Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Штурм Ізмаїла — облога і штурм 1790 року турецької фортеці Ізмаїл російськими військами під командуванням генерал-аншефа Олександра Суворова під час російсько-турецької війни 1787—1792 років.
| Штурм Ізмаїла (1790) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецька війна (1787—1792) | |||||||
 Штурм Ізмаїла, зображення 19-го століття | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Російська імперія |  Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Олександр Суворов | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 31000 російських військ 12000 Українських козаків Головатого | 9000 яничарів 7000 інші війська 21000 цивільних | ||||||
| Втрати | |||||||
| 4136 убитими 3000 померлими від ран 2214 пораненими | 28 тис. убитими, 7 тис. полоненими | ||||||
Передісторія
Ізмаїльська фортеця знаходилася на лівому березі Кілійського гирла Дунаю між озерами Ялпуг і Катлабух. Стратегічне значення Ізмаїла було визначним – саме тут сходилися шляхи з Галаца, Хотина, Бендер та Кілії; тут було найзручніше місце для вторгнення з півночі за Дунай у Добруджу. На початок російсько-турецької війни турки під керівництвом німецьких і французьких інженерів перетворили Ізмаїл на потужну фортецю з високим валом та широким ровом завглибшки від 3 до 5 сажнів (6,4 — 10,7 м), місцями наповненим водою. На 11 бастіонах розташовувалося 260 гармат. Гарнізон Ізмаїла становили 35 000 чоловік під командуванням Айдозле Мехмет-паші. Частиною гарнізону командував кримський хан Каплан-Гірей. Згідно з фірманом султана у разі падіння Ізмаїлу мав бути страчений кожен з його гарнізону, де б його не було знайдено.
На думку російських воєначальників та дипломатів, здобуття Ізмаїла мало сприяти успішному для Росії завершенню мирних перемовин із Туреччиною. Штурм Ізмаїла було здійснено за наказом головнокомандувача Південної армії генерала-фельдмаршала Григорія Потьомкіна. Впоратися із поставленим завданням було не сила ані Миколі Рєпніну (1789), ані Івану Гудовичу, ані самому Потьомкіну (1790). Зрештою Потьомкін доручає операцію Олександру Суворову.
Хід операції
26 листопада військова рада російської армії приймає рішення зняти облогу Ізмаїла через наближення зими. Однак Потьомкін не затвердив цього рішення й відав наказ генерал-аншефу Суворову, війська якого стояли під Галацем, прийняти командування частинами, що обложили Ізмаїл. Прибувши 2 (13) грудня під Ізмаїл, Суворов блокував фортецю з суші та з боку Дунаю, протягом шести днів провів підготовку до штурму, в тому числі навчаючи війська штурмувати макети високих кріпосних стін Ізмаїла. Закінчивши підготовку до штурму, 7 (18) грудня Суворов направив коменданту Ізмаїла ультиматум з вимогою здати фортецю не пізніше ніж за 24 години з моменту вручення вимоги. Ультиматум був відхилений: Мехмет-паша у відповідь звелів повідомити, що «швидше Дунай висохне і небо впаде на землю, ніж Ізмаїл буде взято».
9 (20) грудня зібрана Суворовим військова рада постановила негайно розпочати штурм, який було призначено на 11 грудня. Протягом двох днів Суворов вів артилерійську підготовку, а 11 (22) грудня о 5:30 ранку розпочався штурм фортеці. Атакуючі війська поділялися на три загони (крила) по три колони кожне. Загін генерал-майора де Рібаса (9000 осіб) атакував з боку річки; праве крило під начальством генерал-поручника П. С. Потьомкіна (7500 осіб) повинно було завдати удару по західній частині фортеці; ліве крило генерал-поручника О. М. Самойлова (12000 осіб) — по східній. Кавалерійські резерви бригадира Вестфалена — 2500 осіб. Разом військо Суворова налічувало 31 000 осіб, у тому числі 15 000 — нерегулярних, погано озброєних. За рішенням Суворова штурм мав розпочатися о п'ятій ранку, приблизно за дві години до світанку з метою раптовості першого удару та оволодіння валом. В той самий час, передбачаючи запеклий опір, Суворов мав намір мати у розпорядженні якомога більше світлого часу доби.
10 (21) грудня зі сходом сонця почалася підготовка штурму вогнем флангових батарей, з острова та суден флотилії (всього близько 600 гармат). Вона тривала майже добу і завершилася за 2,5 години до початку штурму. В цей день росіяни втратили убитими 3 офіцерів і 155 нижчих чинів, пораненими — 6 офіцерів і 224 нижчих чини. Штурм не став для турків несподіванкою. Вони щоночі були готові до нападу росіян, крім того, кілька перебіжчиків розкрили план нападників.
О 3:00 ночі 11 (22) грудня війська атакуючих залишили табір й у складі колон виступили на призначені вихідні позиції. О пів на шосту ранку колони рушили на приступ.
Першою досягла фортеці 2-га колона генерал-майора Бориса Лассі – о шостій ранку його єгері здолали вал та розпочали бій. Апшеронські стрільці й Фанагорійські гренадери 1-ї колони генерал-майора [ru], опанувавши першими батареями та Хотинськими воротами, з'єдналися із 2-ю колоною. Хотинські ворота було відкрито для кавалерії. Одночасно на протилежному боці фортеці 6-та колона генерал-майора Михайла Голенищева-Кутузова оволоділа бастіоном Кілійських воріт та захопила вал аж до сусідніх бастіонів.
Найбільші труднощі прийшлися на 3-ю колону [ru], яка штурмувала великий північний бастіон, сусідній з ним на схід, та куртину між ними. У цьому місці глибина рову та висота валу були такими, що драбини в 5,5 сажнів (близько 11,7 м) виявилися закороткими, тому довелося під вогнем зв'язувати їх попарно. Але зрештою й головний бастіон було захоплено. 4-та й 5-та колони (відповідно полковника В. П. Орлова та бригадира М. І. Платова) також виконали поставлені перед ними завдання – здолали вал на своїх ділянках.
З моря діяла козацька флотилія Антіна Головатого, яка знаходилася саме під жерлами турецьких гармат. З ранковою зорею десантом з острова Сулин флотилія Головатого першою розпочала штурм, вдаривши по турецьким батареям, змусивши їх замовкнути. На 8 годину ранку козаки знову взяли турецькі редути й укріплення з боку Дунаю. Доки сухопутні війська Суворова штурмували стіни, козаки підійшли до фортеці й кинулися на стіни. Начальником авангарду був Де Рібас, козацькими полками командували Антін Головатий та Захарій Чепіга. Війська трьома колонами, під прикриттям гребного флоту, розпочали висадку близько сьомої ранку. Висадка проводилася швидко і чітко, попри опір понад 10 000 турків й татар. Успіху висадки чимало сприяли колона Львова, яка атакувала берегові батареї на фланзі, а також дії сухопутних військ зі східного боку фортеці.
Перша колона генерал-майора [ru], яка підійшла на 20 суднах, висадилася на берег і розділилася на кілька частин. Батальйон херсонських гренадерів під командуванням полковника [ru] оволодів досить крутим кавальєром, втративши дві третини людей. Батальйон ліфляндських єгерів полковника графа Роже де Дама зайняв батарею, яка прострілювала берег.
Інші частини також захопили укріпленнями в своїх секторах наступу. Третя колона бригадира Маркова висадилася у західній частині фортеці під картечним вогнем з редуту Табія.
На світанку, коли стало зрозуміло, що вал захоплений, а турки відступають до внутрішньої частини міста, російські колони з різних сторін рушили до центру міста — праворуч Потьомкін, з півночі — козаки, ліворуч — Кутузов, з боку річки — де-Рибас. Розпочався новий бій. Особливо запеклий опір тривав до 11 ранку. Майже кожен будинок доводилося брати з боєм. Близько опівдня Лассі, який першим зійшов на фортечний вал, першим досяг і центру міста, де зустрів тисячу татар під орудою Максуд Гірея. Максуд Гірей захищався завзято, і тільки коли більшу частину його загону було перебито —здався у полон із 300 воїнами, які залишилися живими.
Для підтримки піхоти і забезпечення успіху Суворов наказав ввести в місто 20 легких гармат, аби картеччю очистити вулиці від турків. Фактично, о першій годині дня місто було захоплено. Проте, оборона турків окремих районів тривала, а Каплан Гірей із кількома тисячами кінних та піших татар й турків навіть спробував відбити фортецю. Але ця спроба не вдалася. О 4 годині перемога була здобута остаточно. Ізмаїл упав.
Підсумки штурму
Втрати турків були суттєвими: вбитими — понад 26 тисяч, полоненими — 9000 (з яких наступного дня 2000 померли від ран). В Ізмаїлі було захоплено 265 гармат, до 3 тисяч пудів пороху, 20 000 ядер та інших боєприпасів, до 400 прапорів, 8 лансонів, 12 поромів, 22 легких судна та безліч коштовної здобичі, яка дісталася війську, всього на суму до 10 млн піастрів (понад 1 млн рублів).
Росіяни втратили 64 офіцерів (бригадир, 17 штаб-офіцерів, 46 обер-офіцерів) та 1816 рядових; поранено 253 офіцери (з них три генерал-майори) та 2450 нижчих чинів. Загальна цифра втрат склала 4582 особи. Деякі автори називають кількість вбитих до 4 тисяч, а пораненими — до 6000. Разом — 10 000, у тому числі 400 офіцерів (з 650).
За штурм Ізмаїла Антін Головатий отримав орден Святого Володимира, а всі козаки — срібні медалі «За отменную храбрость при взятии Измаила Декабря 11 дня 1790», яка носилася на георгіївській стрічці. Зокрема, за Суворовим, особливо відзначилися карабінери Сіверського полку. Загалом у бою за Ізмаїл загинуло 24 козацьких старшини (офіцерів) і 388 козаків.
Підкорення російськими військами Ізмаїла мало велике політичне значення. Подія вплинула на подальший хід війни та на укладення 1792 року Ясського миру між Росією та Туреччиною, який підтвердив приєднання Криму й Кубані до російських володінь, а також встановив російсько-турецький кордон по Дністру.
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штурм Ізмаїла (1790) |
- Орлов Н. Штурм Ізмаїла Суворовим в 1790 р. СПб., 1890. С. 52. (рос.)
- Там само, с. 80.
- Там само, с. 80-81, 149.
- Тинченко Я. Ю. Від козаків до гусарів К.: 2018; Темпора 214 с. (89 с.)
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2012.
Література
- Є. Д. Петренко. Ізмаїла штурм 1790 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 424. — .
- Орлов Н. А. Штурм Измаила Суворовым в 1790 году. СПб, 1890. (рос.)
- Штурм Измаила, — из кн. «Кутузов», Раковский Л. И. : Лениздат, 1971 (рос.)
- Распределение к приступу Измаила и взятие сей крепости 11 декабря 1790 г. (рос.)
- Рапорт генерал-аншефа А. В. Суворова князю Г. А. Потемкину о штурме Измаила 21 декабря 1790 г. (рос.)
- Вторая Турецкая война: Измаил; 1790, — глава из кн. Петрушевский А. Ф. «Генералиссимус князь Суворов» (рос.)
Відео
- Штурм Ізмаїла: руйнуємо міф про найбільшу перемогу Суворова // Історія без міфів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shturm Izmayila obloga i shturm 1790 roku tureckoyi forteci Izmayil rosijskimi vijskami pid komanduvannyam general anshefa Oleksandra Suvorova pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv Shturm Izmayila 1790 Rosijsko turecka vijna 1787 1792 Shturm Izmayila zobrazhennya 19 go stolittya Shturm Izmayila zobrazhennya 19 go stolittyaData 11 22 grudnya 1790Misce IzmayilRezultat Peremoga rosijskoyi armiyiStoroniRosijska imperiya Osmanska imperiyaKomanduvachiOleksandr SuvorovVijskovi sili31000 rosijskih vijsk 12000 Ukrayinskih kozakiv Golovatogo 9000 yanichariv 7000 inshi vijska 21000 civilnihVtrati4136 ubitimi 3000 pomerlimi vid ran 2214 poranenimi 28 tis ubitimi 7 tis polonenimiPeredistoriyaIzmayilska fortecya znahodilasya na livomu berezi Kilijskogo girla Dunayu mizh ozerami Yalpug i Katlabuh Strategichne znachennya Izmayila bulo viznachnim same tut shodilisya shlyahi z Galaca Hotina Bender ta Kiliyi tut bulo najzruchnishe misce dlya vtorgnennya z pivnochi za Dunaj u Dobrudzhu Na pochatok rosijsko tureckoyi vijni turki pid kerivnictvom nimeckih i francuzkih inzheneriv peretvorili Izmayil na potuzhnu fortecyu z visokim valom ta shirokim rovom zavglibshki vid 3 do 5 sazhniv 6 4 10 7 m miscyami napovnenim vodoyu Na 11 bastionah roztashovuvalosya 260 garmat Garnizon Izmayila stanovili 35 000 cholovik pid komanduvannyam Ajdozle Mehmet pashi Chastinoyu garnizonu komanduvav krimskij han Kaplan Girej Zgidno z firmanom sultana u razi padinnya Izmayilu mav buti strachenij kozhen z jogo garnizonu de b jogo ne bulo znajdeno Na dumku rosijskih voyenachalnikiv ta diplomativ zdobuttya Izmayila malo spriyati uspishnomu dlya Rosiyi zavershennyu mirnih peremovin iz Turechchinoyu Shturm Izmayila bulo zdijsneno za nakazom golovnokomanduvacha Pivdennoyi armiyi generala feldmarshala Grigoriya Potomkina Vporatisya iz postavlenim zavdannyam bulo ne sila ani Mikoli Ryepninu 1789 ani Ivanu Gudovichu ani samomu Potomkinu 1790 Zreshtoyu Potomkin doruchaye operaciyu Oleksandru Suvorovu Hid operaciyiPlan 26 listopada vijskova rada rosijskoyi armiyi prijmaye rishennya znyati oblogu Izmayila cherez nablizhennya zimi Odnak Potomkin ne zatverdiv cogo rishennya j vidav nakaz general anshefu Suvorovu vijska yakogo stoyali pid Galacem prijnyati komanduvannya chastinami sho oblozhili Izmayil Pribuvshi 2 13 grudnya pid Izmayil Suvorov blokuvav fortecyu z sushi ta z boku Dunayu protyagom shesti dniv proviv pidgotovku do shturmu v tomu chisli navchayuchi vijska shturmuvati maketi visokih kriposnih stin Izmayila Zakinchivshi pidgotovku do shturmu 7 18 grudnya Suvorov napraviv komendantu Izmayila ultimatum z vimogoyu zdati fortecyu ne piznishe nizh za 24 godini z momentu vruchennya vimogi Ultimatum buv vidhilenij Mehmet pasha u vidpovid zveliv povidomiti sho shvidshe Dunaj visohne i nebo vpade na zemlyu nizh Izmayil bude vzyato 9 20 grudnya zibrana Suvorovim vijskova rada postanovila negajno rozpochati shturm yakij bulo priznacheno na 11 grudnya Protyagom dvoh dniv Suvorov viv artilerijsku pidgotovku a 11 22 grudnya o 5 30 ranku rozpochavsya shturm forteci Atakuyuchi vijska podilyalisya na tri zagoni krila po tri koloni kozhne Zagin general majora de Ribasa 9000 osib atakuvav z boku richki prave krilo pid nachalstvom general poruchnika P S Potomkina 7500 osib povinno bulo zavdati udaru po zahidnij chastini forteci live krilo general poruchnika O M Samojlova 12000 osib po shidnij Kavalerijski rezervi brigadira Vestfalena 2500 osib Razom vijsko Suvorova nalichuvalo 31 000 osib u tomu chisli 15 000 neregulyarnih pogano ozbroyenih Za rishennyam Suvorova shturm mav rozpochatisya o p yatij ranku priblizno za dvi godini do svitanku z metoyu raptovosti pershogo udaru ta ovolodinnya valom V toj samij chas peredbachayuchi zapeklij opir Suvorov mav namir mati u rozporyadzhenni yakomoga bilshe svitlogo chasu dobi 10 21 grudnya zi shodom soncya pochalasya pidgotovka shturmu vognem flangovih batarej z ostrova ta suden flotiliyi vsogo blizko 600 garmat Vona trivala majzhe dobu i zavershilasya za 2 5 godini do pochatku shturmu V cej den rosiyani vtratili ubitimi 3 oficeriv i 155 nizhchih chiniv poranenimi 6 oficeriv i 224 nizhchih chini Shturm ne stav dlya turkiv nespodivankoyu Voni shonochi buli gotovi do napadu rosiyan krim togo kilka perebizhchikiv rozkrili plan napadnikiv O 3 00 nochi 11 22 grudnya vijska atakuyuchih zalishili tabir j u skladi kolon vistupili na priznacheni vihidni poziciyi O piv na shostu ranku koloni rushili na pristup Pershoyu dosyagla forteci 2 ga kolona general majora Borisa Lassi o shostij ranku jogo yegeri zdolali val ta rozpochali bij Apsheronski strilci j Fanagorijski grenaderi 1 yi koloni general majora ru opanuvavshi pershimi batareyami ta Hotinskimi vorotami z yednalisya iz 2 yu kolonoyu Hotinski vorota bulo vidkrito dlya kavaleriyi Odnochasno na protilezhnomu boci forteci 6 ta kolona general majora Mihajla Golenisheva Kutuzova ovolodila bastionom Kilijskih vorit ta zahopila val azh do susidnih bastioniv Najbilshi trudnoshi prijshlisya na 3 yu kolonu ru yaka shturmuvala velikij pivnichnij bastion susidnij z nim na shid ta kurtinu mizh nimi U comu misci glibina rovu ta visota valu buli takimi sho drabini v 5 5 sazhniv blizko 11 7 m viyavilisya zakorotkimi tomu dovelosya pid vognem zv yazuvati yih poparno Ale zreshtoyu j golovnij bastion bulo zahopleno 4 ta j 5 ta koloni vidpovidno polkovnika V P Orlova ta brigadira M I Platova takozh vikonali postavleni pered nimi zavdannya zdolali val na svoyih dilyankah Z morya diyala kozacka flotiliya Antina Golovatogo yaka znahodilasya same pid zherlami tureckih garmat Z rankovoyu zoreyu desantom z ostrova Sulin flotiliya Golovatogo pershoyu rozpochala shturm vdarivshi po tureckim batareyam zmusivshi yih zamovknuti Na 8 godinu ranku kozaki znovu vzyali turecki reduti j ukriplennya z boku Dunayu Doki suhoputni vijska Suvorova shturmuvali stini kozaki pidijshli do forteci j kinulisya na stini Nachalnikom avangardu buv De Ribas kozackimi polkami komanduvali Antin Golovatij ta Zaharij Chepiga Vijska troma kolonami pid prikrittyam grebnogo flotu rozpochali visadku blizko somoyi ranku Visadka provodilasya shvidko i chitko popri opir ponad 10 000 turkiv j tatar Uspihu visadki chimalo spriyali kolona Lvova yaka atakuvala beregovi batareyi na flanzi a takozh diyi suhoputnih vijsk zi shidnogo boku forteci Persha kolona general majora ru yaka pidijshla na 20 sudnah visadilasya na bereg i rozdililasya na kilka chastin Bataljon hersonskih grenaderiv pid komanduvannyam polkovnika ru ovolodiv dosit krutim kavalyerom vtrativshi dvi tretini lyudej Bataljon liflyandskih yegeriv polkovnika grafa Rozhe de Dama zajnyav batareyu yaka prostrilyuvala bereg Inshi chastini takozh zahopili ukriplennyami v svoyih sektorah nastupu Tretya kolona brigadira Markova visadilasya u zahidnij chastini forteci pid kartechnim vognem z redutu Tabiya Na svitanku koli stalo zrozumilo sho val zahoplenij a turki vidstupayut do vnutrishnoyi chastini mista rosijski koloni z riznih storin rushili do centru mista pravoruch Potomkin z pivnochi kozaki livoruch Kutuzov z boku richki de Ribas Rozpochavsya novij bij Osoblivo zapeklij opir trivav do 11 ranku Majzhe kozhen budinok dovodilosya brati z boyem Blizko opivdnya Lassi yakij pershim zijshov na fortechnij val pershim dosyag i centru mista de zustriv tisyachu tatar pid orudoyu Maksud Gireya Maksud Girej zahishavsya zavzyato i tilki koli bilshu chastinu jogo zagonu bulo perebito zdavsya u polon iz 300 voyinami yaki zalishilisya zhivimi Dlya pidtrimki pihoti i zabezpechennya uspihu Suvorov nakazav vvesti v misto 20 legkih garmat abi kartechchyu ochistiti vulici vid turkiv Faktichno o pershij godini dnya misto bulo zahopleno Prote oborona turkiv okremih rajoniv trivala a Kaplan Girej iz kilkoma tisyachami kinnih ta pishih tatar j turkiv navit sprobuvav vidbiti fortecyu Ale cya sproba ne vdalasya O 4 godini peremoga bula zdobuta ostatochno Izmayil upav Pidsumki shturmuNapisi Za vidminnu horobrist na licovij storoni ta Izmayil vzyato grudnya 11 1790 na zvorotnij Vtrati turkiv buli suttyevimi vbitimi ponad 26 tisyach polonenimi 9000 z yakih nastupnogo dnya 2000 pomerli vid ran V Izmayili bulo zahopleno 265 garmat do 3 tisyach pudiv porohu 20 000 yader ta inshih boyepripasiv do 400 praporiv 8 lansoniv 12 poromiv 22 legkih sudna ta bezlich koshtovnoyi zdobichi yaka distalasya vijsku vsogo na sumu do 10 mln piastriv ponad 1 mln rubliv Rosiyani vtratili 64 oficeriv brigadir 17 shtab oficeriv 46 ober oficeriv ta 1816 ryadovih poraneno 253 oficeri z nih tri general majori ta 2450 nizhchih chiniv Zagalna cifra vtrat sklala 4582 osobi Deyaki avtori nazivayut kilkist vbitih do 4 tisyach a poranenimi do 6000 Razom 10 000 u tomu chisli 400 oficeriv z 650 Za shturm Izmayila Antin Golovatij otrimav orden Svyatogo Volodimira a vsi kozaki sribni medali Za otmennuyu hrabrost pri vzyatii Izmaila Dekabrya 11 dnya 1790 yaka nosilasya na georgiyivskij strichci Zokrema za Suvorovim osoblivo vidznachilisya karabineri Siverskogo polku Zagalom u boyu za Izmayil zaginulo 24 kozackih starshini oficeriv i 388 kozakiv Pidkorennya rosijskimi vijskami Izmayila malo velike politichne znachennya Podiya vplinula na podalshij hid vijni ta na ukladennya 1792 roku Yasskogo miru mizh Rosiyeyu ta Turechchinoyu yakij pidtverdiv priyednannya Krimu j Kubani do rosijskih volodin a takozh vstanoviv rosijsko tureckij kordon po Dnistru Div takozhFortecya Izmayil Chornomorska kozacka flotiliya Diorama Shturm forteci Izmayil PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shturm Izmayila 1790 Orlov N Shturm Izmayila Suvorovim v 1790 r SPb 1890 S 52 ros Tam samo s 80 Tam samo s 80 81 149 Tinchenko Ya Yu Vid kozakiv do gusariv K 2018 Tempora 214 s 89 s ISBN 978 617 569 333 9 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2012 LiteraturaYe D Petrenko Izmayila shturm 1790 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 424 ISBN 966 00 0610 1 Orlov N A Shturm Izmaila Suvorovym v 1790 godu SPb 1890 ros Shturm Izmaila iz kn Kutuzov Rakovskij L I Lenizdat 1971 ros Raspredelenie k pristupu Izmaila i vzyatie sej kreposti 11 dekabrya 1790 g ros Raport general anshefa A V Suvorova knyazyu G A Potemkinu o shturme Izmaila 21 dekabrya 1790 g ros Vtoraya Tureckaya vojna Izmail 1790 glava iz kn Petrushevskij A F Generalissimus knyaz Suvorov ros VideoShturm Izmayila rujnuyemo mif pro najbilshu peremogu Suvorova Istoriya bez mifiv