеція-Джулія була окупована силами Югославської народної армії (ЮНА). Зони окупації ЮНА та інших союзників були розмежовані по т. зв. . З югославського сектору Венеції-Джулії почався масовий . У 1945-54 рр. статус регіону залишався предметом міжнародних консультацій, проте в міжнародних документах його назва відтепер писалася на югославський лад — Юлійська Крайна (Julijska Krajina).
У 1954 році вся Юлійська Крайна офіційно була передана СФРЮ, за винятком вільної території Трієст, статус якої було остаточно визначено лише з домовленостями 1975 р. З довоєнного регіону Венеція-Джулія в складі Італії нині залишаються лише провінції Гориція і Трієст, що утворюють регіон Фріулі-Венеція-Джулія.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 3 листопада 2020.
Посилання
- The Problem of Trieste and the Italo-Yugoslav Border by Glenda Sluga [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Istituto Giuliano: an Italian association dedicated to the promotion of culture and tradition in the Julian March [ 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veneciya Dzhuliya Yulijska Kra yina horv Julijska krajina sloven Julijska krajina ital Venezia Giulia nim Julisch Venetien ven Venesia Julia friul Vignesie Julie lat Carsia Julia najshidnishij kraj Italijskogo korolivstva u 1918 1945 rokah Skladavsya z teritorij vidomih do Pershoyi svitovoyi vijni yak Avstrijske Primor ya Nini ce horvatska zhupaniya Istriya Slovenske Primor ya i dvi italijski provinciyi Goriciya i Triyest Veneciya DzhuliyaNazvano na chestd i Yulijski AlpiKrayina Korolivstvo ItaliyaStolicyaTriyestAdministrativna odinicyaKorolivstvo ItaliyaNastupnikFriuli Veneciya DzhuliyaMova komunikaciyivenecijska mova Istroromanska mova d i horvatskaChas data pripinennya isnuvannya10 lyutogo 1947 Koordinati 45 38 10 pn sh 13 48 15 sh d 45 63611111113888796 pn sh 13 80416666669444581 sh d 45 63611111113888796 13 80416666669444581 Termin Veneciya Dzhuliya vviv v obig v 1863 roci lingvist z Goriciyi yakij pidrozdiliv region Veneto na tri chastini vlasne Veneto z Friuli t zv tridentinske Veneto nini region Trentino Alto Adidzhe i Yulijske Veneto Prirodnoyu mezheyu Shidnoyi Italiyi vin vvazhav Yulijski Alpi posilayuchis pri comu na shidni kordoni rimskoyi provinciyi Italiya Pislya zakinchennya Risordzhimento v Italiyi stali nabirati oberti iredentichni nastroyi pov yazani z planami zbilshennya teritoriyi Italiyi na shodi za rahunok Gabsburzkoyi monarhiyi U gonitvi za cimi zemlyami Italiya vstupila v Pershu svitovu vijnu i za yiyi pidsumkami otrimala vse Avstrijske Primor ya za vinyatkom ostrova Krk ta mista Kastan yaki vidijshli do Yugoslaviyi U mizhvoyenni roki u provinciyi Veneciya Dzhuliya osnovne naselennya yakoyi skladali slov yanski narodi provodilas politika nasilnickoyi Z prihodom do vladi fashistiv buli zaboroneni vsi movi krim italijskoyi goninnyam piddavalasya misceva kultura Za pravlinnya Mussolini na pivostriv bulo perevezeno blizko 50 000 italijskih kolonistiv Do 100 000 slov yanskih zhiteliv provinciyi emigruvali za ci roki do Yugoslaviyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni Veneciya Dzhuliya bula okupovana silami Yugoslavskoyi narodnoyi armiyi YuNA Zoni okupaciyi YuNA ta inshih soyuznikiv buli rozmezhovani po t zv Z yugoslavskogo sektoru Veneciyi Dzhuliyi pochavsya masovij U 1945 54 rr status regionu zalishavsya predmetom mizhnarodnih konsultacij prote v mizhnarodnih dokumentah jogo nazva vidteper pisalasya na yugoslavskij lad Yulijska Krajna Julijska Krajina U 1954 roci vsya Yulijska Krajna oficijno bula peredana SFRYu za vinyatkom vilnoyi teritoriyi Triyest status yakoyi bulo ostatochno viznacheno lishe z domovlenostyami 1975 r Z dovoyennogo regionu Veneciya Dzhuliya v skladi Italiyi nini zalishayutsya lishe provinciyi Goriciya i Triyest sho utvoryuyut region Friuli Veneciya Dzhuliya Primitki Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 3 listopada 2020 PosilannyaThe Problem of Trieste and the Italo Yugoslav Border by Glenda Sluga 19 lipnya 2011 u Wayback Machine Istituto Giuliano an Italian association dedicated to the promotion of culture and tradition in the Julian March 1 lyutogo 2022 u Wayback Machine