Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Костянтинович Шляхтич (17 березня 1924, Антонівка — 22 грудня 1981, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир взводу 1285-го стрілецького полку 60-ї стрілецької дивізії 47-ї армії 1-го Білоруського фронту, лейтенант.
| Олексій Костянтинович Шляхтич | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народження | 17 березня 1924 Антонівка, Черкаська область | |
| Смерть | 22 грудня 1981 (57 років) Київ | |
| Поховання | Берковецьке кладовище | |
| Країна |  СРСР | |
| Роки служби | 1941—1968 | |
| Партія | КПРС | |
| Звання |  Підполковник | |
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | |
| Нагороди |
| |
Біографія
Народився 17 березня 1924 року в селі Антонівці Тальнівського району (нині Черкаської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1949 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи та школу фабрично-заводського учнівства. Працював слюсарем на азотно-туковому заводі в Дніпродзержинську, потім у Ворошиловграді на заводі імені Жовтневої революції.
У 1941 році призваний до лав Червоної Армії. У боях радянсько-німецької війни з жовтня 1941 року. У 1944 році закінчив курси молодших лейтенантів. Воював на 1-му Білоруському фронті.
Відзначився при форсуванні річки Вісла 16 січня 1945 року в районі селища Новий-Двір, нині місто Новий-Двір-Мазовецький, північніше Варшави.
Під сильним артилерійським та кулеметним вогнем по розбитій кризі взвод О. К. Шляхтича в числі перших переправився через річку. На плацдармі брав участь у відбитті ряду запеклих контратак ворога. Потім бійці вибили противника з декількох укріплених позицій.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Вісли і утриманні плацдарму на її західному березі лейтенанту Олексію Костянтиновичу Шляхтичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7430).
У 1946–1951 роках служив в органах держбезпеки. У 1951 закінчив курси удосконалення офіцерського складу і продовжував службу в армії. З 1968 року підполковник О. К. Шляхтич — в запасі. Жив у Києві. Помер 22 грудня 1981 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».
Нагороджений орденом Леніна, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 2. — М.: Воениздат, 1988. (рос.)
- Они отстояли мир. — Днепропетровск: Промінь, 1985. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Kostyantinovich Shlyahtich 17 bereznya 1924 Antonivka 22 grudnya 1981 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni komandir vzvodu 1285 go strileckogo polku 60 yi strileckoyi diviziyi 47 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu lejtenant Oleksij Kostyantinovich ShlyahtichNarodzhennya17 bereznya 1924 1924 03 17 Antonivka Cherkaska oblastSmert22 grudnya 1981 1981 12 22 57 rokiv KiyivPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRRoki sluzhbi1941 1968PartiyaKPRSZvannya PidpolkovnikVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 17 bereznya 1924 roku v seli Antonivci Talnivskogo rajonu nini Cherkaskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1949 roku Zakinchiv sim klasiv nepovnoyi serednoyi shkoli ta shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva Pracyuvav slyusarem na azotno tukovomu zavodi v Dniprodzerzhinsku potim u Voroshilovgradi na zavodi imeni Zhovtnevoyi revolyuciyi U 1941 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U boyah radyansko nimeckoyi vijni z zhovtnya 1941 roku U 1944 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv Voyuvav na 1 mu Biloruskomu fronti Vidznachivsya pri forsuvanni richki Visla 16 sichnya 1945 roku v rajoni selisha Novij Dvir nini misto Novij Dvir Mazoveckij pivnichnishe Varshavi Pid silnim artilerijskim ta kulemetnim vognem po rozbitij krizi vzvod O K Shlyahticha v chisli pershih perepravivsya cherez richku Na placdarmi brav uchast u vidbitti ryadu zapeklih kontratak voroga Potim bijci vibili protivnika z dekilkoh ukriplenih pozicij Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 lyutogo 1945 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Visli i utrimanni placdarmu na yiyi zahidnomu berezi lejtenantu Oleksiyu Kostyantinovichu Shlyahtichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7430 U 1946 1951 rokah sluzhiv v organah derzhbezpeki U 1951 zakinchiv kursi udoskonalennya oficerskogo skladu i prodovzhuvav sluzhbu v armiyi Z 1968 roku pidpolkovnik O K Shlyahtich v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 22 grudnya 1981 roku Pohovanij u Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivci Nagorodzhenij ordenom Lenina medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voenizdat 1988 ros Oni otstoyali mir Dnepropetrovsk Promin 1985 ros