Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрій Якович Штогаренко 15 жовтня 1902 19021015 Нові Кайдаки 15 листопада 1992 Київ радянський український композитор п

Штогаренко Андрій

Штогаренко Андрій

Андрій Якович Штогаренко (15 жовтня 1902(19021015), Нові Кайдаки — 15 листопада 1992, Київ) — радянський український композитор, педагог, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1947). Народний артист УРСР (1970). Народний артист СРСР (1972). Герой Соціалістичної Праці (1982).

Андрій Якович Штогаренко
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження2 (15) жовтня 1902
Місце народженняНові Кайдаки, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Дата смерті15 листопада 1992(1992-11-15)[1] (90 років)
Місце смертіКиїв, Україна
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоРосійська імперія, Російська республіка, СРСР і Україна
Професіїкомпозитор, музичний педагог
ОсвітаХарківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
ВчителіБогатирьов Семен Семенович
Відомі учніТилик Володимир Володимирович, Золочевський Віктор Никифорович і Боєва Наталія Іванівна
Жанрикласична музика
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
image
image image image image image
image image image image image

Біографія

Народився 15 жовтня 1902 року в передмісті Катеринослава селі Нових Кайдаках (нині в складі м. Дніпра). Батько Яків Софронович  — робітник-токар на Брянському металургійному заводі (в радянський час — металургійний завод ім. Петровського) та великий шанувальник музики. Він грав на багатьох народних інструментах, брав активну участь у театральних аматорських виставах. Мати добре співала народні пісні, а також мала акторські здібності. Ще в ранньому дитинстві маленький Андрійко чув багато пісень від матері, яка чудовим грудним голосом якось особливо зворушливо їх співала. Любов до музики була в сім’ї дуже сильна та надихнула створити свій власний самодіяльний ансамбль народних інструментів.

Відтак до музики Андрій долучився з дитинства, у шкільні роки відвідував класи Катеринославського музичного училища (1912–1915 роки, клас З. Разловської). Через брак коштів родина мусила переїхати на Донбас. Там батько композитора започаткував драматичний гурток. Там керівником хору став молодий Штогаренко. Згодом сім'я повернулася назад в рідне місто. Там композитор почав музичну самодіяльність, організувавши музично-інструментальний ансамбль з місцевих жителів.

У 1921–1930 роках викладав співи у середніх навчальних закладах Катеринослава (від 1926 Дніпропетровська).

1926 року організував ансамбль баяністів, що отримав назву 1-го українського камерного ансамблю ім. Комсомолу, з яким концертував до 1930 року.На меті в цього ансамблю було поширення народної творчості та творів українських композиторів в маси.

Музичну освіту здобув у Харківському музично-драматичному інституті на факультеті теорії та композиції (1930–1936 рр., клас професора С. Богатирьова). Перші твори композитора відносяться до 1931 року. До часу закінчення вишу він був автором кількох хорових і вокально-симфонічних творів.

Після закінчення консерваторії у 1936 році Штогаренко залишився у Харкові, де працював до початку Німецько-радянської війни: з 1936 по 1941 рік керував секцією оборонної музики при Спілці композиторів; був заступником голови Спілки композиторів (Харківське відділення). З 1939 р. - член правління, 1947-1956рр. - заступник голови, а з 1968-1989рр. - голова правління Спілки композиторів України.

У роки Другої світової війни А. Штогаренко разом з багатьма українськими діячами мистецтв евакуюється до Алма-Ати та Ашхабада. Там митець продовжував громадську діяльність: у 1941–1943 роках був відповідальним секретарем Спілки композиторів Туркменістану, допомагав молодим композиторам республіки, здійснював зв'язки з українськими музикантами, які знаходилися у Середній Азії. У ці роки хорова пісня стає провідним жанром його творчості. У 1943 році вперше була виконана його кантата-симфонія «Україно моя» (слова А. Малишка, М. Рильського)

З 1943 року життя та діяльність Штогаренка пов'язані з Києвом, де він розпочинає роботу в Київській консерваторії:

  • з 1960 — професор;
  • у 1968–1990 — завідувач кафедри композиції;
  • у 1954–1968 — ректор консерваторії.

Учні Штогаренка — відомі музиканти: Ю. Іщенко, О. Винокур, К. Віленський, О. Костін, , В. Подвала, І. Поклад, М. Степаненко, В. Тилик, В. Філіпенко, Ю. Шамо, В. Загорцев, Н. Боєва, , С. Гримальський та інші.  

У 1962 році виступив організатором Міжнародного музичного конкурсу імені Миколи Лисенка.

В 1970 р. був у жюрі IV Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського за фахом «Вокал».

image
Могила Андрія Штогаренка

Був одружений з українською піаністкою, заслуженою артисткою України Аріадною Лисенко. Помер 15 листопада 1992 року. Похований на Байковому кладовищі (центральна алея, ділянка № 2).

Нагороди:

  • Державна премія СРСР 1946 та 1952 рр., Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1974 року
  • звання народного артиста СРСР

Твори

Творчість композитора дуже опирається на пісенний фольклор та історичні пісні. Твори є монументальні та з чіткими формами, як концерт-сюїта та симфонічна кантата. Настрій творів позитивний та енергійний. Головними образами є патріотична тематика, лірика, танцювальні образи та сатиричні образи. Творчу спадщину Андрія Штогаренко складають численні симфонії, хорові твори, пісні, музика до драматичних вистав, загалом понад 100 творів, серед яких:

Симфонічні твори

  • Симфонія-кантата № 1 «Україна моя» (1942—1943)
  • Симфонія № 2 для струнного оркестру «Пам'яті товариша» (1965)
  • Симфонія № 3 «Київська» (1972)
  • Симфонія № 4 «Симфонічні казки» (1973)
  • Симфонія № 5 «Комсомолії присвячується» (1976)
  • Симфонія № 6 «Біографічна» (1978)
  • Сюїта «Пам'яті Лесі Українки» (1951)
  • Сюїта «Молодіжна» для струнного оркестру (1959)
  • Сюїта «Піонерська» (1965)
  • Симфонічна поема «Похід» (1936)
  • Концерт для фортепіано з оркестром «Партизанські картини» (1957)
  • Концерт для флейти та струнного оркестру «Дивертисмент» (1957)
  • Концерт для скрипки з оркестром (1971)
  • Концертіно для скрипки з оркестром (1972)
  • Концертіно для фортепіано з оркестром (1973)
  • «Чотири симфонічні казки» (1947)
  • «Марш-увертюра» (на тему М. Лисенка, 1959)
  • «Молодіжна поема» (1959)
  • «Симфонічні танці» для фортепіано з оркестром (1980)

Вокально-симфонічні твори

  • «Про канальські роботи». Балада для мішаного хору, солістів та симфонічного оркестру (1936)
  • «Дівоча доля». Сюїта для голосу та симфонічного оркестру (1937)
  • «Дитинство». Оркестрово-вокальна сюїта з музики до драматичних вистави (1939)
  • «Україна моя». Симфонія-кантата (№ 1) для мішаного хору, солістів та симфонічного оркестру на слова А. Малишка та М. Рильського (1942—1943)
  • «Переможцям слава». Кантата для хору та симфонічного оркестру на слова О. Новицького (1943)
  • «Росія». Вокально-симфонічна поема для баритону, мішаного хору та симфонічного оркестру на слова І. Вазова та Х. Ботева (1950)
  • «Про партію рідну». Поема для хору, соліста та симфонічного оркестру на слова І. Неходи (1953—1954)
  • «Зійшла комунізму зоря». (1954)
  • «Лірична ода Жовтню». Для жіночого хору та симфонічного оркестру (1957)
  • «Про незабутніх людей». Вокально-симфонічні балади для басу: «Сказання про невідомого солдата», «Скрипка маршала», «Теркін-добрий малий» (1967)
  • «Дорогами Жовтня». Ораторія на слова В. Коржа (1967).
  • «Шляхами Жовтня». Вокально-симфонічна повість на слова П. Тичини та В. Коржа (2-га редакція, 1977)

Камерні твори

  • «Марш до пуску Дніпрогесу» для баяну соло (1933)
  • Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі (1935)
  • «Рондо» для скрипки та фортепіано (1936)
  • «Поема» для скрипки та фортепіано (у співавторстві з Д. Клебановим, 1943)
  • «Пісня» для скрипки та фортепіано (у співавторстві з Д. Клебановим, 1950)
  • «Два українських танці» для баяну (1950)
  • Квартет «Вірменські замальовки» для двох скрипок, альта та віолончелі (1960)
  • «Фантазія» для скрипки соло (1960)
  • «Пам'яті музикантів» три поеми для фортепіано (1961)
  • «Молодіжне тріо» для скрипки, віолончелі та фортепіано (1961)
  • «Балада» та «Шуточний марш» для віолончелі та фортепіано (1963)
  • «Образи» для фортепіано (1970)
  • «Чотири українських танці» для скрипки та фортепіано (1970)
  • Соната для віолончелі та фортепіано (1976)
  • «Етюди-картини» для фортепіано (1978)

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденами Леніна (1960), Жовтневої Революції (1971), Трудового Червоного Прапора (1948), болгарським орденом Кирила і Мефодія. Лауреат Сталінської премії (1946, 1952). Лауреат Державної премії УРСР ім. Шевченка (1974).

Від 17 березня 1994 ім'я Андрія Штогаренка носить у рідному місті композитора Дніпрі міський комунальний заклад культури «Дніпровська музична школа № 2».

На вулиці Михайла Омеляновича-Павленка, 11 у Києві де мешкав Андрій Штогаренко, 1 липня 2008 року встановлено меморіальну дошку.

Колишня вулиця Лукашенка в Новокодацькому районі м. Дніпра від 2016 року носить назву Андрія Штогаренка.

В журналі «Перець» №19 за 1982 р. розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений 80-річчю митця.

Література

  • Зноско-Боровський О. Андрій Штогаренко: заслуж. діяч мистецтв УРСР / О. Зноско-Боровський. — Київ: Мистецтво, 1947. — 35 с. — (Майстри мистецтва України).
  • Кузик В. Штогаренко Андрій Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 662. — .
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Зноско-Боровський О. Андрій Штогаренко. К. 1947
  • Боровик М. А. Я. Штогаренко. К. 1961
  • Боровик М. Творчість Андрія Штогаренка. К. 1965
  • Виноградов Г. Андрій Штогаренко. К. 1973
  • Творчість А. Штогаренка. Зб. статей. К. 1979.
  • Штогаренко Андрій Якович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. НСКУ :: ШТОГАРЕНКО Андрій Якович. composersukraine.org. Процитовано 31 грудня 2022.
  3. Штогаренко Андрей Яковлевич. gorod.dp.ua. Процитовано 5 березня 2021.
  4. НСКУ :: ШТОГАРЕНКО Андрій Якович. composersukraine.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  5. Андрій Штогаренко: талант чути народне. www.dnipro.libr.dp.ua (ua) . Процитовано 5 березня 2021.
  6. Gazeta.ua (21 серпня 2013). Андрій Штогаренко довго коло мене ходив. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2021.
  7. Штогаренко Андрій Якович. Національна спілка композиторів України. Процитовано 11 травня 2023.
  8. Журнал перець 1982 19. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 14 квітня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andrij Yakovich Shtogarenko 15 zhovtnya 1902 19021015 Novi Kajdaki 15 listopada 1992 Kiyiv radyanskij ukrayinskij kompozitor pedagog muzichno gromadskij diyach Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1947 Narodnij artist URSR 1970 Narodnij artist SRSR 1972 Geroj Socialistichnoyi Praci 1982 Andrij Yakovich ShtogarenkoZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya2 15 zhovtnya 1902Misce narodzhennyaNovi Kajdaki Katerinoslavskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaData smerti15 listopada 1992 1992 11 15 1 90 rokiv Misce smertiKiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoRosijska imperiya Rosijska respublika SRSR i UkrayinaProfesiyikompozitor muzichnij pedagogOsvitaHarkivskij nacionalnij universitet mistectv imeni Ivana KotlyarevskogoVchiteliBogatirov Semen SemenovichVidomi uchniTilik Volodimir Volodimirovich Zolochevskij Viktor Nikiforovich i Boyeva Nataliya IvanivnaZhanriklasichna muzikaZakladNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoNagorodiBiografiyaNarodivsya 15 zhovtnya 1902 roku v peredmisti Katerinoslava seli Novih Kajdakah nini v skladi m Dnipra Batko Yakiv Sofronovich robitnik tokar na Bryanskomu metalurgijnomu zavodi v radyanskij chas metalurgijnij zavod im Petrovskogo ta velikij shanuvalnik muziki Vin grav na bagatoh narodnih instrumentah brav aktivnu uchast u teatralnih amatorskih vistavah Mati dobre spivala narodni pisni a takozh mala aktorski zdibnosti She v rannomu ditinstvi malenkij Andrijko chuv bagato pisen vid materi yaka chudovim grudnim golosom yakos osoblivo zvorushlivo yih spivala Lyubov do muziki bula v sim yi duzhe silna ta nadihnula stvoriti svij vlasnij samodiyalnij ansambl narodnih instrumentiv Vidtak do muziki Andrij doluchivsya z ditinstva u shkilni roki vidviduvav klasi Katerinoslavskogo muzichnogo uchilisha 1912 1915 roki klas Z Razlovskoyi Cherez brak koshtiv rodina musila pereyihati na Donbas Tam batko kompozitora zapochatkuvav dramatichnij gurtok Tam kerivnikom horu stav molodij Shtogarenko Zgodom sim ya povernulasya nazad v ridne misto Tam kompozitor pochav muzichnu samodiyalnist organizuvavshi muzichno instrumentalnij ansambl z miscevih zhiteliv U 1921 1930 rokah vikladav spivi u serednih navchalnih zakladah Katerinoslava vid 1926 Dnipropetrovska 1926 roku organizuvav ansambl bayanistiv sho otrimav nazvu 1 go ukrayinskogo kamernogo ansamblyu im Komsomolu z yakim koncertuvav do 1930 roku Na meti v cogo ansamblyu bulo poshirennya narodnoyi tvorchosti ta tvoriv ukrayinskih kompozitoriv v masi Muzichnu osvitu zdobuv u Harkivskomu muzichno dramatichnomu instituti na fakulteti teoriyi ta kompoziciyi 1930 1936 rr klas profesora S Bogatirova Pershi tvori kompozitora vidnosyatsya do 1931 roku Do chasu zakinchennya vishu vin buv avtorom kilkoh horovih i vokalno simfonichnih tvoriv Pislya zakinchennya konservatoriyi u 1936 roci Shtogarenko zalishivsya u Harkovi de pracyuvav do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni z 1936 po 1941 rik keruvav sekciyeyu oboronnoyi muziki pri Spilci kompozitoriv buv zastupnikom golovi Spilki kompozitoriv Harkivske viddilennya Z 1939 r chlen pravlinnya 1947 1956rr zastupnik golovi a z 1968 1989rr golova pravlinnya Spilki kompozitoriv Ukrayini U roki Drugoyi svitovoyi vijni A Shtogarenko razom z bagatma ukrayinskimi diyachami mistectv evakuyuyetsya do Alma Ati ta Ashhabada Tam mitec prodovzhuvav gromadsku diyalnist u 1941 1943 rokah buv vidpovidalnim sekretarem Spilki kompozitoriv Turkmenistanu dopomagav molodim kompozitoram respubliki zdijsnyuvav zv yazki z ukrayinskimi muzikantami yaki znahodilisya u Serednij Aziyi U ci roki horova pisnya staye providnim zhanrom jogo tvorchosti U 1943 roci vpershe bula vikonana jogo kantata simfoniya Ukrayino moya slova A Malishka M Rilskogo Z 1943 roku zhittya ta diyalnist Shtogarenka pov yazani z Kiyevom de vin rozpochinaye robotu v Kiyivskij konservatoriyi z 1960 profesor u 1968 1990 zaviduvach kafedri kompoziciyi u 1954 1968 rektor konservatoriyi Uchni Shtogarenka vidomi muzikanti Yu Ishenko O Vinokur K Vilenskij O Kostin V Podvala I Poklad M Stepanenko V Tilik V Filipenko Yu Shamo V Zagorcev N Boyeva S Grimalskij ta inshi U 1962 roci vistupiv organizatorom Mizhnarodnogo muzichnogo konkursu imeni Mikoli Lisenka V 1970 r buv u zhyuri IV Mizhnarodnogo konkursu imeni P I Chajkovskogo za fahom Vokal Mogila Andriya Shtogarenka Buv odruzhenij z ukrayinskoyu pianistkoyu zasluzhenoyu artistkoyu Ukrayini Ariadnoyu Lisenko Pomer 15 listopada 1992 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi centralna aleya dilyanka 2 Nagorodi Derzhavna premiya SRSR 1946 ta 1952 rr Derzhavna premiya URSR im T G Shevchenka 1974 roku zvannya narodnogo artista SRSRTvoriTvorchist kompozitora duzhe opirayetsya na pisennij folklor ta istorichni pisni Tvori ye monumentalni ta z chitkimi formami yak koncert syuyita ta simfonichna kantata Nastrij tvoriv pozitivnij ta energijnij Golovnimi obrazami ye patriotichna tematika lirika tancyuvalni obrazi ta satirichni obrazi Tvorchu spadshinu Andriya Shtogarenko skladayut chislenni simfoniyi horovi tvori pisni muzika do dramatichnih vistav zagalom ponad 100 tvoriv sered yakih Simfonichni tvori Simfoniya kantata 1 Ukrayina moya 1942 1943 Simfoniya 2 dlya strunnogo orkestru Pam yati tovarisha 1965 Simfoniya 3 Kiyivska 1972 Simfoniya 4 Simfonichni kazki 1973 Simfoniya 5 Komsomoliyi prisvyachuyetsya 1976 Simfoniya 6 Biografichna 1978 Syuyita Pam yati Lesi Ukrayinki 1951 Syuyita Molodizhna dlya strunnogo orkestru 1959 Syuyita Pionerska 1965 Simfonichna poema Pohid 1936 Koncert dlya fortepiano z orkestrom Partizanski kartini 1957 Koncert dlya flejti ta strunnogo orkestru Divertisment 1957 Koncert dlya skripki z orkestrom 1971 Koncertino dlya skripki z orkestrom 1972 Koncertino dlya fortepiano z orkestrom 1973 Chotiri simfonichni kazki 1947 Marsh uvertyura na temu M Lisenka 1959 Molodizhna poema 1959 Simfonichni tanci dlya fortepiano z orkestrom 1980 Vokalno simfonichni tvori Pro kanalski roboti Balada dlya mishanogo horu solistiv ta simfonichnogo orkestru 1936 Divocha dolya Syuyita dlya golosu ta simfonichnogo orkestru 1937 Ditinstvo Orkestrovo vokalna syuyita z muziki do dramatichnih vistavi 1939 Ukrayina moya Simfoniya kantata 1 dlya mishanogo horu solistiv ta simfonichnogo orkestru na slova A Malishka ta M Rilskogo 1942 1943 Peremozhcyam slava Kantata dlya horu ta simfonichnogo orkestru na slova O Novickogo 1943 Rosiya Vokalno simfonichna poema dlya baritonu mishanogo horu ta simfonichnogo orkestru na slova I Vazova ta H Boteva 1950 Pro partiyu ridnu Poema dlya horu solista ta simfonichnogo orkestru na slova I Nehodi 1953 1954 Zijshla komunizmu zorya 1954 Lirichna oda Zhovtnyu Dlya zhinochogo horu ta simfonichnogo orkestru 1957 Pro nezabutnih lyudej Vokalno simfonichni baladi dlya basu Skazannya pro nevidomogo soldata Skripka marshala Terkin dobrij malij 1967 Dorogami Zhovtnya Oratoriya na slova V Korzha 1967 Shlyahami Zhovtnya Vokalno simfonichna povist na slova P Tichini ta V Korzha 2 ga redakciya 1977 Kamerni tvori Marsh do pusku Dniprogesu dlya bayanu solo 1933 Kvartet dlya dvoh skripok alta ta violoncheli 1935 Rondo dlya skripki ta fortepiano 1936 Poema dlya skripki ta fortepiano u spivavtorstvi z D Klebanovim 1943 Pisnya dlya skripki ta fortepiano u spivavtorstvi z D Klebanovim 1950 Dva ukrayinskih tanci dlya bayanu 1950 Kvartet Virmenski zamalovki dlya dvoh skripok alta ta violoncheli 1960 Fantaziya dlya skripki solo 1960 Pam yati muzikantiv tri poemi dlya fortepiano 1961 Molodizhne trio dlya skripki violoncheli ta fortepiano 1961 Balada ta Shutochnij marsh dlya violoncheli ta fortepiano 1963 Obrazi dlya fortepiano 1970 Chotiri ukrayinskih tanci dlya skripki ta fortepiano 1970 Sonata dlya violoncheli ta fortepiano 1976 Etyudi kartini dlya fortepiano 1978 Nagorodi pam yatNagorodzhenij ordenami Lenina 1960 Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 Trudovogo Chervonogo Prapora 1948 bolgarskim ordenom Kirila i Mefodiya Laureat Stalinskoyi premiyi 1946 1952 Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR im Shevchenka 1974 Vid 17 bereznya 1994 im ya Andriya Shtogarenka nosit u ridnomu misti kompozitora Dnipri miskij komunalnij zaklad kulturi Dniprovska muzichna shkola 2 Na vulici Mihajla Omelyanovicha Pavlenka 11 u Kiyevi de meshkav Andrij Shtogarenko 1 lipnya 2008 roku vstanovleno memorialnu doshku Kolishnya vulicya Lukashenka v Novokodackomu rajoni m Dnipra vid 2016 roku nosit nazvu Andriya Shtogarenka V zhurnali Perec 19 za 1982 r rozmisheno druzhnij sharzh A Arutyunyanca prisvyachenij 80 richchyu mitcya LiteraturaZnosko Borovskij O Andrij Shtogarenko zasluzh diyach mistectv URSR O Znosko Borovskij Kiyiv Mistectvo 1947 35 s Majstri mistectva Ukrayini Kuzik V Shtogarenko Andrij Yakovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 662 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Znosko Borovskij O Andrij Shtogarenko K 1947 Borovik M A Ya Shtogarenko K 1961 Borovik M Tvorchist Andriya Shtogarenka K 1965 Vinogradov G Andrij Shtogarenko K 1973 Tvorchist A Shtogarenka Zb statej K 1979 Shtogarenko Andrij Yakovich Sajt Geroi strany ros PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 NSKU ShTOGARENKO Andrij Yakovich composersukraine org Procitovano 31 grudnya 2022 Shtogarenko Andrej Yakovlevich gorod dp ua Procitovano 5 bereznya 2021 NSKU ShTOGARENKO Andrij Yakovich composersukraine org Procitovano 28 kvitnya 2021 Andrij Shtogarenko talant chuti narodne www dnipro libr dp ua ua Procitovano 5 bereznya 2021 Gazeta ua 21 serpnya 2013 Andrij Shtogarenko dovgo kolo mene hodiv Gazeta ua ukr Procitovano 5 bereznya 2021 Shtogarenko Andrij Yakovich Nacionalna spilka kompozitoriv Ukrayini Procitovano 11 travnya 2023 Zhurnal perec 1982 19 www perets org ua ukr Procitovano 14 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ