Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (березень 2020) |
| Тема цієї статті може не відповідати . (квітень 2020) |
Шуляковський Олександр Вікторович (4 серпня 1906, Київ − 8 листопада 1979, Москва) — український радянський інженер, гітарний майстер, гітарист та педагог.
Життєпис
Народився в Києві в родині Віктора Олександровича Шуляковського, який на той час служив на відповідальній посаді − наглядачем споруд та будівель Південно-західної залізниці. У вільний час батько захоплювався живописом та створював копії картин відомих майстрів.
До Жовтневого перевороту встиг закінчити два класи Першої київської гімназії, потім навчання довелося завершувати на робфаці, що дозволило підготуватися до вступу у Київський політехнічний інститут. У 1932 році завершив навчання в інституті, отримавши спеціальність інженера-електрика.
В перші роки роботи займався електрообладнанням електричного рухомого складу (електровозів, трамваїв, фунікулерів). Деякий час керував трамвайним трестом в м.Запоріжжя. З початком німецько-радянської війни був направлений на Урал в м.Нижній Тагіл на завод з виробництва танків де займався електрообладнанням, мав друковані праці за тематикою контактних мереж в транспорті.
Після війни не вже не зміг повернутися до рідного Києва, тому у 1946-1951 рр. працював на Чернігівській фабриці музичних інструментів. Спочатку на посаді начальника експериментального цеху, а згодом – головним інженером фабрики. В 1951-53 рр. − директор , де впроваджував здобутий в Чернігові досвід конвеєрного виробництва. З 1954 року – знову в Чернігові, завідувач відділом акустики Чернігівської фабрики музичних інструментів.
У 1966-1968 рр. працював Києві, начальником виробничо-технічного відділу Головмузпрома УРСР. Формально це було підвищенням, та робота в Києві носила здебільшого бюрократичний характер. Тому у 1968 році О.В. Шуляковський вийшов на пенсію.
В 1972 році переїхав на постійне місце проживання спочатку в м. Люберці Московської області, де у місцевому палаці культури вів гітарну студію та займався ремонтом гітар. До переїзду з Києва підштовхнуло те, що син Віктор після служби в Радянській Армії закінчив театральне училище ім. Щукіна і служив в у 1973-1974 рр. в театрі ім. М.В. Гоголя, а з 1974 – в Театрі на Таганці. В 1976 році переїхав до Москви, де і помер у 1979 році.
Творчий доробок
Все життя О.В. Шуляковський поєднував в собі інженера-електрика та музиканта, і в обох віхах свого життя досяг неабияких вершин. Саме ця обставина, а до того ж щира любов до народної музики, народних інструментів, та великий життєвий досвід, дали йому змогу стати й відмінним музичним майстром.
Перші уроки гри на гітарі засвоїв ще в дитинстві від матері, а пізніше, у 1924-1927 рр., вивчав гітару в Одесі під керівництвом різних педагогів, в тому числі . З 15 років почав давати власні уроки гри на гітарі, керував самодіяльним оркестром народних інструментів і гітарним ансамблем.
Після повернення в 1927 році до Києва для навчання в КПІ, одночасно вступив на вечірнє відділення Київської консерваторії по класу народних інструментів під керівництвом професора М.М. Геліса (гітара, балалайка, мандоліна, домра). Грав на мандоліні та гітарі в очолюваному Гелісом оркестрі народних інструментів з перервами аж до 1940 року.
На всіх підприємствах, де Шуляковський працював у післявоєнний час, він створював та керував самодіяльними музичними ансамблями та оркестрами, виконуючи роль і диригента, і аранжувальника. Відомий мистецтвознавець професор В.П. Машкевич якось пожартував: «Якби Шуру Шуляковського одного на парашуті викинути на Північний полюс, то через пару тижнів там би виник оркестр білих ведмедів, які грають на гітарах і балалайках.»
У 1949-50 рр. паралельно з роботою на фабриці музичних інструментів викладав гітару в Чернігівській музичній школі. Коли в 1951 році Олександр Вікторович був переведений до Одеси директором одеської фабрики піаніно, він за сумісництвом викладав в Одеській вечірній музичній школі та читав лекційний курс з методики викладання гри на народних інструментах в Одеській консерваторії. Був першим педагогом знаменитих гітаристів і .
Як тільки у 1954 році він знову повернувся до Чернігова, то сформував та очолив самодіяльний ансамбль народних інструментів. В 1965 році журнал «Україна» писав про Шуляковського: «На музичній фабриці Олександр Вікторович веде ансамбль гітаристів. Цей маленький колектив не раз слухали в Чернігові, запрошували до Київської консерваторії. Інструменти у музикантів - свого виробництва. Третина гітар, що випускаються фабрикою, - зроблена за моделями, запропонованими самим Шуляковським … »
Керуючи на чернігівській і одеській фабриках роботою музичних майстрів, Олександр Вікторович проповідував простий принцип: «Робиш інструменти - вмій грати на них!», - і сам був тому прикладом. За його ініціативою в технікумі деревообробної промисловості, що діяв при Чернігівській музичній фабриці, ввели такі обов'язкові дисципліни: основи акустики, курс гри на фортепіано та народних інструментах.
Протягом 20 років розробляв та підготував у вигляді друкованої праці методику викладання гри на гітарі, яка ввібрала в себе кращі риси зі шкіл гітарної класики різних багатьох країн. З 1968 р. ця праця, скорочена до вигляду самовчителя гри на Семиструнній гітарі, видавалася як безкоштовний додаток до нових гітар виробництва Чернігівської музичної фабрики. Зібрав велику бібліотеку з гітарного мистецтва, в якій були старовинні й рідкісні видання.
Після виходу на пенсію у 1968 році Олександр Вікторович весь свій вільний час зміг приділити іншій улюбленій справі – власноручному, починаючи з розробки креслень, виготовленню гітар різних моделей і конструкцій. На основі аналізу робіт видатних майстрів минулого, помноженими на багаторічні інженерні спостереження, йому вдалося створити свої оригінальні моделі інструментів, які вирізнялися чудовою акустикою.
Інструменти ці швидко розходилися по друзях родини Шуляковських та його численних учнях, а з однією з гітар його син Віктор прийшов у 1974 році на прослуховування в Театр на Таганці, де замість читання драматичних уривків, віршів чи прози, співу чи танців зіграв на гітарі вальс «мі-мінор» і першу частину «Астурії» І. Альбеніса, після чого Юрій Петрович Любимов прийняв його до театру. Актор та поет Володимир Висоцький, також залучений до прослуховувань, був вражений звучанням та зовнішнім виглядом гітари, та попросив виготовити схожу і йому.
О.В. Шуляковський виготовив декілька гітар для Володимира Висоцького, які той високо цінував та користувався ними в своїх найвідоміших телевізійних та концертних виступах. Всього було виготовлено чотири або п'ять інструментів з різним оздобленням — з вирізом, з голівкою грифа у вигляді ліри, та навіть з двома грифами (за Шерцером). Також виготовив інструменти для багатьох акторів театру на Таганці: Валерію Золотухіну, Анатолію Васильєву, Івану Диховичному, , .
Родина
Син — Віктор Олександрович Шуляковський (нар. 1945) — російський актор театру та кіно, закінчив вище Театральне училище ім. Б.В. Щукіна, та з 1974 року працює в Московському театрі драми та комедії на Таганці, заслужений артист Росії (2008).
Джерела
- Пам’яті вчителя: Ян Пухальський
- Л.Сімакова "Гітари Висоцького. Інтерв'ю з сином майстра Олександра Шуляковського"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2020 Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena kviten 2020 Shulyakovskij Oleksandr Viktorovich 4 serpnya 1906 19060804 Kiyiv 8 listopada 1979 Moskva ukrayinskij radyanskij inzhener gitarnij majster gitarist ta pedagog ZhittyepisNarodivsya v Kiyevi v rodini Viktora Oleksandrovicha Shulyakovskogo yakij na toj chas sluzhiv na vidpovidalnij posadi naglyadachem sporud ta budivel Pivdenno zahidnoyi zaliznici U vilnij chas batko zahoplyuvavsya zhivopisom ta stvoryuvav kopiyi kartin vidomih majstriv Do Zhovtnevogo perevorotu vstig zakinchiti dva klasi Pershoyi kiyivskoyi gimnaziyi potim navchannya dovelosya zavershuvati na robfaci sho dozvolilo pidgotuvatisya do vstupu u Kiyivskij politehnichnij institut U 1932 roci zavershiv navchannya v instituti otrimavshi specialnist inzhenera elektrika V pershi roki roboti zajmavsya elektroobladnannyam elektrichnogo ruhomogo skladu elektrovoziv tramvayiv funikuleriv Deyakij chas keruvav tramvajnim trestom v m Zaporizhzhya Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni buv napravlenij na Ural v m Nizhnij Tagil na zavod z virobnictva tankiv de zajmavsya elektroobladnannyam mav drukovani praci za tematikoyu kontaktnih merezh v transporti Pislya vijni ne vzhe ne zmig povernutisya do ridnogo Kiyeva tomu u 1946 1951 rr pracyuvav na Chernigivskij fabrici muzichnih instrumentiv Spochatku na posadi nachalnika eksperimentalnogo cehu a zgodom golovnim inzhenerom fabriki V 1951 53 rr direktor de vprovadzhuvav zdobutij v Chernigovi dosvid konveyernogo virobnictva Z 1954 roku znovu v Chernigovi zaviduvach viddilom akustiki Chernigivskoyi fabriki muzichnih instrumentiv U 1966 1968 rr pracyuvav Kiyevi nachalnikom virobnicho tehnichnogo viddilu Golovmuzproma URSR Formalno ce bulo pidvishennyam ta robota v Kiyevi nosila zdebilshogo byurokratichnij harakter Tomu u 1968 roci O V Shulyakovskij vijshov na pensiyu V 1972 roci pereyihav na postijne misce prozhivannya spochatku v m Lyuberci Moskovskoyi oblasti de u miscevomu palaci kulturi viv gitarnu studiyu ta zajmavsya remontom gitar Do pereyizdu z Kiyeva pidshtovhnulo te sho sin Viktor pislya sluzhbi v Radyanskij Armiyi zakinchiv teatralne uchilishe im Shukina i sluzhiv v u 1973 1974 rr v teatri im M V Gogolya a z 1974 v Teatri na Taganci V 1976 roci pereyihav do Moskvi de i pomer u 1979 roci Tvorchij dorobokVse zhittya O V Shulyakovskij poyednuvav v sobi inzhenera elektrika ta muzikanta i v oboh vihah svogo zhittya dosyag neabiyakih vershin Same cya obstavina a do togo zh shira lyubov do narodnoyi muziki narodnih instrumentiv ta velikij zhittyevij dosvid dali jomu zmogu stati j vidminnim muzichnim majstrom Pershi uroki gri na gitari zasvoyiv she v ditinstvi vid materi a piznishe u 1924 1927 rr vivchav gitaru v Odesi pid kerivnictvom riznih pedagogiv v tomu chisli Z 15 rokiv pochav davati vlasni uroki gri na gitari keruvav samodiyalnim orkestrom narodnih instrumentiv i gitarnim ansamblem Pislya povernennya v 1927 roci do Kiyeva dlya navchannya v KPI odnochasno vstupiv na vechirnye viddilennya Kiyivskoyi konservatoriyi po klasu narodnih instrumentiv pid kerivnictvom profesora M M Gelisa gitara balalajka mandolina domra Grav na mandolini ta gitari v ocholyuvanomu Gelisom orkestri narodnih instrumentiv z perervami azh do 1940 roku Na vsih pidpriyemstvah de Shulyakovskij pracyuvav u pislyavoyennij chas vin stvoryuvav ta keruvav samodiyalnimi muzichnimi ansamblyami ta orkestrami vikonuyuchi rol i dirigenta i aranzhuvalnika Vidomij mistectvoznavec profesor V P Mashkevich yakos pozhartuvav Yakbi Shuru Shulyakovskogo odnogo na parashuti vikinuti na Pivnichnij polyus to cherez paru tizhniv tam bi vinik orkestr bilih vedmediv yaki grayut na gitarah i balalajkah U 1949 50 rr paralelno z robotoyu na fabrici muzichnih instrumentiv vikladav gitaru v Chernigivskij muzichnij shkoli Koli v 1951 roci Oleksandr Viktorovich buv perevedenij do Odesi direktorom odeskoyi fabriki pianino vin za sumisnictvom vikladav v Odeskij vechirnij muzichnij shkoli ta chitav lekcijnij kurs z metodiki vikladannya gri na narodnih instrumentah v Odeskij konservatoriyi Buv pershim pedagogom znamenitih gitaristiv i Yak tilki u 1954 roci vin znovu povernuvsya do Chernigova to sformuvav ta ocholiv samodiyalnij ansambl narodnih instrumentiv V 1965 roci zhurnal Ukrayina pisav pro Shulyakovskogo Na muzichnij fabrici Oleksandr Viktorovich vede ansambl gitaristiv Cej malenkij kolektiv ne raz sluhali v Chernigovi zaproshuvali do Kiyivskoyi konservatoriyi Instrumenti u muzikantiv svogo virobnictva Tretina gitar sho vipuskayutsya fabrikoyu zroblena za modelyami zaproponovanimi samim Shulyakovskim Keruyuchi na chernigivskij i odeskij fabrikah robotoyu muzichnih majstriv Oleksandr Viktorovich propoviduvav prostij princip Robish instrumenti vmij grati na nih i sam buv tomu prikladom Za jogo iniciativoyu v tehnikumi derevoobrobnoyi promislovosti sho diyav pri Chernigivskij muzichnij fabrici vveli taki obov yazkovi disciplini osnovi akustiki kurs gri na fortepiano ta narodnih instrumentah Protyagom 20 rokiv rozroblyav ta pidgotuvav u viglyadi drukovanoyi praci metodiku vikladannya gri na gitari yaka vvibrala v sebe krashi risi zi shkil gitarnoyi klasiki riznih bagatoh krayin Z 1968 r cya pracya skorochena do viglyadu samovchitelya gri na Semistrunnij gitari vidavalasya yak bezkoshtovnij dodatok do novih gitar virobnictva Chernigivskoyi muzichnoyi fabriki Zibrav veliku biblioteku z gitarnogo mistectva v yakij buli starovinni j ridkisni vidannya Pislya vihodu na pensiyu u 1968 roci Oleksandr Viktorovich ves svij vilnij chas zmig pridiliti inshij ulyublenij spravi vlasnoruchnomu pochinayuchi z rozrobki kreslen vigotovlennyu gitar riznih modelej i konstrukcij Na osnovi analizu robit vidatnih majstriv minulogo pomnozhenimi na bagatorichni inzhenerni sposterezhennya jomu vdalosya stvoriti svoyi originalni modeli instrumentiv yaki viriznyalisya chudovoyu akustikoyu Instrumenti ci shvidko rozhodilisya po druzyah rodini Shulyakovskih ta jogo chislennih uchnyah a z odniyeyu z gitar jogo sin Viktor prijshov u 1974 roci na prosluhovuvannya v Teatr na Taganci de zamist chitannya dramatichnih urivkiv virshiv chi prozi spivu chi tanciv zigrav na gitari vals mi minor i pershu chastinu Asturiyi I Albenisa pislya chogo Yurij Petrovich Lyubimov prijnyav jogo do teatru Aktor ta poet Volodimir Visockij takozh zaluchenij do prosluhovuvan buv vrazhenij zvuchannyam ta zovnishnim viglyadom gitari ta poprosiv vigotoviti shozhu i jomu O V Shulyakovskij vigotoviv dekilka gitar dlya Volodimira Visockogo yaki toj visoko cinuvav ta koristuvavsya nimi v svoyih najvidomishih televizijnih ta koncertnih vistupah Vsogo bulo vigotovleno chotiri abo p yat instrumentiv z riznim ozdoblennyam z virizom z golivkoyu grifa u viglyadi liri ta navit z dvoma grifami za Shercerom Takozh vigotoviv instrumenti dlya bagatoh aktoriv teatru na Taganci Valeriyu Zolotuhinu Anatoliyu Vasilyevu Ivanu Dihovichnomu RodinaSin Viktor Oleksandrovich Shulyakovskij nar 1945 rosijskij aktor teatru ta kino zakinchiv vishe Teatralne uchilishe im B V Shukina ta z 1974 roku pracyuye v Moskovskomu teatri drami ta komediyi na Taganci zasluzhenij artist Rosiyi 2008 DzherelaPam yati vchitelya Yan Puhalskij L Simakova Gitari Visockogo Interv yu z sinom majstra Oleksandra Shulyakovskogo