Шумяцький Борис Захарович (16 листопада 1886, Улан-Уде — 29 липня 1938, в'язниця НКВС СРСР) — радянський державний і партійний діяч, революціонер, дипломат, журналіст, учасник Громадянської війни у Сибіру та на Далекому Сході. Другий голова Ради міністрів та міністр закордонних справ Далекосхідної республіки. Керівник радянського кінематографу (1930—1938). Член Середньоазійського бюро ЦК ВКП(б).
Шумяцький Борис Захарович | |
---|---|
рос. Борис Шумяцкий | |
Борис Шумяцький у 1924 | |
Народився | 4 (16) листопада 1886[3][2] Верхньоудинськ, Верхньоудинський повіт, Забайкальська область, Російська імперія |
Помер | 29 липня 1938[1][2](51 рік) Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР ·вогнепальне поранення |
Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» |
Країна | Російська імперія Далекосхідна республіка СРСР |
Діяльність | виконавчий продюсер, кінопродюсер, дипломат, політик |
Alma mater | Комуністичний університет трудящих Сходу |
Заклад | Комуністичний університет трудящих Сходу, d і d |
Членство | Всесоюзне товариство старих більшовиків |
Посада | посол |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
IMDb | ID 0795891 |
|
Біографічні відомості
Був заступником голови Далекосхідної республіки (1919—1920), послом СРСР в Ірані (1923—1925).
На чолі радянської кінопромисловості
21 листопада 1930 року призначений головою правління «Союзкіно». З 1933 року — начальник Головного управління кінофотопромисловості, з 1936 року — заступник голови Комітету у справах мистецтв.
У період керівництва Шумяцьким радянською кіногалуззю було створено фільми «Чапаєв» (1934), «Веселі хлоп'ята» (1934), «Юність Максима» (1934), «Тринадцять» (1936), «Цирк» (1936) та багато інших.
У 1934 році в ближньому Підмосков'ї у селищі Первомайський за його ініціативою було відкрито Будинок творчості кінематографістів «Болшево». Був одним із творців Будинку творчих працівників кінематографії — Будинку кіно, ініціатором і головою журі першого міжнародного кінематографічного огляду в СРСР — . З його ім'ям пов'язані успіхи радянського кіно на міжнародних кінофестивалях.
Підтримував ідеологічні кампанії уряду Сталіна по боротьбі «з націоналізмом і формалізмом» в українському кіно. Щоправда у критичні для Олександра Довженка 1930-ті роки фактично врятував йому життя, попередивши про небезпеку арешту у випадку повернення з Абхазії в Україну.
Автор книги рос. «Кинематограф миллионов» (М., 1935).
Арешт і розстріл
У ніч із 17 на 18 січня 1938 року був заарештован за звинуваченням в участі у контрреволюційній терористичній організації та шпигунстві, 29 липня 1938 року розстріляно та поховано на полігоні «Комунарка». Реабілітовано 22 лютого 1956 року ухвалою Військової колегії Верховного суду СРСР.
Пам'ять
Ім'ям Б. З. Шумяцького названо вулиці в Улан-Уде і Красноярську.
Примітки
- Шумяцкий Борис Захарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Література
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С887.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shumyackij Shumyackij Boris Zaharovich 16 listopada 1886 Ulan Ude 29 lipnya 1938 v yaznicya NKVS SRSR radyanskij derzhavnij i partijnij diyach revolyucioner diplomat zhurnalist uchasnik Gromadyanskoyi vijni u Sibiru ta na Dalekomu Shodi Drugij golova Radi ministriv ta ministr zakordonnih sprav Dalekoshidnoyi respubliki Kerivnik radyanskogo kinematografu 1930 1938 Chlen Serednoazijskogo byuro CK VKP b Shumyackij Boris Zaharovichros Boris ShumyackijBoris Shumyackij u 1924Narodivsya4 16 listopada 1886 3 2 Verhnoudinsk Verhnoudinskij povit Zabajkalska oblast Rosijska imperiyaPomer29 lipnya 1938 1938 07 29 1 2 51 rik Rozstrilnij poligon Komunarka Leninskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSR vognepalne poranennyaPohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka Krayina Rosijska imperiya Dalekoshidna respublika SRSRDiyalnistvikonavchij prodyuser kinoprodyuser diplomat politikAlma materKomunistichnij universitet trudyashih ShoduZakladKomunistichnij universitet trudyashih Shodu d i dChlenstvoVsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPosadaposolPartiyaKPRSNagorodiIMDbID 0795891 Mediafajli u VikishovishiBiografichni vidomostiBuv zastupnikom golovi Dalekoshidnoyi respubliki 1919 1920 poslom SRSR v Irani 1923 1925 Na choli radyanskoyi kinopromislovosti 21 listopada 1930 roku priznachenij golovoyu pravlinnya Soyuzkino Z 1933 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya kinofotopromislovosti z 1936 roku zastupnik golovi Komitetu u spravah mistectv U period kerivnictva Shumyackim radyanskoyu kinogaluzzyu bulo stvoreno filmi Chapayev 1934 Veseli hlop yata 1934 Yunist Maksima 1934 Trinadcyat 1936 Cirk 1936 ta bagato inshih U 1934 roci v blizhnomu Pidmoskov yi u selishi Pervomajskij za jogo iniciativoyu bulo vidkrito Budinok tvorchosti kinematografistiv Bolshevo Buv odnim iz tvorciv Budinku tvorchih pracivnikiv kinematografiyi Budinku kino iniciatorom i golovoyu zhuri pershogo mizhnarodnogo kinematografichnogo oglyadu v SRSR Z jogo im yam pov yazani uspihi radyanskogo kino na mizhnarodnih kinofestivalyah Pidtrimuvav ideologichni kampaniyi uryadu Stalina po borotbi z nacionalizmom i formalizmom v ukrayinskomu kino Shopravda u kritichni dlya Oleksandra Dovzhenka 1930 ti roki faktichno vryatuvav jomu zhittya poperedivshi pro nebezpeku areshtu u vipadku povernennya z Abhaziyi v Ukrayinu Avtor knigi ros Kinematograf millionov M 1935 Aresht i rozstril U nich iz 17 na 18 sichnya 1938 roku buv zaareshtovan za zvinuvachennyam v uchasti u kontrrevolyucijnij teroristichnij organizaciyi ta shpigunstvi 29 lipnya 1938 roku rozstrilyano ta pohovano na poligoni Komunarka Reabilitovano 22 lyutogo 1956 roku uhvaloyu Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR Pam yatIm yam B Z Shumyackogo nazvano vulici v Ulan Ude i Krasnoyarsku PrimitkiShumyackij Boris Zaharovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312LiteraturaVsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S887