Штефан Крчмері | ||||
---|---|---|---|---|
словац. Štefan Krčméry | ||||
Народився | 26 грудня 1892 Мошовці, Турчянске Тепліце, Жилінський край | |||
Помер | 17 лютого 1955 (62 роки) Пезінок, Братиславський край, Словаччина | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | Австро-Угорщина | |||
Діяльність | поет, літературний критик, перекладач, редактор, доктор філософії | |||
Alma mater | Факультет мистецтв Карлового університету[1] | |||
Мова творів | словацака | |||
Жанр | поезія, критика | |||
Конфесія | лютеранство | |||
| ||||
Штефан Крчмері у Вікісховищі | ||||
Штефан Крчмері (словац. Štefan Krčméry; 26 грудня 1892, Мошовці, Словаччина — 17 лютого 1955, Пезінок (нині Братиславський край) — словацький поет, літературний критик, перекладач, редактор, доктор філософії. Протестантський священик.
Біографія
Народився в лютеранській сім'ї. З 1907 по 1911 навчався в лютеранському ліцеї в Братиславі, пізніше вивчав теологію (1911-1915).
Був капеланом, потім залишив проповідництво і працював як літературний критик, журналіст, історик, теоретик і організатор словацьких культурних і просвітницьких заходів.
З 1918 по 1919 їбув редактором «Národných novín», потім головним редактором «Slovenské pohľady», пізніше — секретарëм Матиці словацької. У 1922-1932 знову очолив оновлений журнал «Slovenské pohľady», пізніше редагував «Knižnica Slovenských pohľadov», «Slovenský ochotník», «Naše divadl» o, «Včielka» та інші словацькі журнали.
У 1930 в Карловому університеті отримав ступінь доктора філософії.
В кінці життя страждав на психічне захворювання. Кілька разів лікувався з лікарні в Мошовце.
Помер в 1955. Спочатку був похований в Братиславі, потім його прах був перенесений на Народний цвинтар в Мартіне.
Творчість
Почав публікувати в 1913, співпрацював з декількома журналами.
Його найбільш важливими літературно-критичними і теоретичними роботами є двотомна історія словацької літератури: «150 rokov slovenskej literatúry», в якій описані всі більш і менш значні особистості XVIII-XIX століть.
Писав вірші. Займався перекладами.
Вибрана бібліографія
Поезія
- 1920 — Keď sa sloboda rodila
- 1929 — Herbárium
- 1930 — Piesne a balady
- 1932 — Slovo čisté
- 1944 — Pozdrav odmlčaného básnika
Проза
Наукові роботи
- 1920 — Prehľad dejín slovenskej literatúry a vzdelanosti
- 1927 — Moyses a Kuzmány
- 1928 — Ľudia a knihy
- 1936 — Zo slovenskej hymnológie
- 1943 — Stopäťdesiat rokov slovenskej literatúry
- 1976 — Dejiny literatúry slovenskej
Антології і переклади
Інші роботи
- 1922 — Slovensko a jeho život literárny
- 1924 — Literárne snahy slovenské
- 1926 — O možnostiach rozvoja slovenskej literatúry
- 1931 — Prozódia štúrovských básnikov
- 1932 — Melódia vety a prízvuk v slovenčine
- 1935 — Estetika krás prírodných
- Studenti pražských univerzit 1882–1945
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Shtefan Krchmerislovac Stefan KrcmeryNarodivsya26 grudnya 1892 1892 12 26 Moshovci Turchyanske Teplice Zhilinskij krajPomer17 lyutogo 1955 1955 02 17 62 roki Pezinok Bratislavskij kraj SlovachchinaPohovannyadGromadyanstvo Avstro UgorshinaDiyalnistpoet literaturnij kritik perekladach redaktor doktor filosofiyiAlma materFakultet mistectv Karlovogo universitetu 1 Mova tvorivslovacakaZhanrpoeziya kritikaKonfesiyalyuteranstvo Shtefan Krchmeri u Vikishovishi Shtefan Krchmeri slovac Stefan Krcmery 26 grudnya 1892 Moshovci Slovachchina 17 lyutogo 1955 Pezinok nini Bratislavskij kraj slovackij poet literaturnij kritik perekladach redaktor doktor filosofiyi Protestantskij svyashenik BiografiyaNarodivsya v lyuteranskij sim yi Z 1907 po 1911 navchavsya v lyuteranskomu liceyi v Bratislavi piznishe vivchav teologiyu 1911 1915 Mogila Shtefana Krchmeri Buv kapelanom potim zalishiv propovidnictvo i pracyuvav yak literaturnij kritik zhurnalist istorik teoretik i organizator slovackih kulturnih i prosvitnickih zahodiv Z 1918 po 1919 yibuv redaktorom Narodnych novin potim golovnim redaktorom Slovenske pohľady piznishe sekretarem Matici slovackoyi U 1922 1932 znovu ocholiv onovlenij zhurnal Slovenske pohľady piznishe redaguvav Kniznica Slovenskych pohľadov Slovensky ochotnik Nase divadl o Vcielka ta inshi slovacki zhurnali U 1930 v Karlovomu universiteti otrimav stupin doktora filosofiyi V kinci zhittya strazhdav na psihichne zahvoryuvannya Kilka raziv likuvavsya z likarni v Moshovce Pomer v 1955 Spochatku buv pohovanij v Bratislavi potim jogo prah buv perenesenij na Narodnij cvintar v Martine TvorchistPochav publikuvati v 1913 spivpracyuvav z dekilkoma zhurnalami Jogo najbilsh vazhlivimi literaturno kritichnimi i teoretichnimi robotami ye dvotomna istoriya slovackoyi literaturi 150 rokov slovenskej literatury v yakij opisani vsi bilsh i mensh znachni osobistosti XVIII XIX stolit Pisav virshi Zajmavsya perekladami Vibrana bibliografiyaPoeziya 1920 Ked sa sloboda rodila 1929 Herbarium 1930 Piesne a balady 1932 Slovo ciste 1944 Pozdrav odmlcaneho basnika Proza 1932 Oslobodenie 1957 Zimna legenda 1972 Ty a Ja Naukovi roboti 1920 Prehľad dejin slovenskej literatury a vzdelanosti 1927 Moyses a Kuzmany 1928 Ľudia a knihy 1936 Zo slovenskej hymnologie 1943 Stopatdesiat rokov slovenskej literatury 1976 Dejiny literatury slovenskej Antologiyi i perekladi 1925 Anthologia szlovak koltokbol 1925 Salome 1944 Z cudzich sadov 1975 Esteticke reflexie Inshi roboti 1922 Slovensko a jeho zivot literarny 1924 Literarne snahy slovenske 1926 O moznostiach rozvoja slovenskej literatury 1931 Prozodia sturovskych basnikov 1932 Melodia vety a prizvuk v slovencine 1935 Estetika kras prirodnych Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391