Шубхакарасімха (*Śubhākarasimha, 637—735) — буддистський чернець індійського походження, письменник-езотерик, перекладач за часів китайського імператора Сюань-цзуна.
Шубхакарасімха | |
---|---|
Псевдо | Шань-у-вей (善 无畏 |
Народився | 637 Маґадга |
Помер | 735 Лоян |
Підданство | Династія Тан |
Діяльність | перекладач |
Конфесія | буддизм |
|
Життєпис
Походив з царської родини у сучасний Бенгалії. У 647 році отримав вищий придворний ранг, а у 650 році став царем. Проте, не маючи досвіду управління, не зміг протидіяти внутрішнім заворушенням та повстанням. Зрештою вимушений був зректися трону, передавши його брату. Після цього він став буддистським ченцем, прийнявши ім'я Шубхакарасімха, тобто добрий і безстрашний. У пошуках знань обійшов усю країну Маґадху, вдосконалюючись у медитації і езотеричному вченні.
Шубхакарасімха багато займався у вчителя Дхармагупти з монастиря Наланда. Потім знову мандрував, у Гандхарі отримав настанови від бодхісатви Манджушри і записав їх. Залишивши один примірник місцевому володарю, він попрямував на північ — до Китаю, де тоді правила династія Тан. По дорозі, неподалік від м. Тукхара, склав «Махавайрочана-сутру».
У 716 році Шубхакарасімха прибув до Китаю. За легендою імператор Сюань-цзун побачив уві сні, що прийде великий мудрець, тому відразу надав Шубхакарасімхі звання «наставник країни» — Шань-у-вей. Його часто запрошували в палац для проведення молінь по викликанню дощу та інших магічних дійств.
Водночас Шубхакарасімха багато зусиль приділяв перекладацькій діяльності. Він за допомогою свого учня І Сіна переклав на китайську мову у 820-х роках Лояні (тут на той час мешкав у храмі Хуаянь-си) «Махавайрочана-сутру» й склав коментар до неї. Загалом за час перебування в Китаї переклав 17 буддистських текстів, зокрема «Сусіддхікара -сутру».
У 735 році Шубхакарасімха попросив імператора дозволу повернутися до Індії, але отримав відмову. Помер у 737 році у Лояні. Після смерті йому було присвоєно звання «Хранитель палацового та державного ритуалу».
Джерела
- Ch'en K. Buddhism in China: A Historical Survey. Princ., 1964
- Sharf, Robert (2001) Coming to Terms With Chinese Buddhism: A Reading of the Treasure Store Treatise: p. 268
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shubhakarasimha Subhakarasimha 637 735 buddistskij chernec indijskogo pohodzhennya pismennik ezoterik perekladach za chasiv kitajskogo imperatora Syuan czuna ShubhakarasimhaPsevdoShan u vej 善 无畏Narodivsya637 0637 MagadgaPomer735 LoyanPiddanstvoDinastiya TanDiyalnistperekladachKonfesiyabuddizm Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z carskoyi rodini u suchasnij Bengaliyi U 647 roci otrimav vishij pridvornij rang a u 650 roci stav carem Prote ne mayuchi dosvidu upravlinnya ne zmig protidiyati vnutrishnim zavorushennyam ta povstannyam Zreshtoyu vimushenij buv zrektisya tronu peredavshi jogo bratu Pislya cogo vin stav buddistskim chencem prijnyavshi im ya Shubhakarasimha tobto dobrij i bezstrashnij U poshukah znan obijshov usyu krayinu Magadhu vdoskonalyuyuchis u meditaciyi i ezoterichnomu vchenni Shubhakarasimha bagato zajmavsya u vchitelya Dharmagupti z monastirya Nalanda Potim znovu mandruvav u Gandhari otrimav nastanovi vid bodhisatvi Mandzhushri i zapisav yih Zalishivshi odin primirnik miscevomu volodaryu vin popryamuvav na pivnich do Kitayu de todi pravila dinastiya Tan Po dorozi nepodalik vid m Tukhara sklav Mahavajrochana sutru U 716 roci Shubhakarasimha pribuv do Kitayu Za legendoyu imperator Syuan czun pobachiv uvi sni sho prijde velikij mudrec tomu vidrazu nadav Shubhakarasimhi zvannya nastavnik krayini Shan u vej Jogo chasto zaproshuvali v palac dlya provedennya molin po viklikannyu doshu ta inshih magichnih dijstv Vodnochas Shubhakarasimha bagato zusil pridilyav perekladackij diyalnosti Vin za dopomogoyu svogo uchnya I Sina pereklav na kitajsku movu u 820 h rokah Loyani tut na toj chas meshkav u hrami Huayan si Mahavajrochana sutru j sklav komentar do neyi Zagalom za chas perebuvannya v Kitayi pereklav 17 buddistskih tekstiv zokrema Susiddhikara sutru U 735 roci Shubhakarasimha poprosiv imperatora dozvolu povernutisya do Indiyi ale otrimav vidmovu Pomer u 737 roci u Loyani Pislya smerti jomu bulo prisvoyeno zvannya Hranitel palacovogo ta derzhavnogo ritualu DzherelaCh en K Buddhism in China A Historical Survey Princ 1964 Sharf Robert 2001 Coming to Terms With Chinese Buddhism A Reading of the Treasure Store Treatise p 268