Повітряний візник

«Повітряний візник» (рос. «Воздушный извозчик») — російський радянський художній фільм режисера знятий в евакуації, у Алма-Аті в . Автор сценарію, відомий письменник Євген Петров (який багато працював у співавторстві з померлим до того часу Іллею Ільфом), під час Великої Вітчизняної війни був фронтовим кореспондентом і, не дочекавшись появи фільму за своїм сценарієм, загинув 2 липня 1942 року — літак, на якому він повертався до Москви з Севастополя, був збитий німецьким винищувачем над територією Ростовської області, біля села Маньково. На місці падіння літака встановлено пам'ятник Є. Петрову. Вийшло, що в сценарії фільму він у чомусь передбачив і свою долю, яка закінчилася в результаті падіння саме транспортного літака.

Повітряний візник
рос. Воздушный извозчик
Жанр	комедія музичний фільм
Режисер
Сценарист
У головних ролях	Григорій Шпігель Михайло Кузнєцов Костянтин Сорокін
Оператор
Композитор
Кінокомпанія	Ленфільм
Тривалість	74 хвилин
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1943
IMDb	ID 0037353

Зміст

Баранов — льотчик, що переступив за межу молодості. Він зустрічає молоденьку співачку Наташу. Між ними виникає сильне почуття. Однак її батьки проти того, щоб їх донька виходила заміж за такої різниці у віці. Та всі любовні проблеми закінчуються з настанням війни. Баранов отримує завдання доставляти вантажі на лінію фронту. Одного разу настає густий туман і він збивається з курсу. Тепер тільки голос його дівчини може вивести його назад.

Ролі

• Михайло Жаров — Баранов
•  — Наташа Куликова
•  — полковник
• Григорій Шпігель — Ананій Павлович Світловидов (вокальна партія озвучена Арнольдом Азріканом)
•  — Куликов, батько Наташі
• Михайло Кузнецов — Коля, другий пілот
•  — Матильда Куликова, мати Наташі
• Костянтин Сорокін — Задунайський
•  — Толя, другий пілот
•  — Маруся, стюардеса
•  — флейтист Сеня
•  — актриса
•  — черговий біля телефону аеродрому
• Олександра Данилова — Ніна, дружина льотчика

Посилання

• «Повітряний візник» на сайті IMDb (англ.)