У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шпігель Шпігель Григорій Ойзерович рос Григо рий О йзерович Шпи гель 2

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шпігель.

Шпігель Григорій Ойзерович (рос. Григо́рий О́йзерович Шпи́гель; 24 липня 1914, Самара, Російська імперія — 28 квітня 1981) — радянський російський актор театру, кіно і озвучування. Заслужений артист РРФСР (1974).

Шпігель Григорій Ойзерович

Народився	24 липня 1914(1914-07-24) Самара, Російська імперія
Помер	28 квітня 1981(1981-04-28) (66 років) Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	Російська імперія СРСР
Діяльність	актор, актор дубляжу
Заклад	Державний театр кіноактора
Роки діяльності	з 1938
IMDb	nm0159594

Нагороди та премії

Біографічні відомості

Закінчив акторську школу при кіностудії «Мосфільм» (1940). Працював у Театрі-студії кіноактора.

Під час війни був в евакуації в Ташкенті приблизно з 1942 року.

У кіно почав зніматися з 1938 року. Грав в українських кінострічках: (1957), «Тарас Шевченко» (1951), «Один шанс із тисячі» (1968), «Подорож місіс Шелтон» (1975, т/ф).

Брав участь у озвучуванні фільмів і мультфільмів.

Помер 28 квітня 1981 року на 67-му році життя у Москві. Похований у Москві на Введенському цвинтарі (30 діл.).

Фільмографія

«Сім'я Оппенгейм» (1938, гімназист)
«Закон життя» (1940, Віктор Черьомушкін, редактор багатотиражної газети «Вузовець»)
«Кольорові кіноновели» (1941, король)
«Діло Артамонових» (1941, син Петра і Наталії, Яків)
«Бойова кінозбірка № 10» (1942, шпик («Безцінна голова»)
«Бойова кінозбірка № 12» (1942, Ванька (немає в титрах)
«Антоша Рибкін» (1942, п'яний німецький кулеметник)
«Котовський» (1942, Пупсик)
«Хлопець з нашого міста» (1942, німецький офіцер (немає в титрах)
«Актриса» (1942, Борис Якович, акомпаніатор Стрельникової)
«Секретар райкому» (1942, Фогель, фельдфебель)
«Повітряний візник» (1943, Ананій Павлович Світловидов (вокальна партія озвучена Арнольдом Азріканом)
«Навала» (1944, Кокоришкін, зрадник Батьківщини, німецький посіпака на прізвисько Муха)
«Іван Грозний» (1944—1945, Турунтай-Пронський (немає в титрах)
«Сини» (1946, обер-лейтенант Бреннер)
«Глінка» (1946, Антон Антонович Дельвіг (немає в титрах)
«Сказання про землю Сибірську» (1947, Григорій Галайда)
«Академік Іван Павлов» (1948)
«Молода гвардія» (1948, Фейнбог, кат)
«Академік Іван Павлов» (1949, професор Петрищев)
«Мусоргський» (1950, фон Мец)
«Жуковський» (1950, перехожий з дамою)
«Сміливі люди» (1950, Шульце, денщик німецького офіцера)
«Тарас Шевченко» (1951, Карл Павлович Брюллов, російський художник, учитель Шевченка)
«Прощавай, Америко!» (1951)
«Незабутній 1919 рік» (1951, дипломат (немає в титрах)
«Адмірал Ушаков» (1953, Томас Грей)
«Сніданок у ватажка» (1953, фільм-вистава; Микола Іванович Балагалаєв, повітовий ватажок дворянства, холостяк (400 душ)
«Діти партизана» (1954, шпигун)
«Овід» (1955, Джеймс Бертон, зведений брат Артура)
«Поет» (1956, французький лейтенант)
«Борець і клоун» (1957, Соломонський)
(1957, Рафке)
«Ідіот» (1958, Птіцин)
«На далеких берегах» (1958, Шульц)
«Мічман Панін» (1960, отець Феоктист)
«Вороги» (1960, к/м; Абогін)
«Згорів на роботі» (1960, к/м; Негорєлов Аркадій Іванович, архітектор)
«Ровесник століття» (1960, Татіщев)
«Пурпурові вітрила» (1961, Меннерс-молодший)
«Як народжуються тости» (1962, Аркадій Миколайович, головний інженер тресту)
«Приборкувачі велосипедів» (1963, автор)
«Фітіль» (1963, «Перетворювачі природи» №10)
«Москва — Генуя» (1964, Мальцан)
«Одруження Бальзамінова» (1964, городовий)
«Казка про втрачений час» (1964, лікар «Швидкої допомоги» / покупець яблук в капелюсі)
«Чорний бізнес» (1965, Квасов)
«Покинута трубка» (1965, к/м)
«Гра без правил» (1965, пан Отто Штумпе, власник заводів фруктових вод)
«У місті С.» (1966, адвокат Лосєв)
«Рік як життя» (1966, Келлер)
«Казка про царя Салтана» (1966, градоправитель)
«Сьомий супутник» (1967, Шпігель)
«Немає диму без вогню» (1967, к/м)
«Один шанс із тисячі» (1968, Ширах)
«Діамантова рука» (1968, головний контрабандист у Стамбулі)
«Мій злочин» (1969, фільм-вистава)
«Франсуаза» (1969, фільм-вистава; Нідербах (вокал — К. Карельських)
«Викрадення» (1969, артист Шпігель (немає в титрах)
«Експеримент» (1970, батько Валерія)
«Опікун» (1970, Горохов)
«Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (1971, фотограф)
«12 стільців» (1971, Олександр Якович)
«Все королівське військо» (1971, Том)
«Приваловські мільйони» (1972, Оскар Пилипович)
«Їхали в трамваї Ільф і Петров» (1972, співробітник редакції)
«Зірка в ночі» (1972, чиновник Стремоухов-старший)
«Райські яблучка» (1973, Кейбо)
«А хто ж насправді винен?» (1973, к/м)
«Шпак і Ліра» (1974, лікар)
«Північна рапсодія» (1974, Гліб Петрович Чурилін)
«Подорож місіс Шелтон» (1975, т/ф, Одеська кіностудія)
«Соло для слона з оркестром» (1975, зоофілолог)
«Під дахами Монмартра» (1975, Паріджі, господар ресторану)
«Фітіль» (1975, «І жартома, і всерйоз» №163)
«Вогняне дитинство» (1976, командир бронепоїзда білих, полковник)
«12 стільців» (1976, редактор газети «Станок» (3 серія)
«Синій птах» (1976, Задоволення Бути Багатим)
«„Сто грам“ для хоробрості…» (1976, чоловік, якому потрібен спирт для компресу)
«Відкрита книга» (1977, директор школи)
«Сьогодні або ніколи» (1978, вчений)
«Голубка» (1978, санаторний лікар)
«Троє в одному човні, як не рахувати собаки» (1979, 2-й гренадер)
«Сніданок на траві» (1979, епізод)
«І вічний бій... З життя Олександра Блока» (1980, редактор)
«Не стріляйте в білих лебедів» (1980, Григорій Йозерович, пасажир у купе)
«Якщо би я був начальником...» (1980, тамада на ювілеї)
«Про бідного гусара замовте слово» (1981, суфлер)

Озвучування/дубляж:

«Дванадцять місяців» (1942—1943, мультфільм; садівник)
«Пригоди Насреддіна» (1946, міняйло (роль Сейфі Аїмова)
«Дівчина без адреси» (1957, артист, який застряг у ліфті (роль Михайла Гаркаві)
«Цибуліно» (1961, мультфільм; синьйор Помідор / 1-й вуличний пліткар)
«Про бегемота, який боявся щеплень» (1966, мультфільм; Доктор/ Жираф)
«Каріне» (1967, фотограф (роль Ерванда Манаряна)
«В Країні невивчених уроків» (1969, мультфільм)
«Яблуко як яблуко» (1975, Хашим (роль Ахмеда Ахмедова)
«Пригоди капітана Врунгеля» (1976, мультсеріал, Київнаукфільм; Агент 00X)
«Таємниця третьої планети» (1981, мультфільм)
і багато інших...

Література

Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.503.