Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шом — село в Косоньській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Шом | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Громада | Косоньська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1251 |
| Населення | 1091 |
| Площа | 1,1 км² |
| Густота населення | 991,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90220 |
| Телефонний код | +380 3141 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°17′17″ пн. ш. 22°26′17″ сх. д. / 48.28806° пн. ш. 22.43806° сх. д.Координати: 48°17′17″ пн. ш. 22°26′17″ сх. д. / 48.28806° пн. ш. 22.43806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 105 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90220, с. Шом, вул. Головна, 97 |
| Карта | |
  Шом | |
 Шом | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване на автотрасі Чоп - Велика Добронь - Берегове. Навколо села нема ані річок, ані озер. Біля підніжжя Шомської гори є джерело, яке місцевим мешканцям знайоме з давніх часів. У 1960 р. селяни для розведення риби спорудили ставок 180 м² глибиною півтора метра, який поповнюється водою із джерела.
Шом - невеличке поселення, яке пролягло між Угорською низовиною та Карпатами на Закарпатській низовині. Клімат схожий на клімат низовин, але на нього впливає близькість Карпат, які майже не пропускають вітрів.
Історія
| Цей розділ потребує для відповідності Вікіпедії. (8 листопада 2022) |
В межах селах знаходяться три археологічні пам’ятки - поселення слов’янського племені, та два поселення багатотисячорічної давнини. Ліворуч від дороги Шом – Каштанове (біля тваринницької ферми) розташовані поселення IV – III століть до нашої ери і давньоруського часу (ХІ – ХІІ століть). Розкопувалося в 1976 році експедицією ІА АН УРСР.
В історичних та архівних документах спочатку згадується як Берегшом.
У назві села слово «берег», мабуть було дано тому, що село відносилось до Березької жупи. А от назву «Шом» складніше визначити. Скоріш за все вона походить від власного імені.
Старожили Шома вважають, що назву селу дали ще перші поселенці, які прийшли сюди з Арпадом. У давніх документах місцевої школи знаходимо, що назву «Шом» дали його першопоселенці. У легенді говориться, що населення розріджувало навколо села ліс, в якому росло багато кизилу (шомфа). Тому місцеві поет Калман Шімив та вчителька географії Лілла Кедебец вважають, що від цієї рослини й пішла назва села.
Перша згадка датується 1270 р., в якості маєтку угорського короля Іштвана V, який в 1272 р. передав землі села, разом із іншими, в користування до графа Лоняї. В 1318 р. село на певний час потрапило у володіння Мукачівського королівського замку. В XV ст. в селі кілька разів проводилися комітатські збори. В 1566 р. через Шом пройшли татари, але, на відміну від більшості інших сіл, спалено воно не було. В межах села є пагорб Харна, з яким пов’язана легенда про захисників села від татарської навали. Всі вони загинули в нерівному бою і були поховані, а на місті поховання був насипаний пагорб.
1904 року Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило герб селища: на блакитному щиті - рука в червоному рукаві, що тримає зелену виноградну галузку з гроном[].
В період Чехословацької Республіки та за часів СРСР село отримало нову назву – Деренковец, в 1993 р. була відновлена скорочена назва Шом, хоч мешканці бажали повернення повної, історичної – Берегшом.
Перша згадка датується 1270 р., в якості маєтку угорського короля Іштвана V, який в 1272 р. передав землі села, разом із іншими, в користування до графа Лоняї. В 1318 р. село на певний час потрапило у володіння Мукачівського королівського замку. В XV ст. в селі кілька разів проводилися комітатські збори. В 1566 р. через Шом пройшли татари, але, на відміну від більшості інших сіл, спалено воно не було.
В межах селах знаходяться три археологічні пам’ятки: поселення слов’янського племені, поселення 17-15 ст. до н.е. та поселення 4-3 тыс. до н.е.
Архітектура
В XV ст. в селі була зведена перша церква, католицька, в готичному стилі. Через століття населення села перейшло в реформатство. В період між 1795 та 1800 рр. церква була перебудована, в 1863 р. пожежа сильно пошкодила храм, після ремонту 1895 р. вона має нинішній вигляд.
Церква занесена в перелік пам’яток місцевого значення.
Перед церквою стоять два пам’ятника. Один з них був поставлений в 1927 р. громадою села на честь односельчан, що загинули в Першій світовій війні. В 1991 р. поруч був встановлений ідентичний за формою пам’ятник, на честь селян, що загинули в ході Другої світової війни та під час сталінської депортації 1944-45 рр.
В XVII ст. в центрі села, неподалік церкви, була збудована дерев’яна садиба місцевого поміщика Чакі. Пізніше, в XVIII ст. на його місті був зведений кам’яний одноповерховий палац графа Лоняї, який, вочевидь, згодом перебудовувався. Сьогодні в колишньому палаці розміщуються сільська рада, амбулаторія, пошта та дитячий садок. На жаль, це велика за площею та цікава з історичної точки зору зазнала суттєвих видозмін. Сьогодні більша частинка старої металічної покрівлі замінена на сучасну, яка своїм виглядом різко контрастує із старовинним стилем палацу. Дрібні архітектурні деталі на стінах палацу також в більшості знищені, відтак, палац втратив свій автентичний вид.
Біля церкви знаходилася парафія, при якій тривалий час діяла церковна школа, відкрита ще в 1794 році. Ця будівля була розібрана в радянській час, нині на її місці знаходиться новозбудований будинок священика.
Відомі особистості
- у 1910 роц в селі народився угорський поет . На його честь на стіні його рідного будинку в 2006 р. була повішена табличка з написом угорською мовою – «В цьому домі народився та працював Шюто Калман, поет»
- у 1941 році в селі народився угорський поет Бейла Кечкеш.
Туристичні місця
- Біля підніжжя Шомської гори є джерело, яке місцевим мешканцям знайоме з давніх часів. У 1960 р. селяни для розведення риби спорудили ставок 180 м² глибиною півтора метра, який поповнюється водою із джерела.
- В межах селах знаходяться три археологічні пам’ятки - поселення слов’янського племені, та два поселення багатотисячорічної давнини. Ліворуч від дороги Шом – Каштанове (біля тваринницької ферми) розташовані поселення IV – III століть до нашої ери і давньоруського часу (ХІ – ХІІ століть). Розкопувалося в 1976 році експедицією ІА АН УРСР.
- В межах села є пагорб Харна, з яким пов’язана легенда про захисників села від татарської навали. Всі вони загинули в нерівному бою і були поховані, а на місті поховання був насипаний пагорб.
- кам’яний одноповерховий палац графа Лоняї (відомого угорського землевласника), який, згодом перебудовувався. Сьогодні в колишньому палаці розміщуються сільська рада, амбулаторія, пошта та дитячий садок.
- пам’ятник, на честь селян, що загинули в ході Другої світової війни та під час сталінської післявоєнної депортац
- памятник поставлений в 1927 році громадою села на честь односельчан, що загинули в Першій світовій війн
- В XV столітті в селі була зведена перша церква, католицька, в готичному стилі, а через сто років населення села перейшло в реформатство. В період між 1795 та 1800 роками церква була перебудована, в 1863 році пожежа сильно пошкодила храм, після ремонту 1895 року вона має нинішній вигляд. Церква занесена в перелік пам’яток місцевого значення.
Джерела
- СЕЛО ШОМ. Матеріали: Є.А. Горват[недоступне посилання з травня 2019]
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]»
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shom selo v Kosonskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Shom Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Kosonska gromada Osnovni dani Zasnovane 1251 Naselennya 1091 Plosha 1 1 km Gustota naselennya 991 82 osib km Poshtovij indeks 90220 Telefonnij kod 380 3141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 17 17 pn sh 22 26 17 sh d 48 28806 pn sh 22 43806 sh d 48 28806 22 43806 Koordinati 48 17 17 pn sh 22 26 17 sh d 48 28806 pn sh 22 43806 sh d 48 28806 22 43806 Serednya visota nad rivnem morya 105 m Misceva vlada Adresa radi 90220 s Shom vul Golovna 97 Karta Shom Shom Mapa Shom u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shom GeografiyaSelo roztashovane na avtotrasi Chop Velika Dobron Beregove Navkolo sela nema ani richok ani ozer Bilya pidnizhzhya Shomskoyi gori ye dzherelo yake miscevim meshkancyam znajome z davnih chasiv U 1960 r selyani dlya rozvedennya ribi sporudili stavok 180 m glibinoyu pivtora metra yakij popovnyuyetsya vodoyu iz dzherela Shom nevelichke poselennya yake prolyaglo mizh Ugorskoyu nizovinoyu ta Karpatami na Zakarpatskij nizovini Klimat shozhij na klimat nizovin ale na nogo vplivaye blizkist Karpat yaki majzhe ne propuskayut vitriv IstoriyaCej rozdil potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cej rozdil vdoskonalivshi informaciyu sho produblovana dvichi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 8 listopada 2022 V mezhah selah znahodyatsya tri arheologichni pam yatki poselennya slov yanskogo plemeni ta dva poselennya bagatotisyachorichnoyi davnini Livoruch vid dorogi Shom Kashtanove bilya tvarinnickoyi fermi roztashovani poselennya IV III stolit do nashoyi eri i davnoruskogo chasu HI HII stolit Rozkopuvalosya v 1976 roci ekspediciyeyu IA AN URSR V istorichnih ta arhivnih dokumentah spochatku zgaduyetsya yak Beregshom U nazvi sela slovo bereg mabut bulo dano tomu sho selo vidnosilos do Berezkoyi zhupi A ot nazvu Shom skladnishe viznachiti Skorish za vse vona pohodit vid vlasnogo imeni Starozhili Shoma vvazhayut sho nazvu selu dali she pershi poselenci yaki prijshli syudi z Arpadom U davnih dokumentah miscevoyi shkoli znahodimo sho nazvu Shom dali jogo pershoposelenci U legendi govoritsya sho naselennya rozridzhuvalo navkolo sela lis v yakomu roslo bagato kizilu shomfa Tomu miscevi poet Kalman Shimiv ta vchitelka geografiyi Lilla Kedebec vvazhayut sho vid ciyeyi roslini j pishla nazva sela Persha zgadka datuyetsya 1270 r v yakosti mayetku ugorskogo korolya Ishtvana V yakij v 1272 r peredav zemli sela razom iz inshimi v koristuvannya do grafa Lonyayi V 1318 r selo na pevnij chas potrapilo u volodinnya Mukachivskogo korolivskogo zamku V XV st v seli kilka raziv provodilisya komitatski zbori V 1566 r cherez Shom projshli tatari ale na vidminu vid bilshosti inshih sil spaleno vono ne bulo V mezhah sela ye pagorb Harna z yakim pov yazana legenda pro zahisnikiv sela vid tatarskoyi navali Vsi voni zaginuli v nerivnomu boyu i buli pohovani a na misti pohovannya buv nasipanij pagorb 1904 roku Ministerstvo vnutrishnih sprav Ugorshini zatverdilo gerb selisha na blakitnomu shiti ruka v chervonomu rukavi sho trimaye zelenu vinogradnu galuzku z gronom dzherelo V period Chehoslovackoyi Respubliki ta za chasiv SRSR selo otrimalo novu nazvu Derenkovec v 1993 r bula vidnovlena skorochena nazva Shom hoch meshkanci bazhali povernennya povnoyi istorichnoyi Beregshom Persha zgadka datuyetsya 1270 r v yakosti mayetku ugorskogo korolya Ishtvana V yakij v 1272 r peredav zemli sela razom iz inshimi v koristuvannya do grafa Lonyayi V 1318 r selo na pevnij chas potrapilo u volodinnya Mukachivskogo korolivskogo zamku V XV st v seli kilka raziv provodilisya komitatski zbori V 1566 r cherez Shom projshli tatari ale na vidminu vid bilshosti inshih sil spaleno vono ne bulo V mezhah selah znahodyatsya tri arheologichni pam yatki poselennya slov yanskogo plemeni poselennya 17 15 st do n e ta poselennya 4 3 tys do n e ArhitekturaReformatska cerkva v s Shom V XV st v seli bula zvedena persha cerkva katolicka v gotichnomu stili Cherez stolittya naselennya sela perejshlo v reformatstvo V period mizh 1795 ta 1800 rr cerkva bula perebudovana v 1863 r pozhezha silno poshkodila hram pislya remontu 1895 r vona maye ninishnij viglyad Cerkva zanesena v perelik pam yatok miscevogo znachennya Pered cerkvoyu stoyat dva pam yatnika Odin z nih buv postavlenij v 1927 r gromadoyu sela na chest odnoselchan sho zaginuli v Pershij svitovij vijni V 1991 r poruch buv vstanovlenij identichnij za formoyu pam yatnik na chest selyan sho zaginuli v hodi Drugoyi svitovoyi vijni ta pid chas stalinskoyi deportaciyi 1944 45 rr Pam yatnik na chest odnoselchan sho zaginuli v Pershij svitovij vijni 1927 r V XVII st v centri sela nepodalik cerkvi bula zbudovana derev yana sadiba miscevogo pomishika Chaki Piznishe v XVIII st na jogo misti buv zvedenij kam yanij odnopoverhovij palac grafa Lonyayi yakij vochevid zgodom perebudovuvavsya Sogodni v kolishnomu palaci rozmishuyutsya silska rada ambulatoriya poshta ta dityachij sadok Na zhal ce velika za plosheyu ta cikava z istorichnoyi tochki zoru zaznala suttyevih vidozmin Sogodni bilsha chastinka staroyi metalichnoyi pokrivli zaminena na suchasnu yaka svoyim viglyadom rizko kontrastuye iz starovinnim stilem palacu Dribni arhitekturni detali na stinah palacu takozh v bilshosti znisheni vidtak palac vtrativ svij avtentichnij vid Suchasnij viglyad sadibi Lonyayi Bilya cerkvi znahodilasya parafiya pri yakij trivalij chas diyala cerkovna shkola vidkrita she v 1794 roci Cya budivlya bula rozibrana v radyanskij chas nini na yiyi misci znahoditsya novozbudovanij budinok svyashenika Vidomi osobistosti u 1910 roc v seli narodivsya ugorskij poet Na jogo chest na stini jogo ridnogo budinku v 2006 r bula povishena tablichka z napisom ugorskoyu movoyu V comu domi narodivsya ta pracyuvav Shyuto Kalman poet u 1941 roci v seli narodivsya ugorskij poet Bejla Kechkesh Turistichni miscya Bilya pidnizhzhya Shomskoyi gori ye dzherelo yake miscevim meshkancyam znajome z davnih chasiv U 1960 r selyani dlya rozvedennya ribi sporudili stavok 180 m glibinoyu pivtora metra yakij popovnyuyetsya vodoyu iz dzherela V mezhah selah znahodyatsya tri arheologichni pam yatki poselennya slov yanskogo plemeni ta dva poselennya bagatotisyachorichnoyi davnini Livoruch vid dorogi Shom Kashtanove bilya tvarinnickoyi fermi roztashovani poselennya IV III stolit do nashoyi eri i davnoruskogo chasu HI HII stolit Rozkopuvalosya v 1976 roci ekspediciyeyu IA AN URSR V mezhah sela ye pagorb Harna z yakim pov yazana legenda pro zahisnikiv sela vid tatarskoyi navali Vsi voni zaginuli v nerivnomu boyu i buli pohovani a na misti pohovannya buv nasipanij pagorb kam yanij odnopoverhovij palac grafa Lonyayi vidomogo ugorskogo zemlevlasnika yakij zgodom perebudovuvavsya Sogodni v kolishnomu palaci rozmishuyutsya silska rada ambulatoriya poshta ta dityachij sadok pam yatnik na chest selyan sho zaginuli v hodi Drugoyi svitovoyi vijni ta pid chas stalinskoyi pislyavoyennoyi deportac pamyatnik postavlenij v 1927 roci gromadoyu sela na chest odnoselchan sho zaginuli v Pershij svitovij vijn V XV stolitti v seli bula zvedena persha cerkva katolicka v gotichnomu stili a cherez sto rokiv naselennya sela perejshlo v reformatstvo V period mizh 1795 ta 1800 rokami cerkva bula perebudovana v 1863 roci pozhezha silno poshkodila hram pislya remontu 1895 roku vona maye ninishnij viglyad Cerkva zanesena v perelik pam yatok miscevogo znachennya DzherelaSELO ShOM Materiali Ye A Gorvat nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini 28 grudnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi