Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шломо Авінері івр שלמה אבינרי 30 серпня 1933 1933серпня30 Бельсько Польща 1 грудня 2023 ізраїльський політолог й історик

Шломо Авінері

Шломо Авінері

Шломо Авінері (івр. שלמה אבינרי‎; 30 серпня 1933(1933серпня30), Бельсько, Польща — 1 грудня 2023) — ізраїльський політолог й історик політичної філософії, фахівець з філософії Маркса, Гегеля і теоретиків сіонізму. Генеральний директор МЗС Ізраїлю (1976—1977), професор Єврейського університету, лавреат Державної премії Ізраїлю (1996), премії ЕМЕТ (2013), член Ізраїльської та Польської академій наук.

Шломо Авінері
івр. שלמה אבינרי‎
image
Ім'я при народженніJerzy Wiener
Народився30 серпня 1933(1933-08-30)[1]
Бельсько, Сілезьке воєводство, Польська Республіка
Помер1 грудня 2023(2023-12-01)[2] (90 років)
Ізраїль
ПохованняГар ха-Менухот
Країнаimage Ізраїль
Діяльністьполітолог, педагог, викладач університету, історик, публіцист
Alma materЄврейський університет
Галузьполітологія
ЗакладВесліанський університет
Єврейський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Університет Каліфорнії
Центрально-Європейський університет
Науковий керівникd
ЧленствоІзраїльська академія природничих і гуманітарних наук
Польська академія знань
Нагороди
image

d

d (2013)

image Шломо Авінері у Вікісховищі

Біографія

Народився 1933 року в Бельсько (Польща) у сім'ї вихідців із Відня. Батько — за фахом бухгалтер, учасник сіоністського руху. 1939 року сім'я емігрувала в підмандатну Палестину, де Шломо закінчив початкову школу імені Вейцмана в Герцлії і гімназію «Шалва» в Тель-Авіві.

Вивчав політологію й історію в Єврейському університеті, де 1964 року захистив докторську дисертацію на тему «Концепція революції». У 1960—1961 роках також навчався у Лондонській школі економіки та політичних наук. 1959 року почав викладати в Єврейському університеті, де з 1969 до 1972 рік очолював відділення політології. 1971 року здобув звання професора, у 1974—1976 роках обіймав посаду декана факультету суспільних наук.

У 1976—1977 роках обіймав посаду генерального директора МЗС Ізраїлю (партія «Лікуд» марно намагалася перешкодити призначенню на цю посаду Авінері, який на той момент висловлювався за створення палестинської держави на Західному березі Йордану). Очолював ізраїльську делегацію на Генеральній асамблеї ЮНЕСКО. Пізніше повернувся до викладання, у 1999—2001 роках очолював Інститут європейських досліджень в Єврейському університеті. З 2001 року емерит.

Крім Єврейського університету, був заїжджим професором в Оксфордському, Єльському, Каліфорнійському, Корнеллському, Північно-Західному, Весліанському, Центрально-Європейському університетах, Міському університеті Нью-Йорка й Австралійському національному університеті. Вів дослідницьку роботу в Центрі Вудро Вільсона, Фонді Карнеґі, Інституті Брукінгс, Інституті світової економіки та міжнародних відносин та будапештському Колегіумі.

Авторитет Авінері як політолога зумовив його включення до міжнародних наглядових органів на перших з часів Другої світової війни демократичних виборах в Угорщині, Чехословаччині й Естонії. Був одружений, мав доньку. Помер у грудні 2023 року, похований на цвинтарі Гар га-Менухот (Єрусалим).

Наукова робота

Здобув популярність як дослідник філософії Карла Маркса, публікував дослідження різних аспектів доктрини Маркса з 1960-х років у різних міжнародних наукових журналах. Монографія «Соціальна та політична теорія К. Маркса» (1968) перекладена англійською, італійською та японською мовами. Переклав на іврит низку ранніх праць Маркса. Входив у міжнародну редакцію Повного критичного зібрання творів К. Маркса та Ф. Енгельса, виданого Міжнародним інститутом соціальної історії (Амстердам). У монографії «Гегелівська теорія сучасної держави» (1973) полемізував з К. Поппером, який розглядав Гегеля як духовного попередника тоталітарних режимів XX століття.

З початку 1970-х років («Ізраїль і палестинці», 1970) займався аналізом політичної та соціально-психологічної ситуації на Близькому Сході. Аргументував необхідність створення палестинської держави як умов мирного врегулювання на Близькому Сході. З 1980-х років працював в галузі історії єврейської політичної думки й ідеології сіонізму, особливу увагу приділяв доктринам Теодора Герцля та Мойсея Гесса. До цього періоду відносяться праці «Сіоністська ідея в її різномаїтті» (1982), «Мойсей Гесс — пророк комунізму та сіонізму» (1984), «Арлозоров» (1991), «Герцль» (2008). У 1990-і роки присвячував праці темі глобальних і регіональних наслідків розпаду СРСР і соціалістичного блоку.

Визнання

Лавреат премії Нафталі в галузі економіки та суспільних наук від мерії Тель-Авіва (1977) за книгу «Гегелівська теорія сучасної держави» та премії Present Tense Award від організації American Jewish Communities (1982). 1996 року став лавреатом Премії Ізраїлю в галузі політології. 2006 року отримав нагороду за досягнення кар'єри від Ізраїльської асоціації політологів. У 2009 році Авінері присуджено премію Бублика, що надається раз на два роки Єврейським університетом, за заслуги в розвитку Держави Ізраїль. У 2013 році відзначений премією ЕМЕТ, ставши першим політологом серед її лавреатів.

Член Ізраїльської академії природничих та гуманітарних наук з 2011 року й іноземний член Польської академії наук з 2013 року. Почесний доктор Інституту Вейцмана (2010). Командор ордена Зірки італійської солідарності (2009).

Примітки

  1. Chief of Israeli Foreign Office — Нью-Йорк таймс.
    d:Track:Q9684
  2. https://www.maariv.co.il/news/Article-1056445
  3. חתן פרס ישראל שלמה אבינרי הלך לעולמו בגיל.
  4. Авинери Шломо // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  5. https://www.academy.ac.il/SystemFiles/20085.pdf
  6. Times, Terence Smith Special to The New York (13 квітня 1976). Chief of Israeli Foreign Office. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 27 квітня 2024.
  7. Encyclopaedia Judaica, 2007, с. 738.
  8. Shlomo Avineri. Central European University (англ.). оригіналу за 27 січня 2024. Процитовано 27 січня 2024.
  9. Shlomo Avineri, Renowned Israeli Political Scientist and Eminent Zionist Scholar, Dies at 90. In: Haaretz. (https://www.haaretz.com/israel-news/2023-12-01/ty-article/shlomo-avineri-renowned-israeli-political-scientist-eminent-zionist-scholar-dies-at-90/0000018c-2540-d04a-af9f-f5f2c9e60000).
  10. Thomas Meyer: Tod von Shlomo Avineri: Historiker des Zionismus. In: FAZ.NET. ISSN 0174-4909 (https://www.faz.net/aktuell/feuilleton/tod-von-shlomo-avineri-historiker-des-zionismus-19359947.html).
  11. בית עלמין הר המנוחות. מודעות אבל (he-IL) . 3 грудня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.
  12. Thomas Meyer: Tod von Shlomo Avineri: Historiker des Zionismus. In: FAZ.NET. ISSN 0174-4909 (https://www.faz.net/aktuell/feuilleton/tod-von-shlomo-avineri-historiker-des-zionismus-19359947.html).
  13. שלמה אבינרי ז"ל. politics.huji.ac.il. Процитовано 27 квітня 2024.
  14. Israel Prize Official Site - Recipients in 1996 (in Hebrew). Cms.education.gov.il.
  15. Polska Akademia Umiejętności - Członkowie Wydziału II Historyczno-Filozoficznego. pau.krakow.pl. Процитовано 27 квітня 2024.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shlomo Avineri ivr שלמה אבינרי 30 serpnya 1933 1933serpnya30 Belsko Polsha 1 grudnya 2023 izrayilskij politolog j istorik politichnoyi filosofiyi fahivec z filosofiyi Marksa Gegelya i teoretikiv sionizmu Generalnij direktor MZS Izrayilyu 1976 1977 profesor Yevrejskogo universitetu lavreat Derzhavnoyi premiyi Izrayilyu 1996 premiyi EMET 2013 chlen Izrayilskoyi ta Polskoyi akademij nauk Shlomo Avineriivr שלמה אבינרי Im ya pri narodzhenniJerzy WienerNarodivsya30 serpnya 1933 1933 08 30 1 Belsko Silezke voyevodstvo Polska RespublikaPomer1 grudnya 2023 2023 12 01 2 90 rokiv IzrayilPohovannyaGar ha MenuhotKrayina IzrayilDiyalnistpolitolog pedagog vikladach universitetu istorik publicistAlma materYevrejskij universitetGaluzpolitologiyaZakladVeslianskij universitet Yevrejskij universitet Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Universitet Kaliforniyi Centralno Yevropejskij universitetNaukovij kerivnikdChlenstvoIzrayilska akademiya prirodnichih i gumanitarnih nauk Polska akademiya znanNagorodid d 2013 Shlomo Avineri u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1933 roku v Belsko Polsha u sim yi vihidciv iz Vidnya Batko za fahom buhgalter uchasnik sionistskogo ruhu 1939 roku sim ya emigruvala v pidmandatnu Palestinu de Shlomo zakinchiv pochatkovu shkolu imeni Vejcmana v Gercliyi i gimnaziyu Shalva v Tel Avivi Vivchav politologiyu j istoriyu v Yevrejskomu universiteti de 1964 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Koncepciya revolyuciyi U 1960 1961 rokah takozh navchavsya u Londonskij shkoli ekonomiki ta politichnih nauk 1959 roku pochav vikladati v Yevrejskomu universiteti de z 1969 do 1972 rik ocholyuvav viddilennya politologiyi 1971 roku zdobuv zvannya profesora u 1974 1976 rokah obijmav posadu dekana fakultetu suspilnih nauk U 1976 1977 rokah obijmav posadu generalnogo direktora MZS Izrayilyu partiya Likud marno namagalasya pereshkoditi priznachennyu na cyu posadu Avineri yakij na toj moment vislovlyuvavsya za stvorennya palestinskoyi derzhavi na Zahidnomu berezi Jordanu Ocholyuvav izrayilsku delegaciyu na Generalnij asambleyi YuNESKO Piznishe povernuvsya do vikladannya u 1999 2001 rokah ocholyuvav Institut yevropejskih doslidzhen v Yevrejskomu universiteti Z 2001 roku emerit Krim Yevrejskogo universitetu buv zayizhdzhim profesorom v Oksfordskomu Yelskomu Kalifornijskomu Kornellskomu Pivnichno Zahidnomu Veslianskomu Centralno Yevropejskomu universitetah Miskomu universiteti Nyu Jorka j Avstralijskomu nacionalnomu universiteti Viv doslidnicku robotu v Centri Vudro Vilsona Fondi Karnegi Instituti Brukings Instituti svitovoyi ekonomiki ta mizhnarodnih vidnosin ta budapeshtskomu Kolegiumi Avtoritet Avineri yak politologa zumoviv jogo vklyuchennya do mizhnarodnih naglyadovih organiv na pershih z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni demokratichnih viborah v Ugorshini Chehoslovachchini j Estoniyi Buv odruzhenij mav donku Pomer u grudni 2023 roku pohovanij na cvintari Gar ga Menuhot Yerusalim Naukova robotaZdobuv populyarnist yak doslidnik filosofiyi Karla Marksa publikuvav doslidzhennya riznih aspektiv doktrini Marksa z 1960 h rokiv u riznih mizhnarodnih naukovih zhurnalah Monografiya Socialna ta politichna teoriya K Marksa 1968 perekladena anglijskoyu italijskoyu ta yaponskoyu movami Pereklav na ivrit nizku rannih prac Marksa Vhodiv u mizhnarodnu redakciyu Povnogo kritichnogo zibrannya tvoriv K Marksa ta F Engelsa vidanogo Mizhnarodnim institutom socialnoyi istoriyi Amsterdam U monografiyi Gegelivska teoriya suchasnoyi derzhavi 1973 polemizuvav z K Popperom yakij rozglyadav Gegelya yak duhovnogo poperednika totalitarnih rezhimiv XX stolittya Z pochatku 1970 h rokiv Izrayil i palestinci 1970 zajmavsya analizom politichnoyi ta socialno psihologichnoyi situaciyi na Blizkomu Shodi Argumentuvav neobhidnist stvorennya palestinskoyi derzhavi yak umov mirnogo vregulyuvannya na Blizkomu Shodi Z 1980 h rokiv pracyuvav v galuzi istoriyi yevrejskoyi politichnoyi dumki j ideologiyi sionizmu osoblivu uvagu pridilyav doktrinam Teodora Gerclya ta Mojseya Gessa Do cogo periodu vidnosyatsya praci Sionistska ideya v yiyi riznomayitti 1982 Mojsej Gess prorok komunizmu ta sionizmu 1984 Arlozorov 1991 Gercl 2008 U 1990 i roki prisvyachuvav praci temi globalnih i regionalnih naslidkiv rozpadu SRSR i socialistichnogo bloku ViznannyaLavreat premiyi Naftali v galuzi ekonomiki ta suspilnih nauk vid meriyi Tel Aviva 1977 za knigu Gegelivska teoriya suchasnoyi derzhavi ta premiyi Present Tense Award vid organizaciyi American Jewish Communities 1982 1996 roku stav lavreatom Premiyi Izrayilyu v galuzi politologiyi 2006 roku otrimav nagorodu za dosyagnennya kar yeri vid Izrayilskoyi asociaciyi politologiv U 2009 roci Avineri prisudzheno premiyu Bublika sho nadayetsya raz na dva roki Yevrejskim universitetom za zaslugi v rozvitku Derzhavi Izrayil U 2013 roci vidznachenij premiyeyu EMET stavshi pershim politologom sered yiyi lavreativ Chlen Izrayilskoyi akademiyi prirodnichih ta gumanitarnih nauk z 2011 roku j inozemnij chlen Polskoyi akademiyi nauk z 2013 roku Pochesnij doktor Institutu Vejcmana 2010 Komandor ordena Zirki italijskoyi solidarnosti 2009 PrimitkiChief of Israeli Foreign Office Nyu Jork tajms d Track Q9684 https www maariv co il news Article 1056445 חתן פרס ישראל שלמה אבינרי הלך לעולמו בגיל Avineri Shlomo Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros https www academy ac il SystemFiles 20085 pdf Times Terence Smith Special to The New York 13 kvitnya 1976 Chief of Israeli Foreign Office The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 27 kvitnya 2024 Encyclopaedia Judaica 2007 s 738 Shlomo Avineri Central European University angl originalu za 27 sichnya 2024 Procitovano 27 sichnya 2024 Shlomo Avineri Renowned Israeli Political Scientist and Eminent Zionist Scholar Dies at 90 In Haaretz https www haaretz com israel news 2023 12 01 ty article shlomo avineri renowned israeli political scientist eminent zionist scholar dies at 90 0000018c 2540 d04a af9f f5f2c9e60000 Thomas Meyer Tod von Shlomo Avineri Historiker des Zionismus In FAZ NET ISSN 0174 4909 https www faz net aktuell feuilleton tod von shlomo avineri historiker des zionismus 19359947 html בית עלמין הר המנוחות מודעות אבל he IL 3 grudnya 2023 Procitovano 27 kvitnya 2024 Thomas Meyer Tod von Shlomo Avineri Historiker des Zionismus In FAZ NET ISSN 0174 4909 https www faz net aktuell feuilleton tod von shlomo avineri historiker des zionismus 19359947 html שלמה אבינרי ז ל politics huji ac il Procitovano 27 kvitnya 2024 Israel Prize Official Site Recipients in 1996 in Hebrew Cms education gov il Polska Akademia Umiejetnosci Czlonkowie Wydzialu II Historyczno Filozoficznego pau krakow pl Procitovano 27 kvitnya 2024 LiteraturaAvineri Shlomo Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Posilannya

Дата публікації:
Топ