Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поцвяхований стовбур або Поцвяхована колода (нім. Stock-im-Eisen) — середня частина стовбура середньовічного дерева, так званого цвяхового дерева (Nagelbaum), в яке протягом багатьох століть забивали сотні цвяхів для удачі. Розміщено за склом на куті палацу «Справедливість» на Шток-ім-Айзен-Плац, тепер частина Штефансплац, на розі вулиць Грабен та Каринтської у Відні.
| Поцвяхований стовбур | |
| Дата створення / заснування | 1440[1] |
|---|---|
 | |
| Країна |  Австрія[2] |
| Адміністративна одиниця | Внутрішнє місто[2] |
| Місце розташування | d[1] |
| Входить до складу списку пам'яток культури | Q1859750? |
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][2] |
| Адреса | Stock-im-Eisen-Platz 3[2] |
 Поцвяхований стовбур у Вікісховищі | |
Координати: 48°12′28″ пн. ш. 16°22′17″ сх. д. / 48.20792000002777655° пн. ш. 16.37166000002777722° сх. д.
Історія
Розріз стовбура — 2,19 m (7 ft 2 in) , а ще він високий і тримається на місці п'ятьма залізними стрічками; залізо ще 1575 р. а ініціали НВ, імовірно, для Ганса Беттінгера, власника будинку, який замінив залізо. Дерево являло собою роздвоєну ялину, яка почала рости близько 1400 року і була зрубана приблизно в 1440 році як було виявлено експертизою в 1975 році.Перші цвяхи були вставлені ще до того, як дерево було живе (до 1440 року). Перша письмова згадка про нього датується 1533 роком; у 1548 р. Він уже розміщувався на стіні будинку в тому, що стало Шток-ім-Айзен-Плац.
Palais Equitable, який був побудований на місці в 1891 році, включає підпору для Шток-ім-Айзен. Він стоїть на сонові з чеського гранітного рогового граніту. Були додані ковані лози і будівля має Zum Stock-ім-Eisen (на Шток-ім-Айзен), вирізану над дверима і бронзовою скульптурою групою слюсарних підмайстрів і стовбуром дерева, на Рудольфа Вейра, в барабанній перетинці. Крім того, на дверях є пара згадок про легенду того самого художника.
-
![image]()
Ілюстрація Бермана Альт-унд-Ной-Вена (1880) -
![image]()
Інший погляд на Шток-ім-Айзен сьогодні -
![image]()
Один із рельєфів на дверях Палацу Рівнозначних, що ілюструє легенду про Шток-ім-Айзен -
![image]()
Другий рельєф, що ілюструє легенду
Значущість
У 18 столітті склався звичай, що мандрівні ковалі та підмайстри забивали цвях у стовбур дерева; зокрема, з 1715 року слюсарі-мандрівники. Причина цього дійства до сьогоднішнього часу невідома; однак, навряд чи це було звичаєм гільдії ремесел від початку, тому що Шток-ім-Ейзен значно старший. «Цвяхові дерева» добре відомі в Південно-Східній Європі і зустрічаються в багатьох містах Угорщини, Румунії (в Трансільванії) та інших країнах колишньої Австро-Угорської імперії; Віденський Шток-ім-Ейзен — найдавніше збережене цвяхове дерево. Звичай зберігався до кінця 19 століття і надихав до створення статуй «людей із заліза», які використовувались для пропаганди та збору коштів у Німеччині та Австрії в Першій світовій війні, зокрема, дерево, встановлене у Фрайбурзі
Найбільш вірогідним поясненням забивання в стовбур середньовічних цвяхів є стародавній звичай забивати цвяхи в хрестики, дерева і навіть скелі для захисту або в знак подяки за зцілення, тобто як обертова пропозиція, подібно до кидання монет у колодязь бажань чи ставок. У середнині століття цвяхи були цінним товаром, який люди не витрачали. Первісне міфіко-релігійне та правове значення Шток-ім-Айзена було усунуте в більш пізні століття через акцент на ремеслах.
Леопольд Шмідт припустив, що дерево спочатку використовувалося як оглядовий пункт, що зображує «міфічний центр» міста.
Легенди
Багато легенд оточують Шток-ім-Айзен, в основному датуються XVII і XVIII століттями. У 1703 р. було сказано, що це останнє дерево, що залишилося з древнього лісу; Енциклопедія Британіки 1911 р. розповідає про те, що це останній із священного гаю, навколо якого виникло місто.
Одна легенда розповідає, що Диявол сам ставив стовбур дерева в основу, або принаймні охороняє його. Інша розповідає, що учень слюсаря, який викрав цінний цвях у свого господаря, або хотів одружитися з дочкою свого господаря, дізнався від диявола, як зробити неприступний замок, і в одній версії також ідентичний цвях забити поруч з викраденим. Однак подробиці легенд спростовують їх недостовірну правду. Замок часто називають «необоротнім» лише для показу і його неможливо відкрити просто тому, що середини замка вже немає, і тому він не прийме ключ. Вже в 1533 році його згадують як Stock der im Eisen liegt, «штат, який лежить на основі». Крім того, добре відома легенда розповідає, що злодій забив вкрадений цвях у дерево, коли він тікав через ліс. Безумовно, дерево було, безумовно, за міськими стінами у 1440 році, але легенда з'явилася лише у 17 столітті, коли територія вже була міською, а Шток-ім-Айзен встановлений збоку від будинку, а отже, імовірно, чиста вигадка.
Легенди про Диявола та Шток-ім-Айзен є прикладом 1880 року Паскуале Боррі на музику Франца Допплера.
Сучасна легенда стверджує, що Шток-ім-Айзен є копією, і що оригінал, або принаймні його частини, експонуються у Віденському музеї. Це не правда; стовбур дерева останнім часом не був ні розділений, ні тиражований.
Коментар до цієї інформації в своїх спогадах дав у 1856 році Теодор Нільсен, данський мандрівник клейнсмітів. "Поза церквою Стефана було місце, яке називалося «Stock im Eisen», і бутик, в якому був великий портрет данського короля Фрідріха VI. Свою назву парк отримав від великого стовбура дерева, який стоїть в одному кутку із залізним парканом навколо нього. Стовбур покритий залізними цвяхами настільки щільно від кореня вгору, що не можна було розмістити місця навіть для голки. Це своєрідне видовище, і ось така легенда: «Колись поруч був замок із замком, який був настільки хитромудрим, що навіть інший клейнсміт не міг його розібрати чи розблокувати. На честь замку та його пам'яті кожен мандрівник клейнсміт, який знайшов роботу у Відні, повинен був забити цвях у стовбур. Він був там багато років, і все ще варто було бачити його захист, бо це є місцевою гордістю».
Список літератури
- https://www.wien.gv.at/kulturportal/public/grafik.aspx?FeatureByID=48307&FeatureClass=kunstkultur&ThemePage=4
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Peter Csendes, Historical Dictionary of Vienna, Lanham, Maryland: Scarecrow, 1999, , p. 191.
- Péter Csendes and Ferdinand Opll, Wien volume 1: Von den Anfängen bis zur ersten Wiener Türkenbelagerung (1529), Vienna: Böhlau, 2001, , p. 93.
- Eve Marie Young, Art and Enterprise: The 19th Century Administrative Buildings of a U.S. Life Insurance Company: With Particular Consideration of the Vienna, Austria, building known as «zum Stock in Eisen», Dissertation, , 1991, pp. 137, 140.
- Frances Milton Trollope, Vienna and the Austrians; With Some Account of a Journey through Swabia, Bavaria, the Tyrol, and the Salzbourg, London: Bentley, 1838, OCLC 2431804, p. 276 says that it was to show they were ready to use their «good right-hand».
- Manfred Wehdorn, Mario Schwarz and Susanne Hayden, Vienna, a Guide to the UNESCO World Heritage Sites, Vienna: Springer, 2004, , p. 32.
- Roger Chickering, The Great War and Urban Life in Germany: Freiburg, 1914—1918, Cambridge, 2007, , p. 392, where it is translated «Pole of Iron».
- Emil Goldmann, Beiträge zur Geschichte der germanischen Freilassung durch Wehrhaftmachung, Untersuchungen zur deutschen Staats- und Rechtsgeschichte 70 (1910), p. 25 (German) points out that the legends say that journeymen hammered the nails in on leaving Vienna; that would make it an offering for safe travel.
- Csendes and Opll, p. 73.
- Wiener Geschichtsblätter 1976, p. 40.
- Gerhard Fischer, Die Stadt und die Wildnis: Wien, 1000—1500, Daedalus, Basel: Stroemfeld/Roter Stern, 1992, , p. 41
- Volume 24, p. 220.
- Mary Mapes Dodge, St. Nicholas Volume 37, Part 1, 1910, p. 401: «a tall, dark stranger, hailing from nowhere in particular».
- Trollope, pp. 276–77, speaking of three locks.
- «Der Stock im Eisen», from Ludwig Bechstein, Volkssagen, Mährchen und Legenden des Kaiserstaates Österreich, 1840, at sagen.at (German), retrieved 24 June 2010.
- The Eclectic volume 91, 1878, pp. 38–39.
- , Norse Mythology, Chicago: Griggs, 1884, pp. 403–07 thinks the stranger was really .
- Appleton's Cyclopedia volume 13, pp. 582–83.
- John Sullivan Dwight, Dwight's Journal of Music volume 40, no. 1032, November 6, 1880, p. 184.
- "With Staff in Hand: " Memories of my wanderings in foreign lands; Aarhus Jutland Publishing, 1903
Джерела
- Альфред Бургерштейн. Der 'Stock im Eisen' der Stadt Wien . Відень, 1893 рік.
- Леопольд Шмідт. «Der 'Stock im Eisen' als mythischer Stadtmittelpunkt Wiens». Jahrbuch des Vereines für Geschichte der Stadt Wien 10 (1952/53), pp. 75–81.
Посилання
- Поема про запас ім Айзен (німецька)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pocvyahovanij stovbur abo Pocvyahovana koloda nim Stock im Eisen serednya chastina stovbura serednovichnogo dereva tak zvanogo cvyahovogo dereva Nagelbaum v yake protyagom bagatoh stolit zabivali sotni cvyahiv dlya udachi Rozmisheno za sklom na kuti palacu Spravedlivist na Shtok im Ajzen Plac teper chastina Shtefansplac na rozi vulic Graben ta Karintskoyi u Vidni Pocvyahovanij stovbur Data stvorennya zasnuvannya1440 1 Krayina Avstriya 2 Administrativna odinicyaVnutrishnye misto 2 Misce roztashuvannyad 1 Vhodit do skladu spisku pam yatok kulturiQ1859750 Status spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini d 2 AdresaStock im Eisen Platz 3 2 Pocvyahovanij stovbur u Vikishovishi Koordinati 48 12 28 pn sh 16 22 17 sh d 48 20792000002777655 pn sh 16 37166000002777722 sh d 48 20792000002777655 16 37166000002777722Pocvyahovanij stovbur za sklom na rozi Palacu SpravedlivostiIstoriyaRozriz stovbura 2 19 m 7 ft 2 in a she vin visokij i trimayetsya na misci p yatma zaliznimi strichkami zalizo she 1575 r a iniciali NV imovirno dlya Gansa Bettingera vlasnika budinku yakij zaminiv zalizo Derevo yavlyalo soboyu rozdvoyenu yalinu yaka pochala rosti blizko 1400 roku i bula zrubana priblizno v 1440 roci yak bulo viyavleno ekspertizoyu v 1975 roci Pershi cvyahi buli vstavleni she do togo yak derevo bulo zhive do 1440 roku Persha pismova zgadka pro nogo datuyetsya 1533 rokom u 1548 r Vin uzhe rozmishuvavsya na stini budinku v tomu sho stalo Shtok im Ajzen Plac Palais Equitable yakij buv pobudovanij na misci v 1891 roci vklyuchaye pidporu dlya Shtok im Ajzen Vin stoyit na sonovi z cheskogo granitnogo rogovogo granitu Buli dodani kovani lozi i budivlya maye Zum Stock im Eisen na Shtok im Ajzen virizanu nad dverima i bronzovoyu skulpturoyu grupoyu slyusarnih pidmajstriv i stovburom dereva na Rudolfa Vejra v barabannij peretinci Krim togo na dveryah ye para zgadok pro legendu togo samogo hudozhnika Ilyustraciya Bermana Alt und Noj Vena 1880 Inshij poglyad na Shtok im Ajzen sogodni Odin iz relyefiv na dveryah Palacu Rivnoznachnih sho ilyustruye legendu pro Shtok im Ajzen Drugij relyef sho ilyustruye legenduZnachushistVid zverhu na stovbur dereva i cvyahi zabiti v nogo U 18 stolitti sklavsya zvichaj sho mandrivni kovali ta pidmajstri zabivali cvyah u stovbur dereva zokrema z 1715 roku slyusari mandrivniki Prichina cogo dijstva do sogodnishnogo chasu nevidoma odnak navryad chi ce bulo zvichayem gildiyi remesel vid pochatku tomu sho Shtok im Ejzen znachno starshij Cvyahovi dereva dobre vidomi v Pivdenno Shidnij Yevropi i zustrichayutsya v bagatoh mistah Ugorshini Rumuniyi v Transilvaniyi ta inshih krayinah kolishnoyi Avstro Ugorskoyi imperiyi Videnskij Shtok im Ejzen najdavnishe zberezhene cvyahove derevo Zvichaj zberigavsya do kincya 19 stolittya i nadihav do stvorennya statuj lyudej iz zaliza yaki vikoristovuvalis dlya propagandi ta zboru koshtiv u Nimechchini ta Avstriyi v Pershij svitovij vijni zokrema derevo vstanovlene u Frajburzi Najbilsh virogidnim poyasnennyam zabivannya v stovbur serednovichnih cvyahiv ye starodavnij zvichaj zabivati cvyahi v hrestiki dereva i navit skeli dlya zahistu abo v znak podyaki za zcilennya tobto yak obertova propoziciya podibno do kidannya monet u kolodyaz bazhan chi stavok U serednini stolittya cvyahi buli cinnim tovarom yakij lyudi ne vitrachali Pervisne mifiko religijne ta pravove znachennya Shtok im Ajzena bulo usunute v bilsh pizni stolittya cherez akcent na remeslah Leopold Shmidt pripustiv sho derevo spochatku vikoristovuvalosya yak oglyadovij punkt sho zobrazhuye mifichnij centr mista LegendiBagato legend otochuyut Shtok im Ajzen v osnovnomu datuyutsya XVII i XVIII stolittyami U 1703 r bulo skazano sho ce ostannye derevo sho zalishilosya z drevnogo lisu Enciklopediya Britaniki 1911 r rozpovidaye pro te sho ce ostannij iz svyashennogo gayu navkolo yakogo viniklo misto Odna legenda rozpovidaye sho Diyavol sam staviv stovbur dereva v osnovu abo prinajmni ohoronyaye jogo Insha rozpovidaye sho uchen slyusarya yakij vikrav cinnij cvyah u svogo gospodarya abo hotiv odruzhitisya z dochkoyu svogo gospodarya diznavsya vid diyavola yak zrobiti nepristupnij zamok i v odnij versiyi takozh identichnij cvyah zabiti poruch z vikradenim Odnak podrobici legend sprostovuyut yih nedostovirnu pravdu Zamok chasto nazivayut neoborotnim lishe dlya pokazu i jogo nemozhlivo vidkriti prosto tomu sho seredini zamka vzhe nemaye i tomu vin ne prijme klyuch Vzhe v 1533 roci jogo zgaduyut yak Stock der im Eisen liegt shtat yakij lezhit na osnovi Krim togo dobre vidoma legenda rozpovidaye sho zlodij zabiv vkradenij cvyah u derevo koli vin tikav cherez lis Bezumovno derevo bulo bezumovno za miskimi stinami u 1440 roci ale legenda z yavilasya lishe u 17 stolitti koli teritoriya vzhe bula miskoyu a Shtok im Ajzen vstanovlenij zboku vid budinku a otzhe imovirno chista vigadka Legendi pro Diyavola ta Shtok im Ajzen ye prikladom 1880 roku Paskuale Borri na muziku Franca Dopplera Suchasna legenda stverdzhuye sho Shtok im Ajzen ye kopiyeyu i sho original abo prinajmni jogo chastini eksponuyutsya u Videnskomu muzeyi Ce ne pravda stovbur dereva ostannim chasom ne buv ni rozdilenij ni tirazhovanij Komentar do ciyeyi informaciyi v svoyih spogadah dav u 1856 roci Teodor Nilsen danskij mandrivnik klejnsmitiv Poza cerkvoyu Stefana bulo misce yake nazivalosya Stock im Eisen i butik v yakomu buv velikij portret danskogo korolya Fridriha VI Svoyu nazvu park otrimav vid velikogo stovbura dereva yakij stoyit v odnomu kutku iz zaliznim parkanom navkolo nogo Stovbur pokritij zaliznimi cvyahami nastilki shilno vid korenya vgoru sho ne mozhna bulo rozmistiti miscya navit dlya golki Ce svoyeridne vidovishe i os taka legenda Kolis poruch buv zamok iz zamkom yakij buv nastilki hitromudrim sho navit inshij klejnsmit ne mig jogo rozibrati chi rozblokuvati Na chest zamku ta jogo pam yati kozhen mandrivnik klejnsmit yakij znajshov robotu u Vidni povinen buv zabiti cvyah u stovbur Vin buv tam bagato rokiv i vse she varto bulo bachiti jogo zahist bo ce ye miscevoyu gordistyu Spisok literaturihttps www wien gv at kulturportal public grafik aspx FeatureByID 48307 amp FeatureClass kunstkultur amp ThemePage 4 Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Peter Csendes Historical Dictionary of Vienna Lanham Maryland Scarecrow 1999 ISBN 0 8108 3562 2 p 191 Peter Csendes and Ferdinand Opll Wien volume 1 Von den Anfangen bis zur ersten Wiener Turkenbelagerung 1529 Vienna Bohlau 2001 ISBN 3 205 99266 0 p 93 Eve Marie Young Art and Enterprise The 19th Century Administrative Buildings of a U S Life Insurance Company With Particular Consideration of the Vienna Austria building known as zum Stock in Eisen Dissertation 1991 pp 137 140 Frances Milton Trollope Vienna and the Austrians With Some Account of a Journey through Swabia Bavaria the Tyrol and the Salzbourg London Bentley 1838 OCLC 2431804 p 276 says that it was to show they were ready to use their good right hand Manfred Wehdorn Mario Schwarz and Susanne Hayden Vienna a Guide to the UNESCO World Heritage Sites Vienna Springer 2004 ISBN 3 211 40863 0 p 32 Roger Chickering The Great War and Urban Life in Germany Freiburg 1914 1918 Cambridge 2007 ISBN 978 0 521 85256 2 p 392 where it is translated Pole of Iron Emil Goldmann Beitrage zur Geschichte der germanischen Freilassung durch Wehrhaftmachung Untersuchungen zur deutschen Staats und Rechtsgeschichte 70 1910 p 25 German points out that the legends say that journeymen hammered the nails in on leaving Vienna that would make it an offering for safe travel Csendes and Opll p 73 Wiener Geschichtsblatter 1976 p 40 Gerhard Fischer Die Stadt und die Wildnis Wien 1000 1500 Daedalus Basel Stroemfeld Roter Stern 1992 ISBN 3 87877 374 9 p 41 Volume 24 p 220 Mary Mapes Dodge St Nicholas Volume 37 Part 1 1910 p 401 a tall dark stranger hailing from nowhere in particular Trollope pp 276 77 speaking of three locks Der Stock im Eisen from Ludwig Bechstein Volkssagen Mahrchen und Legenden des Kaiserstaates Osterreich 1840 at sagen at German retrieved 24 June 2010 The Eclectic volume 91 1878 pp 38 39 Norse Mythology Chicago Griggs 1884 pp 403 07 thinks the stranger was really Appleton s Cyclopedia volume 13 pp 582 83 John Sullivan Dwight Dwight s Journal of Music volume 40 no 1032 November 6 1880 p 184 With Staff in Hand Memories of my wanderings in foreign lands Aarhus Jutland Publishing 1903DzherelaAlfred Burgershtejn Der Stock im Eisen der Stadt Wien Viden 1893 rik Leopold Shmidt Der Stock im Eisen als mythischer Stadtmittelpunkt Wiens Jahrbuch des Vereines fur Geschichte der Stadt Wien 10 1952 53 pp 75 81 PosilannyaPoema pro zapas im Ajzen nimecka Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij