Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юлбарс Хан уйг يۇلبارس خان уйг يۇلۋاس خان يولبارس خان Тигр кит 堯樂博斯 піньїнь Yáolèbósī або кит 堯樂博士 піньїнь Yáolèbóshì 13

Юлбарс Хан

Юлбарс Хан

Юлбарс Хан (уйг. يۇلبارس خان‎ , уйг. يۇلۋاس خان‎ (يولبارس خان), «Тигр»; кит.: 堯樂博斯; піньїнь: Yáolèbósī або кит.: 堯樂博士; піньїнь: Yáolèbóshì; 13 серпня 1889 — 27 липня 1971), люб'язне ім'я Цзінфу (景福) — уйгурський вождь і генерал Гоміньдану під час громадянської війни в Китаї. Він вступив на службу в Кумульське ханство Мухаммада-хана Кумула, а пізніше його сина Максуд Шаха. Він служив радником при дворі, доки Максуд не помер у березні 1930 року, губернатор Джин Шурен скасував ханство. Тоді Юлбарс вступив у змову з Ходжа Ніязом і Ма Чжун'їном, щоб скинути правління Цзінь під час Кумулського повстання. За словами деяких людей, Ма утримав Юльбарса від поїздки до Нанкіна, щоб попросити допомоги у Гоміньдану. Раніше Ма мав угоду з Гоміньданом, що якщо він захопить Сіньцзян, то буде визнаний Гоміньданом своїм лідером. 

Юлбарс Хан
image
Народився1888
Янгісар, d, Династія Цін
Помер1971
Тайбей, Тайвань
Країнаimage Династія Цін
image Республіка Китай (1912—1949)
image Тайвань
ДіяльністьКаді, політик
Військове званнягенерал
ПартіяГоміндан
Конфесіяіслам
ДітиQ28358487?

Зрештою 12 квітня 1933 року Цзінь був вигнаний , який захопив контроль над провінцією протягом 1934—1937 років. 4 червня 1933 року Ходжа Ніяз уклав мирну угоду з Шен Шицаєм у Джимсарі за посередництва новопризначеного радянського генерального консула в Урумчі Гарегіна Апресофа, близького соратника Йосипа Сталіна, і погодився повернути свої уйгурські війська проти генерала Ма Джун'їна в обмін за надання контролю над південним Сіньцзяном (Кашгарія або Тарімський басейн), який уже був втрачений китайцями і де розгорталася кривава боротьба за владу між різними повстанськими силами, а також над Турпанським басейном і регіоном Кумул, які зараз були окуповані Ма Чунг-Іном сили.

Вся територія на південь від гір Тенгрітах отримала «автономний статус» у межах провінції Сіньцзян, а китайці в угоді пообіцяли не переходити Тенгрітах. У цьому рішенні Юлбарс-хан не пішов за Ходжею Ніязом і залишився союзником Ма Джжун'їна, який призначив його начальником відділу закупівель 36-го відділу Гоміньдану (Гоміньдан). Влітку 1934 року, після відступу Ма в Південний Сіньцзян і його подальшого інтернування на радянській території 7 липня 1934 року, Юльбарс-хан зумів укласти мирну угоду з Шен Шицаєм і був залишений командиром уйгурського полку в Кумулі, а також отримав високу посаду уповноваженого у справах реконструкції уряду провінції Сіньцзян. У травні 1937 року, після повстання 6-ї уйгурської та 36-ї тунганської дивізій проти уряду провінції Сіньцзян у Південному Сіньцзяні, повстанці в Кашгарії звернулися до Юлбарс-хана з проханням перервати зв'язок між Сіньцзяном і Китаєм з його бази в Кумулі. Під час придушення повстання Шенг Шицаєм за радянської військової підтримки (яка включала 5000 радянських інтервентів, літаків та танків БТ-7) влітку 1937 року він утік до Нанкіна та повернувся до Кумула у 1946 році.

Він очолював китайську мусульманську кавалерію та білих росіян проти сил Народно-визвольної армії (НВА), які захопили Сіньцзян у 1949 році. Воював у . У 1951 році, після того як більшість його військ дезертирувала, він утік до Калькутти в Індії через Тибет, де його люди були атаковані силами Далай-лами. Потім він сів на пароплав до Тайваню. Тоді уряд Гоміньдану призначив його губернатором Сіньцзяна, який він займав до своєї смерті в 1971 році на Тайвані. У 1969 році були видані його мемуари.

Уйгурські діячі Руху за незалежність Східного Туркестану, такі як Мухаммед Амін Бугра та Іса Юсуф Алптекін, оголосили Юлбарс-хана зрадником за те, що він став на сторону Чан Кайші та Гоміньдану, які продовжували стверджувати, що Сіньцзян є частиною Китайської Республіки.

Список літератури

  1. Christian Tyler (2004). Wild West China: the taming of Xinjiang. New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press. с. 97. ISBN . Процитовано 28 червня 2010.
  2. Edward H. Kaplan; Donald W. Whisenhunt; Henry G. Schwarz (1994). Opuscula Altaica: essays presented in honor of Henry Schwarz. Western Washington. с. 127. ISBN . Процитовано 28 червня 2010.
  3. Alexandra Allen (1980). Travelling ladies. Jupiter. с. 213. ISBN . Процитовано 28 червня 2010.
  4. http://blog.sina.com.cn/s/blog_4cc86add0100bll7.html
  5. Sven Anders Hedin (1938). The Silk road. E. P. Dutton & company, inc. с. 1, 214. Процитовано 28 червня 2010.
  6. Christian Tyler (2004). Wild West China: the taming of Xinjiang. New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press. с. 98. ISBN . Процитовано 28 червня 2010.
  7. Andrew D. W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: a political history of Republican Sinkiang 1911-1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 225. ISBN . Процитовано 28 червня 2010.
  8. Andrew D. W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: a political history of Republican Sinkiang 1911-1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 279. ISBN . Процитовано 28 червня 2010.
  9. Ondřej Klimeš (8 січня 2015). Struggle by the Pen: The Uyghur Discourse of Nation and National Interest, c.1900-1949. BRILL. с. 20–. ISBN .
  10. Page 52, Ismail, Mohammed Sa'id, and Mohammed Aziz Ismail.

Посилання

  • Радянська влада в Сіньцзяні (1911—1949) Марка Діккенса

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yulbars Han ujg يۇلبارس خان ujg يۇلۋاس خان يولبارس خان Tigr kit 堯樂博斯 pinyin Yaolebosi abo kit 堯樂博士 pinyin Yaoleboshi 13 serpnya 1889 27 lipnya 1971 lyub yazne im ya Czinfu 景福 ujgurskij vozhd i general Gomindanu pid chas gromadyanskoyi vijni v Kitayi Vin vstupiv na sluzhbu v Kumulske hanstvo Muhammada hana Kumula a piznishe jogo sina Maksud Shaha Vin sluzhiv radnikom pri dvori doki Maksud ne pomer u berezni 1930 roku gubernator Dzhin Shuren skasuvav hanstvo Todi Yulbars vstupiv u zmovu z Hodzha Niyazom i Ma Chzhun yinom shob skinuti pravlinnya Czin pid chas Kumulskogo povstannya Za slovami deyakih lyudej Ma utrimav Yulbarsa vid poyizdki do Nankina shob poprositi dopomogi u Gomindanu Ranishe Ma mav ugodu z Gomindanom sho yaksho vin zahopit Sinczyan to bude viznanij Gomindanom svoyim liderom Yulbars HanNarodivsya1888 Yangisar d Dinastiya CinPomer1971 Tajbej TajvanKrayina Dinastiya Cin Respublika Kitaj 1912 1949 TajvanDiyalnistKadi politikVijskove zvannyageneralPartiyaGomindanKonfesiyaislamDitiQ28358487 Mediafajli u Vikishovishi Zreshtoyu 12 kvitnya 1933 roku Czin buv vignanij yakij zahopiv kontrol nad provinciyeyu protyagom 1934 1937 rokiv 4 chervnya 1933 roku Hodzha Niyaz uklav mirnu ugodu z Shen Shicayem u Dzhimsari za poserednictva novopriznachenogo radyanskogo generalnogo konsula v Urumchi Garegina Apresofa blizkogo soratnika Josipa Stalina i pogodivsya povernuti svoyi ujgurski vijska proti generala Ma Dzhun yina v obmin za nadannya kontrolyu nad pivdennim Sinczyanom Kashgariya abo Tarimskij basejn yakij uzhe buv vtrachenij kitajcyami i de rozgortalasya krivava borotba za vladu mizh riznimi povstanskimi silami a takozh nad Turpanskim basejnom i regionom Kumul yaki zaraz buli okupovani Ma Chung Inom sili Vsya teritoriya na pivden vid gir Tengritah otrimala avtonomnij status u mezhah provinciyi Sinczyan a kitajci v ugodi poobicyali ne perehoditi Tengritah U comu rishenni Yulbars han ne pishov za Hodzheyu Niyazom i zalishivsya soyuznikom Ma Dzhzhun yina yakij priznachiv jogo nachalnikom viddilu zakupivel 36 go viddilu Gomindanu Gomindan Vlitku 1934 roku pislya vidstupu Ma v Pivdennij Sinczyan i jogo podalshogo internuvannya na radyanskij teritoriyi 7 lipnya 1934 roku Yulbars han zumiv uklasti mirnu ugodu z Shen Shicayem i buv zalishenij komandirom ujgurskogo polku v Kumuli a takozh otrimav visoku posadu upovnovazhenogo u spravah rekonstrukciyi uryadu provinciyi Sinczyan U travni 1937 roku pislya povstannya 6 yi ujgurskoyi ta 36 yi tunganskoyi divizij proti uryadu provinciyi Sinczyan u Pivdennomu Sinczyani povstanci v Kashgariyi zvernulisya do Yulbars hana z prohannyam perervati zv yazok mizh Sinczyanom i Kitayem z jogo bazi v Kumuli Pid chas pridushennya povstannya Sheng Shicayem za radyanskoyi vijskovoyi pidtrimki yaka vklyuchala 5000 radyanskih interventiv litakiv ta tankiv BT 7 vlitku 1937 roku vin utik do Nankina ta povernuvsya do Kumula u 1946 roci Vin ocholyuvav kitajsku musulmansku kavaleriyu ta bilih rosiyan proti sil Narodno vizvolnoyi armiyi NVA yaki zahopili Sinczyan u 1949 roci Voyuvav u U 1951 roci pislya togo yak bilshist jogo vijsk dezertiruvala vin utik do Kalkutti v Indiyi cherez Tibet de jogo lyudi buli atakovani silami Dalaj lami Potim vin siv na paroplav do Tajvanyu Todi uryad Gomindanu priznachiv jogo gubernatorom Sinczyana yakij vin zajmav do svoyeyi smerti v 1971 roci na Tajvani U 1969 roci buli vidani jogo memuari Ujgurski diyachi Ruhu za nezalezhnist Shidnogo Turkestanu taki yak Muhammed Amin Bugra ta Isa Yusuf Alptekin ogolosili Yulbars hana zradnikom za te sho vin stav na storonu Chan Kajshi ta Gomindanu yaki prodovzhuvali stverdzhuvati sho Sinczyan ye chastinoyu Kitajskoyi Respubliki Spisok literaturiChristian Tyler 2004 Wild West China the taming of Xinjiang New Brunswick New Jersey Rutgers University Press s 97 ISBN 0 8135 3533 6 Procitovano 28 chervnya 2010 Edward H Kaplan Donald W Whisenhunt Henry G Schwarz 1994 Opuscula Altaica essays presented in honor of Henry Schwarz Western Washington s 127 ISBN 0 914584 19 7 Procitovano 28 chervnya 2010 Alexandra Allen 1980 Travelling ladies Jupiter s 213 ISBN 9780906379165 Procitovano 28 chervnya 2010 http blog sina com cn s blog 4cc86add0100bll7 html Sven Anders Hedin 1938 The Silk road E P Dutton amp company inc s 1 214 Procitovano 28 chervnya 2010 Christian Tyler 2004 Wild West China the taming of Xinjiang New Brunswick New Jersey Rutgers University Press s 98 ISBN 0 8135 3533 6 Procitovano 28 chervnya 2010 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia a political history of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 225 ISBN 0 521 25514 7 Procitovano 28 chervnya 2010 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia a political history of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 279 ISBN 0 521 25514 7 Procitovano 28 chervnya 2010 Ondrej Klimes 8 sichnya 2015 Struggle by the Pen The Uyghur Discourse of Nation and National Interest c 1900 1949 BRILL s 20 ISBN 978 90 04 28809 6 Page 52 Ismail Mohammed Sa id and Mohammed Aziz Ismail PosilannyaRadyanska vlada v Sinczyani 1911 1949 Marka Dikkensa

Дата публікації:
Топ