«Штіллер» (Stiller) — роман швейцарського письменника та драматурга Макса Фріша, написаний 1954 року. Твір є незвичайний за змістом та формою і приніс авторові великої популярності у світі.
Штіллер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Stiller | ||||
Обкладинка німецького видання | ||||
Жанр | роман | |||
Форма | роман | |||
Тема | d, відповідальність і соціальна роль | |||
Автор | Макс Фріш | |||
Мова | німецька | |||
Написано | 1954 | |||
Опубліковано | 1954 | |||
| ||||
В пасажирові поїзда, який перетнув швейцарський кордон, пізнають цюрихського скульптора Анатоля Штіллера. Відомо, що він тривалий час проживав в Цюрихові та Парижі, а потім зник. Але в пасажира американський паспорт на ім'я Джеймса Вайта й він категорично відмовляється визнавати себе Штіллером. Потрапивши до камери попереднього ув'язнення, герой починає писати. Його записки — це спогади про колишнє життя, про зустрічі з людьми, про шлюб (таким чином, про колишнє Штіллера читач дізнається «з других рук» — зі слів Вайта). Наглядачеві Кнобелю герой розказує про своє життя в Америці — Джеймс Вайт постає в цих розповідях злодієм-„суперменом“, який має на своєму рахункові п'ять вбивств.
Стіни камери, в якій відбувається дійство, розсуваються спогадами героя про неймовірні пригоди, які він пережив під час подорожей Новим Світом. Історії ці — правдиві та вигадані — однаково є важливими. Мова в них ведеться про душевні переживання, про майже істеричну потребу людини вирватися з рамок власного життя та життя суспільства. Герой прагне піти від дійсності, де людей підводять під стандартні ролі, як дроби зводять до спільного знаменника. Він намагається повернути природну свободу людини будувати своє життя так, як їй того хочеться, — адже якщо людина хоч в якійсь мірі є господарем власної долі, то вона повинна мати свободу вибору. Не випадково герой обирає для себе прізвище Вайт (від англ. white — «білий») — чистий аркуш, на якому можуть бути накреселені будь-які письмена.
Тема «Штіллера» була «сейсмографічно» точним відображенням не лише швейцарської дійсності. Через приблизно півтора десятиліття на вулиці міст Західної Європи та США вийшли сотні тисяч студентів, зовнішньо нічим не схожих на героя Фріша, але охоплених тим же стремлінням — «вирватися» зі створеного їм образу, відкинути загальноприйняті норми — державні, правові, моральні, естетичні тощо.
З іншої сторони, в «Штіллерові», а потім в романі «Назву себе Гантенбайн» (1964 року) й у багатьох інших творах письменник показав, що людина не може віднайти своє справжнє «Я» шляхом довільного, анархічного та в кінцевому результаті егоцентристського бунту. Оголосивши себе Вайтом та переїхавши до Америки, Штіллер все ж таки не іде сам від себе, не змінює ні свого, ні чужого життя. Бажаючи зберегти власну свободу, він не визнає того ж права за іншими, наприклад за своєю дружиною Юлікою. В другій частині роману, коли подружжя возз'єдналось, їх спільне життя не клеїться і Юліка помирає. Навряд щасливим є й Штіллер. «Не знаю, хто ж я такий. Може — ніхто», — каже він ще у в'язниці. Очевидно, для реалізації особистості потрібні якісь інші порухи душі, інші вчинки.
Переклади та видання українською
- Штіллер / пер. з нім. Євгена Поповича; післямова Дмитра Затонського. — К.: Дніпро, 1970. — 382 с. (e-book на сайті Chtyvo.org.ua)
- Штіллер / пер. з нім. Євгена Поповича; передмова Дмитра Затонського. — Харків: Фоліо, 2006. — 384с. — (Бібліотека світової літератури).
Література
- Затноський Д. Післямова // Фріш М. Штіллер. — К.: Дніпро, 1970. — С. 367—380.
- Энциклопедия для детей. Аванта +/За ред. В.Володина. — 15т. Всемирная литература. — Часть 2. XIX и ХХ века. — М., 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtiller Stiller roman shvejcarskogo pismennika ta dramaturga Maksa Frisha napisanij 1954 roku Tvir ye nezvichajnij za zmistom ta formoyu i prinis avtorovi velikoyi populyarnosti u sviti Shtillernim StillerObkladinka nimeckogo vidannyaZhanrromanFormaromanTemad vidpovidalnist i socialna rolAvtorMaks FrishMovanimeckaNapisano1954Opublikovano1954 V pasazhirovi poyizda yakij peretnuv shvejcarskij kordon piznayut cyurihskogo skulptora Anatolya Shtillera Vidomo sho vin trivalij chas prozhivav v Cyurihovi ta Parizhi a potim znik Ale v pasazhira amerikanskij pasport na im ya Dzhejmsa Vajta j vin kategorichno vidmovlyayetsya viznavati sebe Shtillerom Potrapivshi do kameri poperednogo uv yaznennya geroj pochinaye pisati Jogo zapiski ce spogadi pro kolishnye zhittya pro zustrichi z lyudmi pro shlyub takim chinom pro kolishnye Shtillera chitach diznayetsya z drugih ruk zi sliv Vajta Naglyadachevi Knobelyu geroj rozkazuye pro svoye zhittya v Americi Dzhejms Vajt postaye v cih rozpovidyah zlodiyem supermenom yakij maye na svoyemu rahunkovi p yat vbivstv Stini kameri v yakij vidbuvayetsya dijstvo rozsuvayutsya spogadami geroya pro nejmovirni prigodi yaki vin perezhiv pid chas podorozhej Novim Svitom Istoriyi ci pravdivi ta vigadani odnakovo ye vazhlivimi Mova v nih vedetsya pro dushevni perezhivannya pro majzhe isterichnu potrebu lyudini virvatisya z ramok vlasnogo zhittya ta zhittya suspilstva Geroj pragne piti vid dijsnosti de lyudej pidvodyat pid standartni roli yak drobi zvodyat do spilnogo znamennika Vin namagayetsya povernuti prirodnu svobodu lyudini buduvati svoye zhittya tak yak yij togo hochetsya adzhe yaksho lyudina hoch v yakijs miri ye gospodarem vlasnoyi doli to vona povinna mati svobodu viboru Ne vipadkovo geroj obiraye dlya sebe prizvishe Vajt vid angl white bilij chistij arkush na yakomu mozhut buti nakreseleni bud yaki pismena Tema Shtillera bula sejsmografichno tochnim vidobrazhennyam ne lishe shvejcarskoyi dijsnosti Cherez priblizno pivtora desyatilittya na vulici mist Zahidnoyi Yevropi ta SShA vijshli sotni tisyach studentiv zovnishno nichim ne shozhih na geroya Frisha ale ohoplenih tim zhe stremlinnyam virvatisya zi stvorenogo yim obrazu vidkinuti zagalnoprijnyati normi derzhavni pravovi moralni estetichni tosho Z inshoyi storoni v Shtillerovi a potim v romani Nazvu sebe Gantenbajn 1964 roku j u bagatoh inshih tvorah pismennik pokazav sho lyudina ne mozhe vidnajti svoye spravzhnye Ya shlyahom dovilnogo anarhichnogo ta v kincevomu rezultati egocentristskogo buntu Ogolosivshi sebe Vajtom ta pereyihavshi do Ameriki Shtiller vse zh taki ne ide sam vid sebe ne zminyuye ni svogo ni chuzhogo zhittya Bazhayuchi zberegti vlasnu svobodu vin ne viznaye togo zh prava za inshimi napriklad za svoyeyu druzhinoyu Yulikoyu V drugij chastini romanu koli podruzhzhya vozz yednalos yih spilne zhittya ne kleyitsya i Yulika pomiraye Navryad shaslivim ye j Shtiller Ne znayu hto zh ya takij Mozhe nihto kazhe vin she u v yaznici Ochevidno dlya realizaciyi osobistosti potribni yakis inshi poruhi dushi inshi vchinki Perekladi ta vidannya ukrayinskoyuShtiller per z nim Yevgena Popovicha pislyamova Dmitra Zatonskogo K Dnipro 1970 382 s e book na sajti Chtyvo org ua Shtiller per z nim Yevgena Popovicha peredmova Dmitra Zatonskogo Harkiv Folio 2006 384s Biblioteka svitovoyi literaturi LiteraturaZatnoskij D Pislyamova Frish M Shtiller K Dnipro 1970 S 367 380 Enciklopediya dlya detej Avanta Za red V Volodina 15t Vsemirnaya literatura Chast 2 XIX i HH veka M 2001